МИКОЛА БІЛОГОРСЬКИЙ ОРГАНІЗОВУВАВ ЄВРОМАЙДАН У САН-ФРАНЦИСКО, А ЗГОДОМ ЗАСНУВАВ БЛАГОДІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ "NOVA UKRAINE" ДЛЯ ГУМАНІТАРНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ
На столі великий смартфон із розбитим екраном і поряд - дешева "дзвонилка". Здається, це так по-українськи. Проте Ніка Білогорського видає акцент, який натякає на його північно-американське сьогодні. У минулому ж Микола жив у Харкові; у 1996-му разом із мамою переїхав до Канади; у 2007-му його, як перспективного програміста, "заманили" у США. І там він жив, називався "русским", працював на Microsoft і Facebook, розвивав стартап (недавно створена компанія, що будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій. - В. М.) у напрямі новітнього захисту комп'ютерів від вірусів, поки в Україні не почався Майдан.
Ті події примусили мого співрозмовника змінити свою ідентифікацію, він усвідомив себе саме українцем, він почав організовувати Євромайдан у Сан-Франциско, створив благодійну організацію "Nova Ukraine" ("Нова Україна", www.novaukraine.org), вже зібрав і надіслав завдяки їй понад 100 тис. дол. в Україну. Він зараз хоче допомагати країні свого дитинства позбутися ланцюгів корупції, розширити вузький кругозір населення. Хоче вкладати у довготермінові зміни - освіту, організовувати стажування для українців за кордоном, будувати тут громадянське суспільство… Він так багато хоче зробити! І робить. Ми говоритимемо про ці плани, він розповідатиме, чим живе діаспора. Тлумачитиме діяльність своєї футуристичної компанії і надихатиме на створення стартапів в Україні.
Він же, крім усього іншого, ще й янгол-інвестор для таких бізнесів, а ще - виконавець бардівських пісень. Ви можете повірити, що це все робить одна людина? Голова йде обертом від такої діаспори. І бере гордість.
Про Майдан у США і благодійність
- Як проходив Майдан у Сан-Франциско? Ви ж були одним із його очільників.
- Свого часу Леся Піщевська, з якою ми працювали разом у Facebook (я - програмістом, вона - спеціалістом з продажів) сказала: "Подивись відео дня", - коли побили студентів на Майдані. Вона агітувала мене поїхати в Сакраменто на мітинг-протест проти українського уряду, що допустив це. Я сказав, що так далеко їхати не варто, а краще зібрати людей тут. Кинули анонс на Facebook - збір біля посольства. Це був перший Євромайдан (6 грудня. - В. М.), який ми організували у Сан-Франциско. Потому з'явилися люди, що запропонували допомогу в організації. Створили координаційну раду з 15 осіб. Акція не координувалась із Україною чи з владою в Америці. Все відбувалося спонтанно. Того дня прийшло набагато більше людей, ніж ми розраховували, - близько 500. Ми влаштовували трансляцію у Київ, співали з Русланою гімн, збирали гроші для передачі на Майдан, розгортали найбільший український прапор у США.
Після того вже було створено відповідну сторінку в соціальній мережі і надалі з її допомогою організовувалися наступні мітинги. У січні, лютому. Всього було проведено близько восьми мітингів-протестів: акції біля російського консульства, німецького, французького. У європейських країн ми просили підтримки, писали петиції… Вони відповідали письмово, ми просили зустрічі. Займалися тоді політичною роботою. Надалі дехто з активістів так і залишилися у "MaydanSF" - допомагають сьогодні майданівцям в Україні, що тепер воюють на Сході. Інші діаспоряни входять до створеної мною організації "Nova Ukraine". А дехто навіть повернувся в Україну.
- Якось розповідали, що до Майдану представлялися росіянином. І навіть в інтернеті підписувалися як "Нік Росіянин". Чому потім різко змінили свою ідентифікацію?
