UA / RU
Підтримати ZN.ua

Назад дороги немає? Уряд демонструє прагнення до СОТ

Побоювання стосовно того, що новий уряд піддасть ревізії курс України на приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ), наразі не підтверджуються...

Автор: Віталій Кукса

Побоювання стосовно того, що новий уряд піддасть ревізії курс України на приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ), наразі не підтверджуються. Минулого тижня в Мінекономіки відбулася серія консультацій із промисловцями, зокрема з асоціаціями виробників товарів і послуг. Для вступу до СОТ Україні необхідно прийняти ще 11 законів, щодо більшості з них, раніше проблемних, досягнуто консенсусу.

Слово за Верховною Радою, котра повинна їх лише ухвалити. Спікер парламенту Олександр Мороз уже заявив, що має з цього приводу свою думку.

СОТ як ніколи близька

«Незалежно від того, вступаємо ми до СОТ чи ні, ці закони потрібно приймати. Торговий режим у світі весь час змінюється, Україна однаково значною мірою інтегрована в світову економіку, і їй потрібно бути ефективним гравцем на світовому ринку», — вважає заступник міністра економіки Валерій П’ятницький, котрий курирував проведення консультацій із промисловцями. На брифінгу в четвер він повідомив: усі 11 законопроектів будуть узгоджені Кабміном і подані до парламенту найближчим часом. «Вступ України до СОТ тепер залежить від парламенту», — перевів стрілки заступник міністра.

При цьому консультації з представниками промисловості й бізнесу триватимуть, у тому числі й на регіональному рівні. «Темою консультацій є обговорення не лише самих законопроектів, а й шляхів адаптації українських виробників до нових умов роботи після вступу України до СОТ», — зазначив Валерій П’ятницький. За його словами, основну увагу приділено обговоренню законопроектів у сфері промислової та сільськогосподарської політики, що викликають найбільшу кількість запитань.

Нагадаємо, завдання приєднання нашої країни до Світової організації торгівлі в грудні 2006 року зафіксовано в Універсалі національної єдності, під яким, серед інших, стоїть підпис нинішнього глави уряду. Проте буквально у перший тиждень після призначення прем’єр-міністр Віктор Янукович заявив: законопроекти, які потрібно прийняти для вступу до СОТ і які подав до ВР попередній уряд, необхідно додатково вивчити. У тому числі, за необхідності, провести по них громадські слухання, зокрема, дізнатися думку товаровиробників. Це дало привід експертам висловити припущення: новий уряд, не відмовляючись від СОТ в явному вигляді, візьме курс на затягування цього процесу.

Хоча новий прем’єр і визнавав, що, оскільки економіка України орієнтована на експорт, українські експортери працюють в умовах дискримінації, відчувають тиск по багатьох товарних групах у багатьох країнах світу, а тому держава зацікавлена у вступі до СОТ. Загалом, як багатовекторно резюмував він, виступаючи у вівторок у ВР, «чим найшвидше ми вступимо до СОТ, тим краще», але вступати туди потрібно «не поспішаючи, із відповідним рівнем захисту внутрішнього ринку».

За припущеннями спостерігачів, уряд Януковича орієнтуватиметься в цьому питанні на позицію Росії. Раніше між нашими країнами відбувалося своєрідне змагання, хто першим вступить до СОТ і здобуде почесне право «стусонути» партнера необхідністю проведення додаткових переговорів. На тлі погіршення українсько-російських відносин минулих двох років ніхто не сумнівався, що якби Росії вдалося зробити це першою, то процес вступу України до всесвітнього торгового клубу загальмувався б надовго. А якби першою до нього вступила Україна, вона не залишилася б у боргу. Але сьогодні Росія стоїть на порозі припинення процесу приєднання до СОТ. Буквально днями помічник президента РФ Ігор Шувалов заявив, що переговори «підійшли до крайньої межі, і ми не можемо далі поступатися за жодними напрямами». Російська пропаганда сьогодні також щосили обробляє населення на тему, мовляв, ніякі «американські торгові порядки» Росії не потрібні.

Із одного боку, в України на шляху до СОТ начебто одним головним болем менше. З іншого — така позиція Кремля, швидше за все, не більш як елемент торгу; у Росії (бодай у доступі на її внутрішні ринки) члени Світової організації торгівлі зацікавлені набагато більше, ніж в Україні. Поки ж торг триває, Росії потрібно Україну трішки пригальмувати.

Однак, попри всі побоювання щодо антиСОТ-ревізіонізму, 30 серпня Кабмін своїм розпорядженням №478-р затвердив «План невідкладних заходів із подолання кризових явищ в економіці й соціальній сфері до кінця 2006 року». Сімнадцятим пунктом у ньому значиться необхідність завершення до грудня ц.р. переговорного процесу з членами Робочої групи з розгляду заявки про вступ України до Світової організації торгівлі. Кабмін доручив Мінекономіки разом з іншими органами виконавчої влади до кінця вересня провести всебічний аналіз ризиків для національної економіки в цілому й окремих галузей у зв’язку з вступом України до СОТ. За результатами аналізу уряд має розробити «механізми запобігання зниженню конкурентоспроможності галузей національної економіки». Кабмін також доручив Мінекономіки у вересні закінчити розробку законопроектів, необхідних для вступу України до СОТ, а також «сприяти їхньому прийняттю Верховною Радою».

