Постановою Кабміну від 26 серпня №895 незаконно скасовано (як такі, що не є «виправданими») валові витрати за курсовими різницями, що утворилися по непогашених заборгованостях в інвалюті.
Нову норму запроваджено заднім числом із початку року, причому з офіційного коментаря ДПАУ випливає, що поширюється вона й на минулорічні курсові різниці, оскільки строк сплати податку на прибуток за 2008 рік припадає вже на 2009-й!
Отже, маємо чергове відверте нехтування законом, цього разу — не ПДВшним, а «прибутковим».
Державі вже замало оподаткування інфляції лише з допомогою п. 5.9 цього закону, за яким приріст вартості будь-яких запасів (адже дорожчає зараз усе!) виводиться зі складу витрат і потрапляє під оподаткування — як прибуток (при цьому «прибуток» складається з того, що за ту саму сировину доводиться платити дорожче!).
Тепер на інфляцію запроваджується ще один — «антикризовий» — податок: гривневе подорожчання непогашеного валютного боргу (за кредитами тощо) оголошується невиправданими витратами (і знову ж таки потрапляє під оподаткування). Мовляв, які витрати, коли ще не розрахувалися?
Отже, коли йдеться про доходи, то спокійно застосовують «першу подію», а от коли про витрати, то замість належної за законом теж «першої події» (коли вже досить і нарахування) Кабмін раптом згадує, що вважати неоплачене витратами негарно.
Якщо так, то на тій же «підставі» рішенням Кабміну можуть викосити заднім числом за останні два роки і взагалі всі витрати, показані — згідно із законом — ще до того, як підприємство сплатило гроші, тобто просто за нарахуванням/оприбуткуванням. Мовляв, витрати ці несправжні...
Отак діє в нашій країні європейсько-терьохінський принцип «першої події»: для доходів він працює, а для витрат — оголошується несправедливим!
Поки що в цьому напрямі зроблено лише перший — пробний — крок. Якщо цей номер пройде, то номери наступні (після №895) — не за горами. І вони теж, певно, будуть заднім числом.
Працювати в цій країні не в тіні, а на світлі стає дедалі ризикованіше. Удари йдуть згори — і при цьому ззаду...