У суворому світі американського шоу-бізнесу Квітослава Цісик не здобула сенсаційного успіху, але в професійному середовищі, де більшість вокалістів, зрештою, марнує Богом дані здібності та знищує власну кар'єру, ця маленька струнка жінка з дитячою, відкритою, як і її велике серце, усмішкою прокотила лагідні, проте потужні хвилі добра.
Відома американська співачка українського походження спочила навіки 29 березня 1998 р. у Нью-Йорку, у власному будинку в Мангеттені, не доживши шести днів до свого 45-річчя. В некролозі від 13 квітня 1998 р. газета New York Post написала: "Здобувши освіту справжньої оперної співачки, Кейсі Цісик ніколи не ступила на сцену Metropolitan Opera, але її незабутнє колоратурне сопрано перетворилося на один із найбільш слуханих людських голосів планети".
5 квітня в Національному театрі ім. І.Франка буде представлено проект "Незабутня Квітка", в рамках якого пройдуть драматична вистава Вінницького театру про долю американської співачки українського походження Квітки Цісик та творча зустріч із відомими митцями - шанувальниками її творчості.
Сьогодні пісні у виконанні Квітослави Цісик на хвилях українських радіостанцій крутять не часто, але інколи ті 31 шлягер звучать. Обидва її альбоми "Квітка Цісик - Пісні України" (1980) та "Квітка Цісик - Два кольори" (1989) свого часу номінувалися на престижну премію Grammy в категорії "Найкращий сучасний фолк-альбом" (1990). На обкладинці дебютного альбому "Квітка Цісик - Пісні України" вкарбовано шанобливу присвяту: "Володимиру Цісику, скрипалеві-віртуозові, моєму незабутньому батьку, присвячую ці пісні". Другу авторську платівку - "Квітка Цісик. Два кольори", виконавиця спорядила присвятою: "Сутності Української душі, чиї крила ніколи не зламати". У нью-йоркській студії, працюючи ночами (так дешевше!), Квітка Цісик вклала 200 тис. дол. особистих заощаджень у пропаганду… української пісні. Ніяких кредитів, залучених проворним продюсером під заставу майна артиста, ніякого спонсорського зашморгу. Сімейний проект...
Продюсував диски другий чоловік співачки, власник компанії Clinton Recording Studio Ед Ракович. Відомий у Нью-Йорку звукорежисер, він зажив слави за співпрацю з Даяною Росс, Ленні Кравіцем, Джорджем Бенсоном, Пласідо Домінґо. Подейкували, навіть із Мадонною.
До запису під дзвінке ім'я Кейсі Цісик були залучені, щонайменше, чотири десятки відомих студійних музикантів Сполучених Штатів, серед яких гітарист і аранжувальник Стюарт Шарф, піаніст і аранжувальник Кенні Ашер, клавішник Джеймі Лоуренс, кларнетист Едді Деніелс, челеста Пет Ребелло, арфістка Марґарет Росс, басист Джон Біл, барабанщик Ронні Зіто, перкусіоністка Сью Еванс та інші.
Перший чоловік Квітки Цісик, композитор і трубач Джек Кортнер, заранжував матеріал і під час запису особисто ставав за диригентський пульт. Свого часу саме він робив партитури, фірмував звук та оркестрував репертуар милозвучного джазового співака Майкла Френкса, клавішника Боба Джеймса, саксофоніста Девіда Санборна. А ще - Джек Кортнер написав музику до детективного серіалу "На порозі ночі", що транслювався на каналах CBS та ABC, а у 2007 р. керував New York Big Band.
Старша сестра Квітки Цісик, концертний піаніст і педагог знаменитої Джульярдівської школи музики Марія Цісик, що обіймала посаду директора консерваторії в м. Сан-Франциско та вела майстер-класи у знаменитій залі "Карнеґі-Хол", під час запису альбомів виконала сольні партії фортепіано.
Нарешті, мати співачки, Іванна Цісик, ретельно стежила за тим, аби українська вимова на фонографах залишалася досконалою. Інакше старша донька у львівській вчительській родині жити не вміла. Так її виховала мати, вчителька фізики та хімії в українських закладах столиці Галичини Софія Кандяк-Нагірна, бабуся Квітки Цісик.
