UA / RU
Підтримати ZN.ua

Товарна контрабанда: санкції чи в’язниця?

Аналізуємо проєкт закону про криміналізацію контрабанди й недостовірного декларування

Автор: Андрій Саварець

Після «епохальних» засідань Ради національної безпеки та оборони України, на яких запроваджувалися санкції проти «контрабандистів», пішло логічне продовження — президент України вніс проєкт закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» реєстр. №5420.

Попри критику від експертів і бізнесу, той факт, що проєкт вніс глава держави, надає законотворчому процесу прогнозованого прискорення. Тому дуже важливо зацікавленим сторонам не згаяти моменту і максимально доопрацювати проєкт до другого читання, підготувавши якісний документ і пом’якшивши деякі його положення.

Чи потрібна в Україні кримінальна відповідальність за контрабанду товарів?

За всіх ризиків і проблем кримінальна відповідальність потрібна. І вона має бути не тільки жорсткою, а й раціональною, дозованою і невідворотною. А з невідворотністю якраз усе не дуже добре.

Наприклад, якщо говорити про подібні за своєю суспільною небезпекою злочини, то за 2020 рік за «класичну» контрабанду (стаття 201 ККУ) з 42 засуджених лише четверо одержали реальні строки позбавлення волі (та й це тільки по першій інстанції); за незаконне переміщення лісоматеріалів (стаття 201-1 ККУ) засуджено трьох — позбавлення волі не одержав ніхто; за контрабанду наркотиків (стаття 305 ККУ) засуджено 110 людей, лише 15 із них одержали реальні строки.

Суди активно застосовують практику призначення покарань із випробувальним терміном, а також призначення основного покарання нижче за найнижчу межу, установлену в санкції статті. Тому ключовим стає не так правотворчість, як правозастосування. І важливо перед прийняттям законопроєкту почути думку прокуратури й суддів. До того ж, не розібравшись із адміністративною відповідальністю, застосування кримінальної наступатиме на ті ж самі граблі.

Окремо слід зазначити, що останнє оновлення постанови Пленуму Верховного суду України від 3 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» відбулося 30 травня 2008-го, тобто ще до ухвалення чинної редакції Митного кодексу України.

Як в інших?

США. У Сполучених Штатах Америки контрабанда товарів спричиняє накладення штрафу і/або тюремне ув’язнення до 20 років. Митним злочинам присвячено цілу главу 27 розділу 18 Кодексу США.

Законодавство розрізняє окремі склади злочинів, наприклад: декларування коду товару з меншою ставкою мита; дозвіл на переміщення товарів із заниженою ставкою мита тощо.

Обов’язок державного обвинувача — довести без щонайменшого обґрунтованого сумніву, що дії правопорушника були навмисними.

ФРН. У Німеччині відповідальність за контрабанду товарів передбачено Податковим кодексом, який розрізняє «незаконний ввіз, вивіз або транзит товарів», що спричиняє штраф або позбавлення волі до п’яти років (стаття 372), і «професійну, пов’язану зі здійсненням насильства або організовану контрабанду», — позбавлення волі до п’яти років (стаття 373).

Кваліфікований вид контрабанди, ознаками якої є, наприклад, озброєність або перебування в складі організованої групи, призводить до позбавлення волі строком до десяти років.

Франція. У Митному кодексі Франції є п’ять класів митних правопорушень і три класи митних злочинів.

За незначні правопорушення передбачено штраф 300–3000 євро. За окремі митні злочини передбачено штрафи в розмірі 10 тис. євро або позбавлення волі аж до десяти років.

Будь-який замах на митне правопорушення вважається власне правопорушенням.

Австралія. Митний кодекс передбачає за контрабанду товарів (за загальним правилом) покарання у вигляді штрафу в трикратному розмірі від суми несплачених податків або 1000 штрафних одиниць.

В 2012 році було посилено відповідальність за контрабанду тютюнових виробів: замість штрафу в трикратному розмірі від суми несплачених податків передбачено штраф, кратний п’яти, або 1000 штрафних одиниць, а також запроваджено новий вид покарання — позбавлення волі на строк до десяти років.