- У мене батько росіянин, я розмовляю російською. І раніше я втомлювався пояснювати людям у США й Канаді, що таке Україна і де вона. Легше було говорити, що я "русский".
- Тоді було все одно?
- "Достатньо близько" як за формою, так і, напевне, за змістом. Тепер - ні. Ганебно асоціювати себе з тим режимом, який очолює Путін, і країною, яка воює проти нас.
- Ви зараз доволі активно координуєте українську діаспору в Америці. Чи можете сказати, наскільки вона сьогодні консолідована?
- Діаспора велика. У Каліфорнії майже 100 тис. людей, в Америці - близько мільйона. Українці концентровані географічно по різних містах. Ми, приміром, перебуваємо на Західному узбережжі, у Сан-Франциско. Вже є групи, які підтримують нас в Орегоні, Юті, Лос-Анджелесі.
На Східному узбережжі дуже популярна організація "Разом", яку очолює Людмила Шипович. І вони - взірець для нас. У них зібрано близько мільйона доларів, їх підтримує багато українців із Філадельфії, Чикаго, Нью-Йорка, Вашингтона і т.д.
Взагалі, є два типи діаспорян: старі українці, які багато років тому емігрували і переважно "водяться біля церков". А є молодь, яка більше спілкується через соціальні мережі. Кістяк тамтешнього Євромайдану становила саме молодь. Стара гвардія приходила, скептично на нас дивилася. Казали: "В Україні кожні десять років революції, і на Помаранчеву були такі, як ви, але вони потім розчинились... А ми вже десятки років ведемо українську справу в Америці при церквах, за державної підтримки, при Конгресі українців Канади...".
Про зміни в головах
- Також прагнете боротися з корупцією в нашій країні. Як гадаєте, в чому ж усе-таки той "корінь зла", який уже стільки років не дає Україні стати "успішною і процвітаючою"?
- Думаю, тут комбінація кількох факторів. По-перше, нинішні реформи, як на мене, не зовсім ті, що потрібні. Вони є більш легкими з метою максимального резонансу й піару. Навпаки, важкі - податкова реформа, судова - і надалі зависають у повітрі. Щодо корупції - це часто все ті ж обличчя, на тих самих місцях.
А втім, головне - не змінилася поки що ментальність українців. Все одно тут у кожного є потяг до "короткого шляху" - обійти закон, зробити краще собі. Українці продовжують давати хабарі, вони не звітують щоразу, коли в них працівник ДАІ чи хтось інший просить хабара. Немає розуміння, що закон порушувати не можна в жодному разі. У США я це бачу. Люди самі когось "закладуть", якщо побачать порушення. В Україні культура "покриття": держава проти нас, міліція теж, тому чим менше вони знають, тим краще. Всі одне одного покриваємо, і якщо хтось зробив щось не зовсім законно - не страшно...
- І як це змінювати? Ви говорите про такі речі, які вже десятиліттями розвивалися й формувалися. Змінити їх дуже важко. Чи можливо взагалі?
- Однозначного рецепту немає. Гадаю, треба більше показувати людям, як живуть у інших країнах. Потрібно, щоб збільшувався відсоток українців, які виїжджають за кордон. Бачив статистику, що близько 30% українців не полишало своєї області. Зовсім мало людей живе "глобально": подорожують світом, читають про події в інших країнах в інтернеті, користуються соціальними мережами. Ці речі повинні змінюватися у довготерміновій перспективі. Ми хочемо робити проект, який хоч і повільно, однак змінюватиме те, "що в головах". Це мають бути освітні платформи, програми стажування в інших країнах тощо. Ми хочемо, щоб люди їхали, вчились, але поверталися в Україну.
Хоча наразі більше займаємося гуманітарною допомогою. Не так давно надіслали контейнер одягу переселенцям у Маріуполь, Слов'янськ, Харків. Ми надсилали гроші, медичне устаткування. Зі Святославом Вакарчуком ми зробили благодійний концерт у Сан-Франциско, купили обладнання для швидких допомог у зоні АТО…
- Але така діяльність - хобі.
