UA / RU
Підтримати ZN.ua

Пошуки бюджетних резервів: піар, прожект, надія?

Розширення податкової бази фіскали обіцяють компенсувати, спростивши податковий облік не тільки за рахунок повсюдного впровадження електронних сервісів, а й гармонізації податкового та бухгалтерського обліків.

Автори: Юрій Сколотяний, Василь Пасочник

В одному з попередніх номерів DT.UA уже повідомляло про форсовану розробку в урядових кабінетах Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 рр. У вівторок, 22 січня, відбулася урядова нарада, під час якої розглядалася її перша робоча версія. Відповідно до заяви прем'єр-міністра Миколи Азарова, процитованої прес-службою Кабміну, проект, розроблений робочою групою на чолі з першим віце-прем'єром Сергієм Арбузовим, "потребує доопрацювання". За словами глави уряду, держпрограма вже пройшла розгляд у всіх міністерствах і відомствах, але "до неї багато зауважень, і по-іншому не може бути, тому що це перший за багато років такий масштабний документ". Також прем'єр повідомив, що поставив завдання подати доопрацьований проект держпрограми на розгляд Кабміну вже в першій декаді лютого.

Про зміст документа громадськість може судити поки що тільки зі слів міністра економрозвитку та торгівлі Ігоря Прасолова, який його представляв. Попри надлишок патетики, конкретики поки що малувато - шість перелічених міністром пріоритетних напрямів мають традиційно всеохоплюючий характер: підвищення конкурентоспроможності економіки, поліпшення інвестклімату, підтримка національного виробника та реалізація політики імпортозаміщення, розвиток перспективних високотехнологічних секторів, структурні реформи в стратегічних галузях, активізація міжнародного співробітництва та розвиток експортного потенціалу.

Потрібно сказати, що перелік податкових ініціатив, про які розповідало DT.UA, входить до першого (і, мабуть, основного) розділу програми. Формулюванням його основних завдань теж, як звичайно, складно заперечити - забезпечення відповідності податкового навантаження на бізнес реальним можливостям економіки, здешевлення доступу до довгострокових кредитних ресурсів, зниження адміністративних бар'єрів для розвитку підприємництва, а також розвиток малого і середнього бізнесу.

Наскільки заявлені декларації відповідають реальному змісту, DT.UA спробувало розібратися на основі вже оприлюдненої раніше конкретики щодо основних планованих фіскальних нововведень, об'єднавши їх у зведену таблицю. Тим паче, що значна та найбільш значуща їх частина вже ставала предметом досить детального аналізу на наших сторінках.

Зниження єдиного соціального внеску

Нині в Україні розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), який платять роботодавці, залежно від виду діяльності та класу профризику становить від 36,76 до 49,7% від зарплати співробітника та вважається одним із головних винуватців зарплат у "конвертах". Масштаби цього явища оцінюються фіскальними органами в 350 млрд грн на рік.

Більша частина соцвнеску спрямовується до Пенсійного фонду, решта - до соцфондів (з тимчасової втрати працездатності, від нещасних випадків, на випадок безробіття). Ще влітку минулого року ДПСУ озвучувала пропозицію про зниження розміру ЄСВ до 15%. У результаті цього кроку та комплексу відповідних заходів фіскали розраховували вивести з тіні мінімум 100 млрд грн зарплат. Та це - у перспективі, а з моменту впровадження виникає загроза скорочення надходжень і так хронічно дефіцитного Пенсійного фонду. Потенційну діру податківці оцінювали в 30,8 млрд грн (у ПФ, щоправда, прогнози були втричі песимістичніші). Однак відповідно до їхніх розрахунків, утворюваний дефіцит ПФ можна було б скоротити вп'ятеро (тобто до трохи більше 6 млрд грн) за рахунок умовного профіциту. Останній має сформуватися в результаті реформування ПДВ - зниження ставки до 7–12% і запровадження податку з обороту (утім, багато спостерігачів ставилися до другої з названих ініціатив із неабияким скепсисом, і саме вона викликала найбільшу полеміку серед експертів).

Поки що невідомо, чи повернуться податківці до своєї ідеї саме в такому її вигляді, але в пунктах програми передбачено низку заходів щодо ЄСВ: "Внесення на розгляд ВР України проекту закону України про зниження ставок нарахувань на фонд оплати праці (ЄСВ), перехід до нарахування ЄСВ без диференціації його ставок за класами профризику, перегляд пропорцій розподілу коштів між фондами соціального страхування та розширення шкали прогресивного оподаткування доходів фізосіб".

