Україна може вийти з кризи тільки за допомогою використання для потреб розвитку цільових емісійних коштів, переконаний голова Ради конкурентоспроможності України народний депутат Юрій Полунєєв. Про це він заявив під час круглого столу, проведеного 28 квітня Міністерством економіки України спільно з ПРООН.
Депутат відзначив, що бюджетні можливості обмежені, зовнішні ринки капіталів закриті, а банківська система самостійно не здатна швидко відновити кредитування.
«Нинішня криза лікується тільки грошима, і ніякі інші методи не є ефективними. Тому у України немає іншого вибору, окрім використання для потреб розвитку цільових емісійних коштів», — переконаний він.
На підтвердження даної тези Полунєєв навів думку радника президента США Девіда Ліптона, який вважає, що використання Україною експансіоністської монетарної політики в нинішніх умовах не є табу. Проте, на думку Ліптона, при цьому сумнів викликає здатність у подальшому зупинити цей процес. Так, Ліптон переконаний, що допустима межа збільшення держборгу для України — до 40% ВВП.
На думку Полунєєва, обсяги стимулювання можуть бути порівнянні із втратами, яких зараз зазнає економіка, — близько 10–14% ВВП, або 100–140 млрд. гривень в абсолютному обчисленні. Депутат переконаний, що використання кредитних коштів може бути відносне безпечним, адже якщо воно буде жорстко регламентоване, це унеможливить тиск цих грошей на споживчий або валютний ринок (відповідно, інфляцію та курс).
Крім того депутат відзначив, що вихід України з кризи також ускладнить для держави майбутня серія політичних виборів.
«В України сьогодні немає вибору між хорошим і поганим варіантами. Є вибір між поганим і дуже поганим, а вихід із кризи триватиме як мінімум кілька років, оскільки з двома (або навіть більше) серіями виборів процес виходу з кризи ускладнюється», — заявив він.
Докладніше читайте у статті Юрія Сколотяного «Програмно-цільова недостатність» у свіжому номері «ДТ».