Менш ніж за два місяці коронакриза змусила переглянути, а потім переглянути ще раз усі економічні прогнози. І навіть переглянуті прогнози сьогодні вже точно неадекватні. Ніхто не знає, як довго протриває спалах хвороби, коли в різних країнах, у тому числі в Україні, знімуть карантин, коли відновляться міждержавні та внутрішні перевезення. Наш експортний потенціал, по суті, визначає нашу спроможність пережити цю гнітючу невизначеність.
Криза, пов'язана з поширенням коронавірусу, протриває як мінімум до кінця року. Про це 24 березня заявив голова Всесвітньої медичної асоціації (WMA) Франк Ульріх Монтгомері. На його думку, людям доведеться перебудувати "соціальне життя та трудову діяльність" доти, доки не буде розроблено вакцину.
Раніше в німецькому Інституті Роберта Коха заявили, що пандемія коронавірусу може протривати два роки, а інфекція поширюватиметься хвилями.
Усе це вже призвело до обвалення світової економіки. За найобережнішими прогнозами, світ виявився відкинутий у своєму економічному розвитку на два десятки років назад. Не через саме захворювання COVID-19, а через заходи, яких держави вживають, щоб від нього захиститися.
У цій ситуації важливо зрозуміти, як почуватимуться дві основні українські експортні галузі: сільськогосподарська (АПК) і гірничо-металургійна (ГМК). Спойлер: перша ще більш-менш, адже люди можуть обійтися без нової машини або смартфону, але їсти тричі на день все ж таки не перестануть. Отже, попит на українські продукти буде. Другій галузі складніше. Поки що немає чіткого розуміння, на скільки впало світове машинобудування, і коли воно розпочне "відростати" назад. Тож не можна сказати, як глибоко впаде та коли почне відновлюватися попит на український метал.
Аграрний сектор
Ще до спалаху коронавірусу нинішній сезон як для виробників, так і для експортерів зерна виявився зовсім не схожим на всі попередні. Валютна турбулентність і тривале зміцнення гривні змусили аграріїв притримувати врожай, а трейдерів - шукати можливості для того, щоб зробити виробникам цікаві цінові пропозиції.
Ринок не очікував такої тенденції. Однак у цілому експорт зерна триває успішно: станом на початок лютого Україна експортувала понад 16 млн тонн пшениці та близько 17 млн тонн кукурудзи.
Коли в березні світові товарні та сировинні ринки почали валитися, ціни на продовольство, на зерно, сою тощо спершу впали зовсім незначно (на 1–5%), після чого стали зростати. Світ, побоюючись голоду, який нерідко іде за будь-якою епідемією, почав закупатися продуктами.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) уже заявила, що блокування поставок і споживча паніка масових закупівель продуктів харчування у зв'язку з пандемією коронавірусу можуть викликати світову продовольчу інфляцію. Світовий еталонний чиказький ф'ючерс на пшеницю виріс минулого тижня на більш як 6%. Це стало найбільшим тижневим приростом за дев'ять місяців, тоді як ціни на рис у Таїланді, другому за величиною у світі експортері зерна, піднялися до найвищого рівня від серпня 2013 року.
Французька зернова промисловість щосили намагається знайти достатню кількість вантажівок і персоналу, щоб забезпечити роботу заводів і портів. Панічні закупівлі макаронів і борошна збігаються зі зростанням експорту пшениці.
За словами представників сільськогосподарської галузі, карантинні обмеження, запроваджені деякими країнами ЄС на їхніх кордонах з іншими державами-членами у відповідь на пандемію, також підривають поставки продовольства.
Проте, згідно із прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), світові запаси пшениці наприкінці маркетингового року в червні зростуть до 287,14 млн тонн порівняно з 277,57 млн рік тому.
"У США міститься близько 140 млн тонн кукурудзи для виробництва етанолу. Частину цих запасів можна використовувати для виробництва продовольства, оскільки вони не знадобляться для палива, враховуючи падіння цін на нафту", - коментує ситуацію директор консультативної служби брокерської компанії IKON Commodities Оле Гоу.
Українські аграрії вирішили скористатися пожвавленням попиту. З 14 по 20 березня українські морські порти експортували 1,18 млн тонн основних зернових культур, що на 26% більше, ніж тижнем раніше. Найбільше зросли поставки пшениці - на 284 тис. тонн, або на 67% більше, ніж минулого тижня. Кукурудзи було експортовано 835 тис. тонн, або на 26% більше. Ячменя було відвантажено 59 тис. тонн, або на 40% менше. До трійки основних напрямків поставок українського зерна ввійшли Єгипет (272 тис. тонн), Південна Корея (110 тис.) і Китай (91 тис. тонн).
Не дивно, що в цій ситуації Володимир Зеленський уже запропонував обмежити експорт сільгосппродукції. Але тут можна згадати 2008 рік. Тоді основний удар припав на товарний експорт. Через падіння світового попиту Україна втратила 26,1 млрд дол. США тільки по товарах, - падіння на 41,2% рік до року. Упав увесь експорт, крім аграрного. Експорт агропродукції 2009-го скоротився лише на 10%. Відтоді частка агроекспорту в загальному експорті України зросла з 25,6% 2009 року до 48% 2019-го. Можна чекати, що й цього разу експорт сільгосппродукції стане захистом від нової хвилі фінансового цунамі.
Схоже, в уряді це розуміють. Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка вже заявив, що заборона на експорт зернових, м'яса птиці, соняшникової олії та інших ключових експортних позицій у зв'язку з карантином не запроваджуватиметься за жодних умов.
"По наших експортних товарах заборон не буде. З іншого боку, ми аналізували товари, щодо яких можлива нестача на внутрішньому ринку, то такі товари, як хліб, гречка та сало, у нас фактично не експортуються. Тому на сьогодні немає сенсу запроваджувати заборону на експорт", - зазначив заступник міністра.
