Купівля електоральних симпатій за казенні кошти - явище зовсім не нове. От і нинішній Кабмін щосили намагається підсобити «родинним» висуванцям за партійними і мажоритарними списками. В останні місяці уряд прийняв низку рішень про значне збільшення так званих державних капітальних видатків, головне призначення яких, судячи з термінів прийняття, - якраз посилення відчуття в окремих виборчих округах саме перед виборами, що руїну таки «подолано».
Однак через не надто сприятливу економічну й бюджетну ситуацію для цього доводиться мести по всіляких засіках. Одним із них став державний резервний фонд, передбачені бюджетом обсяги якого травнево-липневими постановами уряду було урізано майже на мільярд гривень.
Цього тижня в розпорядженні DT.UA опинилася дуже цікава довідка - про залишок коштів резервного фонду державного бюджету 2012 року. Згідно з цим документом, із 1,5 млрд. грн., передбачених для резервного фонду бюджетним законом на нинішній рік, після деяких не зовсім зрозумілих змін (на 591,82 млн. грн.) залишок коштів безпосередньо фонду станом на 30 липня 2012 року знизився до 908,18 млн. грн.
Із цієї суми 18 урядовими рішеннями на статті видатків, для яких призначаються кошти резервного фонду, було виділено 297,19 млн. грн. (або 32,7%, а реально відкрито асигну вань на 245,555 млн. грн.). Усього залишок у фонді - 610,991 млн. грн.
Однак і це ще не все. Згідно із згаданою довідкою, нині на стадії розробки в різних держвідомствах перебувають розпорядження про виділення коштів на суму ще 392,515 млн. Із цієї суми 50,715 млн. грн. уже передбачено на ліквідацію наслідків різних стихійних лих, жителям аварійних будинків тощо. А от іще 341,8 млн. проходять під титулом «Про перерозподіл коштів» резервного фонду держбюджету.
Всього прогнозований залишок коштів у резервному фонді - 218,476 млн. грн. Питання, чи достатня ця сума для так званого аварійного запасу країни з 45-мільйонним населенням і надзвичайно зношеною інфраструктурою практично всього, - тема окремого дослідження.
Нас же цікавило питання підстав для такої зміни цільового призначення бюджетних коштів. Довго шукати не довелося. У переліку досить свіжих кабмінівських документів значиться, наприклад, розпорядження №533-р від 25 липня 2012 року («Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2012 рік, і внесення змін до розпорядження КМУ від 21 березня 2012 р. №177»).
У першому ж пункті цього документа говориться про перерозподіл 327,821 млн. грн. на користь програми 3511090 «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України», за рахунок програми 3511030 «Резервний фонд».
Єдина умова - погодження такого перерозподілу з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Раніше аналогічний перерозподіл, але на значно більшу суму - 532,820 млн. грн., було затверджено розпорядженням Кабміну №464-р від 25 червня 2012 року. Ще загалом 55 млн. грн. було перерозподілено двома травневими розпорядженнями (№299-р від 17.05.2012 р. і
№338-р від 28.05.2012 р.).
Найбільшими реципієнтами останніх липневих урядових щедрот стали центральний і південно-східний регіони України. Найбільші суми одержать Дніпропетровська (плюс 76,8 млн. грн.), Чернігівська (+58 млн.), Донецька (+50 млн.), Запорізька (+36 млн.), Миколаївська (+32 млн.), Сумська (+26 млн.), Харківська (+25,5 млн.), Луганська (+20 млн.), Черкаська (+ 20 млн. грн.) облдержадміністрації.
З явно обділених увагою західних областей вирізняється лише Волинь - тамтешня адміністрація одержала понад 40 млн. грн. Однак ці кошти в основному підуть на придбання аніографа для центру кардіоваскулярної патології та тромболізису (17 млн.), а також магніто-ядерного томографа для обласної клінічної лікарні (18 млн.). Решта (5,3 млн.) - на здійснення протипаводкових заходів.
Левову ж частку ін’єкцій у всіх облагодіяних областях призначено «для будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах», «капітального ремонту внутріквартальних проїздів», добудови та ремонту шкіл і будинків культури, лікарень. Ну й ще, як і у волинському прикладі, - для закупівлі медичного обладнання.
Зрозуміла річ, що громадяни, які довгі роки очікували таких поліпшень (а нині - виборці), мають бути невимовно вдячні за це владі та її територіальним висуванцям.
От тільки фактично ручний кабмінівський режим такого перерозподілу залишає таємницею за сімома печатками критерії виділення цих коштів. Та й закон при цьому, мабуть, порушується теж - адже відповідні рішення приймаються урядом без їх затвердження в парламентському залі. Слід зазначити, що відповідно до діючих законодавчих процедур, резервний фонд державного бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, які не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту державного кошторису країни. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом міністрів України. Для цього є спеціальний регламент, що визначається Бюджетним кодексом, а також спеціальною кабмінівською постановою.
От, наприклад, 21 серпня надійшло повідомлення, що Кабмін виділив 14,854 млн. грн. для залучення авіації і пожежно-рятувальної техніки на заходи щодо запобігання виникненню і гасіння пожеж у пожежонебезпечних районах у 2012 році. При цьому Мінфіну доручено здійснити видатки за рахунок коштів резервного фонду держбюджету (до речі, залишок його коштів у результаті становитиме лише трохи більше 200 млн. грн.), а Міністерству надзвичайних ситуацій - погодити з Мінфіном та Мінекономрозвитку перелік відповідних видатків і до 30 листопада подати їм, а також Державній казначейській службі звіт про використання виділених коштів.
