UA / RU
Підтримати ZN.ua

СТРАТЕГІЯ РИВКА НА ШЛЯХУ ІНТЕГРАЦІЇ У СВІТОВЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО

...Нещодавно в Берліні на зустрічі з головою Східного комітету німецької економіки, членом правлін...

Автор: Анатолій Кінах

...Нещодавно в Берліні на зустрічі з головою Східного комітету німецької економіки, членом правління концерту «Даймлер Крайслер» Клаусом Мангольдтом я почув слова про те, що нині Україна одержує новий серйозний інвестиційний шанс. В умовах розширення Європи, очікуваних у цьому зв’язку змін в економіках її країн інвестори дедалі частіше звертають свої погляди за межі ЄС. Вони, як ніколи, готові вкладати в Україну фінанси, технології та менеджмент.

Чи маємо ми право цей шанс втратити?

За деякими оцінками, інвестиційна ємність українського ринку, зумовлена необхідністю модернізації вітчизняних підприємств, перевищує 40 млрд. дол. Проте наша економічна система не містить у собі механізмів інноваційної мотивації. Якісного прориву в залученні інвестицій поки що немає. Нинішнього року обсяг капіталовкладень на душу населення становив лише 117 дол. США. В Естонії та Росії цей показник вищий учетверо, у Чехії — у 18 разів, у Великобританії — у 73. У загальному обсязі інвестицій питома вага іноземних капіталовкладень торік становила в Україні близько 12%.

Чи можемо ми в цьому зв’язку говорити про необхідність лише активізації інноваційної діяльності? Глибокі структурні проблеми української економіки — переважання в структурі ВВП енергоємної, сировинного типу продукції, моральний і фізичний знос основних фондів, недостатні темпи ринкових реформ — потребують інших підходів. Навіть при темпах зростання ВВП на рівні 3—4% — а це зовсім не мало! — Україні знадобиться близько 50 років, щоб досягти рівня розвитку розвинених європейських країн. Тож позиція промисловців, підприємців і роботодавців така: нам необхідна стратегія технологічного ривка. А ривок — це особлива форма руху, яка вимагає підпорядкування всіх намірів одній меті, концентрації всіх сил і ресурсів на одному напрямі.

Тут у кожного учасника господарського процесу — своє завдання. Держава повинна забезпечити рішучу підтримку «проривним» науковим технологіям. Підприємствам необхідно зосередитися на технологічному відновленні виробництва, і в цій справі УСПП — їхній головний союзник. Вітчизняна наука покликана розробляти принципово нові ідеї і технології. Саме в цьому ключі сформулював завдання й Президент країни Л.Кучма: «Ми повинні вийти на такі щорічні показники зростання — ВВП на рівні 6—8 відсотків, інвестиції в основний капітал — 10—12 відсотків».

Чи справді нинішня ситуація сприяє активізації інвестиційного процесу? Безперечно. Головна передумова — це стала тенденція економічного зростання. За три роки реальний приріст ВВП становить 20,9%, зокрема 2002 року — 4,6%. Обсяги промислового виробництва у 2000—2002 рр. зросли на 38,4%, продуктивність праці в промисловості — на 54,8%. Спостерігається тенденція збільшення українського експорту: за три роки він зріс на 42%.

Ще однією передумовою є загальне пожвавлення ділової активності в країні. У нашій пресі вже цитувалися дані опитування більш як сотні великих іноземних інвесторів. Позитивні оцінки щодо поліпшення інвестиційного клімату втричі перевищують негативні. 75% інвесторів мають намір збільшити свої інвестиції. 40% компаній, що працюють на нашому ринку, практично весь прибуток реінвестують в економіку України.

Отже, внутрішня ситуація сприятлива. Як сказав британський прем’єр Вільям Гладстон, стабільний стан справ усередині країни — найкращий принцип вдалої зовнішньої політики. Продовжимо його думку — й інвестиційної також.

Сприяє активізації інвестиційного процесу й зовнішній чинник. Розширення Євросоюзу на тлі уповільнення економічного зростання в Західній Європі, сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках обов’язково навернуть інвесторів на український напрям. Головне — бути готовим до такого розвитку подій.

Можливо, бажанішим для держави був би варіант, коли б національна економіка була б у змозі самотужки розв’язувати свої проблеми. Проте в нашій ситуації про це годі й говорити. «Домашні» ресурси України дуже обмежені. Частка бюджетних капіталовкладень у виробництво становить лише 5%. Інвестиційні можливості вітчизняних банків украй незначні. Їхнім коштом завдання інноваційного кидка, модернізації виробництва, освоєння високих технологій виконати неможливо.

