Різкі стрибки курсу долара в липні—серпні зіпсували відпустку багатьом українцям. Замість того щоб насолоджуватися повноцінним відпочинком, вони бігали між обмінними пунктами і думали про те, чи треба купувати долар США по 8,90, або ж слід трохи зачекати, — а раптом прем’єр-міністр мала рацію, і долар незабаром «справедливо» коштуватиме 6,50. Таким чином, постійні розмови експертів і політиків про неминучість різкої девальвації гривні восени (до 10, 12, а може, чого на світі не буває, і до 15 гривень за долар) призвели до календарного парадоксу: на валютному ринку осінь настала вже в серпні.
З одного боку, із зростанням дефіциту платіжного балансу (він сягнув 8,2 млрд. дол. за підсумками січня—липня ц.р.) нерозумно казати про ревальваційний потенціал національної валюти, і зміцнення гривні до 7,60 мало яскраво виражений сезонний характер, доповнений адміністративними зусиллями НБУ.
З іншого — подальша масштабна девальвація національної валюти є малоймовірною, якщо взяти до уваги такі чинники, як уже проведена різка корекція торговельного балансу, поступове поліпшення зовнішньоторговельної кон’юнктури, високі коефіцієнти пролонгації зовнішньої заборгованості та фінансової підтримки з боку МВФ.
Зокрема, валові валютні резерви НБУ перебувають на досить високому рівні — з урахуванням нещодавнього надходження 1,6 млрд. дол. від МВФ у рамках програми перерозподілу квот країн—членів фонду. Резерви на цей момент становлять приблизно 28,9 млрд. дол. Таким чином, у Нацбанку залишаються досить широкі можливості для інтервенцій на валютному ринку до кінця року (хоча і обмежені встановленими МВФ кількісними критеріями), щоб не допустити надто різких коливань обмінного курсу.
За нашими оцінками, останній епізод ослаблення курсу національної валюти пов’язаний передусім із різким збільшенням попиту через зрослі девальваційні очікування населення. Оливи у вогонь, судячи з усього, додав і початок виплати депозитів проблемними банками, котрі перейшли у власність держави, адже чимала частка вкладів, які закінчилися за час мораторію, одразу надходить на валютний ринок. Також, за спостереженнями банкірів, значно зріс попит на іноземну валюту з боку приватних підприємців, які працюють передусім у сільськогосподарському секторі: отримавши виручку, вони негайно обмінюють усі вільні кошти на іноземну валюту.
Ці висновки підтверджуються даними платіжного балансу. У липні обсяг готівкової іноземної валюти поза банківською системою зріс на 1073 млн. дол. (порівняно з 283 млн. дол. за три попередні місяці, разом узяті). У липні також спостерігалося різке збільшення імпорту (на 23% порівняно з червнем), що призвело до стрімкого зростання дефіциту торговельного балансу. Однак практично половина зростання обсягу імпорту в липні пояснюється збільшенням обсягів закупівлі газу «Нафтогазом України» (із 1 млрд. до 3,2 млрд. кубометрів), що не створювало тиску на обмінний курс, адже купівля валюти для розрахунків за імпортований газ не проходить через валютний міжбанківський ринок.
Однак слід зазначити, що певне пожвавлення внутрішнього попиту також частково впливало на обмінний курс у липні. Наприклад, імпорт продукції машинобудування зріс на 21% порівняно з червнем.
Водночас, попри поліпшення ситуації з експортом (поступове відновлення зовнішнього попиту на сталь, початок сезону експорту сільськогосподарської продукції), пропозиція іноземної валюти перебуває на досить низькому рівні. Експортери притримують виручку в очікуванні вигіднішого курсу для продажу.
