UA / RU
Підтримати ZN.ua

Правила дорожньої небезпеки

Чи виконає Україна завдання із скорочення травм і смертей від ДТП у рамках Цілей сталого розвитку.

Автор: Наталя Рингач

Днями під Києвом трапилася масштабна дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої травмувалися 26 людей, троє з них перебувають у дуже важкому стані. І, на жаль, такі новини для України - буденність. У Чернігові автомобіль збив чоловіка на парковці. У Харкові вантажівка збила пішохода, у Калуші - 14-річного велосипедиста…

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 1,35 млн осіб щорічно гинуть у результаті аварій, і понад половина з них - "вразливі користувачі доріг", тобто пішоходи, велосипедисти і мотоциклісти. Від 20 до 50 млн людей щороку одержують травми у ДТП, частина з яких спричинює інвалідність. Значні економічні збитки несуть люди, які постраждали в результаті дорожньо-транспортних пригод, їхні сім'ї, громади і країни в цілому. І мова не лише про збитки через вартісне лікування і реабілітацію, а й про втрачену продуктивність (праці, навчання, творчості) тих, хто загинув або став інвалідом, а також членів їх сімей, залучених для догляду за травмованими родичами. Для багатьох країн розмір цих збитків сягає 3% їх валового внутрішнього продукту.

У порядку денному в сфері сталого розвитку на період до 2030 р. сформульовано завдання: до 2020 р. удвічі скоротити в усьому світі кількість смертей і травм у результаті ДТП. Україною також задекларовано зниження рівня смертності й отримання важких травм. За підсумками 2017 р., смертність унаслідок транспортних нещасних випадків становила 10,7 на 100 тис. населення, що вкладається у заплановану траєкторію зниження. Однак слід розуміти, що після проведення Всеукраїнського перепису населення та отримання даних щодо реальної чисельності українців значення показників можуть істотно змінитися...

За даними, які оприлюднює Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.Шульгiна, за 2018 р. в Україні зафіксовано понад 150 тис. ДТП (з них 24,2 тис. - з постраждалими, в яких загинуло 3,3 тис. і було поранено 30,8 тис. осіб). Будь-яка смерть у ДТП є передчасною і неприродною, але найтяжчі горе і страждання несуть наслідки аварій за участі дітей. Так, у 2018 р. у 3,7 тис. ДТП, скоєних за участі дітей віком до 18 років, загинуло 176 дітей і було травмовано ще понад 4 тис.

Вітчизняні фахівці наголошують, що для підвищення безпеки дорожнього руху дуже важливо приділяти увагу виявленню та усуненню домінуючих факторів ризику, а також моніторингу аварійності та фокусуванню на місцях концентрації ДТП.

Останні доступні дані 2019 р. (за період з 1 січня по 30 квітня) - це 47,4 тис. ДТП із 822 загиблими (з них 38 дітей) і 7,8 тис. травмованих (за цей же період 2017-го - 45,5тис., 749 і 7,6 тис., відповідно). Таким чином, у середньому за цей час щодня траплялося 395 аварій, гинуло сім та отримувало поранення 65 осіб.

Хоч як парадоксально, але більшість смертельних випадків у ДТП відбувається там, де машин менше. У країнах з низьким і середнім рівнем доходів (Україна, на жаль, входить до їх числа) реєструється 93% усіх смертей унаслідок транспортних нещасних випадків, хоча на них припадає лише 60% усіх транспортних засобів світу. Але навіть у найбагатших країнах імовірність потрапити у ДТП вища для людей з нижчим соціально-економічним статусом. Непропорційно більше потерпають молодші за віком: у світі дорожньо-транспортні травми є основною причиною смерті дітей і молоді віком 5–29 років. Ризик вищий для чоловіків, і це скоріше відмінність гендерна (пов'язана із соціально обумовленими роллю, моделями поведінки та діяльності чоловіків), ніж зумовлена біологічною належністю до певної статі. Так, чоловіки, починаючи з молодого віку, з більшою за жінок імовірністю потрапляють у ДТП, відповідно близько трьох чвертей (73%) усіх випадків смерті в результаті ДТП у світі трапляється саме серед чоловіків віком до 25 років.

Ситуацію можна і треба змінити

Перевищення середньої швидкості руху прямо пов'язане як з імовірністю аварії, так і з важкістю її наслідків (для всіх учасників руху). Наприклад, фахівцями ВООЗ розраховано, що підвищення швидкості лише на 1% веде до збільшення ризику ДТП зі смертельними наслідками на 4%, а ризику серйозних аварій - на 3%. Так, ризик смерті пішоходів, збитих машиною, при швидкості 65 км/год у 4,5 разу вищий за аналогічний показник при швидкості 50 км/год. Відповідно ризик смерті водіїв і пасажирів у результаті бічних ударів машин на швидкості 65 км/год сягає 85%.

У переліку ДТП із постраждалими за причинами скоєння в нашій країні саме перевищення швидкості посідає першу сходинку як за кількістю ДТП, так і за кількістю жертв. В Україні у 2018 р. було зареєстровано 4939 ДТП із постраждалими через перевищення безпечної швидкості руху. В них загинуло 655 осіб і вдесятеро більше було травмовано (6596).

Наступні причини за кількістю аварій у нашій країні також пов'язані з водінням - порушення правил маневрування та проїзду перехресть і недодержання дистанції.

Водіння під впливом алкоголю і наркотиків (або інших психоактивних речовин) підвищує ризик аварій із жертвами. Для нетверезого водія ризик потрапити в ДТП виникає навіть при низькому рівні вмісту алкоголю в крові та різко зростає при збільшенні його концентрації. При водінні під наркотиками ризик збільшується залежно від їх типу. Наприклад, для того, хто вжив амфетаміни, шанс потрапити в аварію зі смертельними наслідками зростає приблизно уп'ятеро. Відповідно, більша ймовірність втратити життя і здоров'я у тих водіїв або пішоходів, кому не пощастило зіткнутися з таким водієм.