Іноземні інвестиції особливо важливі ще й тому, що вони мають ринкову сутність і спрямованість. Ці інвестиції приватні, вони розвивають приватну власність і підприємництво, впливають на становлення цивілізованих, таких, що відповідають міжнародним нормам і правилам, відносин у цих сферах, відкривають шлях до реструктуризації економіки, підвищення її конкурентоспроможності, впровадження прогресивної техніки й технології, відновлення продукції. Усе це — передумови економічного зростання, зміцнення позицій вітчизняної економіки на внутрішньому й зовнішніх ринках.

Повернімося до думки про те, що цю інвестиційну стратегію не можна розглядати поза контекстом інтеграції України в європейський, світовий економічний простір. По суті, це один і той самий процес. Створення сприятливого поля для внутрішніх і зовнішніх інвестицій, послідовна робота, спрямована на захист прав власника й інвестора, посилення стимулів та мотивацій інвестування з одночасним ослабленням фіскальних і регуляторних функцій держави, організація навколо інвестиційного процесу потужної інформаційної хвилі значно наблизять країну до інтеграції у світове та європейське економічне співтовариство. Водночас будь-яка пов’язана з інтеграцією ініціатива — чи то підписання чергового протоколу про вступ у СОТ, чи домовленість про реалізацію конкретного коопераційного проекту — повинна містити в собі стимули й умови для активізації інвестиційного процесу.

Створення ефективного конкурентного середовища — обов’язкова умова припливу інвестицій. У цьому зв’язку особливої ваги набирає вступ України в СОТ. Ця робота потребує створення багаторівневої системи адаптації національної економіки, посилення її інвестиційної привабливості. Необхідно серйозно протистояти наявним тут ризикам, аби не перетворювати вступ до СОТ на самоціль.

Очевидно, що становлення України як високотехнологічної країни з розвиненою ринковою структурою — питання не тільки економічної політики. Нам життєво необхідна політична реформа — для вдосконалення інститутів влади, створення механізму ефективної взаємодії її гілок із метою підвищення результативності державного управління, посилення відповідальності влади перед народом. Промисловці й підприємці чітко сформулювали свою позицію: ми проти того, щоб реформи вкотре перетворилися на примітивний розподіл посад і ресурсо-економічного простору. Слід рішуче протистояти тому, щоб економічне зростання стало ручником політичних інтриг, вузькопартійних, корпоративних або особистісних амбіцій.

Досвід успішних перехідних економік свідчить: моделі реформування можуть різнитися за багатьма параметрами, але обов’язково схожі в одному — вони спираються на стабільність суспільства і безумовну підтримку з боку більшості населення. Так, китайський градуалізм і польська шокова терапія неабияк відрізняються одне від одного. Але зростання економіки й добробуту в обох випадках забезпечене за рахунок політичної стабільності, наявності суспільних сил, які взяли на себе відповідальність за все, що відбувається, і консолідовано домагалися результату.

Очевидно, що інноваційний шлях розвитку за своїм змістом має бути новітнім проектом не лише економіки, а й громадянського суспільства загалом. Тільки він приведе до якісних змін, у результаті яких економіку можна буде вважати остаточно ринковою, а суспільство — демократичним, тобто таким, яке живе за нормами і правилами розвиненого цивілізованого світу.

Ніщо не може ефективно захистити інвестиції, якщо в країні не створено надійну законодавчу базу, яка стабільно працює. Останнім часом вдалося ухвалити низку необхідних законів. Проте серйозною перешкодою є відсутність Податкового кодексу, який має звільнити ресурси для інвестицій. Істотно стримують динаміку процесів уповільнені темпи реалізації пенсійної реформи, формування недержавних пенсійних фондів. Захист прав інвесторів, нові можливості інвестування капіталу та його повернення повинні забезпечити закони «Про державну програму приватизації», «Про кредит», «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації», «Про акціонерні товариства» тощо.

Суть інноваційної перебудови економічної політики України полягає в концентрації наявних ресурсів у конкурентоспроможних галузях науково-технічного прогресу. Інновації не повинні бути самоціллю, їх необхідно скерувати в пріоритетні галузі промисловості: оборонну, аерокосмічну, суднобудівну, хімічну, важке й енергетичне машинобудування, інформаційні технології, агропромисловий комплекс, транспортну інфраструктуру. Потенціал нашої країни в цих галузях унікальний. Україна входить у п’ятірку країн, що володіють передовими аерокосмічними технологіями, у десятку найбільших суднобудівних держав світу. З 22 базових технологій ракетно-космічної галузі національними виробниками освоєно 17.

