Літні безглузді ігри навколо законопроекту про держзакупівлі, схоже, виявилися розминкою перед іграми в піжмурки навколо розв’язання тендерної проблеми. Першим став активно «ховатися» від її реальних причин і відповідальності діючий Кабінет міністрів. Він схвалив нову версію законопроекту й 17 вересня направив її на розгляд до секретаріату президента. Минулого тижня законопроект було оприлюднено на сайтах секретаріату й Міністерства економіки (останнє зняло його цього тижня).
Пильний інтерес мас-медіа до цієї теми зробив очевидними для всіх як законодавчі норми та їхнє практичне втілення, що підживлюють кризову ситуацію, так і основні шляхи їх усунення. Нагадаємо, що ключовою причиною кризи на ринку держзакупівель є формування своєрідної «монопольної пастки», до котрої неминуче потрапляють як замовники, так і учасники торгів. Її невіддільні елементи — «монополія на громадський контроль» за держзакупівлями з боку Тендерної палати України та монополія на розміщення тендерної інформації з боку веб-порталу zakupivli.com «Європейського консалтингового агентства». Перша грунтується на чинному законі про держзакупівлі, а друга стала можливою завдяки висновку палати, яка проголосила в березні 2006 року цей портал єдиним, що відповідає вимогам закону.
Як наслідок, підприємці змушені сплачувати непідйомні суми усіляким «консультантам» або йти з ринку, а органи влади, державні й комунальні підприємства — підраховувати бюджетні втрати, відбиватися від «тендерних рейдерів» і молити Бога, щоб закупівлі таки відбулися. Втрати й, відповідно, прибутки «консультантів» обчислюються мільярдами гривень на рік, згідно з оцінками різних відомств та їхніх керівників.
Нинішній законопроект Кабміну практично повністю повторює новації законопроекту червневого, який так і не вступив у силу через владні «непевні часи». З-під «монопольної пастки» виводяться комунальні й державні підприємства, підвищується закупівельний «поріг», запроваджується безплатна публікація тендерних документів, посилюється урядовий, а не «палаточний» контроль над рішеннями Міжвідомчої комісії, усувається «тендерне рейдерство» у виконанні «дядька Васі» з вулиці. Підприємцям дають трошки «подихати» завдяки вилученню з закону тематичного каталогу учасників торгів. Зітхнуть з полегшенням комунальні й держпідприємства, які з великими труднощами пробивалися на тендери органів влади, які їх заснували, — через фактичну заборону в законі. Повноваження ТПУ дещо урізували, позбавивши її права призупиняти торги подачею копії позовної заяви.
Проте замовники, як і раніше, будуть зобов’язані під страхом скасування торгів публікувати тендерні документи в інформаційному бюлетені ТПУ — «спеціалізованому друкованому засобі масової інформації з загальнодержавною сферою розповсюдження, який публікує інформацію винятково з питань державних закупівель» (так у законі), а також «у державній або інших інформаційних системах у мережі Інтернет, які відповідають вимогам закону». Красномовна деталь: «спеціалізоване» ЗМІ саме з такою трирядковою назвою видається ще з минулого року… «Європейським консалтинговим агентством».
Фактично Тендерна палата визначатиме, які видання та інформаційна система відповідають вимогам закону, бо тільки вона матиме право «оприлюднювати відомості» про такі видання й системи.
У фразі законопроекту про інформаційні системи найважливішим є не поява прикметника «державна» (яким так пишаються автори), а скромний сполучник «або». З початку року вся країна із захопленням спостерігала за спектаклем під назвою «Як Костусєв безуспішно буцався з ТПУ й ЄКА за створення державного сайта держзакупівель». У світлі результатів дострокових виборів усіх очікує другий акт цієї п’єси, але з іншим головним героєм. При цьому «інші системи» з’являться наступного ж дня після вступу в силу кабмінівського законопроекту. З подачі ТПУ, природно, як це було 17 березня 2006 року у випадку з порталом zakupivli.com.
Ще дуже важлива новація — змінюється «весільний генерал», тобто спеціально уповноважений орган влади з питань держзакупівель. Його роль виконуватиме Міністерство економіки замість Антимонопольного комітету, якому залишиться лише стежити за дотриманням конкуренції між інформаційними системами. Втім, міністерству навіть не дістанеться «право робити висновки з питань держзакупівель» — це право, як і раніше, матиме тільки Тендерна палата. «Весільні функції», швидше за все, будуть запропоновані департаменту товарних бірж і державного резерву, створеному замість старого департаменту з питань координації держзакупівель.
