Сорок обертів зробила наша планета навколосвоєї
осі від дня, коли трагічна звістка про раптову смерть
першого космонавта незалежної України Леоніда
Каденюка вразила усіх нас.
Небагато людей нашої планети бачили Землю з космосу. Політ у космічному просторі та спостереження за нашою планетою мають надзвичайний вплив на подальше світосприйняття людини, її "земні" кроки та вчинки.
"Людина повинна кардинально змінити моральні і правові засади свого існування на Землі, і насамперед - сприйняття довкілля та ставлення до нього". Цей вислів Леоніда Каденюка після 20-річчя польоту, зафіксований ним на календарі зі своїм портретом на 2018 р., є яскравим підтвердженням його позиції щодо організації життя нашої цивілізації, збереження природи, екології та покращення умов життя людства на планеті Земля.
Важка "ноша" ПЕРШОГО космонавта незалежної України не зламала Леоніда, не уразила його бацилою зіркової хвороби, не зробила з нього зірку телевізійних шоу та завсідника високих кабінетів.
Незважаючи на зірковість своєї долі, він залишався порядною, чесною та чуйною людиною.
Перед космічним стартом
Клішківці - найбільше село на Буковині. Цей край, славний працьовитими, талановитими людьми: артистами, художниками, письменниками, інженерами, вченими, громадськими діячами, став батьківщиною і першого космонавта незалежної України.
У тяжкі повоєнні роки в сім 'ї шкільних учителів народилися двійнята. Їх назвали Леонідом та Сергієм. Хлопчаки швидко росли, пішли до школи. Разом зі старшим братом Володимиром гралися у хлопчачі ігри, займалися спортом. Незважаючи на хлопчачу компанію, жвавий характер, вони не завдавали клопоту батькам, які їх виховували у найкращих традиціях українських сімей: повазі до батьків та старших, взаємній підтримці, працелюбності, потягу до знань, бажанні пізнати світ.
Цей період у країні характеризувався відбудовою зруйнованих війною міст і сіл, створенням потужних промислових підприємств, розвитком нових галузей промисловості та масовим потягом молоді до знань, освіти, науки.
Серед своїх однолітків Леонід вирізнявся особливою цілеспрямованістю, вдумливістю та прагненням до пізнання нових знань. На нього, як і на багатьох молодих людей того часу, надзвичайний вплив справили запуск першого штучного супутника Землі та політ у космос першої людини Юрія Гагаріна. Мати часто помічала, як малий Льоня задивлявся в небесну височінь і про щось мріяв. Не думала вона, що під час його мрій руйнуються її надії на те, що син вивчиться на інженера або лікаря. І ось у десятому класі він заявив, що хоче стати льотчиком…
Отримавши атестат зрілості зі срібною медаллю, в 16 років він їде до Хотинського військкомату з проханням направити його на навчання у військове льотне училище. Але раптом… несподівана перепона - не вистачає одного року! Прохання Леоніда, а потім його батька й мами, не переконали сувору комісію військкомату. На щастя, на шляху Леоніда трапився чуйний і розумний начальник 4-го відділу військкомату В.Міхеєв, який повірив у щирі наміри юнака і підтримав його бажання стати льотчиком. "Можливо, згодом ми будемо зустрічати його з квітами на космодромі", - переконував він працівників РАГСу. Розробляється "спецоперація", під час якої нібито втрачається свідоцтво про народження, а потім виписується нове, де він уже на рік старший. Почався період здобуття професії, збагачення знаннями, досвідом. Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків закінчив у 1971 р., Московський авіаційний інститут - у 1989-му. В серпні 1976 р. зарахований до загону космонавтів. Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях "Союз", орбітальній станції "Мир" та за програмою "Буран". Як льотчик-випробувач 1-го класу освоїв 54 типи та модифікації літаків.
Тим часом у великій країні відбуваються трансформаційні процеси. Замість єдиного СРСР з'явилося 15 країн, які проголосили свою незалежність і почали самостійно будувати своє життя. В Україну поверталися тисячі українців з інших республік. Серед них було багато військовослужбовців, у тому числі тих, котрі служили в збройних силах, на космодромах Байконур, Плесецьк, Капустин Яр.
