Відповіді на запитання DT.UA заступника голови Національного банку України Валерія Прохоренка
- Які пріоритети ставить перед собою Національній банк задля реального покращення інвестиційного клімату в фінансовому секторі?
- Питання удосконалення функціонування фінансового сектору, поліпшення інвестиційного клімату завжди було і є у полі зору Національного банку. Однак одразу зазначу, що воно потребує комплексного вирішення, яке б передбачало докладання адекватних зусиль з боку усіх гілок влади. Одним з прикладів такого комплексного підходу є заходи, передбачені Національним планом дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки, затвердженого президентом України, у т.ч. планом дій на 2012 рік. Оскільки такий план вже розроблено та затверджено, справа тепер - в його належній реалізації усіма відповідальними виконавцями і установами.
Ключовим завданням у цьому контексті ми вважаємо виконання наступних завдань, які відносяться до компетенції Національного банку.
По-перше, це виконання нашої ключової функції, передбаченої Конституцією та законом про Національний банк, а саме - утримання низького та передбачуваного рівня інфляції. Для нормального розвитку бізнесу перш за все органами влади повинно бути створене стабільне, прозоре, сприятливе макроекономічне середовище.
Як ви знаєте, споживча інфляція станом на кінець березня скоротилася до 1,9% в річному обчисленні, базова інфляція - до 5,3%. Ми вважаємо реалістичною середньострокову ціль - до 2014 року досягти і утримувати рівень як споживчої, так і базової інфляції у межах 5-6%, навіть з урахуванням необхідності підвищення цін і тарифів, які регулюються адміністративно.
Для цього НБУ буде виконувати усі завдання спільного плану КМУ і НБУ щодо переходу до режиму грошово-кредитної політики, який базується на забезпеченні цінової стабільності, підвищуватиме дієвість використання процентної ставки, запровадить на біржовому ринку моделі «гарантованих розрахунків» за договорами купівлі-продажу державних цінних паперів.
Наш другий пріоритет - підвищення стійкості та ефективності фінансової системи. Для цього НБУ запроваджуватиме нові інструменти зниження валютних ризиків, підготує необхідну нормативно-правову базу щодо впровадження в банках міжнародних стандартів з оцінки кредитних ризиків, удосконалення правил здійснення банками розрахунку економічних нормативів та резервів за кредитними операціями.
Третій пріоритет, - збільшення обсягу надання фінансових послуг та підвищення їх якості, активізація кредитування економіки (особливо її виробничого сектору) з одночасним зниженням рівня ризиків фінансової системи. Для цього НБУ вважає за необхідне підтримати законопроект про вдосконалення діяльності бюро кредитних історій, внесений Горбалем В.М. (№10292 від 30.03.2012), де буде передбачено обмін інформацією між самими бюро, фінансовими установами та державними органами. Також триває активна підготовка проекту договору про співпрацю та обмін інформацією між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Національним банком.
Особливо підкреслю і такий пріоритет, як зростання і розвиток фондового ринку та ринку фінансових послуг. Для цього НБУ прийме активну участь у роботі групи високого рівня для опрацювання питань макропруденційного нагляду за фінансовими установами і відстеження системних фінансових ризиків, узгодження і формування єдиної державної фінансової політики, внесе на розгляд ВРУ проект закону щодо реформування та розвитку національної системи кредитної кооперації; створюватиме сприятливі умови для обігу на українських фондових біржах цінних паперів іноземних емітентів, що мають активи в Україні.
- За даними Європейської бізнес-асоціації, у першому кварталі поточного року індекс інвестиційної привабливості України знизився до найнижчого за останні три з половиною роки рівня - 2,18 бала (за п’ятибальною шкалою). Інші міжнародні оцінки вітчизняного інвестиційного клімату, у тому числі у фінансовому секторі, теж не відзначаються особливим позитивом. Яких заходів збирається запроваджувати НБУ для вирішення цієї проблеми?
- Ми не тільки уважно відслідковуємо ці оцінки, ми разом з фінансовими установами працюємо над усуненням виявлених проблем, ведемо діалог з організаціями банків та інвесторів. Разом з тематичною робочою групою «Банківські та фінансові послуги», створеною в рамках Ради вітчизняних та іноземних інвесторів, визначені такі ключові проблеми: формування стабільної довгострокової бази кредитування в національній валюті; розвиток ринку іпотечного кредитування шляхом встановлення кількісних нормативів; вирішення питання проблемних кредитів; захист прав кредиторів у судах; питання продажу пулів кредиту.
- Чи можна конкретизувати, що буде зроблено по кожному з напрямків? Що зроблено або буде зроблено з метою формування стабільної довгострокової бази кредитування в національній валюті?
