UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Озеленення" Європи

Хто заробляє на українському "чорному" лісі.

Автор: Юлiя Самаєва

Контрабанда - це парний вид спорту: якщо хтось намагається щось нелегальне продати, він шукає того, хто готовий ризикнути і це нелегально купити.

В Україні регулярно пишуть про незаконне вирубування лісу, відповідаючи лише на запитання "звідкіль дровенята?" і не цікавлячись, а куди їх власне везуть? Хто готовий іти на ризик і брати участь у нелегальних схемах експорту лісу, трепетно вибудуваних в Україні?

Британська неурядова організація Earthsight, що вивчає проблеми незаконного вирубування лісів по всьому світові, протягом останніх двох років досліджувала проблему нелегальних лісозаготівель в Україні. Представлені результати дають можливість простежити весь ланцюжок від незаконного вирубування дерев в Україні до кінцевого споживача продукції з української деревини в країнах ЄС. Названо дослідження однозначно - "Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди ЄС не справляються з проблемами українських лісів". Обвинувачення серйозні, втім, як і наслідки замовчування ситуації. Під час дії мораторію на вирубування лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт до країн ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро у 2017 р. І за оцінками дослідників, 40% цього лісу було вирубано або продано незаконно.

Протягом двох років дослідники Earthsight проводили польові дослідження в Україні, вивчали митні документи, судові справи, опитували джерела в уряді і галузі, навіть представлялися неіснуючою компанією-експортером українського лісу, щоб вийти на покупців у Євросоюзі. Експертів Earthsight насамперед непокоять питання екології, збереження лісових масивів і темпів їхнього відновлення, а нас - ще й можливі шляхи виходу із ситуації, що склалася.

Санітари лісу

Починали своє дослідження експерти Earthsight з розвінчання популярного в Україні міфу про те, що вирубування лісу - це справа рук "чорних лісорубів", котрі під покровом ночі нелегально рубають карпатські ліси й оленячими стежками вивозять деревину в інші країни.

Ні, такі, звісно, теж є, але за даними дослідження, їхній внесок у загальну справу зі знищення українських лісів набагато менший, аніж державних лісогосподарських підприємств. "Наші дані говорять про те, що сотні державних компаній беруть участь у систематичному, свідомому порушенні широкого кола правил під час заготівлі лісу. І нема нічого більш згубного, аніж незаконне "санітарне вирубування", - йдеться в дослідженні. За даними експертів, майже 60% вирубок порушують встановлені українським законодавством обмеження, найчастіше, під надуманим приводом санітарних рубок, які виправдовують необхідністю запобігти поширенню хвороб.

Навіть посилення законодавства у 2016 р. не змінило ситуації. Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, виконане на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними.

Якщо цей результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконне санітарне вирубування становить на даний момент 38–44% від загального виробництва й експорту лісу. Польові дослідження Earthsight ці результати підтвердили, а також виявили інші види порушень у сфері лісозаготівлі державними органами.

Колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, котрий нині переховується від слідства десь у РФ, побудував цілу схему передачі "санітарного" лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій. Аналітики Earthsight стверджують, що схема, яка працювала з 2011 р., діє донині. Спитати нема з кого, з травня 2016-го Держлісагентство без керівника. Там, як і в багатьох інших держструктурах, хтось десь виконує якісь обов'язки. Контроль відповідний. За даними Earthsight, навіть якщо лісогосподарські підприємства продають деревину не напряму, а відповідно до закону на аукціонах, ті часто проходять непрозоро, і велика частина продукції в результаті потрапляє на "тіньові" лісопилки, яких, за оцінками дослідників, в Україні вже понад 12 тис. Саме там із "санітарного" лісу виробляють пиломатеріали на експорт, і в такій кількості, що, за даними дослідження, експорт пиломатеріалів перевищує їхнє легальне виробництво в країні на 75%. По суті, Україна щороку продає іншим країнам 1,2 млн кубометрів пиломатеріалів, які матеріалізувалися з повітря, не існують у жодному офіційному документі про виробництво. Так, якщо порівнювати дані Держстату та Євростату щодо поставок лісу з України до ЄС, то дані Євростату стабільно перевищуватимуть національні в середньому на 5%. І річ не в різних методологіях. Просто частина лісу з'являється в документах лише на тому етапі, коли перетинає кордон Євросоюзу.