- Звісно, ніхто мені за це не платить. Це забирає 15-20 годин на тиждень, крім моєї основної роботи програмістом, спеціалістом із комп'ютерної безпеки.
Про Кремнієву долину і Facebook
- Як опинилися у США?
- Рекрутер зателефонував і намалював мені прекрасну картинку: "Приїжджайте, вам сподобається. Це Каліфорнія, тут 300 сонячних днів на рік…" Я приїхав, мені сподобалося. Думав, що пропрацюю там недовго, але вже 8 років у Штатах. Можливо, вже й не повернуся до Канади. Тут, у США, я працював програмістом у великих компаніях, а тепер розвиваю стартап Cyphort…
- Це все ще стартап?
- А чому ні? Є компанії які розвиваються 10 років, а є такі, що за півроку "вистрілюють". Cyphort вже чотири роки, у нас 100 людей, але я думаю, ми все ще стартап, доки не вийдемо на ринок і не почнемо продавати акції.
- Розкажіть, чим займається ця компанія. Відомо, що "розробляє революційний антивірус з алгоритмом передбачення майбутнього"… А якщо детальніше?
- Більшість антивірусів теперішнього покоління дивляться всередину кожного файлу і перевіряють, чи є сліди чогось злоякісного. В них є база даних сігнатур (ознак - байтових, текстових. - В. М.), які вони шукають. Якщо ж нічого такого не знаходять, то вважають, що файл чистий. Таким чином більшість вірусів нового покоління проходять крізь такий захист, бо хакери модифікують вірус стільки разів, скільки потрібно, аби обійти антивірус. Адже модифікувати вірус дуже просто: можна його перепакувати, змінити форму, - проте зміст залишиться той самий. Наш продукт унікальний тим, що він запускає ці файли на віртуальній машині. Є такі своєрідні комп'ютери всередині, кожен із яких запускає підозрілі файли і дає декілька секунд чи хвилин попрацювати. Так стає видно, що робить нова програма, які файли залишає в системі, що залишає в реєстрі. Тобто відбувається аналіз за більш ніж сотнею різних точок. Зрештою, дається звіт - із якою вірогідністю це вірус.
- Ви, як людина дотична до Facebook, можливо, поясните, чому він блокує повідомлення від українських активістів… Гадаєте, така картина зміниться найближчим часом?
- Це залежить від усіх нас. Дуже сподіваюся, що нам вдасться на цей процес вплинути. Я запустив ініціативу, яка займається тим, щоб пояснити людям політику Facebook, які слова заборонені в цій соціальній мережі. Отримати список цих слів. Приміром, Facebook видаляє інформацію, якщо знаходить слово "москаль". І це їхня політика, вони не будуть її змінювати. Це вважається "hate speech" ("ненависницьким висловлюванням"). Проте точний алгоритм відбору залишається незрозумілим.
Таким чином, одна з цілей ініціативи - зрозуміти цю політику і впливати на неї. Всього є три завдання. По-перше, добитися відкриття офісу в Україні. По-друге, створити конкретний графік того, що відбувається всередині Facebook, коли видаляється пост, за яким принципом це робиться, і як оскаржити цей процес. Адже компанія теж робить помилки. У них багато сотень людей працюють модераторами. Здебільшого в офісі у Дубліні, в Ірландії. Вони не є проросійськими. Це все не відбувається у Москві, і дуже багато міфів стосовно цього. Насправді Facebook - велика корпорація, яка намагається вирішувати проблему спаму і пропаганди найбільш, мабуть, дешевим способом. Вони мають певну кількість людей, які вручну щось модерують. І люди роблять помилки: деякі речі банять, деякі ні, деякі банять не за те, що потрібно; а інколи не банять те, що повинні б.
