На 23-му саміті Україна—ЄС, що відбувся 12 жовтня в Києві, президент Володимир Зеленський висловив надію, що угоду про «промисловий безвіз» із Євросоюзом підпишуть уже через рік.
Український бізнес украй зацікавлений у перегляді умов доступу товарів на європейські ринки зокрема й подальшій економічній інтеграції з ЄС загалом. Великим кроком на шляху до цього є так званий промисловий безвіз.
По суті, ця угода — це приведення українських систем оцінки якості промислової продукції та технічного регулювання у відповідність із європейськими. Підписання угоди суттєво допоможе українським виробникам. Вітчизняні підприємства зможуть одержувати фактично європейські сертифікати тут, в Україні. Це зробить легшим доступ на європейський ринок. «Промисловий безвіз» також спрямований на спрощення життя українським імпортерам, оскільки для імпорту європейських товарів буде достатньо мати європейські сертифікати.
Мета європейської сторони — переконатися, що українські перевіряючі органи функціонуватимуть на основі інструкцій, регламентів і стандартів безпеки, які передбачають подібні до європейських вимоги. Для гарантії, що європейський споживач одержить український товар, який не поступається якістю європейському.
Довга дорога
Цього року Європа нарешті перейшла до другої фази попередньої оцінки, що стосується можливості укладання Угоди про оцінку відповідності й прийнятності промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, або ACAA). Саме такою є офіційна назва «промислового безвізу». Перший етап попередньої оцінки тривав понад пів року, після чого від Євросоюзу надійшов перелік нових рекомендацій. Скільки часу займе другий етап, наразі невідомо. Але тільки після нього почнуться переговори про сам текст угоди.
Підготовка до «промислового безвізу» триває вже майже 15 років. Україна і ЄС підписали відповідний план дій ще далекого 2005-го. Після цього розпочалася поступова гармонізація національних стандартів відповідно до європейських.
Які види продукції охоплює «промисловий безвіз»?
«Промисловий безвіз» охоплює всього 27 сфер і груп товарів найрізноманітніших видів.
Серед них:
- товари машинобудування;
- ємності високого тиску;
- ліфти;
- дитячі іграшки;
- водогрійні котли, що працюють на рідкому або газоподібному паливі;
- інші прилади, що працюють на газоподібному паливі;
- засоби індивідуального захисту;
- побутові електричні холодильники, морозильники;
- неавтоматичні ваговимірювальні прилади;
- морське обладнання;
- медичне обладнання, включаючи активні медичні пристрою, що імплантуються, і медичне обладнання для діагностики in vitro;
- устаткування й захисні системи, призначені для використання у вибухонебезпечних зонах;
- радіотехніка й телекомунікаційні термінали;
- канатні дороги, призначені для перевезення людей;
- прогулянкові судна;
- будівельна продукція;
- упаковка й відходи упаковки;
- вибухові речовини цивільного призначення;
- швидкісні залізниці тощо.
Також «промисловий безвіз» передбачає імплементацію європейських підходів до зазначення на етикетці та включення до переліку стандартної інформації про продукти, пов'язані з енергетикою, інформації про споживання енергії та інших ресурсів при виробництві. У тому числі зближення регулювання електромагнітної сумісності технічних засобів.
В Угоді про асоціацію наведено п'ять «вертикальних» сфер законодавства, регулювання яких підлягає зближенню:
- загальна безпека продукції;
- вимоги до акредитації та нагляду за маркетингом продуктів;
- утворення загальної системи маркетингу продуктів;
- уніфікація мір виміру;
- відповідальність за браковану продукцію.
Окремо акцентується увага на 27 «горизонтальних», секторальних сферах, що згадувалися вище. При цьому для впровадження «промислового безвізу» не обов'язково чекати повного приведення українського законодавства у відповідність із європейським. Передбачено опцію укладання угоди для окремих сфер у міру виконання відповідних вимог.
Удар по китайській продукції
ЄС уже укладав подібні угоди з Австралією, Ізраїлем, Канадою, Новою Зеландією, США, Швейцарією і Японією. Входження до цього списку України безсумнівно позитивно вплине на імідж українських товарів і нашої країни загалом. Очікується, що укладання угоди ACAA дасть можливість збільшити український експорт до ЄС за рахунок витіснення, приміром, китайських товарів. Усе просто — це значно полегшить логістику, не кажучи вже про те, що ЄС і без того активно б'є по китайських виробниках, застосовуючи цільові антидемпінгові мита. Передусім щодо промислових товарів.
Очікується, що угоду про «промисловий безвіз» може бути підписано вже в другій половині 2022 року.
Скасування ввізних мит і мораторій на експорт деревини-кругляку
Крім «промислового безвізу», сторони вітали ініціативу з прискорення і розширення процесу скасування ввізних мит відповідно до статті 29(4) Угоди про асоціацію і висловили готовність остаточно врегулювати питання з мораторієм на експорт деревини-кругляку. Отже, можна очікувати перегляду ставок мит у бік зменшення.
Також Україна представила свою позицію про механізм прикордонного вуглецевого корегування (CBAM). Своєю чергою, Євросоюз готовий сприяти в розробці політики вуглецевого ціноутворення в рамках механізму прикордонного вуглецевого корегування ЄС. Як відомо, CBAM є частиною європейської «зеленої» політики та передбачає запровадження додаткового мита на товари, виробництво яких призводить до значних викидів в атмосферу.
Підсумки саміту Україна—ЄС для українського бізнесу
За підсумками саміту Україна—ЄС 2021 року можна зробити висновок, що українському бізнесу слід очікувати суттєвих змін у законодавчому регулюванні господарської діяльності. Водночас ці зміни в перспективі мають відкрити малому й середньому бізнесу спрощений доступ до великого та платоспроможного ринку ЄС і значно поліпшити імідж українських товарів в очах міжнародного співтовариства.