У 2025 році Національний банк України ухвалив Постанову №80 “Про затвердження Положення про відкритий банкінг в Україні”. Цей документ докорінно змінює фінансову індустрію.
Детальніше про принципи відкритого банкінгу, вимоги законодавства та роль користувачів у цьому процесі ви можете дізнатися в експертній статті на сайті IT Specialist – системного інтегратора, що працює на ринку з 2014 року.
Ми ж пропонуємо розібратися, як принцип відкритого банкінгу працює у світі та до яких змін варто готуватися українським компаніям.
Досвід інших країн: про що потрібно знати?
Велика Британія стала першою державою, яка зробила відкритий банкінг обов’язковим ще у 2017 році. Тоді дев’ять найбільших банків країни відкрили доступ до своїх систем через єдиний стандарт АРІ. Це дозволило клієнтам зручно підключати сторонні фінансові сервіси, а банкам – швидше розвивати цифрові продукти.
Європейський Союз пішов шляхом уніфікації. На базі Директиви PSD2 тисячі банків об'єдналися в ініціативу Berlin Group, яка створила спільний технічний стандарт NextGenPSD2. У результаті з’явився великий єдиний ринок, де фінтех і банки працюють за узгодженими правилами.
Сінгапур обрав інший підхід: тут відкритий банкінг добровільний. Регулятор не примушує, а координує, задаючи загальні правила. Банки ж самі активно відкривають API — наприклад, DBS Bank надав розробникам доступ до понад 150 сервісів. Це стимулює конкуренцію й робить ринок одним із найінноваційніших у світі.
Бразилія запустила програму Open Finance у кілька етапів: спершу відкриті тарифи, далі доступ до рахунків, а потім — платежі та кредити. Такий підхід дозволив поступово підвищувати рівень безпеки та довіри. Сьогодні великі банки країни працюють за міжнародними стандартами й активно розвивають власні API-портали.
Технічні рішення відкритого банкінгу
Відкритий банкінг — це ціла система захисних механізмів, які працюють разом. Її головна мета полягає в тому, щоб дати клієнту контроль над власними даними й при цьому зберегти безпеку транзакцій.
Як це виглядає на практиці? Основні рішення виглядають так:
- Контрольований доступ. Клієнт сам вирішує, які дані відкривати, кому й на який час.
- Захищені канали. Передача даних між банком і сервісом відбувається у зашифрованому середовищі, щоб уникнути витоків.
- Багатофакторна автентифікація. Навіть якщо пароль потрапить у руки шахраїв, без другого фактору вони не отримають доступу.
- Прозорий аудит. Кожна дія фіксується, що дозволяє довести, хто і коли звертався до рахунку.
- API-шлюз. Спеціальний “бар’єр”, який захищає банківські системи від перевантажень та хакерських атак.
- Моніторинг у реальному часі. Системи безпеки автоматично виявляють підозрілі дії та зупиняють атаки.
- Тестування нових рішень. Усі інтеграції спочатку проходять через sandbox-середовище, щоб мінімізувати ризики ще до виходу на «живі» дані.
Для України релевантною є саме така модель — поєднання міжнародних стандартів (як у Великій Британії чи ЄС) із сильними інструментами моніторингу й кіберзахисту. Саме вона відповідає підходу НБУ: спершу безпека, потім масштабування нових сервісів.
Як IT Specialist допомагає компаніям відповідати принципам відкритого банкінгу
Впровадження відкритого банкінгу в Україні — це вагомий крок, що дає змогу наблизитися до реального захисту даних, безперервності бізнес-процесів та високої довіри клієнтів.
Але на цьому шляху компаніям потрібен технологічний партнер, який має практичний досвід і готові рішення. Саме цим критеріям відповідає українська компанія IT Specialist — системний інтегратор, що працює на ринку з 2014 року і допомагає фінансовим установам будувати безпечні цифрові сервіси.
IT Specialist проводить тестування на проникнення (пентести), пропонує інтеграційні рішення для захисту АРІ та вебсервісів, впроваджує SOC- та SIEM-рішення для моніторингу у режимі 24/7, а також MFA (багатофакторну автентифікацію).
Завітайте на сайт компанії, щоб дізнатися про доступні послуги більше.