Народжена 4 квітня 1953 р. на Квінз (Нью-Йорк), Квітослава однаково добре танцювала (відвідуючи місцеву балетну школу) і з п'яти рочків грала на скрипці. Вундеркіндом мала не вважалася, проте куди саме заведе її доля, рідні довгий час не знали. Що їй більше до вподоби - грати на скрипці, танцювати, співати, - визначила сама Квітка.
Зростало дівча звичайною дитиною в американській родині емігрантів із України. У юному віці, від 7 до 16 років, пластунка регулярно відвідувала тритижневі табори в горах, де діти живуть у наметах, щовечора гуртуються довкола вогнища, разом вчать українські пісні, слухають оповіді старших про народні обряди та звичаї.
У "Пласті" Квітослава Цісик здобула ступінь пластуна-розвідувача. Важлива подія сталася 1967 р., коли 14-річна дівчинка організувала у Нью-Йорку з одинадцяти товаришок 30-го куреня імені Софії Галечко власну Уладу пластунів юнаків та юначок (УПЮ) і впродовж трьох років очолювала співочий гурток "Соловейки". Крім юної провідниці, до ансамблю входили пластунки-розвідувачки Марійка Гой, Ліда Голюка, Христя Зимна, Уляна Ільницька, Марійка Костів, Марта Навроцька, Ліда Прокоп, Віра Самощак, Реня Сафіян та Оксана Шуль. "Соловейки" витьохкували пластові, народні та популярні пісні, акомпануючи собі на гітарах.
Відтоді, продовжуючи навчання в державній нью-йоркській школі, українка співала в молодіжних гуртах найрізноманітнішу музику: кантрі, арії з популярних мюзиклів, джаз. Вільно почуваючись у різних жанрах, старшокласниця тішилась у світі розмаїтих звуків.
Як перспективна виконавиця, по закінченні середньої школи Квітка отримала від університету штату Нью-Йорк стипендію за класом скрипки. Так дівчина потрапила до Харпeр-коледжу, що віддавна вважався підрозділом університету у Бінґемтоні. В той період педагогом музики у закладі працювала старша на вісім років сестра Міма, Марія Цісик.
Того року, є відомості, здібна студентка написала кілька власних пісень. У творчій долі Квітки Цісик чимало дивних речей. І дня не проживши в Україні, американка українського походження вивчилася співати так званим "білим голосом" - це своєрідна манера жіночого фольклорного співу, яку можна почути виключно у віддалених карпатських селах.
Провчившись рік у стінах High School Оf Music Аnd Art Іn Manhattan, 1970 р. Квітка вступила до нью-йоркського Mannes College The New School For Music. Саме тут слухачка зробила остаточний вибір і зосередилась на заняттях із класичного вокалу. Колоратурне сопрано - рідкісний дар. Звісно, якщо голос поставити правильно.
Перші здобутки не забарилися. Дівчина так блискуче співала в навчальних виставах, що її заохотили. За вдалі ролі у низці студентських оперних вистав Квітку Цісик визнали однією з переможців Ukrainian National Association Schoolarship Winners, вшанували стипендією SUNY, видали чек на 600 доларів та нагородили другою поїздкою до Бельгії - на шеститижневий семінар "Європейська опера". За студентським обміном між Ґентським та Нью-йоркським університетами, у липні-серпні 1972 р. молоді американці адаптували до місцевої сцени й на підмостках одного з трьох найбільших у Фландрії вищих навчальних закладів показали бельгійському слухачеві оперу "Ріґолетто" Джузеппе Верді.
Проте життя коригує найграндіозніші плани і влаштовує трагічні антракти. 7 лютого 1971 р., коли Володимир Цісик на сцені акомпанував молодшій доньці, 17-літній Квітославі, в нього стався інсульт, і музикант помер, так і не побачивши більше рідного село Ліски, розкиданого за 15 км від Коломиї на мальовничих пагорбах, порослих густими чагарями ліщини.
