UA / RU
Підтримати ZN.ua

ОБВИСЛИЙ ПРАПОР ГМК

Сьогодні виробничі потужності гірничо-металургійного комплексу Дніпропетровської області, що да...

Автор: Володимир Овдін

Сьогодні виробничі потужності гірничо-металургійного комплексу Дніпропетровської області, що дає понад 42% товарної продукції ГМК України і об’єднує понад 100 промислових підприємств та наукових установ, використовуються лише наполовину. Цей незаперечний факт дружно визнали учасники форуму металургів і гірників Дніпропетровщини, що відбувся 26 листопада в Дніпродзержинську.

Головна мета цієї представницької наради з участю міністра промполітики Анатолія Мялиці, першого заступника секретаря РНБО Олега Дубини й «генералів» рудних шахт і кар’єрів спільно з директорським корпусом заводів та комбінатів — наново сформувати давно розірваний ланцюг «виробництво—наука—фінанси».

— Повна залежність вітчизняної металургії від кон’юнктури зовнішніх ринків, висока зношеність основних фондів і технологічне відставання наших металургійних підприємств від західних конкурентів, — стверджував на форумі генеральний директор ПХО «Металургпром» Василь Харахула, — висувають на чільне місце проблему їх технічного переоснащення для створення якісної конкурентоспроможної продукції.

У розвинених країнах рівень інвестицій визначається у витратах на 1 тонну виплавленої сталі. У США і Європі при зношеності основних фондів 25—30% рівень інвестицій становить 25—30 дол./т., у Росії — 12—14. На Дніпропетровщині навіть галузеві лідери «Криворіжсталь» та НЗФ при зношеності основних фондів близько 60% інвестують у розвиток і техпереоснащення 9—12 дол./т.

Тим часом зношеність основних засобів підприємств ГМК області становить 60—90%. Наднормативний термін експлуатації мають понад половину коксових батарей, переважна більшість доменних, мартенівських і конверторних печей, практично всі прокатні стани. Більш як 60% усієї металопродукції виготовляється на устаткуванні, яке давно чекає на заміну або реконструкцію. Як образно висловився генеральний директор «Петровки» Віталій Корнієвський, його підприємство скидається на музей металургійного устаткування.

Тим часом із капітальними вкладаннями справи кепські. Нинішнього року планується освоїти лише 1,8 млрд. гривень, із яких на частку КГГМК «Криворіжсталь» припадає 1,1 млрд.

Організатори форуму не випадково приурочили його відкриття до пуску на КГГМК після капітального ремонту доменної печі № 9, кошторисна вартість реконструкції якої перевищує 315 млн.гривень. Це дозволить збільшити виробництво чавуну на 400 тис. тонн з одночасним зниженням витрати коксу на 15—20 кг/т. Реконструкція домни на «Криворіжсталі» — мабуть, єдине досягнення на ниві кардинальних перетворень у металургії регіону.

Стосовно відновлення виробничих потужностей, зокрема сталеплавильного виробництва, то Дніпропетровщина серйозно відстає від деяких регіонів України, не кажучи вже про Росію та інші країни. Хоча, за словами директора дніпропетровського «Укргіпромезу» Юрія Кривченка, у сусідньому, Донецькому регіоні інтенсивно вводяться нові потужності. На Донецькому металургійному заводі введено установку позапічної обробки сталі «піч-ківш», причому окупатимуться видатки 1,6 року. Єнакіївський метзавод уже ввів одну МБЛЗ (машина безперервного лиття заготовки), а в першому півріччі 2004 року запустить наступну. На комбінаті ім. Ілліча почали проектування третьої МБЛЗ. А в Дніпропетровській області тільки ДМК ім. Дзержинського частково працює на безперервній заготовці. Тривожить стан доменного виробництва цього комбінату, печі якого давно відпрацювали свій виробничий ресурс. У сусідів, «Запоріжсталі», із п’яти доменних печей модернізовано за новою технологією одну, другу будують і третя перебуває у стадії проектування. Аналогічне становище на «Азовсталі», де введено в дію одну модернізовану домну, а дві проектуються.

Настільки плачевний стан ГМК поглиблюється браком сировини у вітчизняних виробників. Вивезення її, за словами президента Асоціації ГМК України гендиректора об’єднання «Укртрубопром» Леоніда Ксаверчука, уже сягнуло 70,8% від усього виробництва, а напівфабрикати у вигляді квадратної заготовки становлять 35,7% від усього обсягу експорту. Тим часом Нікопольський завод феросплавів протягом останніх кількох років працює виключно на імпортній руді. При цьому директор заводу Володимир Куцин стверджує, що перехід на вітчизняну руду неможливий, оскільки впроваджені технології передбачають роботу лише з імпортною сировиною.

У численних виступах учасників форуму дипломатично не називалися «винуватці» колапсу в ГМК регіону. Хоча в усіх промовах лунала «глибока стурбованість інвестиційною політикою окремих підприємств». Губернатор Володимир Яцуба не приховував, що «основна мета керуючих компаній таких підприємств — одержати надприбуток, добивши при цьому остаточно основні фонди підприємств». Він недвозначно навів аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств ГМК Дніпропетровщини в розрізі керуючих компаній. Цей аналіз свідчить, що три держпідприємства, два заводи й комбінат під управлінням донеччан, корпорація «Інтерпайп» і російська Смарт-груп за фінансовими результатами дев’яти місяців 2003 року виявилися в плюсах. Тим часом шість підприємств, які входять у так звану «Приват-групу», показали мінус.

У результаті учасники форуму вкотре висловили свою згоду з розробленими й затвердженими на сесії Дніпропетровської обласної ради 17 листопада регіональними програмами перспективного розвитку гірничорудних і металургійних підприємств Дніпропетровської області до 2010 року. У них, зокрема, йдеться про 1,5 млрд. доларів капітальних вкладень у металургійний комплекс.