Подібна процедура - у цілковитій компетенції уряду. І резервний фонд, треба сказати, спеціально для цього й існує. Адже при складанні держбюджету на черговий рік справді з об’єктивних причин неможливо передбачити і врахувати всі видатки, які необхідно буде здійснити упродовж наступного року. Це видатки, які характеризуються двома ознаками:
- вони не мають постійного характеру;
- не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету.
Так, неможливо наперед передбачити стихійні лиха, катастрофи, техногенні аварії тощо, «надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру», ліквідація наслідків яких може потребувати чималих грошових видатків саме з державної скарбниці.
Однак до непередбачуваних не можуть бути віднесені:
- заходи щодо обслуговування і погашення державного боргу або боргу органів місцевого самоврядування;
- додаткові заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми (функції), призначення на яку затверджено в бюджеті;
- капітальний ремонт або реконструкція, окрім випадків, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій;
- придбання житла, окрім випадків відселення жителів з аварійних будинків внаслідок надзвичайної ситуації;
- надання гуманітарної або іншої допомоги, крім випадків, коли рішення про надання такої допомоги прийнято Верховною Радою України, президентом України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною радою.
Затвердження парламентом потрібне (див. коментар експерта) і при перерозподілі коштів резервного фонду на будь-які інші статті держвидатків, що не входять до вищенаведеного переліку (особливо таких прогнозованих і заздалегідь планованих, як державні капітальні видатки).
Посилання на узгодження відповідних змін із бюджетним комітетом ВР тут неприйнятне. Ця процедура правомочна тільки у разі перерозподілу бюджетних коштів з однієї статті аналогічних видатків на іншу тим самим їх розпорядником (і Мінфін у цьому випадку як такий не підійде - у ситуації з резервним фондом йдеться про загальнодержавні видатки). Наприклад, тих-таки капітальних - з добудовування школи на ремонт лікарні тощо. Але ж тут випадок зовсім інший! Та й «подушка безпеки» уже майже зовсім здулася…
Коли чиновники ганьблять наших громадян за небажання чесно платити податки - у цьому, безсумнівно, є раціональне зерно. Якщо вимагати від влади чесності, то починати треба із себе. З іншого боку, той факт, що риба гниє з голови, теж загальновідомий. Тому й державним мужам, закликаючи до
законослухняності і фіскальної чесності громадян, не заважало б подавати приклад відкритості і прозорості в прийнятті рішень, на що заплачені українцями податки потім витрачаються.
Звичайно, на тлі численних багатомільярдних скандалів у сфері держзакупівель нинішній приклад може виглядати «легкою чиновницькою витівкою». Та й гроші начебто витрачаються на благі цілі, поліпшуючи в остаточному підсумку побут простих громадян. От тільки чому одні українці при цьому потрапляють до числа облагодіяних (або тих, що одержали своєрідний електоральний хабар) щасливчиків, а інші - можуть продовжувати чекати подібних жестів довгі роки? Чесну і прозору відповідь на це запитання влада (втім, не тільки нинішня) навряд чи знайде.
Думка експерта
Ігор Уманський, колишній в.о. міністра фінансів:
- У цьому випадку йдеться про нецільове використання коштів Резервного фонду у спосіб, не передбачений бюджетним законодавством. Безумовно, Кабмін мав би піти передбаченим законом шляхом, а саме - погодження таких змін у сесійному залі. Тим більше що на останній позачерговій сесії Верховної Ради вносилися зміни до закону про держбюджет, зокрема про надання держгарантій за двома «китайськими» позиціями на загальну суму близько 55 млрд. грн., і ці зміни пройшли. (Йдеться про надання держгарантій на 3,656 млрд. дол. на реалізацію фінансованих Держбанком розвитку КНР проектів з реконструкції, модернізації тощо шахт. А також 24,3 млрд. грн. - на проекти в сільському господарстві, зокрема, як було зазначено в офіційному релізі, на закупівлю китайських засобів захисту рослин, насіння для сільськогосподарських культур, сільськогосподарського знаряддя та іншої сільгосппродукції в Україну тощо.)
При розгляді цих бюджетних поправок уряд міг (і зобов’язаний був!) внести й відповідні корективи щодо Резервного фонду, якщо хотів перерозподілити його кошти на напрями, не передбачені чинним бюджетним законом.
Тобто якщо ми говоримо про законний спосіб переспрямувати ці кошти на капітальні вкладення, то це мали зробити з дозволу Верховної Ради (посилання на погодження з профільним бюджетним комітетом у цьому разі не правочинне). Цього не зробили, і перерозподіл цих грошей винятково рішенням Кабміну, без зміни закону про держбюджет, виглядає як перевищення повноважень уряду, наданих йому Бюджетним кодексом.
Бюджетний кодекс, як і існуюча спеціальна кабмінівська постанова, дуже чітко регламентує напрями використання коштів Резервного фонду. Ці документи визначають процедуру подачі заявок на використання відповідних бюджетних грошей, зокрема критерії того, що може фінансуватися за рахунок цих коштів держбюджету, а що - ні.
У цьому разі мова про видаткові статті, які точно могли бути передбачені на момент ухвалення закону про держбюджет або під час внесення поправок до нього. Відповідно, гроші на ці цілі та об’єкти переспрямувати не можна.
На жаль, і вся програма державних капвкладень розподіляється та перерозподіляється в Києві, а не місцевими органами влади. Там немає жодного чітко встановленого квотного критерію виділення коштів, виходячи, наприклад, з доходів або кількості населення регіонів, міст тощо, що претендують на ці кошти.
Тому тепер уряд, скоріш за все, виходячи з якихось передвиборних спонукань і апетитів, був змушений надто поспішати, прийнявши відповідні рішення про переспрямування коштів із порушенням бюджетного законодавства.