У результаті частка інноваційно активних суб’єктів господарювання повинна дійти до рівня розвинених країн — 70% від загальної кількості підприємств, які забезпечують 85—90% приросту ВВП за рахунок наукомісткої та високотехнологічної продукції.

Інвестиційний процес безпосередньо пов’язаний із регіональним аспектом. Наших партнерів цікавлять передусім промислово розвинені регіони. У цьому зв’язку нас непокоїть, що по промислових містах України інвестиції розподілено вкрай нерівномірно. Тож УСПП і ФРУ стали ініціаторами організації регіональних коопераційних бірж. Нинішнього року таких відбулося п’ять — у Донецьку, Ужгороді, Києві, інших містах. У результаті підписано конкретні комерційні проекти, в Україну прийшли нові серйозні фінансові та промислові партнери.

Для забезпечення ефективної інноваційно-інвестиційної моделі розвитку нам необхідно дуже серйозно реформувати грошово-кредитну, банківську системи. Її потенціал аж ніяк не відповідає масштабам і стану економіки країни. Кредитні ставки комерційних банків майже втричі перевищують дисконтну ставку НБУ; переважає кредитування діяльності зі швидким оборотом коштів.

Фактично немає інструментів довгострокового рефінансування, які б надавали банкам можливість виконувати стратегічне завдання — інвестувати кошти в реалізацію довгострокових проектів. Хоча потреба в таких кредитах велика, і передусім у стратегічних галузях економіки, де на них припадає лише третина від загального обсягу. Загалом, причини цього явища зрозумілі: довгострокове кредитування пробуксовує у зв’язку з високими кредитними ризиками, низькою платоспроможністю позичальників, відсутністю ліквідної застави, нерозвиненістю фондового ринку.

Механізми розв’язання цих проблем поступово напрацьовуються. З ініціативи промисловців і підприємців створено експертно-аналітичну групу УСПП і Національного банку України. Сьогодні її зусилля спрямовано на розробку механізмів ліквідації деформацій у фінансовій системі. Сподіваємося, що вони дозволять вплинути на інвестиційні процеси.

Коли про інвестиції говорять у діловому середовищі, промисловці передусім звертаються до проблеми основних фондів. Вважаю, що гострішої проблеми в країні немає. Зношеність основних фондів 2002 року становила в Україні 45%, коефіцієнт відновлення їх ледве дотягував до 3%. Вичерпується радянський запас міцності. Фізичний і моральний знос основних фондів дедалі більше поглиблює технологічний розрив між Україною та розвиненими західними країнами. Розв’язання проблеми можливе тільки шляхом розробки комплексу заходів із вдосконалення податкової, амортизаційної політики, створення умов для розвитку довгострокового кредитування, фондового ринку, лізингу.

У зв’язку з цим ми виступили з жорсткою критикою проекту бюджету-04, який пропонує призупинити підвищення норми амортизації в 1,6 разу, передбачене законодавством із 1 січня 2004 року. Нас не влаштовує також поправка формулювання, що міститься в ухваленому в першому читанні проекті бюджету, — застосувати вказану норму амортизації тільки для об’єктів основних фондів, придбаних або створених після 1 січня 1999 року. Водночас спроби подальшого вилучення 15% чистого прибутку державних і казенних підприємств, призупинення дії законів, що визначають напрями й методи ринкового державного протекціонізму щодо наукомістких, технічно складних галузей, скасування спрощеної системи оподаткування малого й середнього бізнесу призведуть лише до знекровлення підприємств, подальшого технологічного відставання від країн-сусідів.

Нас дуже тривожить те, що малий і середній бізнес позбавлені доступу до кредитних ресурсів, особливо інвестиційного напряму. УСПП вніс свою лепту у створення бази малого підприємництва в Україні — не без його підтримки працюють 111 фондів підтримки підприємництва, 500 кредитних спілок і 75 лізингових центрів, 759 консультативно-інформаційних установ. Проте цієї кількості явно замало.

Необхідно зрозуміти одну просту істину: відштовхнувши інвесторів сьогодні, ми втратили їх на завтра. В інвестиційному процесі дуже важливий психологічний аспект. Він визначається не лише цифрами та прогнозами, а й такими речами, як стабільність і послідовність задумів і дій партнера. Він пов’язаний із тонкими, непідвладними статистиці матеріями — довірою, надійністю, чесністю.