Стрімке зростання курсу долара змусило НБУ вживати регуляторних заходів для зниження ажіотажу на валютному ринку. По-перше, на думку Національного банку, надлишкова ліквідність банківської системи тисне на валютний ринок. Тому за останні два місяці НБУ істотно посилив резервні вимоги до банків, що привело до зниження рівня надлишкової ліквідності з 10—12 до 3—4 млрд. грн. По-друге, регулятор, як зазвичай, не проти вдатися до адміністративних заходів, таких як заборона на стягування комісій за валютообмінні операції, встановлення максимальної маржі між курсами купівлі та продажу готівкової валюти, установлення єдиного внутрішньобанківського обмінного курсу і заборона на його зміну протягом операційного дня тощо. Хоча досвід останнього кварталу минулого року чітко показує: запровадження адміністративних обмежень на діяльність валютного ринку малоефективне. А виношувана в надрах НБУ ідея про виплату відсотків за валютними вкладами у гривні здатна спровокувати паніку серед населення і призвести до подальшого зростання девальваційного тиску на національну валюту.
У зв’язку з цим хотілося б зазначити ряд заходів, які на даний момент могли б бути ефективними. По-перше, для забезпечення стабільного припливу валютних надходжень виглядає доцільним запровадження норми про обов’язковий продаж 50% експортної виручки. По-друге, значущу роль відіграє політика НБУ на валютному ринку, включаючи такі кроки, як підвищення прозорості та передбачуваності валютних інтервенцій і скасування обмежень на доступ банків до інтервенцій. (На сьогодні банки, котрі не дотримуються ліміту відкритої валютної позиції і так званого середньоринкового (визначеного НБУ) курсу у своїх валютних операціях, не допускаються до інтервенцій Національного банку.) З огляду на це проведення минулого тижня аукціонів з продажу валюти для потреб юридичних осіб (на які було допущено банки, раніше виключені з інтервенцій) можна вважати кроком у правильному напрямку. По-третє, важливе значення має комунікаційна політика, адже очевидно, що непродумані, негативні коментарі тільки посилюють тиск на валютний ринок.
Примітно, що нині Україна — єдина країна в Східній Європі, в якій курс долара продовжує зростати. Більшість східноєвропейських валют у другому-третьому кварталах ц.р. значно зміцнилися стосовно долара (рис. 1), відігравши, таким чином, левову частку падіння наприкінці минулого — на початку цього року. З огляду на поступове відновлення глобальної економіки і пожвавлення на світових фінансових ринках, прогнози обмінних курсів країн Східної Європи на кінець року досить сприятливі. Виходячи з таких регіональних тенденцій, не зовсім зрозуміло, що ж може призвести до подальшого падіння обмінного курсу української грошової одиниці.
Зокрема, внаслідок масштабної девальвації гривні до валют країн основних торговельних партнерів, а також падіння реальної заробітної плати (наприклад, у липні вона знизилася на 10% у річному обчисленні) конкурентоспроможність українського експорту різко зросла. Розрахунки динаміки реального ефективного обмінного курсу показують, що після значної ревальвації 2004—2008 років (унаслідок надзвичайно високих темпів інфляції в Україні) реальний ефективний обмінний курс гривні (РЕОК) 2009 року девальвує приблизно на 20%, повернувшись на рівень 2004 року (рис. 2).
Різке зростання цінової конкурентоспроможності української економіки значно підвищує потенціал для зростання експорту і залучення іноземних інвестицій. Однак необхідною умовою для реалізації цього потенціалу є здійснення структурних і макроекономічних реформ. Наприклад, очевидно, що навіть різке зниження витрат виробництва в Україні порівняно з іншими країнами регіону саме по собі не призведе до зростання прямих іноземних інвестицій, якщо не будуть вирішені такі питання, як реформа судової системи, забезпечення прав власності на землю, спрощення регуляторної системи тощо. Важливим елементом підтримання конкурентоспроможності є також зниження темпів інфляції хоча б до 5—7% на рік, що потребує кардинальних змін у фіскальній політиці, а також удосконалення антимонопольного регулювання.
Насамкінець хотілося б зазначити, що одним із можливих сценаріїв розвитку економіки України в найближчі роки може бути дзеркальне повторення ситуації початку 2000-х років, коли після масштабної номінальної девальвації обмінний курс фіксується на новому, девальвованому рівні, що призводить до різкого зростання експорту, супроводжуваного високою інфляцією, але водночас знижує стимули для здійснення структурних реформ. Враховуючи широкі можливості експортного лобі в Україні, можливість реалізації цього сценарію досить висока. Однак завжди потрібно пам’ятати про те, до якого катастрофічного результату це призвело в четвертому кварталі минулого року.