Використання паска безпеки знижує ризик загибелі водіїв і пасажирів на передньому сидінні на 45–50% і на чверть - ризик смерті і важких травм серед пасажирів, що сидять позаду. Дитячі автокрісла сприяють зменшенню смертності серед маленьких пасажирів на 60%. Правильне використання шоломів знижує ризик смертельних травм серед мотоциклістів на 42%, а травм голови - ще більше, на 69%.

Крім цього, є низка факторів, що відволікають увагу, з яких чи не найбільшу стурбованість з погляду безпеки викликають телефони. Адже ймовірність потрапити в аварію водія, який користується мобільним телефоном, приблизно в чотири рази вища, ніж у водія, який ним не користується. Використання телефону уповільнює реакцію (перш за все при гальмуванні, при реагуванні на дорожні знаки і пішоходів), порушує здатність триматися в правильному ряду і зберігати безпечну дистанцію (згадайте наступні за перевищенням швидкості причини скоєння аварій в Україні!).

Популярні нині пристрої hands free є не набагато безпечнішими в цьому сенсі, ніж телефони, які тримаєш у руці. Обмін SMS під час руху ще більше підвищує ризик аварії…

У багатьох країнах розмови за кермом з мобільником у руці заборонені. В Європі штраф за розмови по телефону за кермом - від 100 до 2000 євро. В Нідерландах же за це запроторять за ґрати на 14 днів! В оновлених правилах дорожнього руху України (п. 2.9 розділу Д) зазначено, що водієві категорично заборонено використовувати засоби зв'язку, тримаючи їх у руці. Але покарання за розмову по телефону під час руху - штраф у розмірі від 425 до 850 грн (у разі факту виникнення аварійної ситуації).

Також на рівень безпеки впливає якість доріг. В ідеалі дороги повинні проектуватися, виходячи з вимог безпеки всіх учасників руху. Вони мають бути належним чином пристосовані для пішоходів, велосипедистів і мотоциклістів, а не переобладнуватись "якось пізніше". Такі важливі речі, як пішохідні доріжки, велосипедні траси, безпечні переходи і спеціальні засоби уповільнення руху транспорту (наприклад, "лежачі поліцейські"), мають велике значення для зменшення ризику смерті і травм у ДТП.

Є ще один ризик. Хоч як прикро, українці є старіючою нацією, і процес постаріння прогресує. Відповідно в країні зростає частка тих, хто стає гірше бачити і чути, повільніше рухатися та реагувати на сигнали, менш адекватно оцінювати ситуацію з погляду безпеки. Тому дуже важливо враховувати ті обмеження, що накладає поважний вік, для безпеки пересування всіх громадян і уникнення нещасних випадків.

Зрозуміло, що без адекватного дорожнього руху не відбувалося б економічного зростання більшості країн. Адже мобільність суттєво розширює можливості самореалізації людини та розвитку країни. Це насамперед покращення доступу до суспільних благ і послуг, серед яких здобуття бажаної освіти, гідне працевлаштування та отримання послуг охорони здоров'я. Також розвинута мережа доріг і наявність сучасних засобів перевезення дозволяють швидко доставляти населенню потрібні товари і послуги, стимулює економіку. Але разом із тим розширення дорожньої мережі та її більш інтенсивне використання мають негативні наслідки, як економічні, так і соціальні. І досвід розвинених країн говорить про те, що дотримання правил, високий рівень контролю та якість дорожньої інфраструктури дають можливість ці негативні наслідки мінімізувати.

У світі сьогодні запропоновано дотримуватися "Безпечного системного підходу" до дорожнього руху, спрямованого на створення безаварійної системи пересування для всіх користувачів доріг. Цей підхід враховує вразливість людей до отримання важких травм у результаті ДТП і вимагає, щоб система проектувалася з урахуванням "допуску на людську помилку". Для максимально можливої ліквідації ДТП із смертельним наслідком і скорочення числа важких травм повинні бути реалізовані принципи такого підходу (безпечні дороги і узбіччя, безпечні швидкості, безпечні транспортні засоби та безпечні користувачі дороги).

Усвідомлення власної відповідальності за безпеку дорожнього руху також є запорукою змін на краще. Це починається від автокріселка для немовляти; розповіді найменшим про зелених і червоних чоловічків, підтвердженої власним прикладом дотримання правил; донесення до підлітків небезпеки пересування з затуленими гарнітурою вухами та втупленими у гаджет очами; уміння дівчини відмовити найпрекраснішому принцу на білому байку, коли він запрошує гайнути на прогулянку без шолома. Це продовжується відмовою візувати проект закону України чи проект траси з недотриманими стандартами безпеки, підписувати неправдиву медичну довідку або виконувати недбалий ремонт дороги, ігнорувати перевищення швидкості машиною з VIP-номерами, - залежно від фаху і посади.

І це стосується всіх учасників дорожнього руху. Це банальне використання пішоходами надземного чи підземного переходу та обладнаний катафотом рюкзак або велосипед. Це виклик таксі чи прогулянка пішки після вечері зі спиртним та автоматичне застібання паска безпеки навіть на пасажирському місці. Це мужність оцінити свій стан здоров'я і відмовитися від водіння, або мужність відмовитися від хабара і покарати винуватця аварії. І, нарешті, ще небайдужість і громадянська позиція в обговоренні та реалізації стратегій розвитку на всіх рівнях та обов'язковість врахування в них питань безпеки руху і попередження ДТП.