Як зазначала виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко, зниження єдиного соцвнеску справді має сприяти виведенню зарплат із тіні. Але для успішності цього кроку необхідно гарантувати бізнесу незмінність і стабільність ставок єдиного соціального внеску, відсутність ретроспективних санкцій і штрафів.

При цьому експерти звертали увагу, що до скорочення соцставки потрібно підходити виважено. "Досвід інших країн показує, що надто поспішні та радикальні кроки можуть призвести до того, що згодом ставки соцвнеску знову доведеться збільшувати", - попереджала директор економічного департаменту УСПП Юлія Дроговоз.

Розширення прогресивної сітки оподаткування доходів фізосіб

На сьогодні доходи фізосіб обсягом до 10 мінімальних зарплат (близько 10 тис. грн) оподатковуються за ставкою 15%, понад цю планку - 17%. Знову ж, у презентованих улітку минулого року пропозиціях з реформування податкової системи йшлося про зниження до 10% ставки податку на доходи фізосіб (ПДФО) для незаможних громадян та її підвищення до 20% - для заможних. Для фізосіб із середніми доходами пропонувалося залишити нинішні 15%.

"Багаті люди зарплату переважно не одержують, тому не платять із неї ПДФО, не здійснюють відрахувань до фондів соцстрахування. Їхні основні доходи або не обкладаються, або обкладаються за ставкою мінімум утричі нижчою, ніж зарплата (зокрема, дивіденди)", - вважає заступник голови Федерації профспілок Сергій Кондрюк.

У свою чергу, керівник податково-юридичного департаменту, партнер компанії Deloitte Вікторія Чорновол звертає увагу на те, що в багатьох розвинених країнах доходи заможних громадян обкладаються за загальними або навіть вищими ставками. "Пасивні види доходів, як дивіденди та роялті, доступні тільки 1–2% населення, однак такі виплати становлять чималу суму в абсолютних показниках. Наприклад, у 2011 р. українські підприємства сплатили 1,5 млрд дол.", - повідомляє експерт.

Головний ризик від реформи ПДФО - скорочення доходів місцевих бюджетів. З одного боку, підвищення ставки для високих зарплат може призвести до їх тінізації. З іншого - зниження ставки для незаможних громадян може зменшити їх відрахування до бюджетів.

Експерт із питань бюджетної політики Асоціації міст України Олександр Слобожан висловлював думку, що підвищення ПДФО для заможних громадян не компенсує втрат від його зниження для інших категорій населення. Щоправда, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило з такою позицією не погоджувався: "У разі запровадження не "заборонних" ставок прогресивної шкали ефект не буде надто потужним. Удосконалення систем обліку, контролю, платежів підвищує ціну тінізації зарплати, роблячи її невигідною".

Ревізія системи податкових пільг

За підрахунками фахівців КМУ, на які посилався завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Олексій Молдован, у 2012 р. обсяг втрачених бюджетом через пільги доходів міг становити близько 59,4 млрд грн.

Про необхідність оптимізації системи не казав тільки ледачий. Щоправда, поки що нікому не вдавалося запропонувати (тим паче впровадити) струнку систему змін, у рамках якої чітко було б відділено неефективні податкові преференції, відверто лобістські пільги, коли ними користуються ті, хто цілком міг би без них обійтися. При цьому треба враховувати, що скасування пільг для ряду галузей економіки поєднується з ризиком викликати істотні негативні соціальні наслідки (у т.ч. з погляду зростання цін). Як знайти баланс, розплутати цей клубок інтересів - поки що робочі групи, які бралися за розв'язання цієї проблеми, відповіді знайти не змогли. Принаймні зрозуміло, що до цього питання з сокирою краще не підходити. Тут потрібна тонка робота скальпелем.

В уряді планують сконцентруватися насамперед на пільгах з ПДВ і податку на прибуток. За підрахунками ініціаторів змін, це може принести в бюджет 15–20 млрд грн. Сума, безумовно, вражає. Але фахівці закликають до стриманості в очікуваннях. "Наприклад, для легкої промисловості в нас нульова ставка за податком на прибуток. Та чи збільшаться доходи бюджету від повернення до загальної системи? Практично ні, мабуть, тому, що більшість підприємств легкої промисловості показують або дуже незначний прибуток, або збитки", - розмірковує О.Жолудь.