У 1992 р. в Україні створюється Національне космічне агентство, формується перша космічна програма, якою передбачалося запустити перший штучний супутник Землі під юрисдикцією України - "Січ", створити вітчизняний телекомунікаційний супутник "Либідь," а також підготувати українського космонавта для проведення наукових експериментів на орбіті.
У цей час президент України Л.Кучма домовляється з президентом США Б.Клінтоном про політ українського космонавта під час однієї з місій на американському космічному кораблі типу шаттл. Національному космічному агентству України та НАСА даються доручення спільно підготувати такий проект. Вчені Національної академії наук України та фахівці наукових центрів НАСА визначають напрями космічних експериментів, які має здійснити наш космонавт.
Звісно, в нас не було досвіду добору й підготовки космонавтів. Мене призначили керівником цього проекту. В агентстві було створено спеціальну комісію для розгляду всіх питань, пов'язаних із підготовкою зазначеного проекту, до якої увійшли ряд фахівців галузі, представники Академії наук, медичних установ, Малої академії наук. За підготовку та проведення наукових експериментів відповідали директор Інституту ботаніки НАН України академік К.Ситник та завідуюча відділом - професор Є.Курдюм. Було розроблено заходи з підготовки до польоту українського космонавта. Визначено відповідальних за медичну та фізичну підготовку (професор В.Березовський), освітню програму (В.Назаренко - співробітник Малої академії наук). Для інформаційного супроводу підготовки та польоту космонавта створюється телерадіокомпанія "Либідь" Національного космічного агентства. Оголошується конкурс - пошук кандидата на виконання цієї місії. До середини 1996 р. зголосилося понад 30 претендентів.
Після тривалого засідання комісія дійшла одностайного висновку - визнати переможцем конкурсу Леоніда Каденюка.
Почалися напружені будні підготовки до відрядження у США. Леонід почав працювати в Інституті ботаніки, щоб досконало вивчити тонкощі проведення експериментів на орбіті.
Американський період підготовки до польоту
Згідно з домовленостями, кандидат на політ повинен пройти первинне стажування в одному з космічних центрів Сполучених Штатів Америки.
На час підготовки до польоту весь екіпаж разом із сім'ями проживав в окремому котеджному містечку. Це було необхідно для налагодження контактів між членами екіпажу, покращення взаєморозуміння між ними, створення атмосфери довіри та взаємодопомоги. Вони не тільки разом працювали, а й відпочивали та проводили дозвілля.
Швидко промайнули місяці підготовки до польоту, і ось настав листопад 1997 р. Старт космічного корабля "Колумбія" призначений на 19 листопада. З України прилетіла численна делегація. В її складі президенти України Л.Кучма, Л.Кравчук, президент Національної Академії наук України Б.Патон, керівництво Національного космічного агентства, земляки з Буковини, журналісти й учасники освітньої програми, яка буде проводитися під час космічного польоту.
За два дні до старту я зустрівся з Леонідом у блоці, де він готувався до польоту. У нього був піднесений настрій. Спокійний і зосереджений зовні, але по очах було видно: він щасливий з того, що його мрія про космічний політ ось-ось здійсниться. Наступного дня його відвідали президент Л.Кучма та посол України у США Ю.Щербак. Відбулася тривала розмова про політ і плани на майбутнє. Наступну добу екіпаж провів у повній ізоляції, зосередившись на останніх приготуваннях до старту.
І ось настав день старту - 19 листопада. На оглядовому майданчику присутні тисячі глядачів. О 14.46 "Колумбія" стартувала в космічний простір і вже через хвилин десять була на орбіті. З перших хвилин польоту для космонавтів почалася трудова вахта, насичена десятками наукових експериментів, які проводили члени екіпажу за своїми програмами. Ми стежили за тим, як працював Леонід Каденюк на орбіті, як він проводив наукові експерименти, освітню програму "Космічні уроки" для 20 тис. школярів з України та 20 тис. американських учнів.