Третє завдання - це боротьба проти ФСБ-ботів, програм, які маніпулюють контентом Facebook. Вони створюють сотні, тисячі скарг на якихось користувачів. Адже коли забанили, приміром, Б. Філатова чи Б. Березу, - це тому, що якась кількість користувачів мережі написали скарги. Але це може відбуватись і в автоматичному режимі. Наприклад, ФСБ-боти запускають команду: потрібно десять тисяч скарг на цю людину. І це автоматично вистрілює. А потім вручну модератори повинні розбиратися, справжні ці скарги чи ні, треба видаляти інформацію чи ні.
Про інвестиції і стартапи
- Зараз в Україні вкрай невтішна ситуація з інвестиціями. Коли закінчиться війна, чи можна розраховувати на швидке їх повернення, зокрема в ІТ-галузь?
- Думаю, ні. Швидко повернути їх не вдасться. У мене досить песимістичний прогноз щодо цього. Я бачу, що багато людей, які інвестували в Україну, перестають це робити. Тут теж я намагаюся якось змінювати ситуацію, намагаюся піарити Україну за кордоном, популяризувати її, як потенційний Ізраїль чи Кремнієву долину, в Європі. Але це завдання кожного з нас. Треба, щоб українські стартапи справді досягали успіху. Нам потрібен лише один, який вистрілить, який стане Гуглом, Facebook чи навіть чимось меншим, на шталт Viber. Коли це станеться, то з'явиться дуже багато людей, які захочуть скопіювати цей успіх, прийде багато інвесторів на ринок.
- Навіть якщо він з'явиться, його ж, із великою вірогідністю, одразу куплять американські компанії.
- Це питання кожного підприємця окремо. Якось я спілкувався з Марком Цукербергом, і він розповідав, що йому неодноразово пропонували купити Facebook. І за сто мільйонів, і за мільярд доларів. Утім, він щоразу відмовлявся, бо бачив у собі успішного лідера, який зможе розвивати компанію далі сам. Такий же вибір є і в українських стартаперів: не продавати, а розвивати. Однак більшість людей не хоче ризику, хоче взяти гроші зараз, ніж більш значну суму - потім. І це також ознака українського менталітету - робити щось короткотермінове. Хоча, можливо, це пов'язано з нестабільністю ситуації в країні в цілому, а тепер - ще й із війною.
Про кіберзлочинність
- Ви займаєтеся ще й боротьбою з кіберзлочинністю. Наскільки реально її побороти?
- Ця проблема на часі сьогодні, і всі країни борються з кіберзлочинністю як можуть. Є цілий клас атак Advanced Persistent Threat (загроза, що постійно вдосконалюється. - В. М.), які використовується країнами. Китай дуже в цьому просунувся, як і Північна Корея, Ізраїль, США, Росія. Україна тільки починає працювати у цьому напрямі. Це віруси, які пишуться спеціально, щоб заражати державні установи, військові фірми, служби безпеки і красти в них якусь інформацію. Країни також намагаються таких хакерів знайти, знешкодити, тобто захистити себе. Але захистити себе завжди важче, ніж атакувати. Тому на це йде більше ресурсів, і захисники частіше за все відстають на півкроку, на крок, на два. І частіше за все кожну країну все ж "зламують", віруси спрацьовують, і все таки інформація витікає. Немає нічого такого, що було б захищене на сто відсотків. Якщо звичайний вірус - це пістолет, танк, то АРТ - ядерна зброя.
- Не думали допомогти Україні і в цій галузі?
- Думаю, але треба зважати, що у США така діяльність - протизаконна. Є нормативні акти, які регулюють "порушення кіберсистем", їхню безпеку. Є вкрай тонка межа у цьому плані. Будь-які атаки на мережі чужої країни, чужої компанії - протизаконні. Навіть "оборона" може бути незаконною, згідно з системою права штату Каліфорнія. Знаю багатьох людей у США, які через це потрапили в суд, хоча тільки проводили дослідження чи намагалися отримати якусь інформацію. ФБР дуже ревно до цього ставиться. Утім, консультацій ніхто не забороняв.