Як зазначав ще торік О.Клименко, будучи головою ДПСУ, відповідно до результатів опитування, проведеного Research&Branding Group, 46% бізнесменів виступають за скасування податкових пільг. "З року в рік кількість пільг скорочується. Тільки за цей рік (2012-й. - В.П.) їхній обсяг зменшився на 10 млрд грн. Нині ми розглядаємо різні варіанти. Один із них - уряд централізовано дотує конкретні підприємства, які потребують підтримки. Інший варіант - частково зберегти пільги", - зазначив О.Клименко.

Трансфертне ціноутворення

Досить докладний аналіз цієї ініціативи DT.UA уже запропонувало своїм читачам у попередньому номері (від 18 січня ц.р.) у матеріалі "Велика трансфертна битва: раунд перший", а також у матеріалі "Великий олігархотрус: show must go on?" (від 21 грудня 2012 р.).

Оподаткування операцій із цінними паперами

Перегляд існуючих у цій сфері правил (причому спочатку - у досить волюнтаристичній формі) фіскали затіяли ще минулого літа. За їхніми даними, загальний обсяг договорів торговців цінними паперами у 2011 р. становив 2,2 трлн грн, з яких на десять українських бірж припала приблизно лише десята частина (235 млрд грн). При цьому, попри гігантські обороти позабіржового ринку, відрахування до бюджету від його учасників становили лише 152 млн грн податку на прибуток. Як неодноразово зазначали податківці, порівнянні з розміром номінального ВВП обсяги укладених договорів (при мізерності біржових оборотів) саме і є наслідком поширених схем із накачування фіктивного капіталу, обготівковування коштів, оптимізації податків.

Публічна полеміка з представниками ринку, які протестували проти цієї ініціативи, тривала майже півроку та була досить запеклою. Однак під саму завісу каденції минулого скликання Верховної Ради законопроекти №11284 і 11285 про зміну системи оподаткування на ринку ЦП таки ухвалили.

У документі, серед іншого, передбачено запровадження 1,5-відсоткового податку з продажу поза фондовою біржею ЦП, які не перебувають у біржовому реєстрі, а також установлення на рівні 10% ставки податку на прибуток від операцій із ЦП. Таким чином, фіскали сподіваються не тільки закрити одну з наймасштабніших (разом з ухилянням через офшорні операції) схем з мінімізації оподаткування в Україні, а й при цьому стимулювати розвиток організованої частини фондового ринку (біржових торгів). Очікується, що вже в перший рік завдяки новаціям бюджет може додатково одержати 0,8–1 млрд грн.

Як зазначав екс-секретар Кабміну Віктор Лисицький, запровадження 1,5-відсоткового податку з операцій із ЦП для нормально працюючого бізнесу після певної адаптації не має стати критичним. "Принаймні більшість "рутинних" операцій можна буде й надалі проводити в позабіржовому сегменті, якщо в цьому є потреба. А що стосується "специфічних" операцій, то не слід виключати, що для них знайдуться зручні формати роботи і на біржах, адже там чимало ЦП, які ввічливо називають "технічними". Хоча, звичайно, ціна питання для останніх має підвищитися", - доповнював керівник податково-юридичної практики Ernst&Young і голова податкового комітету Європейської бізнес-асоціації Володимир Котенко.

Підвищення ввізних мит

Розробники програми ініціюють підняття ставок ввізних мит до рівня, визначеного в протоколі про вступ України до СОТ і підвищення вдвічі повних ставок митного тарифу на всі групи товарів. За рахунок цього передбачається поповнити скарбницю на 2-2,5 млрд грн щороку.

Нагадаємо, що звернення України до СОТ щодо збільшення мит на понад 350 товарних позицій до рівня, визначеного в Протоколі про вступ України до СОТ, викликало різко негативну реакцію в ЄС, США та, власне, офісі СОТ (такого масштабного перегляду в історії організації ще не було). Попри це, в уряді планують і далі гнути цю лінію.

Як зазначав колишній виконувач обов'язків міністра фінансів Ігор Уманський, такий курс України можна розглядати не тільки як спосіб поповнення держбюджету, а й як інструмент виправлення диспропорцій у торговельному балансі України. Тим більше що це цілком уписується в контекст глобальних торговельних війн країни. "Нині в умовах рецесії ми ввійшли в період агресивних, десь м'яких, десь не зовсім законних торговельних війн, які починаються з війн валютних для створення переваг для своїх виробників, але поступово переходять у площину тарифних і нетарифних режимів", - констатував експерт. Аналізуючи сценарії реагування інших країн світу на звернення України до СОТ, пан Уманський не виключив, що проти вітчизняних експортерів може бути ініційовано антидемпінгові розслідування. "Нам не треба нікого ні про що просити (про підвищення митних ставок). Ми не виходимо за домовленості з СОТ, які є", - резюмував експерт.