Аби закінчити у 1974 р. Нью-йоркську консерваторію, Квітці Цісик довелося три роки працювати, самостійно заробляючи на семестр. Дівчина завжди відчувала відповідальність перед матір'ю і перед своїми природними здібностями. В інтерв'ю 1990 р. вона так і зазначила: "Я мала татові пальці й техніку, але мріяла співати. Знаєте, і досі я почуваюся винною, що покинула скрипку".
Невдовзі Квітослава знайшла роботу і вже співала у нью-йоркських клубах. Досить швидко вокалістку почав дратувати репертуар, а особливо - завсідники. Вислизаючи зі світу сп'янілої бридоти, у середині 1970-х рр. вона опинилась у більш лагідному тоді світі американської реклами: джинґли, споти, "звуковий одяг", проспіви, аудіоролики.
Як бек-вокалістка Кейсі Цісик співпрацювала з філігранними співачками - Карлі Саймон, Робертою Флек, Ліндою Ронстадт, приджазованими співаками Майклом Френксом та Майклом Болтоном. Саме її, американку українського походження, до співпраці неодноразово залучав геній сучасної поп-музики, аранжувальник і продюсер Квінсі Джонс, який студійно створив Майкла Джексона.
А ще - Кейсі Цісик озвучила титульну пісню "Ти осяяла моє життя" до однойменного кінофільму 1977 р. режисера Джозефа Брукса. Певен, усьому цьому посприяло не в останню чергу те, що Квітка Цісик стала вокальною окрасою химерного світу джинґлів (аудіореклама). У тій царині вона вважалася некоронованою королевою, котра у студії, як брендовий голос, співала комерційні споти всесвітньо відомих марок: автомобілі Ford, General Motors, Toyota, Chevrolet, Cadillac, напої Coca-Cola, Pepsi і Mr.Pibb, мережі ресторанів McDonalds та Burger King, національні рітейлери JC Penney, Safeway і Sears, цукерки Starburst тощо.
У 1978 р., двадцятип'ятирічною, американка українського походження брала учать у записі звукової доріжки до пригодницького мюзиклу-фентезі "Віз" знаменитого кінорежисера Сідні Люмета. Світова прем'єра стрічки, зробленої у співпраці студіями Columbia Pictures і Motown Productions, 24 жовтня 1978 р. представила соул-переосмислення відомої дитячої казки з участю знаменитих… афро-американських акторів. Наприклад, поп-діва Даяна Росс виконала роль милої Дороті (в нашій редакції - Еллі), а ще досить шоколадного кольору Майкл Джексон не дуже зграбно втілив образ… Страшила.
На основі однойменного бродвейського мюзиклу зразка 1974 р. звукову доріжку до фільму створила команда найкращих авторів тодішньої Америки: рафінований тандем Ніколас Ешфорд та Валері Сімпсон, а також композитори-аранжувальники Ентоні Джексон і Лютер Вандросс.
Ось коли вперше надпрофесійну українку Кейсі Цісик запросив до співпраці видатний американський аранжувальник та композитор Квінсі Джонс! Разом із колегою, студійним бек-вокалістом Томом Балером, Кейсі Цісик заспівала вокальні пачки, потрібні для Дорослого хору співаків бродвейського мюзиклу "The Wiz".
Коли випадала вільна година в перервах між записами комерційної реклами та роботи сайдменом, Квітка Цісик потихеньку записували 16 пісень дебютного альбому "Квітка Кісик - Пісні України". Що мотивувало? "Я всіх переконувала, що українська музика дуже гарна, мелодійна, що український народ співучий.
А мені відповідали: якщо так, виконай що-небудь. Це дуже сумно, але ми, українці діаспори, не мали жодної платівки, записаної професійно. Це, взагалі-то, була досить дорога забаганка, а запис диску і взагалі потребує чимало часу. Я зрозуміла, що мушу це усунути. Не тільки для приятелів і знайомих, а й для всіх українців. Адже в мене не було можливості щось зробити для українства, а це був би такий подарунок. Ще я мріяла, що так мене почують в Україні".
І бурхливою творчою активністю вона запалила інших. Не утримався осторонь її перший чоловік, 41-річний композитор, аранжувальник і трубач Джек Кортнер. Досвідчений продюсер узявся за некомерційний проект на нью-йоркській A&R Studios.
