Сало по 414 гривень за кіло. Генеральське. Томати — 65–70 грн/кг. Огірки за останні два тижні зросли в ціні вдвічі. Хліб знову наблизився до психологічної позначки в один долар. Із пшеничного борошна вищого сорту — 38,95 грн/кг. Український — 30 грн за буханець.
Перекусити в тилу стає дедалі дорожче. Ціни зростають щогодини. Однак тил тримається, головне, аби хлопці на нулі жили і хотіли жити.
Тим часом пробіжімося торговими рядами та поміж полиць супермаркету, лавіруючи й уникаючи бомб і снарядів. Що там скільки коштує? І зрозуміємо, чому їжа так швидко дорожчає.
Сало в перці
Особливий продукт — українське сало — справді прискорено зростає в ціні, на порядок швидше за м'ясо. Більш того, воно не завжди є в продажу. «Швидко розбирають», — констатує продавець одного із столичних супермаркетів.
Доходи населення (мова наразі про пересічних громадян, а не про IT-сектор чи торговців кукурудзою), м’яко кажучи, залишають бажати кращого. Відтак, і м’ясні вироби, наприклад ковбаса «Краківська» по 690 грн/кг, особливим попитом не користуються. Українці згадали споконвічне — традиційне сало.
На тлі постійного скорочення поголів’я свиней (станом на початок 2022 року йшлося про 5,5 млн голів, або на 200 тис. менше, ніж на початок 2021-го) і зростаючого попиту відповідь очевидна — подорожчання.
Наразі в Україні ситуація така. На Сумщині сало по 200 грн/кг, у Києві — 200 грн/кг (звичайне), 400 і вище — генеральське. (Якщо хто не знає, генеральське, бо нагадує штани з лампасами — має дві прожилки м’яса).
Дивують інколи назви: фермерське, селянське. Як казав колись один молочар, запам’ятайте: дитячого молока не буває, адже діти — не корови. Є молоко для дітей. Так само і сало. Від фермера або з села — полтавського, київського, сумського. Хоча правди ніде діти: комплекси на сході розтрощені. Кількість поголів’я свиней, великої рогатої худоби, птиці продовжує скорочуватися, особливо через війну. Ціни зростають. А куди їм діватися?
Найвища ціна, яку нам вдалося зафіксувати, — 560 грн/кг за сало спеціального посолу, в перці. До речі, що далі на захід, то сало дешевше. Тому середня по країні — 132 грн/кг.
Балики з неокупованих територій
Буквально через кілька днів після того, як курс в обмінниках у черговий раз стрибнув, почали набирати «цінову вагу» всі види м'яса, особливо преміум-сегмента. Найбільш помітно порівняно з початком року додала в ціні свинина: кінець серпня — 152,8 грн/кг проти 123,95 грн/кг у січні 2022-го (середня по країні).
Курятина теж намагається не відставати. Виробники стверджують, що продукція і надалі дорожчатиме. Чому? Кілька величезних комплексів на сході країни розбомблені, розтрощені, знищені. Частина виробничих потужностей перебуває на тимчасово окупованих територіях та у зонах активних бойових дій.
Така сама ситуація з фермами. За різними оцінками, ще у травні 2022 року активи у тваринницькій галузі України з початку повномасштабного вторгнення РФ скоротилися на 10–15%.
Поголів’я корів на початок серпня 2022 оцінюється в 1,4 млн голів, що на 15% нижче показника минулого року на аналогічну дату. До початку повномасштабного вторгнення кількість корів і так мала тенденцію до скорочення. Наразі поголів’я корів в Україні в 2,5 разу менше, ніж 1945 року, після Другої світової. За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), з 24 лютого загинуло до 15 тис. корів. За песимістичним сценарієм, до кінця року може бути втрачено понад 120 тис. корів.
Найгірше — точних даних щодо поголів’я свиней чи корів немає.
Що робить споживач, коли попереду невідомість? Правильно, скуповує все, що може. І сало, і м'ясо, і масло вершкове, і згущене молоко — або для власних потреб, або передати туди, де нині гаряче.
В аграрному міністерстві кажуть, що споживання м’яса залишилося на довоєнному рівні — 52 кг на душу населення. Ймовірно, за рахунок переорієнтації багатьох підприємств на випуск тушонки та накопичення запасів. Думаю, що локальні погреби по всій країні от-от луснуть від заготовок на зиму…
Овочевий салат або індекс борщу
Очевидно, що тему консервації та припасів на зиму варто буде якось обговорити окремо, але будьте певні, що кожен, хто наразі залишається в Україні, має так званий недоторканний запас: сірники, свічки, сухий спирт. Обов’язково трохи харчів.
Погода та природа сприяли громадянам, тож маємо щедрий врожай і на землі, і в садку.
Щоправда, овочі почали стрімко дорожчати в останні тижні. Огірки за першу половину вересня підскочили з 30 до 75 грн/кг, що в перекладі на просту мову означає — шукай причини подорожчання. Вони такі: сезон овочів відкритого ґрунту практично завершено, логістика продовжує залишатися дорогою (50 грн за літр пального — це, я вам скажу, не жарти). Додайте сюди курс гривня—долар. Не можу достеменно стверджувати, чому, але саме на курс гривня—долар і двадцять років тому, і десять, і торік кивали всі продавці — що в магазині, що на базарі.