За його словами, питання наявності продукції на внутрішньому ринку вирішуватиметься шляхом діалогу з виробниками та ритейлерами. "Усі основні виробники кажуть про те, що вони готові посилювати поставку до місць реалізації продукції, щоб уникнути будь-якої нестачі продуктів харчування", - сказав Тарас Качка.
Більш того, нинішня ситуація може стимулювати розвиток тваринництва в Україні. Ще наприкінці 2019-го, перед ситуацією з коронавірусом, експерт Rabobank із тваринницького сектору Нан-Дірк Малдер представив свій прогноз із птахівництва в Євросоюзі. За його словами, на ринку ЄС мав зрости сегмент преміальних продуктів із вищим коефіцієнтом зростання в країнах із економікою, що розвивається. Але щойно пандемія досягла Європи, цей прогноз різко змінився.
"Що ж до ринків, ми очікуємо більшого споживання домашньої птиці та збільшення продажів непродовольчих продуктів із птиці. Проблеми з наявністю робочої сили та логістикою, ймовірно, вплинуть на пропозицію найближчими місяцями. Коронавірус також торкнеться глобальних поставок продуктів птахівництва, таких як кормові добавки та продукти для здоров'я тварин", - вважає Нан-Дірк Малдер.
Однак президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса зазначає: "Наслідки (епідемії) коронавірусу для українського сільського господарства, як і для всієї української економіки, є абсолютно непередбачуваними. Про результати карантину мовою цифр можна буде говорити тільки тоді, коли буде розуміння, коли він закінчиться".
За його словами, одна річ, якщо це 3–4 квітня, й інша, якщо заходи безпеки з непоширення коронавірусу в Україні протривають до травня. "За моїм прогнозом, саме так і буде, тому можна тільки припустити, що молочнотоварне виробництво, а також невеликі фермерські господарства з виробництва овочів, фруктів, ягід опиняться на межі виживання, деякі збанкрутують через зниження внутрішнього попиту", - зазначив Алекс Ліссітса.
Гірничо-металургійна галузь
Тут усе дуже суперечливо, і поки що складно будувати прогнози. Якщо дивитися на Китай, то там дуже сильно впало використання металу в промисловості та будівництві. Власне китайське виробництво металів усіх видів теж знизилося, але меншою мірою. Результат - перенасичення ринку сировиною.
Однак економіка Китаю вже почала відновлюватися, і баланс там під кінець року може вирівнятися, нехай і на нижчому рівні, ніж 2019-го. Для України не менш важливо, що прямо зараз руйнується промисловість ЄС і США. Отже, і споживання металу. І коли цей спад почне відігравати назад, ніхто не береться сказати.
У ЄС металургійний сектор істотно пов'язаний з автомобілебудуванням, на яке припадає 20% споживання сталі. Зупинка автомобільних заводів уже призвела до скорочення виробництва сталі на європейських заводах, які не зупиняли виробництва.
Українські металургійні заводи продовжують випускати продукцію. Але вже зрозуміло, що негативні наслідки для галузі будуть сильнішими, ніж під час кризи 2008-го. Хоча виробництво сталі в Україні за підсумками перших двох місяців року зросло на 0,4% і становило в лютому 1,696 млн тонн (дані ОП "Укрметалургпром"). Це повністю відповідає лютому минулого року. Динаміка виробництва за два місяці 2020 року на 0,4% краща, ніж торік. Тобто перший квартал для вітчизняних виробників обіцяв бути досить успішним.
Однак швидке поширення епідемії коронавірусу та заходи карантину з його стримування призведуть до істотного падіння всіх показників галузі в найближчі два квартали. Судячи з прогнозів інвестиційних компаній, міжнародних фінансових організацій, падіння індустрії металів у другому кварталі перевищить аналогічний показник четвертого кварталу 2008 року, коли споживання сталі знизилося на 30%, а в першому кварталі 2009-го - на 50% рік до року.
За даними Gmk.center, уже до другої половини березня українські виробники металопродукції відчули падіння цін на світовому ринку. Ціна заготовки - 350–360 дол. США FOB, слябів - 370–380 дол. США FOB Чорне море. Це практично рівень жовтня 2019-го, коли галузь різко скоротила обсяги виробництва. При поточних цінах на залізорудну сировину такі ціни на готову продукцію неприйнятні для українських виробників. Але це ще тільки початок.
На сталеві котирування вплинуло зниження цін на брухт у Туреччині, яка зазнає труднощів із експортом. Якщо тижнем раніше брухт коштував 270 дол. за тонну, то цього - 250 дол. При цьому очікується подальше зниження: склади в ЄС переповнені брухтом. Якщо не виникне труднощів з доставкою, то ціни на брухт упадуть ще на 20–30 дол., що означатиме пропорційне зниження цін на готову продукцію.
Цінова війна на ринку нафти разом із COVID-19 убила попит на труби для нафтогазової галузі. Продажі в цьому сегменті будуть дуже ускладнені. Для відновлення ринку знадобиться нова угода ОПЕК. Деякі учасники ринку сходяться в тому, що її буде досягнуто досить швидко. За досвідом минулої цінової війни, для відновлення цін треба було більше року.
Через падіння ціни на нафту фрахт став дешевшим, що теоретично зробило можливими для вітчизняних виробників поставки до країн Азії. Це нині єдиний регіон, де попит починає відновлюватися, - в інших регіонах навпаки. Цими можливостями активно користуються наші конкуренти: турки та росіяни. Останні підвищили свою активність на експортному ринку після ослаблення продажів усередині країни. Безумовно, це підвищує конкуренцію та створює тиск на ціни.