Швидко промайнули 16 діб польоту, і ось настав ранок 5 грудня. На космодромі зібралася велика група зустрічаючих, вчених, фахівців космодрому. На горизонті з'явилася чорна цятка, яка швидко наближалася до землі. Це надзвичайно складний і небезпечний етап польоту. Лічені секунди і - "Колумбія" торкається посадкової смуги. Спрацювали гальмівні парашути - "Колумбія" спинилася. Ще через 30 хвилин ми вже вітаємо та обіймаємо щасливих і втомлених виснажливим польотом членів екіпажу. Звісно, мене цікавить самопочуття Леоніда. Радісно всміхаючись він каже: "Все гаразд, я щасливий, але земля чомусь під ногами хитається". Келвін Крегель, вітаючись зі мною, повідомляє: "Леонід молодець! З ним можна летіти й на Місяць".
Після короткої фотосесії екіпаж забрали на медичне обстеження і відпочинок.
В Україні тим часом розпочалася підготовка до зустрічі космонавта і його дублера.
Повернення на Батьківщину
12 січня 1998 р. в аеропорту Бориспіль зібралися численні журналісти, представники влади, земляки, родичі, а головне - Леонідова мати, Ніна Андріївна. Рейсовий літак Іл-62 зупиняється біля червоної доріжки, грає військовий оркестр, і по трапу сходить наш космонавт. Пройшовши кілька десятків метрів по доріжці, він потрапляє в обійми зустрічаючих, тут і квіти, і хліб-сіль, і сльози радості, слова рапорту і вітань. Через кілька днів було вітання космонавта на урочистому вечорі в палаці "Україна". Президент Л.Кучма присвоїв йому звання Героя України та звання генерал-майора. Певний час генерал Каденюк проходив військову службу у Збройних силах України.
За традицією, після польоту члени екіпажу відвідують країни своїх колег. У вересні 1998 р. екіпаж "Колумбії" відвідав Україну, побував на Буковині - батьківщині Леоніда Каденюка. Після прийому в Маріїнському палаці, під час якого президент Л.Кучма нагородив астронавтів, командир екіпажу Келвін Крегель мені розповідав: "Я з Леонідом познайомився, коли він приїхав готуватися до польоту. Я його вивчав, з ним тісно співпрацював, літав із ним в парі на літаку, був у космосі. Це дивовижна людина: працелюбний, високоорганізований, цілеспрямований, грамотний спеціаліст високої кваліфікації, відданий космосу. Як людина - дружня, чесна, любить свою батьківщину. Я вважаю, Україні пощастило, що в неї такий перший космонавт".
У 2002 р. Л.Каденюк обирається народним депутатом. До нових для себе обов'язків Леонід Каденюк ставиться сумлінно й відповідально, так, як звик на військовій службі, в загоні космонавтів та під час польоту в космосі. До нього тягнулися люди не тільки тому, що депутат - космонавт, а й тому, що вони бачили, як уважно ставиться він до їхніх проблем і намагається їх вирішити. Навіть коли він уже не був депутатом, то продовжував працювати для людей: отримував сотні листів, телефонних дзвінків, проводив зустрічі з громадськістю, вирішував їхні питання у високих владних кабінетах.
Леонід Костянтинович був президентом Аерокосмічного товариства України, радником голови Державного космічного агентства, членом колегії ДКА, віце-президентом українського молодіжного аерокосмічного об'єднання "Сузір'я", почесним президентом міжнародної громадської організації "Рада з екологічної безпеки", членом наглядової ради Київської політехніки та почесним президентом Буковинського земляцтва.
Проте він вважав, що його потенціал використовується не в повному обсязі. "Я можу зробити набагато більше, щоб принести користь країні", - часто говорив він, вболіваючи за стан розвитку та фінансування космічної галузі, за долю багатьох наукових організацій і промислових підприємств.
Леонід часто ініціював проведення різних заходів для молоді, ветеранів, працівників галузі.
У грудні 2017 р. на спільному засіданні Ради з космічних досліджень Національної академії наук та колегії Державного космічного агентства, присвяченому 20-річчю польоту Л.Каденюка, аналізувалися підсумки роботи, проведеної вченими академії та космонавтом під час пам'ятної місії. На засіданні виступив Леонід Костянтинович, який поділився спогадами про політ і висловив своє бачення розвитку науки про космос на сучасному етапі та необхідності визначення стратегії розвитку нашої країни. Дав свою оцінку подіям двадцятирічної давності академік Ярослав Яцків: " Це був на той час піонерський, унікальний експеримент. Його результати досі цитуються у світовій науковій літературі".