Громадські організації — УСПП, ФРУ, що діють методами народної дипломатії, усвідомлюють, як багато в інвестиційному процесі важить правдива неупереджена інформація про потенціал країни, наміри партнера. Ми надзвичайно великої ваги надаємо безпосередньому спілкуванню з представниками західного бізнесу. Ділові зустрічі, конференції, на яких відверто говориться про наші потреби й можливості, бізнес-форуми — ось арсенал засобів для просування українських виробників на західні ринки.

Так, під час недавньої конференції у США (Вашингтон) ми зустрічалися з керівниками найбільшої енергетичної компанії АЕС, консалтинговою «Джеферсон Вотерман Інтернейшнл». У Німеччині відбулася серйозна розмова з членами правління такого монстра західного машинобудування, як «Даймлер Крайслер АГ», управляючими «Комерцбанку», що успішно працює в Україні. За кожною такою зустріччю стоїть конкретний економічний проект, а то й не один.

На початку жовтня в Одесі на міжнародній діловій конференції «Сприяння залученню інвестицій в Україну», проведеній УСПП спільно з Чорноморським банком торгівлі та розвитку, ми запропонували власний механізм інноваційно-інвестиційного посередництва. Нашою метою було максимальне наближення підприємців до фінансово-банківських структур, скорочення шляху від розробки проекту до одержання інвестиції. Переконавшись у серйозності інтересів великого міжнародного банку в Україні, УСПП взяв на себе завдання пошуку й добору інвестиційних проектів, сприяння їх якісній техніко-економічній підготовці. Таким чином, ми виступили своєрідним гарантом якості проектів перед банком і серйозності банку перед суб’єктами економіки.

Нещодавно УСПП спільно з Міжнародним інститутом ринкових відносин і підприємництва виступив засновником Київського інвестиційного центру «Маркетинг. Тренінг. Консалтинг». Центр працює з представниками малого й середнього бізнесу: допомагає розробити та обгрунтувати грамотний проект, шукає реального інвестора. Своїм кінцевим продуктом центр вважає підписаний економічний контракт про інвестиції.

На початку листопада ц.р. під патронатом Президента України відбудеться перше засідання постійно діючого «круглого столу» Україна — Німеччина «Інвестиції в Україну: шанси й можливості». Його організатори — УСПП, ФРУ та громадське об’єднання «Українсько-німецький форум», партнером якого виступає аналогічне об’єднання в Німеччині. «Круглий стіл» проходитиме за сприяння коопераційної біржі федеральних земель Гессен і Північний Рейн-Вестфалія. У ньому візьмуть участь представники багатьох німецьких фірм.

Відбудеться серйозна розмова на інвестиційні теми — про законодавче забезпечення процесу, про використання альтернативних інструментів фінансування, про економічну безпеку ведення бізнесу. Своїм досвідом інвестиційної роботи в Україні поділяться представники ЗАТ «Строймак Кнауф», де обсяг вкладень у виробництво на кінець 1999 року становив близько 30 млн. німецьких марок. Компанія «МЕТРО Cash & Carry» розповість про відкриття першого оптового магазину в Києві та про найближчі плани розширення торговельної мережі. ЗАТ «ЗАЗ» представить проекти розширення складання й виробництва автомобілів відомих світових марок. Представник банківського капіталу — «Коммерцбанк», що обслуговує левову частку українсько-німецького торгового обороту, готовий поділитися планами розширення своєї присутності в Україні.

Масштабний інвестиційний форум стане серйозною підготовкою до бізнес-форуму, який промисловці й підприємці запропонували Президенту України Л.Кучмі й канцлеру ФРН Г.Шрьодеру провести під час політичних консультацій на вищому рівні у січні 2004 року.

Той, хто обізнаний із практикою ділових форумів, знає, що їх реальний економічний ефект важко спрогнозувати. Як правило, результат досягається не відразу — будь-яке комерційне рішення, а тим паче у сфері інвестування, потребує глибокого аналізу й осмислення. Але знайти його можна тільки на шляху об’єднання політичних, дипломатичних та економічних зусиль, спрямованих на захист і просування інтересів української економіки. УСПП, ФРУ мають величезний практичний досвід організації двостороннього економічного співробітництва. Ми впевнені: воно має будуватися на паритетних взаємовигідних умовах, на основі норм міжнародного права. Тільки так можна захистити інтереси держави та права власника, виробника конкурентоспроможної продукції.

Переконаний: стабільна, консолідована у своєму поступальному економічному й демократичному розвитку Україна може посісти гідне місце у світовому співтоваристві. Якісна перебудова всього інвестиційного процесу — один із реальних шляхів виконання цього складного завдання.