Одинадцять друзів Кабміну

Які 11 законопроектів повинна розглянути Рада? Одним із найдискусійніших був акт «Про скасування заборони експорту брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів і напівфабрикатів із їхнім використанням». У ньому пропонується замінити пряму заборону на таку діяльність запровадженням відповідного експортного мита. За даними уряду, асоціації підприємств металургійної промисловості погодилися на зміни. Досягнуто домовленості з «металістами» і з приводу іншого СОТівського законопроекту — «Про внесення змін до ст.1 Закону України «Про експортне мито на відходи та брухт чорних металів» — у плані його зменшення.

Вдалося уряду домовитися і з представниками автомобільної галузі — стосовно внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів». Для вступу до СОТ, нагадаємо, нашій країні потрібно було скасувати запроваджену на початку століття законодавчу заборону на ввезення автомобілів, старших восьми років. Правда, ввезення «доросліших» автомобілів буде дозволено, якщо вони відповідають екологічним стандартам «Євро-2».

Страховики й банкіри виступали за обмеження відкриття в Україні філій іноземних банків, а також страхових компаній, котрі працюють із великими ризиками. Україна намагалася обстоювати цю позицію на переговорах із країнами-учасницями, проте змушена була погоджуватися на компроміси. Уряд, щоправда, планує встановити над такими організаціями спеціальний контроль НБУ та Держфінпослуг.

З аграрних питань дискусії тривають. Із одного боку, асоціації сільгоспвиробників погодилися на внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства», які передбачають запровадження для виробників сільгосппродукції ПДВ (уряд, щоправда, пообіцяв їм пільгову ставку — нижче 20%) і застосування мінімальних і максимальних цін при експорті й імпорті сільгосппродукції. Підтримано і зміни до Закону «Про вивізне мито на живу худобу та шкіряну сировину»: згадані мита мають бути зменшені до 15%, а потім щорічно по 1% знизитися до 10%.

А от обговорення запропонованих змін до Закону «Про державне регулювання виробництва й реалізації цукру» та законопроекту «Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю» до компромісів наразі не привело. Уряд пропонує встановити щорічну квоту в 260 тис. тонн, а також скасувати квоти на експорт за міжнародними договорами і вільний експорт. Цукровиробники заявляють, що такі заходи знищать експорт їхньої продукції, а заодно й галузь.

Уряд також пропонує внести зміни до Закону «Про молоко та молочну продукцію», зокрема, ліквідувати експортні субсидії.

Рада викликає вогонь на себе

А що парламент? Голова Верховної Ради Олександр Мороз примудрився за один день зробити дві протилежних заяви. Уранці в четвер, під час зустрічі з заступником держсекретаря США Денієлем Фрідом, спікер повідомив заморського гостя про надходження до Верховної Ради низки законопроектів стосовно вступу країни до Світової організації торгівлі й підкреслив, що над цими законопроектами «активно працюватимуть парламент разом з урядом». Він також заявив: зовнішньополітичний курс України залишається незмінним, а збереження цього курсу сприятиме і збереженню добрих відносин із країнами-сусідами.

Того ж таки дня, під час зустрічі з колективом редакції газети «Голос України» з вуст Олександра Мороза пролунало: у вересні цей пакет законопроектів ухвалено не буде. «Цього не станеться, швидше за все, тому, що на сьогодні ці законопроекти ще допрацьовуються в уряді та не внесені на розгляд парламенту». За словами Мороза, найбільш дискусійними будуть законопроекти стосовно експорту брухту кольорових і чорних металів і ввезення старих автомобілів з-за кордону в Україну.

Особисто Мороз виступає за заборону експорту брухту кольорових металів і обмеження експорту брухту чорних металів. На його думку, недоцільно також увозити в Україну автомобілі, експлуатовані понад п’ять років: не потрібно «барахло сюди завозити», процитували інформаційні агентства слова спікера.

Зрозуміло, коли на те буде воля найбільшої парламентської фракції, то законопроекти рано чи пізно буде прийнято. Навіть попри «антиглобалістську» позицію такого члена коаліції, як Компартія. Отож вважатимемо, що своїми висловлюваннями Мороз лише заявив про своє бажання включитися в торг. Проте «принципова» позиція соціалістів і комуністів може не лише загальмувати чи ускладнити процес вступу до СОТ, а й дати можливість «регіоналам» уникнути обвинувачень у зміні політичного курсу та блокуванні приєднання України до світового торгового співтовариства в інтересах Росії. Уряд, мовляв, усю свою роботу чесно виконав, слухання й консультації провів, законопроекти з виробниками узгодив і підготував, і не його провина в тому, що народні обранці думають інакше.