«ДТ» провело бліц-опитування кількох експертів у сфері держзакупівель. Так, Юрій Ганущак, експерт Асоціації міст України та громад, вважає, що «законопроект має на меті збити соціально-політичну напруженість, пов’язану з корумпованістю закупівель; він має декларативний характер і не вирішує головних проблем».
Із ним погоджується Владислав Зубар, редактор журналу «Редукцион»: «Ці зміни істотно не вплинуть на сферу держзакупівель, крім виведення державних підприємств» з-під режиму дії закону.
На думку Яни Щигурової, голови правління Спілки обласних тендерних палат (не має жодного стосунку до ТПУ), законопроект позитивно не вплине на відкритість і прозорість закупівель. Він лише «дасть змогу виловити більше рибки в каламутній воді», «у тінь піде ще більший пласт закупівель, попередження корупції здійснюватиметься на мінімальних сумах», а «фальсифікація й монополізація торгів будуть іще більшими».
Прийняттям цього законопроекту уряд В.Януковича та Партія регіонів спалюють усі суспільні дивіденди, отримані завдяки привселюдному відстоюванню М.Азаровим і головою КРУ П.Андрєєвим більш ефективної системи держзакупівель. А оприлюднення Інною Богословською копій документів, які свідчать про тісні родинні зв’язки між нинішніми й колишніми засновниками й керівниками ЄКА, ТПУ і сонмищем «консультантів», лише змушує перефразувати приказку: один у «регіональному» полі — не воїн.
Утім, Миколі Яновичу не відмовиш у послідовності й відвертості. В інтерв’ю «ДТ» (див. №32 за 1 вересня 2007 року) він назвав червневий варіант законопроекту «абсолютно нормальною редакцією, попри те, що хтось почав називати його криміналізованим, половинчастим якимось». Хоча й «компромісним, тому що та ж Тендерна палата, депутати брали участь у його розробці». Цю заяву було зроблено буквально напередодні схвалення останнього законопроекту Кабміном 11 вересня.
Проте відповідальною й державницькою таку позицію першого віце-прем’єра й міністра фінансів «країни в центрі Європи» назвати не можна. Фактично уряд благословляє практику абсолютно легального перекачування мільйонних, якщо не мільярдних сум із кишень платників податків у приватні засіки певних «осіб», «депутатів-лобістів». Іншими словами, уряд враховував насамперед інтереси цих не названих Азаровим «народних депутатів» і посилено ховався від інтересів сотень тисяч підприємців і службовців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Не кажучи вже про більш ніж законні вимоги мільйонів простих громадян...
До речі, Кабмін проігнорував рекомендації міжнародного співтовариства й іноземних партнерів. У редакцію «ДТ» потрапив текст «Загального плану проведення реформ і боротьби з корупцією в системі державних закупівель України», розробленого Проектом сприяння торгівлі та інвестиціям за підтримкою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Цей план, окремі положення якого наведено нижче, надали Кабінету міністрів (включаючи Міністерство економіки) ще два місяці тому. А ще раніше той же Азаров разом із послом США і першим заступником голови президентського секретаріату І.Васюником урочисто відкривали програму, покликану залучити громадянське суспільство до зниження корупції...
Чи стануть секретаріат президента й переможці дострокових виборів «гратися в тендерні піжмурки», ми дізнаємося вже незабаром. За допомогою президентського сайта секретаріат уже звернувся до всіх охочих висилати свої коментарі з приводу кабмінівського законопроекту до 22 жовтня. Правда, в який спосіб враховуватимуть думки громадян, залишається незрозумілим, а сам сайт не має форуму для відкритого обговорення (до речі, сайт президента Леоніда Кучми такий форум мав).
«Демократичність» президента, «НУ—НС», БЮТ або їхньої коаліції зовсім не є запорукою прийняття адекватного законопроекту. На думку головного редактора журналу «Бібліотечний форум України» Ігоря Якобсона, публічні виступи свідчать, що «ні Партія регіонів, ні президентська сторона в особі першого заступника голови секретаріату Олександра Шлапака не хочуть терміново й повністю знищити тендерну аферу». За його словами, «вона їм може бути цікавою як метод створення перешкод для розвитку України — у разі перебування при владі політичних опонентів».
Своєю чергою, випадок із держзакупівлями може стати приводом для розвінчання іміджу БЮТ як борця за інтереси малого бізнесу, проти корупції тощо. Сергій Осика й Олег Лукашук, давні прихильники громадського контролю у вигляді Тендерної палати, залишилися в його списку. Більш того, права рука Юлії Тимошенко — Олександр Турчинов — в притул «не бачить», що батько 79-го номера в списку БЮТ Антона Яценка ще кілька місяців тому значився серед засновників «Європейського консалтингового агентства».
