У світлі останніх політичних подій активно обговорюється роль Німеччини у наданні підтримки та поглибленні співробітництва з Україною.
Яке місце вона посідає в економічному та бізнес-середовищі, наскільки важливим партнером та інвестором виступає ця країна, як глибоко сягає її співпраця з Україною на міжнародному ринку? Відповіді на ці запитання розкриває дослідження, виконане Foreign Trade Research Center Trade+ при Київській школі економіки за підтримки GIZ GmbH.
За 2013–2018 рр., а особливо з моменту підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, що набула чинності з 1 січня 2016-го, відбулося переорієнтування товарної продукції українського експорту. Збут української продукції до Німеччини за цей період зріс на 38%. Цьому сприяло збільшення продажів електричних машин на 42%, експорту насіння олійних культур - на 251, зерна - на 157% тощо. Також більш як удвічі зріс експорт руди, шлаків і золи.
Окрім експорту на німецький ринок, є й інші форми двостороннього співробітництва між нашими країнами, наприклад у вигляді локалізації німецьких підприємств в Україні та надходження приватних іноземних інвестицій в окремі галузі економіки. І це стосується всього Європейського Союзу, адже його країни-члени - найбільші інвестори в економіку України та активні партнери на світовому ринку товарів і послуг. У 2018 р. ці країни вклали в економіку України 24,7 млн дол. інвестицій, зокрема, Німеччина - 1,7 млн, поступившись Кіпру - 8,9 млн, Нідерландам - 7,1 млн і Великій Британії з майже 2 мільйонами доларів.
Водночас, виходячи з результатів опитування іноземних інвесторів, яке щорічно проводять Європейська бізнес-асоціація (ЕВА), Dragon Capital і Центр економічних стратегій, вагомими перепонами на шляху інвестицій є корупція, недовіра до судової системи, макроекономічна нестабільність, монополія ринків і наявність олігархів при владі, воєнний конфлікт із Росією, турбулентність законодавства, незадовільна робота правоохоронних органів, питання валюти та ринків капіталу, податкове адміністрування і трудова міграція. Ці дані зафіксовано в опитуванні про результати діяльності за 2018 р., тобто до президентських виборів. У квітні 2019-го ЕВА провела ще одне опитування, але суттєвих змін у переліку перешкод для іноземних інвестицій поки не виявлено.
З огляду на останні події неоднозначний вплив на іноземних інвесторів матиме ситуація з "ArcelorMittal Кривий Ріг". Порушенням прав і законних інтересів компанія вважає поширені відомості про донарахування підприємству 9 млрд грн податкових платежів за результатами перевірки. Найбільший виробник довгомірного сталевого прокату в Україні оголосив про вихід з українського ринку та виведення близько 10,8 млрд грн у вигляді дивідендів, тобто понад 95% виплачених дивідендів буде виведено компанією за кордон. За даними YouControl, німецька корпорація ArcelorMittal Duisburg Beteiligungsgeselschaft mbH володіла 95% акцій "ArcelorMittal Кривий Ріг", 93% яких придбала на відкритому конкурсі в 2005 р. за
24 млрд грн.
Зважаючи на такий стан справ, справедливими очікуваннями інвесторів є активна боротьба з корупцією, ефективна співпраця із МВФ, розмежування політики і бізнес-інтересів та обмеження впливу олігархів. З усієї кількості опитаних ЕВА респондентів з-поміж стратегічних і наявних інвесторів, 88% готові інвестувати в українські активи в разі усунення зазначених перепон. І саме у Німеччини щодо цього нині дуже активна позиція.
Торговельна і бізнес-співпраця між найбільшою країною Східного партнерства та "економічним ядром" Європи лише нещодавно набула такої актуальності. У 2017 р. 68% німецьких фірм (згідно з опитуванням Німецько-Української промислово-торговельної палати щодо ведення бізнесу) схвально оцінили перспективи інвестицій в Україну, а 78% респондентів очікували її прискореного економічного зростання. Такий позитив пояснюється процесом реформування та перспективами модернізації, на противагу 2014 р., коли на піку безпекової кризи в Україні 28% німецьких інвесторів, уже присутніх на українському ринку, розглядали можливість виведення звідси власних активів. У 2018 р. Німецькою консультативною групою було видано пропозиції від німецького бізнесу для покращення інвестиційного клімату в Україні, що відповідають запитам бізнесу і можуть бути порівняно легко впроваджені. Серед них найважливіші - питання приєднання до електромереж і логістичні проблеми, які мають безпосередній вплив на ділову активність та інвестиції в Україні
Німеччина - країна з потужним розвитком малого та середнього підприємництва, де формування компаній базується на характеристиках Mittelstand і Hidden Champions. Такі підприємства створюються подекуди для виробництва нішевої продукції та з метою впровадження інноваційних розробок, як-от компанія Siemens. Упродовж десяти років цей німецький концерн планує витратити понад 600 млн євро на так званий Siemensstadt 2.0 - проєкт "розумного міста" на околиці Берліна.
