Євразійська інтеграція буксує на тлі того, що ряд членів Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) не погоджуються зі спробами Російської Федерації диктувати партнерам по об'єднанню (Білорусі, Казахстану, Вірменії, Киргизстану) свої умови. Навіть спільні рішення лідерів п'яти країн нині доводиться приймати з великими проблемами, бо в їхній основі не узгодження спільних інтересів держав, а шантаж Кремля й тиск на больові точки партнерів.
Республіка Білорусь серед цих країн посідає особливе місце, бо 20 років тому погодилася на союзницькі відносини з Москвою. Про складнощі відносин суб'єктів у цій союзній державі сказано багато, як і про їхню передбачуваність - потепління змінюються кризами й конфліктами, і так по колу (докладніше див. DT.UA №5 від 11 лютого 2017 р. "Брат мій, ворог мій").
На початку квітня Олександр Лукашенко і Володимир Путін, здавалося, вирішили всі питання, які з кінця 2016 р. псували відносини двох братніх народів. Лідери зняли проблему простроченої дебіторської заборгованості перед "Газпромом" у сумі 726,2 млн дол. за поставки російського газу в Білорусь в 2016–2017 рр. Москва і Мінськ домовилися, що Білорусь зможе зараховувати до свого бюджету експортні мита за 6 млн т нафти на рік із 24 млн т, які Росія щорічно зобов'язалася поставляти Мінську до 2024-го. Загальний ефект цих заходів білоруська сторона оцінює в 2 млрд дол. у 2017–2019 рр. Також Москва зняла з Мінська зобов'язання поставляти на російський ринок близько 1 млн т бензину щороку. Це дасть змогу Мінську ще заощадити 150–180 млн дол.
Ціну на російський природний газ для Білорусі цього року підтверджено на рівні 130 дол. за тисячу кубометрів. Раніше російський монополіст погрожував підвищити ціну до 141,1 дол. Олександр Лукашенко ж наполягав, що ціна газу має бути нижче 100 дол. (або навіть такою, як на внутрішньому ринку РФ), оскільки це ставить у нерівні умови російських і білоруських виробників. Наступного року ціна становитиме 129 дол., заявив віце-прем'єр Білорусі Володимир Семашко. "Газпром" надасть знижку у вигляді знижувального коефіцієнта до формули ціни на газ у 2018–2019 рр., а також сторони, очевидно, перейдуть на розрахунки за нафту й газ у рублях.
Також завдяки домовленостям з Росією, наприкінці квітня Мінськ одержав 300 млн дол. кредиту від Євразійського фонду стабілізації й розвитку (ЄФСР) на підтримку реформ. Півроку, поки тривав конфлікт із Мінськом, Москва блокувала фінансове підживлення сусідки з цього джерела. До кінця червня в Білорусі розраховують одержати російський кредит у 700 млн дол., з якого, очевидно, буде погашено борг перед "Газпромом". Також Білорусь зможе реструктуризувати свою заборгованість за платежами на адресу Євразійського фонду стабілізації й розвитку. Усього ж цього року Мінськ має виплатити за зовнішніми боргами близько 1 млрд дол. і може сподіватися лише на допомогу Москви.
Після всіх цих домовленостей і особистої зустрічі лідерів РФ і Білорусі 3 квітня у Стрельні під Санкт-Петербургом Володимиру Путіну вдалося переконати білоруського лідера поставити свій підпис під Договором про Митний кодекс ЄАЕС. Повідомляють, що договір підписано 11 квітня 2017 р.
Однак лише через кілька днів після того, як Олександр Лукашенко підписав договір, стало відомо, що набрання чинності Митним кодексом затягується. Замість 1 липня 2017 р. у Євразійській економічній комісії його вирішили активувати з 1 січня 2018-го, мотивувавши це необхідністю синхронізувати процедури його ратифікації та підготувати ще низку додаткових актів. "Одночасно з кодексом почнуть діяти першочергові рішення комісії з 25 питань, віднесених на наднаціональний рівень. Вони стосуються регулювання діяльності уповноважених економічних операторів (надійні постачальники зможуть одержати додаткові привілеї на кордоні), правил переміщення товарів фізичними особами", - повідомила Євразійська економічна комісія.
Зауважимо, що, відмовляючись підписувати Митний кодекс, білоруський президент Олександр Лукашенко не висловлював жодних заперечень по суті документа, що його, як відомо, погодили прем'єри країн ЄАЕС ще 16 листопада минулого року й підписали глави країн - членів ЄАЕС (крім Лукашенка) у грудні. Очевидно, що Мінськ просто використовував його для своїх торгів із Росією по нафті, газу та боргам. Хоча ще у квітні ц.р. білоруський лідер жорстко критикував ЄАЕС за неефективність і бездіяльність. Під час засідання Вищої євразійської економічної ради він говорив про те, що слід запровадити мораторій на прийняття нових правових актів, які мають дискримінаційний характер стосовно партнерів по союзу. Зокрема, він зазначив, що партнери по ЄАЕС не звертають уваги на білоруську ініціативу виробити механізм вирішення протиріч, коли один з учасників союзу вживає однобічних заходів із захисту ринку відносно третіх держав. Це був прозорий натяк на однобічні дії Росії щодо блокування торгівлі з Україною, яких не підтримували ні Білорусь, ні Казахстан. Саме слабкість російської економіки нині впливає на зниження ефективності ЄАЕС, а шкодить союзу те, що Росія намагається вибратися зі своїх проблем сама, вважає О.Лукашенко.
