Україна ввійшла в 2015 р. із новим державним бюджетом і зі змінами до Податкового кодексу. На мою думку, схвалений пакет фіскальних законів далекий від ідеального і значною мірою підриває надійність реформ уряду, нехтує унікальною можливістю здійснити радикальні зміни (такі, як, наприклад, скасування енергетичних субсидій) і базується на недостатньо консервативному макроекономічному прогнозі. Хоча слід врахувати, що новий уряд мав дуже мало часу для підготовки відповідних документів.
Я хотів би прокоментувати процес затвердження бюджетного пакета в парламенті, оскільки він, на мою думку, вказує на брак досвіду нової команди в управлінні політичним процесом і в комунікації своїх дій, що може стати серйозною перешкодою для проведення реформ.
Однією з основних проблем є відсутність координації та співпраці між урядом і парламентом, що пов'язано з відсутністю політичного лідерства. Бюджетний пакет одержав невелику підтримку в парламенті - за нього проголосувало 232 депутати, тобто тільки на сім голосів більше від необхідної для його схвалення кількості (всупереч тому, що в коаліції на 76 голосів більше від необхідного мінімуму). Це вказує на серйозну проблему, особливо у світлі того, що уряд було тільки призначено, а зазвичай політична підтримка є найвищою в перші місяці.
На мою думку, причина слабкої підтримки бюджету полягала не у відсутності реформістських настроїв у парламенті. Якщо зважати на коментарі народних депутатів (Ігор Луценко з партії "Батьківщина", Світлана Заліщук, Сергій Лещенко з Блоку Петра Порошенка), то всі вони були дуже незадоволені тим, як уряд організував обговорення законопроекту. Основні проблеми - це невідповідність між Податковим кодексом і бюджетом, брак часу для вивчення документів, нерелевантність бюджетного законопроекту через значну кількість податкових змін, до того ж ніхто не бачив самого документа. Виглядає так, що депутати вважаються лише інструментом для прийняття підготовлених урядом проектів.
Міністрам необхідно працювати з депутатами, вести обговорення, переконувати їх щодо урядових пропозицій. Дуже важливо бути максимально чесними з парламентом і громадськістю, наскільки це можливо, доводити до їх відома, що потрібно зробити і чого варто очікувати в найближчі тижні та місяці. Було б набагато краще, якби уряд оголосив, що бюджет слід вважати "перехідним" (через брак часу на його доопрацювання) і що до кінця лютого буде підготовлено його доопрацьовану остаточну версію на 2015 р. Насправді наприкінці грудня було дійсно схвалено лише "перехідний" бюджет, а прийняття його остаточної версії планується не пізніше середини лютого. Уряду слід було б відкрито наголосити на цьому.
Крім того, на мою думку, коментарі міністрів у процесі обговорення бюджету та Податкового кодексу є небезпечними для майбутнього країни. Зокрема, міністр соціальної політики Павло Розенко заявив: "Ми можемо голосувати або за поточну версію бюджету, або за збільшення пенсійного віку та страхового стажу, скасовуючи державні студентські стипендії та одноразові допомоги дітям". Як міністр соцполітики збирається здійснити необхідні зміни в соціальній сфері (в тому числі збільшення пенсійного віку для прикладу), якщо вже в перші тижні свого призначення він дозволяє собі таку риторику? Також доволі небезпечною є аргументація міністра економіки Айвараса Абромавічуса про нагальну необхідність прийняти бюджет і Податковий кодекс, тому що Україна потребує грошей від МВФ. Реформи і зміни, в тому числі бюджетна консолідація, є неминучими і необхідними насамперед із внутрішніх причин, а не лише для того, щоб задовольнити зарубіжних партнерів.
Іван МІКЛОШ - словацький політик, колишній віце-прем'єр і міністр фінансів Словаччини, член консультативної радиVoxUkraine.
(Матеріал підготовлено
за сприяння VoxUkraine)