Проєкт буде орієнтований на відновлювану енергетику та передбачає зведення дослідних і логістичних центрів, стартапів і нового виробничого комплексу. В Україні ця компанія відкрила в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів. Концерн придбав і налаштував великий портфель програмного забезпечення й устаткування, який забезпечить здобуття студентами глибоких знань у галузі аналізу даних і набуття серйозного практичного досвіду роботи із сучасним обладнанням у нафтогазовій сфері.
Варто зазначити, що багато проєктів, які підтримує Німеччина, мають на меті запровадження дуальної системи освіти в Україні, щоб створення робочих місць у державних органах влади та переробних виробничих потужностях супроводжувалося заповненням їх відповідно навченими кадрами. Німецькі компанії навчають своїх потенційних робітників безплатно на практиці та ознайомлюють із новітніми технологіями, влаштовуючи навчальні виїзди за кордон.
Також в Україні працюють виробничі потужності німецьких компаній Leoni, Elektrokontakt, Bader, Bayer та інших. Концерн Leoni є одним із найбільших у світі виробників кабельної продукції, серед його клієнтів такі виробники, як General Motors, BMW, Volkswagen, Audi, Volvo, Lambor-ghini, Cummins, Caterpillar, DAF та інші. Це одне з найбільших підприємств за капіталовкладеннями і рівнем виробництва серед підприємств Львівщини - в нього інвестовано 65 млн євро. Чи не найважливішим питанням для подібних компаній є наявність кваліфікованих робітників. У 2017 р. Leoni відкрив другий завод в Україні з виробництва кабельної продукції для європейських автовиробників на 5 тисяч робочих місць, і проблеми трудової міграції тут не на останньому місці. Працівників компанії забезпечують транспортом, безплатно навчають і соціально підтримують.
Тривала співпраця (з 1992 р.) з хімічним концерном Bayer дала старт відкриттю у 2018 р. інноваційного заводу з виробництва насіння сільськогосподарських культур у селі Почуйки Житомирської області. Компанія вклала 200 млн дол. інвестицій у виробництво, а також підтримує соціальні об'єкти на селі, запроваджує освітні програми для аграрного сектору.
Ще один успішний приклад, привабливий для потенційних інвесторів, - компанія Bader. Завод уже 145 років випускає чохли на автомобільні сидіння, а з 2006-го працює і в Україні, загальна кількість працівників досягає 5,5 тис., навчання яких є безплатним.
Німецько-японська машинобудівна компанія Sumitomo Electric Bordnetze (SEBN), виробник кабельних мереж для концерну Volkswagen Golf, відкрила перший в Україні завод у 2006 р. у Тернопільській обл., а з 2015-го було розпочато серійне виробництво в'язок для Audi. Також цей концерн запустив першу чергу заводу з виробництва автомобільної електропроводки у приміщеннях Хмельницького механічного заводу та планує працевлаштувати до 2 тис. осіб.
Німецька компанія BASF, яка спеціалізується на хімічних засобах, до кінця 2019 р. запускає новий завод з випуску домішок у бетон. Виробнича потужність підприємства в м. Обухові -10 тис. т продукту на рік з можливістю подальшого зростання. У виробництво інвестують 2 млн євро. Виробництво в Україні дасть змогу знизити вартість добавок у бетон удвічі, а також розширити частку BASF на ринку з 1 до 10% і запровадити портфель продуктів із ширшим асортиментом бетонних домішок за більш конкурентними цінами за рахунок зменшення транспортних витрат на імпорт матеріалів.
Крім цих кейсів, на ринку активно обговорюють перемовини з компанією Volkswagen щодо можливості відкриття складального виробництва в Україні та створення автомобільного кластера.
Така співпраця - дуже позитивний імпульс для економіки України та Німеччини, а також приклад успішної інвестиційної діяльності іноземних партнерів і компаній на вітчизняному ринку.
Держава при цьому повинна сприяти діалогу та співпраці провідних українських учених і винахідників, розробників стартапів, представників вітчизняного та зарубіжного бізнесу, навчальних установ з бізнес-асоціаціями, венчурними та фінансовими компаніями, органами влади та інноваційними технічними парками щодо спільних проектів, створення центрів розробки та впровадження сучасних технологій за Tech- та Fintech-напрямами. Усе це можливо реалізовувати через проведення спільних заходів, інформування підприємств про замовлення і запити щодо співпраці, дотримання домовленостей і обіцянок з бізнесом та інвесторами, розмежування політики та бізнес-інтересів, створення привабливих, зрозумілих умов ведення підприємницької діяльності.
Врахування сукупності цих факторів дасть змогу посісти вагоме місце у ланцюзі доданої вартості товарів на світовому ринку та розширить можливості для кооперації українських компаній з іноземними інвесторами та партнерами загалом і Німеччини, зокрема.