- Задля досягнення цієї мети Національний банк підтримує пропозиції визначити на законодавчому рівні строки видачі вкладникам коштів за договорами банківського вкладу (депозиту). Такими мають бути: день звернення за договором вкладу на вимогу та термін не пізніше 30 днів від дня звернення за строковим вкладом, якщо особа звертається до настання визначеного договором строку.
Для зниження вартості ресурсів та підвищення привабливості депозитів згідно з ухваленим Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (набере чинності з 22.09.2012):
- статтею 22 встановлено розмір базової річної ставки регулярного збору до Фонду - 0,5% бази нарахування в національній валюті та 0,8% бази нарахування в іноземній валюті;
- встановлено право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлювати диференційовані збори залежно від ризиків банків.
- Як регулятор збирається сприяти розвитку ринку іпотечного кредитування?
- Окремі заходи вже передбачені постановою правління НБУ від 6 липня 2000 року №279. Банки вже сьогодні мають можливість самостійно встановлювати у внутрішніх положеннях вимоги до розміру першого внеску за кредитами залежно від їх видів та строків.
Щодо застосування показника обмеження співвідношення рівня заборгованості до доходу позичальника, то відповідно до Положення №279 банки під час оцінювання фінансового стану позичальників - фізичних осіб та визначення категорії ризику кредитних операцій, ще починаючи з 2003 року повинні враховувати співвідношення сукупного чистого доходу позичальника до внесків на погашення кредиту та процентів за ним. Граничні значення цього показника банки мають визначати у своїх внутрішніх положеннях про порядок проведення кредитних операцій.
Встановлення мінімальної вимоги до початкового внеску при іпотечному кредитуванні можливо лише на законодавчому рівні. Водночас вважаємо за необхідне запровадження на законодавчому рівні можливості врахування сукупного доходу сімей при розрахунку кредитоспроможності позичальника при оформленні іпотечного договору.
- Як буде вирішуватися питання проблемних кредитів?
- Інвестори пропонують внести зміни в низку нормативно-правових актів України:
1) Змінити п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України, та викласти його у редакції, що передбачатиме правомірність віднесення від’ємних значень за окремими операціями факторингових компаній на витрати з відповідним зменшенням бази оподаткування податком на прибуток. Фактично встановити для вищезгаданих операцій стандартне правило оподаткування прибутку суб’єктів господарювання;
2) Норми Цивільного кодексу України, Законів України «Про іпотеку», «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які стосуються порядку переходу прав вимоги кредитної заборгованості, викласти у редакції, що передбачатиме автоматичний перехід покупцю кредиту усіх прав кредитора по кредиту, в тому числі й тих, що забезпечують його виконання (тобто без додаткового оформлення уступки прав за договором застави або іпотеки).
Для банків питання відчуження проблемної заборгованості на даний час вже частково врегульовано. Зокрема, норми Податкового кодексу України (пункт 153.5 ст.153) надають можливість банкам активізувати продаж проблемних активів (при першому відступлені дозволено включати до валових витрат різницю між залишком боргу та ціною продажу, що дозволяє зменшити базу оподаткування).
- Судова система?
- Для інвесторів надзвичайно важливо, щоб були впроваджені зміни в законодавство, які б: звузили підстави для перегляду судових рішень, значно скоротили підстави для визнання правочинів недійсними, регламентували витрати на звернення стягнення.
Ми підтримуємо ці пропозиції і вважаємо за доцільне підготовку та внесення відповідних змін до Цивільного кодексу України, а також Господарського та Цивільного процесуальних кодексів.
- Якими будуть пропозиції щодо продажу пулів кредиту?
- Ми пропонуємо на законодавчому рівні визначити порядок реформування платежів за окремими кредитними договорами у виплати за кредитним пулом (тобто за консолідованим боргом позичальників) та механізм відступлення права вимоги за консолідованим боргом.
На жаль, це питання не може бути врегульоване виключно офіційними роз’ясненнями НБУ та потребує змін до чинного законодавства. Застосування вимог валютного законодавства при проведенні розрахунків між банком та покупцем прав вимоги за пулом (портфелем) кредитних договорів в іноземній валюті є похідним від законодавчого врегулювання питання про продаж банками пулів (портфелів) кредитів, тобто з урахуванням можливості їх продажу як резидентам, так й нерезидентам (зокрема нефінансовим установам).
На сьогодні НБУ опрацьовує питання щодо порядку реформування платежів за окремими кредитними договорами у виплати за кредитним пулом та застосування механізму відступлення права вимоги за ним.