30 січня Л.Каденюк прийшов до голови Державного космічного агентства з пропозицією активізувати співпрацю з американськими астронавтами, які створили компанію для продовження роботи міжнародної космічної станції, а згодом (через 5-7 років) на її базі пропонують створити приватну космічну станцію.
А вранці 31 січня його серце зупинилося. Проте вже 27 лютого в космічному агентстві побував американський астронавт Майкл Лопес-Алегрія для перемовин щодо ідеї Леоніда. Разом із групою працівників космічного агентства він відвідав могилу нашого космонавта.
Думки і мрії Леоніда Каденюка
"Спостереження за Землею й Космосом я сприймав як читання надзвичайно цікавої та рідкісної книги, яку тримати в руках пощастило одиницям. Глобальність побаченого мною в космосі, мабуть, сприяла тому, що я трохи по-іншому став сприймати світ, життя на Землі і давати інші оцінки проблемам нинішнього суспільства - наскільки правильно воно організоване та співіснує. При погляді на Землю було й те, що викликало тривогу. Наприклад, відразу впадає в око надзвичайно тонкий шар атмосфери, який плівкою огортає нашу планету. Це мене вразило. Майнула думка: "Невже життя на Землі існує завдяки такому тоненькому прошарку, який забезпечує різноманіття життя на планеті і його безпеку".
* * *
"Дивлячись на планету з Космосу, особливо гостро усвідомлюєш безглуздя щорічних витрат трильйонів доларів на виробництво, розміщення та збереження ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї та інших видів самознищення людини. Безумовно, все це смертоносне "сміття" в біосфері планети спрямоване не лише проти людини, а й проти всього живого, що на ній існує".
* * *
"Захоплення неймовірною красою Землі супроводжувалося думками про недосконалість людського суспільства, законів, за якими воно існує і які поглиблюють дисгармонію між ним та природою".
* * *
"Після повернення з Космосу я прийняв рішення, що єдиний у країні космонавт повинен бути поза всілякими партіями. Моя партія - український народ. Політика для мене - це постійне вболівання за долю України, кожного громадянина, добробут населення".
* * *
"Звикання людей до неякісного природного довкілля, шкідливої для здоров'я питної води, генетично модифікованих продуктів харчування, забруднення атмосферного повітря, змін клімату, тощо несе в собі смертельну небезпеку для земної цивілізації і взагалі для життя на планеті. Тому вирішив ініціювати розробку Екологічної Конституції Землі. Ставши складовою зовнішньої політики України, ця ініціатива може слугувати об'єднавчою для всіх країн - членів ООН, що дозволить змінити і піднести імідж нашої держави".
* * *
"Мене часто запитують, чи є Україна космічною державою. В цих питаннях я відчуваю тривогу за майбутнє держави, чи не все втрачено, чи можливий ренесанс галузі, і що для цього потрібно зробити. Без жодного сумніву, Україна є космічною державою і залишиться нею. Навіть попри те, що протягом 25 років незалежності нашої держави космічна галузь існує не завдяки, а всупереч обставинам. Якщо простежити хід розвитку ракетно-космічної техніки колишнього СРСР, то варто наголосити, що всі генеральні конструктори були українцями: С.Корольов, В.Глушко, Г.Лозино-Лозинський, М.Янгель, В.Челомей. В Україні розміщується близько 30% промислового, наукового та кадрового потенціалу колишнього Союзу, відомі у світі завод "Південмаш", КБ "Південне", об'єднання "Хартрон", завод "Київприлад" та інші колективи. Україна володіє повним циклом виготовлення космічної техніки, від проектування до виробництва й експлуатації її в космічному просторі. За 25 років незалежності було здійснено понад 140 пусків вітчизняних ракет, виведено на орбіти 375 КА на замовлення 25 країн світу. Хіба це не переконливі факти і цифри?! На жаль, про них мало хто знає або не звертають уваги навіть в уряді. Зрозуміло, що нинішній економічний стан України характеризується як глибоко критичний. Але це не привід для того, аби забути про космічну галузь, яка допоможе вивести країну з кризи. Адже галузь пов'язана буквально з усім, чим людина займається на Землі: сільське господарство, медицина, зв'язок , телебачення, дистанційне зондування землі, прогнозування погоди, магнітних збурень (космічної погоди) та інше.