Недарма ж, як повідомляє газета «24», екс-прем’єр і член списку «НУ—НС» Юрій Єхануров перед вступом у «демократичну коаліцію» захотів довідатися про позицію БЮТ з «тендерних процесів»: «Чи погоджується БЮТ змінювати систему держзакупівель?»
Тим часом кабмінівський законопроект став найбільш гарячою темою на засіданні правління Асоціації міст України та громад, яке відбулося 10 жовтня. «Бандитські схеми» — одна з найм’якіших характеристик ситуації з держзакупівлями, яку використовували мери міст. Деякі виступали за повернення до закону 2004 року — без ТПУ й інформаційних систем. У результаті сталася рідкісна в історії асоціації подія: заздалегідь підготовлений проект рішення відхилили через надмірну м’якість...
Того ж дня міністр ЖКГ О.Попов повідомив, що регіони змогли освоїти лише чверть інвестиційних коштів, виділених бюджетом. Серед основних причин — закон про держзакупівлі…
Рекомендації проекту сприяння торгівлі та інвестиціям, Агентство США з міжнародного розвитку
«Загальний план», який містить рекомендації, було складено експертами проекту на основі порівняння системи держзакупівель України з міжнародними стандартами, зокрема Типовим законом Комісії ООН з міжнародної торгівлі, директивами ЄС, Угодою СОТ про державні закупівлі, Методологією оцінки національної системи держзакупівель Організації економічного співробітництва й розвитку. Як зазначається в звіті, приєднання України до Угоди СОТ значно полегшило б доступ України на ринки закупівель у державах, які підписали цю угоду. Обсяг цих ринків оцінюється в сотні мільярдів доларів щороку. Крім загальної оцінки й рекомендацій у сфері держзакупівель, звіт містить огляд системи держзакупівель у секторі охорони здоров’я.
Оцінка поточного стану системи держзакупівель загалом відповідає висновкам офісу Світового банку в Україні й проекту СІГМА, які публікувало «ДТ». Серед рекомендацій можна виокремити такі:
— створити офіційний урядовий «однопортальний» веб-сайт для публікації інформації, яка, відповідно до закону про держзакупівлі, має оприлюднюватися в Інтернеті;
— включити до редакції закону кодекс поведінки учасників процесу державних закупівель, включаючи державних службовців і осіб, які беруть участь у торгах;
— вилучити етап «зменшення ціни», що його додали до процедури відкритих торгів;
— вилучити процедуру зворотних торгів або переробити її на суто електронні торги, відповідно до Директиви ЄС і Угоди СОТ про держзакупівлі;
— доповнити правову структуру системи держзакупівель шляхом видання урядом стандартних тендерних документів, включаючи загальні умови договору про закупівлю, які є обов’язковими для замовника й надаються йому безплатно без жодних обмежень авторських прав або стягування грошових платежів;
— об’єднати [розробку] політики й функції з нагляду за системою закупівель, уникаючи поділу повноважень, інституціонального конфлікту інтересів і залучення законодавчої гілки влади й недержавного сектора у виконання функцій, які належать винятково до компетенції виконавчої влади. [Цього можна досягти] створенням незалежного органу, прямо підзвітного Кабінету міністрів або президентові, відтворенням колишнього департаменту з координації держзакупівель при Мінекономіки або передачею всіх наглядових функцій і необхідних ресурсів Антимонопольному комітету;
— реорганізувати Тендерну палату, якщо її не буде ліквідовано, у справді неурядову громадську організацію, яка не братиме участі у виконанні якихось операційних або адміністративних функцій, пов’язаних із здійсненням процесу державних закупівель;
— розробити та впровадити стратегію підвищення рівня професіоналізму у сфері організації і здійснення закупівель, у тому числі шляхом створення замовниками спеціальних закупівельних відділів, до складу яких увійдуть фахові кадри, з можливістю кар’єрного зростання в сфері держзакупівель;
— функції Міжвідомчої комісії мають обмежуватися незалежним розглядом скарг учасників торгів і, можливо, недопущенням постачальників, підрядників і консультантів; зі складу комісії треба виключити представників Верховної Ради і Тендерної палати.
Коли верстався номер.
Заступник міністра юстиції Інна Богословська зв’язалася з редакцією «ДТ» і повідомила, що в п’ятницю до секретаріату президента пішов лист за підписом М.Азарова з відкликанням законопроекту. Чекаємо на офіційне підтвердження...