Був би попит, товар знайдеться

Саме на країни Євросоюзу припадає 70% українського експорту деревини. Як же знайти покупця на нелегальний або умовно легальний товар у законослухняному ЄС? І тут дослідники розвінчують інший міф - про жорсткі і однозначні регуляції європейців. В Євросоюзі з 2013 р. діє Регламент ЄС, котрий встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС, - EUTR. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих у країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводити юридичні перевірки "з належною обачністю" для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Союзу. Ці норми стосуються як незаконно зрубаної, так і незаконно проданої чи ввезеної деревини. Виробники зобов'язані переконатися, що куплена ними сировина була легально отримана і законно продана. Однак дослідження Earthsight показує, що цей закон не працює, і деревина незаконного походження систематично потрапляє на ринки ЄС.

Більш того, серед покупців цієї деревини не напівлегальні "шараги", а великі фірми, в тому числі три найбільші виробники дерев'яних панелей у світі, найбільша у світі паперова компанія і другий за величиною виробник пиломатеріалів у Європі. До запровадження в Україні мораторію на експорт лісу-кругляка, за даними Earthsight, основним покупцем деревини з України (70% усього експорту в ЄС) був австрійський лісопильний гігант Holzindustrie Schweighofer, а точніше, його румунська "дочка" Schweighofer Group, географічно розташована неподалік кордону з Україною. Компанію неодноразово звинувачували у використанні нелегальної деревини з України, Румунії та інших країн. От тільки далі звинувачень справи не рухалися. Чинний де-юре регламент де-факто нікого ні до чого не зобов'язує.

Інша частина українського лісу також прямувала до Румунії, на місцеве дочірнє підприємство компанії JAF Group - одного з лідерів Центральної Європи з оптового продажу деревини. Після запровадження мораторію ситуація дещо змінилася. Ні, обсяги вивезеного з України лісу не скоротилися, а продовжили зростати, змінилися лише покупці. На першому місці серед імпортерів українського дерева тепер, за даними Earthsight, компанія Egger, другий у світі за обсягами виробник дерев'яних панелей, її два найближчі конкуренти - Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика, котра входить до найбільшої в світі паперової корпорації International Paper. В дослідженні зазначається, що, попри норми EUTR, які вимагають підтвердження законності поставок деревини, всі ці компанії продовжували систематично купувати український ліс у державних лісозаготівельних підприємств навіть у ті моменти, коли проти українських чиновників відкривали розслідування за підозрою в корупції, незаконному вирубуванні, нелегальних поставках тощо. Це прямо порушує норми EUTR, адже в подібних випадках поставки мають припиняти, але санкцій нема і бізнес продовжує процвітати.

Крім того, в ЄС надходить не тільки незаконно вирубана, а й незаконно експортована деревина, в тому числі і той самий ліс-кругляк, експорт якого у нас під мораторієм. Митні органи ЄС, за даними Earthsight, тільки у 2017 р. зафіксували ввезення понад одного мільйона кубометрів кругляка з України, класифікованого на нашій митниці як "паливна деревина". За перше півріччя 2018-го лише до Румунії намагалися ввезти партію кругляка під виглядом "паливної деревини" вартістю понад мільйон доларів. За даними Earthsight, на кругляк у ЄС покупець теж знаходиться швидко, хоча всі знають про український мораторій на його експорт, і положення регламенту EUTR з цього приводу однозначні - купувати такий товар не можна. Проте дослідники зафіксували поставки українського кругляка чеськими целюлозними заводами, один із яких належить транснаціональній корпорації Mondi (виробляє паперову упаковку), а інший - виробнику віскози компанії Lenzing.

Усі вищезгадані компанії при особистому спілкуванні з дослідниками заперечували можливість купівлі нелегальної деревини з України і запевняли, що ретельно перевіряють походження кожної поставки. Щоб перевірити, чи так це насправді, дослідники Earthsight, представляючись українським постачальником, пропонували їм поставки нелегальних пиломатеріалів і кругляка. І три компанії всерйоз зацікавилися співпрацею після того, як їх запевнили в тому, що з українською митницею питання "вирішено". Мабуть, плавали і знають, що головне в цій справі - перетнути кордон.