Томати теж потроху дорожчають, але йдеться про так званий бюджетний сегмент. Сортові як були, так і залишаються в королівській ложі.
Морква-цибуля відносно стабільні, тримаються, але якщо враховувати заяви фермерів, що врожай саме цих двох позицій не рекордний, то стабільність ненадовго. Особливо на тлі заяв про те, що на зиму на зберігання овочі мало хто планує закладати. При нинішній ціні на газ борщовий набір буде, як золотий батон (але про це згодом).
Радують картопля та буряк. Швидше за все (якщо не буде катаклізмів), картопля утримається в нижньому ціновому ешелоні. Вродило так вродило, кажуть українці. Надлишки із задоволенням реалізують просто неба посеред скупчення багатоповерхівок. Середня ціна — 6–10 грн/кг. На базарі — залежно від регіону. У столиці — від 15 до 20 грн за кілограм.
Утім, якщо жителі містечок і сіл впевнено можуть сказати, що борщовий набір є на всю зиму, то споживач у великих містах може побачити інші цінники в магазинах навіть на картоплю.
Хліб щомісяця додає в ціні
Пшениці зібрали 19 млн тонн. Має вистачити на всі потреби і для всіх. В аграрному відомстві стверджують, що наразі підстав для занепокоєння немає, і тут же додають, що на формування ціни на пшеницю та хліб впливають також логістика, зберігання, ціни на енергоносії та… шантаж країни-агресорки.
Хліб дорожчає непомітно, але таки дорожчає. Щомісяця то 30 копійок додасть у ціні, то гривню. Таке враження, що пекарі та ритейл обирають відомі тільки їм часові проміжки та міняють цінники.
А от хлібобулочні вироби ростуть у ціні швидше за хліб. Печиво, соломка, бублики подорожчали як мінімум удвічі. Додаткові аргументи на користь зростання — витрати сировини. Крім традиційного борошна, олії, цукру, потрібні масло, какао, джеми, далі за списком.
Позиція всіх учасників ланцюжку — від лану до столу — зрозуміла. До всіх перелічених чинників — від сировини до енергоресурсів — додайте зарплати працівникам, негативні очікування бізнесу, можливі ризики. Кожен квартал галасливої продовольчої спільноти має власні аргументи. Однак від заяв та обіцянок нікому не легше і продукти не стають дешевше.
Осіння хвиля подорожчання
Мушу вас розчарувати і нагадати про те, що ZN.UA говорило раніше: ера дешевого продовольства закінчилася. Завтра все буде ще дорожче, ніж сьогодні.
Перший вбивчий аргумент — війна. Другий, третій, дев’ятий — війна, саме вона є каталізатором для цін на газ і нафту, на послуги з логістики, на перебої з поставками продовольства. Імпорт ускладнений. Щодо низки звичних позицій скорочується, бо український споживач не готовий платити за перетерті помідори 100 грн за скляну баночку об’ємом 750 грамів. Споживачі, як ті білочки, то тут, то там «ховають горіхи»: картоплю, консервацію, запаси борошна, рису, цукру. Сіль, мабуть, усі теж підкупили під час так званої соляної кризи навесні.
Українці ж не якісь там лосі, які чекають, що за них подбає лісник та буде протягом зими підгодовувати.
Офіційний Київ переймається виключно зерновими коридорами та голодними в далеких країнах. Наші ж люди якось проживуть, адже це вони примудряються фінансувати купівлю байрактарів і супутників для армії та виживати в країні, де пляшка молока коштує 40–45 грн/літр. Правда, платити понад долар за пакет молока споживач не хоче чи не може, тому в магазинах постійні акції, розпродажі.
От-от, обіцяє влада, з’являться дешеві гречка та цукор. Тут 50 на 50. Гречки, кажуть чиновники з Мінагро, посіяли чимало, наразі фермери збирають. Цукровики почали сезон та обіцяють більш як мільйон тонн. Плюс солідні перехідні залишки.
Нині цукор у середньому 34 грн/кг проти 27 грн/кг у лютому 2022-го. Однак солодкого життя ніхто не прогнозує. Тим більше з дешевою гречкою, яка в роздріб пропонується по 96 грн/кг проти 48,7 грн/кг у лютому. (До речі, а ви знаєте, що українці споживають гречаної крупи у кілька разів більше, ніж споживачі в інших країнах. Якщо у світі одна людина з’їдає до 1,5 кг гречки на рік, то середньостатистичний українець — 3–4 кг.)
Учасники ринку сходяться на думці, що товар на полицях буде однозначно, а от ціна… Абсолютно всі позиції продовольчого кошика тягнутимуться до сонця.
Осіння хвиля подорожчання продовольства оцінюється на рівні 20%. А ось під кінець року за будь-яких обставин продавці продовольства обіцяють споживачам захоплюючі сюрпризи.
Утім, до нового року треба ще дожити. Вже сьогодні знайомі продавці кажуть, що цінники просто не встигають міняти на сотні позицій продуктів першої необхідності.
Більше статей Лариси Гук читайте за посиланням.