Пригадую слова американського вченого-фізика Мітіо Каку: "Нації, які вірять тільки в сільське господарство, приречені бути бідними".
* * *
"Іноді мені прикро, що до моєї думки не дослуховуються, особливо на високому рівні. Адже я обізнаний із організацією космічної діяльності в багатьох країнах. Це стосується насамперед фінансування галузі. На 2017 р. у бюджеті України на космічну програму виділено лише 29 млн грн. У космічній галузі за такі кошти нічого не зробиш. Для порівняння: бюджет НАСА - 19 млрд дол., Європейського космічного агентства і Китаю - понад 5 млрд дол., РФ - понад 3 млрд дол. Держава не замовляє космічну техніку на підприємствах галузі. Тільки робота в міжнародних космічних проектах дозволяє зберігати космічний потенціал країни".
* * *
"Коли був народним депутатом, я багато працював для людей, відгукувався на їхні запити, прохання, намагався допомогти і окремим людям, і регіонам. Я не образився на людей, які не проголосували за мене на чергових виборах. На жаль, вони поставлені у тяжке становище і сотня гривень під час голосування зіграла на користь мого суперника. Але й по сьогоднішній день я отримую безліч листів, дзвінків від людей із різних куточків України і намагаюся на них певним чином відреагувати. Багато уваги я приділяю молоді, дітям. Я розумію, що нам не можна втратити молоде покоління. Наше майбутнє зараз навчається десь в 3-му або 5-му класах. На них потрібно звертати увагу, виховувати, формувати кращі риси людини ХХІ ст. Тому я працюю в українському молодіжному об'єднанні "Сузір'я", серед студентської молоді і школярів. Пригадую грандіозні свята - "космічні зміни" в таборі "Артек", різні конкурси в обласних центрах, наукові конференції в м. Дніпро, в Житомирі, в Чернівцях, у Київському планетарії, цю роботу потрібно посилювати й орієнтувати молодь на освоєння робітничих та інженерних професій, особливо у високотехнологічній сфері та в галузі інформаційних, цифрових технологій".
В останню путь
Вранці 2 лютого біля клубу Кабінету міністрів України зібралися тисячі киян, щоб провести в останню путь першого космонавта незалежної України. Приїхала велика делегація з Чернівецької області, з рідного села Клішківці, Чернігівського вищого військового училища льотчиків, з багатьох областей нашої країни, представники підприємств, організацій космічної галузі, Збройних сил України. З космонавтом прийшли попрощатися президенти Л.Кравчук, Л.Кучма, В.Ющенко, представники Верховної Ради, уряду України.
Слова, яких він заслужив, але не почув
П.Дегтяренко: "Леонід Каденюк був символом космічної галузі. Він уписав золоту сторінку в космічну історію нашої держави".
В. Горбулін: "До польоту Л.Каденюка Україну знали як країну, яка виробляла кращі стратегічні військові ракети, а безпосередньо нашого космонавта не було. Україна завжди була космічною державою і завжди такою буде. Для цього Л.Каденюк зробив дуже багато".
Л.Кучма: "Мало велике значення те, що США визнали Україну як незалежну державу, підтримали її. Дійсно, в ті роки було стратегічне партнерство з Україною, і навіть такий захід як політ українського космонавта Л.Каденюка саме це й підкреслював. Це було важливо не тільки з наукової, а й з політичної точки зору".
В одному з останніх інтерв'ю Леонід говорив, що людина не вмирає, а продовжує жити в космічному просторі. Зводячи очі до зірок, шукайте серед мільярдів світил зірку Леоніда Каденюка. Думайте і згадуйте нашого першого космонавта, його земні діла, мрії та плани. Нехай пам'ять про нього живе вічно.