Загальне декларування доходів

Як уже повідомлялося, підготовку відповідного законопроекту вже розпочато. Ухвалити його реально, мабуть, не раніше другого кварталу, виходячи з хоча б необхідності його обговорити (обійтися тільки імітацією процесу, враховуючи делікатність питання, навряд чи вдасться). За такого сценарію набути чинності він може з 1 січня 2014 р. Тобто безпосереднє декларування, за логікою речей, мало би відбутися вже 2015-го.

Зрозуміло, що це - чи не найскладніша з погляду виконання ідея. І річ не тільки в тому, що навряд чи громадяни із задоволенням кинуться декларувати реальні доходи та платити більше податків. Ускладнюватимуть цей процес кілька чинників.

З одного боку, неефективне використання і розкрадання бюджетних коштів. З іншого - широкі верстви населення треба буде переконати в дотриманні принципу соціальної справедливості. А саме: показати й довести, що всі без винятку великі й найбільші бізнесмени, політики і чиновники теж чесно платять податки, декларуючи набагато реальніші, ніж нинішні, доходи та майно. Якщо (ох це якщо!) підходи до системи управління держфінансами реально зміняться, а боротьба з ухилянням від оподаткування через, скажімо, трансфертне ціноутворення або непрямі методи оцінки витрат таки запрацює і дасть відчутний результат, то чому б і ні? У кожному разі, до загального декларування Україні доцільно рухатися, адже в такому форматі живе більшість країн, які прийнято вважати цивілізованими. Питання лише в тому, як саме до цього прийти.

Один із найбільш серйозних і важливих аргументів на користь запровадження загального декларування висловив виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчук. Він вважає, що загальне декларування доходів, а також власноручна сплата податків дадуть змогу громадянам чіткіше уявляти, скільки коштів вони віддають державі. А це породить гостріше неприйняття фактів неефективного використання держкоштів. "Підприємці власноручно платять податки до бюджету. Тому дуже часто чинять серйозний опір, коли держслужбовці вимагають хабарі або просто неефективно витрачають кошти бюджету", - констатує експерт. При цьому обов'язковою умовою запровадження загального декларування доходів населенням він назвав максимальне спрощення відповідних процедур, бажано - в електронному вигляді, без особистого спілкування з податківцями.

Інші нововведення

Як уже повідомляло DT.UA, серед розглянутих Кабміном заходів є й такі, що мають суто фіскальний характер, - запровадження акцизного податку на імпорт вантажопасажирських автомобілів і збільшення ставок акцизу на кузови для легкових автомобілів (можливе збільшення доходів бюджету - близько 1 млрд грн на рік). Впровадження посиленого контролю над реалізацією на внутрішньому ринку окремих високоліквідних товарів має принести в скарбницю додатково ще близько 1-1,5 млрд грн.

У переліку ініціатив, результативність яких для бюджету оцінити поки що доволі складно (з цієї причини ми не включали їх у зведену таблицю), - розширення групи підакцизних товарів за рахунок нафтопродуктів, які є компонентами бензину, дизельного палива (біодизелю і його сумішей), сірих нафтопродуктів, отриманих із бітумних порід (мінералів), рідкого палива (мазуту), газойлів для хімічних перетворень і специфічних процесів переробки.

Передбачається впровадження єдиного держреєстру товарно-транспортних накладних на спирт (замість нарядів) і алкогольні напої.

Останні заходи передбачається підкріпити впровадженням лічильників на спирт, а також свердловини газу та нафти. Намічається також "розширення кола податкових агентів, які сплачують екологічний податок".

Розширення податкової бази фіскали обіцяють компенсувати, спростивши податковий облік не тільки за рахунок повсюдного впровадження електронних сервісів (спрощення порядку реєстрації платником ПДВ і подача заяв в електронній формі, проведення електронних перевірок, впровадження електронної звітності для СПД-шників), а й гармонізації податкового та бухгалтерського обліків.

Усі ці заходи (як і інші, які ще можуть з'явитися), хоча і з різною швидкістю, але можуть надати бюджету підтримку, головне, щоб для цього вистачило політичної волі. А для забезпечення підтримки громадської - і вміння в "турбулентних" умовах знаходити взаємоприйняті варіанти з бізнесом. Остання складова дуже важлива. Передусім зі стратегічного погляду. Зокрема для держави.