Захист конкуренції є найважливішою умовою для забезпечення ефективності ринкової економіки.
Без чесного її захисту така економіка набуває хижацьких рис, як це відбувається в Україні через недієздатність Антимонопольного комітету. Цю недієздатність вирішальною мірою зумовлено недосконалою процедурою призначення та звільнення його керівного складу. Через неналежний фаховий рівень керівництва комітету та постійну загрозу безпідставного звільнення найбільш професійних посадовців АМКУ є залежним від свавілля наближених до олігархічної влади осіб.
Ефект порушення правил конкуренції спричиняє у суспільстві не тільки великі матеріальні, але й дуже негативні соціальні наслідки. Про гостроту цього питання свідчать виступи депутатів при затвердженні постанови ВРУ про заслуховування звіту голови АМКУ, заплановане на 14 листопада 2019 р. З'явилася надія, що нова влада таки має намір навести лад у сфері захисту конкуренції. Однак із невідомих причин цей звіт так і не відбувся.
У вересні 2019-го у ВРУ було зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" щодо кадрових питань діяльності Антимонопольного комітету України" (№2151 від 17.09.2019). Він спрямований на розв'язання зазначених проблем.
Насправді цей закон слід було ухвалити ще до нещодавнього швидкого призначення нових членів комітету, яке відбулося в порушення вимог закону та Конституції. Тепер громадськість очікує, що після одіозних рішень поки що чинного голови АМКУ його таки звільнять з високої посади. А тому дуже важливо, аби хоча б нового голову комітету призначили правомірно, відповідно до вимог законодавства, а не вольовим методом, задовольняючи забаганки впливових у країні осіб, як це сталося з новопризначеними членами комітету. У результаті на високі посади у найважливіший для ринкової економіки державний орган призначили випадкових людей, а не висококваліфікованих фахівців, які пройшли тривалу підготовку практикою роботи в АМКУ.
Однак цей законопроєкт і досі не включено до порядку денного ВРУ. Натомість майже через місяць було внесено і швидко прийнято до обговорення на пленарному засіданні законопроєкт №2260 від 11 жовтня 2019 р. У традиціях попередників він має загадкову назву "Про внесення змін до деяких законів України". З такої назви складно зрозуміти, про що власне йдеться. Більш того, його обсяг величезний, різнорідних питань багато, тому мало надії, що кожен депутат зможе детально його опрацювати.
У цей законопроєкт-вінегрет втулили різноманітні питання, розібратися в яких важко не лише депутату, а й фахівцю в окремій сфері. Зокрема, він містить урізані зміни до закону про АМКУ, якими, однак, не вирішуються питання забезпечення фахового рівня та незалежності посадовців цього державного органу.
Трагедія полягає в тому, що з огляду на наявність монобільшості його було швидко прийнято у першому читанні, незважаючи на численні зауваження, вимоги доопрацювати та заклики утриматися від підтримки цього закону. Однак, судячи з усього, його можуть дуже швидко прийняти й у другому читанні. А тому ймовірною є загроза, що законопроєкт №2151, де ретельно виписані питання забезпечення професійності та незалежності АМКУ, так і не буде ухвалений.
Хочу нагадати, що представники нової влади обіцяли у своїх передвиборних програмах вирішити ці питання. І на цьому за нагоди нині наголошують кожен раз на відповідальних нарадах і форумах. Особливо привабливо це виглядає на міжнародних конференціях, де уряд оголошує потенційним інвесторам свої найближчі плани щодо справжнього захисту конкуренції і переконливо запевняє, що "це є нашим пріоритетом, бо економічне зростання неможливе без чесної конкуренції".
Іноземні партнери, враховуючи досвід розвинених країн, давно і постійно звертають увагу на цю проблему. Інвестори не хочуть мати справу з країною, де не працюють однакові для всіх правила гри. Однак у нашій країні, очевидно, з політичних міркувань, проблеми тривалий час не вирішують належним чином. Це суттєво знижує вірогідність серйозних і вигідних країні іноземних інвестицій. Останнім фактом є те, що МВФ включив цю вимогу як одну з десяти умов подальшого продовження співробітництва з Україною. Реформа Антимонопольного комітету є однією з принципових речей для Фонду.Тому далі зволікати з цим питанням неприпустимо.