Туреччина. Відповідальність за контрабанду передбачено окремим Законом №1918 від 1932 року зі змінами «Про протидію та переслідування контрабанди». За митне шахрайство передбачено штрафи й позбавлення волі від одного до п’яти років із конфіскацією товарів.

Для посадових осіб покарання за участь у контрабанді подвоюється. Крім того, законом передбачено штрафи, кратні сумі несплачених податків, а також фіксовані штрафи з тонни товару.

Сербія. Відповідальність за контрабанду прописано в статті 230 Кримінального кодексу Сербії.

Причому, якщо за саме незаконне переміщення товарів передбачено позбавлення волі до п’яти років і штраф, то за поводження з контрабандними товарами передбачено позбавлення волі на строк до восьми років. Товари при цьому підлягають вилученню.

Що дає впровадження кримінальної відповідальності за контрабанду товарів?

Наявність кримінальної відповідальності дасть можливість документувати незаконну діяльність злочинних організацій саме у зв’язку зі здійсненням ними контрабанди як кримінального злочину, а також розблокувати одержання оперативної інформації від митних і правоохоронних органів зарубіжних країн.

Сказане вище, своєю чергою, порушує питання про предмети контрабанди: власне які товари та в якому розмірі?

Є певний консенсус із приводу підакцизних товарів, за винятком автомобілів і електричної енергії. Але з приводу розміру здійснення контрабанди, який розраховуватиметься від вартості переміщуваних товарів, єдиної думки немає.

Ба більше, немає чіткого критерію для встановлення розміру контрабанди. У законопроєкті №5420 пропонуються такі граничні значення: 3500 євро для товарів і 1700 євро для підакцизних товарів. При цьому як покарання пропонуються серйозні штрафи та позбавлення волі, що робить ці злочини тяжкими, відповідно, по них правоохоронні органи можуть проводити негласні слідчі пошукові заходи.

Такі диспропорції можуть призвести до зловживань із боку силовиків, оскільки з’являються можливості для використання широкого арсеналу оперативних заходів щодо незначних випадків.

Крім того, незалежно від розміру контрабанди, залишається запитання: чи є контрабанда триваючим злочином?

Тобто дроблення товарної партії буде кримінальним правопорушенням, що складається з двох або більше тотожних діянь, об’єднаних єдиним кримінально протиправним наміром?

Від цього залежатиме подальша доля таких схем нелегального імпорту товарів, як «пошта» і «піджаки».

Основною проблемою при визначенні потрібного інструментарію для протидії товарній контрабанді є оцінка масштабів явища. Адже офіційна статистика зафіксованих порушень митних правил не відображає реального стану речей через високу латентність цих правопорушень.

Наприклад, за деякими даними, за 2019 рік з України в країни Європейського Союзу було незаконно завезено 2,4 млрд шт. сигарет. При цьому митниці України 2019-го затримали лише 73 млн шт. сигарет.

Тому зарахування до предметів контрабанди всіх товарів або навіть усіх підакцизних товарів на цей момент не до кінця обґрунтоване.

Що стосується впровадження кримінальної відповідальності за контрабанду окремих товарів, то, попри низку суттєвих ризиків, вирішальним чинником має бути транснаціональний і організований характер злочинної діяльності.

Наразі таким критеріям найповніше відповідають тютюнові вироби й бурштин. Відкатавши практику на цих товарах, на підставі аналізу оперативної обстановки можна буде порушити питання про розширення списку предметів контрабанди.

В умовах дефіциту довіри до правоохоронних органів ідея криміналізації контрабанди може бути похована порочною практикою правозастосування й вибіркового правосуддя.

Із цього випливає, що впровадження кримінальної відповідальності за контрабанду товарів треба синхронізувати із повноцінним запуском Бюро економічної безпеки.

Перед голосуванням щодо законопроєкту №5420 слід відповістити на головне запитання: що держава робитиме з контрабандистами й кого вважатимуть такими? Якщо в’язницю уготовано для обивателів, неуважних брокерів, неграмотних водіїв хур і безробітних жителів прикордоння, то такий закон дуже швидко перетвориться на «паперового тигра».

Усі статті автора читайте тут.