"Попри розміри цих компаній, в ЄС їхні назви мало хто чув. Але більшість європейських споживачів куплять продукцію, вироблену з поставленої ними сировини. Деревину румунської фабрики Schweighofer використовують для виробництва товарів, які продаються в Ikea. Egger, Swiss-Krono і Kronospan не тільки є постачальниками Ikea, а й поставляють більшу частину пиломатеріалів, дерев'яних плит і підлог, які продають мережі DIY Wickes та Homebase у Великій Британії, компанії Hagebau, Obi та Hornbach у Центральній Європі і французькі мережі Leroy Merlin і Castorama, - йдеться в дослідженні. - International Paper випускає папір для HP, Canon і Xerox, який продають у супермаркетах по всій Європі... Одяг, вироблений із волокна Lenzing, продають у більшості мережевих магазинів одягу ЄС, включаючи H&M". Утім, пред'являти претензії кінцевим виробникам неправильно, адже вони фактично є заручниками того, що загороджувальні норми ЄС, покликані вберегти їх від купівлі нелегальної сировини, просто не працюють.

На підставі проведених розслідувань Earthsight доручили своєму досліднику переглянути глобальну оцінку обсягів завезеної до ЄС незаконно видобутої деревини, і результати оновленої оцінки жахнули - з України до країн ЄС імпортується незаконного дерева більше, аніж із країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії, разом узятих. Більше, аніж із будь-якої іншої країни світу.

І, попри те, що систематичне порушення законів, безкарність і корупція в Україні породжують незаконні вирубування лісу, на думку аналітиків Earthsight, якби країни ЄС не забезпечували стабільного попиту на цю продукцію, масштаб проблем був би меншим, та й вирішити їх було б простіше.

Однак уже згаданий регламент EUTR не може скоротити попиту на незаконну деревину частково через недосконалість самого документа, частково через різні можливості його інтерпретації. Проблема полягає в тому, що закон застосовується лише до компаній, вказаних у митних документах. Попри те, що деревину доставляють одразу на заводи, багато хто з найбільших покупців української деревини використовує посередників-імпортерів, що дає змогу уникнути бути спійманими за руку. Ці фірми-посередники, як правило, невеликі й непрозорі, часто працюють із домашнього офісу. Дослідження Earthsight показало, що в тих нечастих випадках, коли такі фірми було спіймано, а їхній вантаж було конфісковано, їхні власники просто закривали ці компанії, починаючи такий же бізнес уже під новою назвою.

Провідна світова сертифікаційна організація - Лісова опікунська рада (FSC), покликана допомагати споживачам ідентифікувати походження деревини, в останні роки суттєво знизила стандарти своєї роботи. Реальних і якісних перевірок законності деревини там не здійснюють, зате сертифікати видають справно. На сьогодні 90% лісів, які перебувають під контролем Держлісагентства України, сертифіковані FSC. Включаючи згадані дослідниками у звіті ділянки незаконного санітарного вирубування. У розмовах із дослідниками Earthsight чиновники лісозаготівельних підприємств України не ділилися - хвалилися тим, як легко обійти перевірки FSC і отримати їхній сертифікат як мінімум стандарту "контрольована деревина", а то й вище.

Та головна проблема в тім, що уряди окремих країн ЄС, за дивним збігом, саме тих, в які експортують українську деревину, досі не квапляться впроваджувати норми EUTR на рівні місцевого законодавства, навіть не намагаючись установити справжнє походження імпортованої деревини. Ми не прагнемо виправдати українську сторону, але згодні з тим, що якби країни ЄС не підтримували стабільно зростаючого попиту на українські деревину нелегального походження, темпи зростання корупції та схем у лісозаготівельній галузі були б однозначно нижчими. "Якщо ЄС дійсно хоче допомогти, він просто зобов'язаний не витрачати всі сили на примушування українського уряду скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка, а зосередиться на забезпеченні того, щоб держави - члени Союзу виконували власні закони", - резюмують дослідники, і з ними складно не погодитися.

З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.