Про це свідчить і той факт, що російська митниця в односторонньому порядку відмовилася приймати сертифікати країн ЄАЕС при автоматичній реєстрації митних декларацій. Ця проблема вперше далася взнаки на білорусько-російському кордоні в лютому ц.р., коли вантажі (в основному електроніка), відповідність яких вимогам єдиних технічних регламентів, підтверджених сертифікатами чотирьох країн ЄАЕС (Білорусі, Казахстану, Вірменії, Киргизстану), відправлялися Федеральною митною службою РФ (ФМС) "на іншу форму митного оформлення". Така форма включає проходження додаткових процедур і одержання додаткових документів. Зокрема, йдеться про статутні документи юридичної особи-заявника, договір з органом по сертифікації, документи на ввезення зразків для проходження випробувань, протоколи випробувань, документи по оплаті за виданий сертифікат, повний митний огляд. Однак низка цих документів мають конфіденційний характер і не повинні надаватися й оцінюватися у ФМС.
Російські митники явно перевищили свої повноваження й компетентність, адже ніхто з них не може оцінювати протоколи сертифікаційних випробувань. Усе це зробили лише для того, щоб імпортери одержували сертифікати ЄАЕС у російських структурах, які оперативно направили своїх представників на кордон із Білоруссю. Російська сторона заявляла, що проблема суто технічна: немає єдиної бази, яка дозволяла б автоматично перевірити справжність сертифікатів, виданих у країнах ЄАЕС. А нове програмне забезпечення для митниці розроблене з урахуванням російських стандартів. Однак білоруська сторона жорстко поставила це питання перед Євразійською економічною комісією. У Мінську зазначили, що багато компаній воліють одержувати сертифікати ЄАЕС саме в Білорусі, бо ця процедура там якісніша й дешевша. До слова, у Росії у 2016 р. за деякими товарами навіть не було акредитованих лабораторій. Ціни на послуги з сертифікації в РФ не регулюються, ціна за один сертифікат може сягати 25 тис. рублів, а терміни оформлення - до півтора місяця. Ба більше, якість виданих російських сертифікатів поставили під сумнів у Мінську. Їх виписували "на колінах під будь-яке замовлення", заявили в Держстандарті Білорусі.
У результаті спільних зусиль Білорусі й Вірменії Рада Євразійської економічної комісії 17 травня 2017 р. прийняла рішення стосовно того, що ФМС РФ та інші митні органи країн - членів ЄАЕС забезпечують приймання "єдиних документів про оцінку відповідності, які видані в будь-яких державах ЄАЕС, і випуск в обіг на територію союзу товарів третіх країн з такими документами". Це вимога договору про ЄАЕС, наголосили в ЄЕК.
Росія була змушена визнати, що поки сама не готова до переходу на нові правила роботи в рамках ЄАЕС. Російська митниця не коментує рішення ЄЕК і не говорить, як збирається виправити це становище. ФМС лише наполягає, що перевірка сертифікатів була вибірковою, і гостроту проблеми явно завищили в Мінську. У Росії говорять про необхідність створити інтегрований єдиний реєстр виданих сертифікатів і зареєстрованих декларацій Митного союзу в електронному вигляді. Але коли його створять, ніхто в ЄАЕС не знає.
Москва раніше пояснювала свої дії тим, що Казахстан із 2015 р., після вступу до СОТ, почав знижувати ввізні мита на багато товарів третіх країн, середня ставка митного тарифу там скоротилася до 6,5% порівняно з 10,4% в ЄАЕС. Але білоруські власті вбачають у діях Москви спробу закрити свій ринок для білоруських товарів, які в умовах дії взаємних санкцій Росії та ЄС активно завойовують російський ринок. Ідеться насамперед про білоруську молочну й м'ясну продукцію.
Крім того, Росія неодноразово обвинувачувала Білорусь і в тому, що та за останні роки перетворилася на найбільшу перевалочну базу для товарів з європейських країн, які перебувають під санкціями в Росії. Але Мінськ відкидає ці обвинувачення. Як заявив Олександр Лукашенко, він особисто на зустрічі з Володимиром Путіним у квітні довів, що торгівлю "санкціонкою" через Білорусь ведуть російські бізнесмени - "російські бандити з великої дороги", як назвав їх Лукашенко.
За словами білоруського лідера, його країна хотіла б залишатися воротами для Росії на Захід. Але очевидно таке: поки що Мінську не зовсім вдається відігравати роль такого посередника через його велику залежність від Москви. У цих умовах спроби Олександра Лукашенка вести власну гру з Європою та одночасно відстоювати національні інтереси у відносинах із РФ не знаходять підтримки на Заході, в ЄС. Там продовжують розглядати Мінськ як вірного партнера РФ, і ця обставина скоріше лякає західних сусідів Білорусі, ніж робить їх більш схильними до діалогу з Мінськом.