Квітка Цісик згадувала: "Раніше Джек нічого не чув не те що про українську музику, а навіть… про Україну. Та дарма: тепер він знає про неї дуже багато. До кожного твору Джек як продюсер ставився відповідально: щоб не змінити автентичного оригіналу, не замериканізувати, а зберегти неповторний український мелос. Усі пісні я спеціально перекладала чоловікові англійською, - він дуже хотів усе зрозуміти, проникнутися змістом".
Джек Кортнер не лише виконав аранжування, а й особисто диригував сайдменами під час запису матеріалу. Звукорежисером платівки "Пісні України" став Ед Ракович. Це випливало з логіки речей: вони з Джеком Кортнером були двома співвласниками… студії звукозапису Clinton Recording Studios.
А за два з половиною роки Едді став… другим чоловіком співачки. 11 червня 1983 р. Квітка Цісик удруге вийшла заміж. Того ж року разом із 60-річною матір'ю Іванною співачка відвідала Неньку: Львів, інші міста й містечка Західної України. Це був неафішований, перший (і останній) раз, коли мисткиня приїздила на історичну Батьківщину, про що стільки років мріяла і що так вражаюче оспівала. Жодних концертів чи творчих зустрічей, жодних прес-конференцій чи автограф-сесій…
Відколи в жовтні 1991 р. Квітка народила єдиного сина Едді, життя набуло іншого виміру. У нових, незвіданих раніше глибинах вона не могла натішитися. Кожну вільну хвилину 38-річна мати прагнула приділити довгоочікуваній дитині. Ту солодку парочку часто бачили серед білого дня або надвечір, як вони неспішно пленталися безлюдним пляжем, тримаючись за руки.
Зв'язок був таким міцним, що титульна вокалістка нерідко брала малого з собою на студійні записи.
Однак напружена праця далася взнаки. У 1992 р. лікарі діагностували у Квітки Цісик рак молочної залози, - почався курс тривалої і болісної променевої терапії. Хвору доглядала старша сестра, Марія, відклавши справи і перебравшись до родички із м.Ріджфілд, Коннектикут. 70-річня мати співачки, Іванна Цісик теж помирала від цієї хвороби. Її не стало 25 травня 1994 р.
Квітка продовжувала працювати, співати, спілкуватися. Останній джинґл вона записала буквально за кілька місяців до своєї смерті. То було в її характері - любити життя і йти до останку. Близькі люди згадували: скільки Бог дав, стільки ця невисока на зріст (147 см!), тендітна жіночка, ніс гостренький, з горбинкою, метка й проворна, "наче білочка", не могла всидіти на місці.
Наприкінці життя, маючи вільну днину, з гамірного Нью-Йорка вона вибиралася за місто, бо любила тривалі прогулянки верхи на улюбленому коні на ім'я Меркурій.
У Великому Яблуці Кейсі Цісик возив інший кінь - сталевий, спортивний Jaguar, на якому співачка просто запаморочливо ганяла, не зраджуючи свого улюбленця з останніми моделями Ford, які вона 17 років солодко оспівувала. Хоча за підсумками кожної вдалої рекламної кампанії автомобільний гігант дарував вокалістці нову модель.
Останньою піснею, студійно записаною Квіткою Цісик, стали "Журавлі" на музику Левка Лепкого і вірші Богдана Лепкого. Лелеки завжди повертаються додому.
… 27 вересня - 5 жовтня 1996 р., коли Кейсі Цісик уже почувалася занадто хворою задля трансатлантичних перельотів, із концертами Україну відвідала її старша сестра, піаністка Марічка Цісик. На VII Міжнародному музичному фестивалі "Київ Музик Фест'96" знову була публічно представлена обдарована родина Цісиків. Єдиний виступ, концерт фортепіанної музики з участю двох американських піаністів - Марії Цісик та Джефрі Бейкера, відбувся у п'ятницю, 4 жовтня 1996 р. о 12:00, у приміщенні Будинку вчених НАН України, із залом на 120 місць.