З огляду на реальну можливість демаршу МВФ через невиконання умов продовження співробітництва було розгорнуто бурхливу діяльність із розробки законопроєктів, спрямованих на реформу конкурентної політики. Іноземні партнери тут же надали свою фінансову та інтелектуальну підтримку у цьому напрямі. Програма USAIDI "Конкурентоспроможна економіка"
7 листопада 2019 р. провела міжурядову зустріч з питань реформи конкурентного права в Україні. У ній узяли участь прем'єр-міністр України, міністр економіки, торгівлі та сільського господарства та його заступниця, депутати Верховної Ради, голова АМКУ, а також міжнародні експерти Федеральної торгової комісії США, антимонопольних органів ЄС і США. Було обговорено проблеми вітчизняного конкурентного законодавства та найкращі міжнародні практики, що забезпечують дотримання конкурентного права в інших країнах світу. В рамках цієї зустрічі було проведено панельну дискусію "Незалежність антимонопольних органів і роль судової влади та законодавчої системи у підтриманні конкурентної політики та забезпеченні правозастосувальних дій".
А днями у парламенті було проведено круглий стіл "Обговорення конкуренційно-антимонопольної реформи", організатором якого виступив парламентський комітет з питань економічного розвитку. Зокрема, розглядалися питанняпосилення незалежності та ефективності діяльності АМКУ, запровадження системи врегулювання спорів у справах про порушення конкурентного законодавства (settlement), вдосконалення системи звільнення від відповідальності за картелі (leniency), судової реформи у сфері конкуренції, створення Комісії з розгляду скарг у сфері публічних закупівель та інші.
Питання дуже важливі і надзвичайно актуальні. І їх безперечно слід вирішувати не поспіхом, а зважуючи кожен крок. Зрозуміло, що здійснення такої реформи потребує професійного обговорення не тільки у вузькому колі депутатського корпусу та зацікавлених представників уряду, а й серед представників бізнесу та наукових кіл. А на це знадобиться чимало часу. Тим більше, що необхідною умовою кардинальних реформ є ще й внесення змін до Конституції України. Водночас ситуація в країні, пов'язана з кадровим оновленням формату АМКУ та важливістю негайного задоволення вимог МВФ, диктує необхідність невідкладних заходів.
Для реально можливого та швидкого розв'язання проблеми я звернулася з відкритим листом до вищих посадових осіб країни та ряду депутатів щодо необхідності їх термінового сприяння вирішенню питань негайного забезпечення професійності та незалежності АМКУ. Вважаю, їх можна врегулювати, не очікуючи завершення тривалої процедури обговорення конкуренційно-антимонопольної реформи, розгляду та затвердження відповідного законопроєкту величезного обсягу, остаточного тексту якого насправді ще не існує. Йдеться про включення до законопроєкту №2260 (який незабаром має розглядатися вже у другому читанні) тих вимог, які містились у законопроєкті №2151 і компактно викладені мною на кількох сторінках тексту.
Зокрема, це зміна призначення керівного складу АМКУ президентом України на їх призначення Верховною Радою, як цього вимагає чинна Конституція. Запропоновано визначати професійні вимоги до призначення за результатами відкритого конкурсного відбору головикомітету, державних уповноважених і голів територіальних відділень АМКУ, а також вичерпні причини дострокового припинення їх повноважень. Вважаю, що цих посадових осіб мають відбирати із залученням представників бізнес-середовища, парламенту, уряду, президента, наукових і журналістських кіл тощо.
Ці вимоги відповідають предмету регулювання законопроєкту №2260 і не потребують внесення змін до Конституції України. Нагадаю, що при обговоренні в першому читанні голова підкомітету, який подавав законопроєкт на розгляд, О.Корнієнко запевнив, що, беручи до уваги результати обговорення та висновок Головного науково-експертного управління, комітет пропонує при другому читанні внести поправки щодо уточнень, які не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроєкту. Тобто юридичних перешкод немає. Необхідні лише політична воля і розуміння важливості ситуації, яка склалася в країні та потребує негайного вирішення.
Утім, не будучи переконаною, що реакція на мою пропозицію буде оперативною, та враховуючи надзвичайну важливість питання для економіки України, вважаю за потрібне ще раз наголосити на цій проблемі на сторінках "Дзеркала тижня. Україна" як одного із найавторитетніших видань, що об'єднує справжніх інтелектуалів країни. Хочу, щоб мене все ж таки почули, бо маю немалий досвід практичної, наукової та викладацької діяльності у сфері захисту конкуренції.