UA / RU
Підтримати ZN.ua

Лідер серед найбільш шкідливих для економіки податкових ініціатив 2021 року — проєкт №5600

Парламент уже прийняв його за основу

Автор: Олег Гетман

Недавно парламент прийняв у першому читанні законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Проєкт позиціонувався як вирівнювання податкових умов для олігархів, проте, крім кількох реальних статей щодо олігархів, у ньому виявилися десятки норм, які погіршать умови роботи малого та середнього бізнесу, а також негативно позначаться на громадянах.

Серед позитивних новацій законопроєкту можна відзначити коригування бази оподаткування рентної плати та запровадження диференціації ставок оподаткування руд заліза, оптимізацію екологічного податку за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за відходи для підприємств гірничої промисловості.

Тим часом варто зазначити, що нині перерозподіл через публічні фінанси перевищує 40% ВВП, а це шкідливо для економіки України. Оптимальний показник загальнодержавних видатків, за розрахунками економістів, становить 33–35%: за таких умов економіка зростатиме з максимальною швидкістю. Тож будь-які додаткові збори податків, навіть якщо вони спрямовані на олігархів, мають іти не на чергове «проїдання», а на зниженням інших найбільш шкідливих для економіки податків — прямих.

Законопроєкт №5600 містить чимало шкідливих норм, які негативно позначаться на МСБ і громадянах. Зокрема такі:

  1. Передбачено оподаткування ПДФО за ставкою 18% (замість 5%) доходів від продажу впродовж звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Реалізація такої норми призведе до значного удару по інвестиціях у житлову нерухомість, що є наразі однією з розумних альтернатив для громадян зберегти кошти від інфляції, яка знову прискорюється; вдарить по українцях, що поліпшують умови життя; призведе до тінізації ринку. Розумною альтернативою вважаю або залишити поточну редакцію (5%), або запровадити податок у 18% на третій продаж за рік, але не від суми доходів, а лише від чистого прибутку.
  2. Пропонується оподаткування ПДВ операцій з продажу житла (наразі такі операції, крім першої поставки житла, звільнено від оподаткування). Це призведе до: а) порушення євроінтеграційних зобов’язань України (Глава 4 Оподаткування, ст. 353, додаток XXVIII (28) Угоди про асоціацію); б) порушення принципу нейтральності ПДВ: неможливість для громадянина у разі продажу житла на вторинному ринку зарахувати в рахунок зменшення податкового зобов’язання суми ПДВ, сплачені раніше під час купівлі нерухомості (заборона податкового кредиту), призведе до дискримінації (в аналогічних умовах компанія — платник ПДВ матиме право на податковий кредит), що, своєю чергою, спровокує викривлення цін на вторинному ринку житла, створить підстави для маніпуляцій і зловживань; в) кумулятивного ефекту зростання вартості житла.
  3. Пропонується надати податковим органам право отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише за фактом виявленого правопорушення, а й тоді, коли ДПС виявить факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства. Оскільки оцінка, чи може певний факт свідчити про ухиляння від сплати податків, є абсолютно суб'єктивною, така норма дозволяє податковим органам спрямовувати необмежену кількість відповідних запитів, тероризуючи підприємства.
  4. Процес встановлення місцевих податків і зборів з боку місцевих рад проєктом №5600 виводиться з-під дії закону №1160 про регуляторну політику, що розв'язує руки місцевим чиновникам і позбавляє громадськість можливості контролювати дії влади.
  5. Пропонується залучити до оподаткування мікровласників земель: звужується пільга для доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, вирощеної самою фізичною особою на земельних ділянках, площа яких перебуває в межах 0,5 га (чинна норма — перевищує 2 га). Така норма суперечить статті 121 Земельного кодексу (розмір ділянок, що безоплатно передаються громадянам для задоволення особистих потреб шляхом виробництва с/г продукції, — до 2 га).
  6. Встановлюється мінімальне податкове зобов'язання у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі (НГО). Це збільшує навантаження на легальний агробізнес: у середньому він сплачуватиме додатково до нинішніх податків ще близько 2% НГО. Тож вважаю за доцільне встановити мінімальне податкове зобов'язання в розмірі не більш як 3% від НГО.
  7. Передбачається наділити органи місцевого самоврядування повноваженнями без жодних доказів, більшістю голосів місцевих депутатів визначати ту чи іншу особу винною в самостійному захопленні земельної ділянки, на підставі чого податкові органи зобов’язані нараховувати цій особі податок на землю. Такий підхід корупціогенний і порушує права громадян, — ніхто не може бути притягнутий до відповідальності без надання доказів. Ба більше, сьогодні органи місцевого самоврядування мають удосталь механізмів для стягнення в судовому порядку плати за фактичне використання самозахоплених земельних ділянок (у порядку статті 1212 Цивільного кодексу) — і цим активно користуються.
  8. Передбачено урізання прав на отримання бюджетного відшкодування: зможуть отримати відшкодування лише окремі категорії платників (експортери; інвестори у разі придбання основних засобів; виробники за ознакою ступеня переробки сировини/комплектуючих не менш як 8% ціни готової продукції). Це грубо порушує принципи роботи податку на додану вартість.
  9. Передбачено обмеження можливості включати платниками податку до складу податкового кредиту податкові накладні, складені через більш як шість місяців (зараз 365 днів) з моменту здійснення операції. За умови масового блокування/призупинення реєстрації податкових накладних така норма може призвести до прихованої мотивації контролюючого органу штучно зволікати з рішенням розблокувати податкові накладні і до корупційних ризиків.
  10. Відповідно до проєкту №5600, якщо платник оскаржує донараховані зобов'язання, в тому числі в апеляційному органі ДПС, податковій надається право брати в податкову заставу (без рішення суду) рухоме та нерухоме майно платника податку (в тому числі вироблену продукцію). Ця норма містить істотні корупційні ризики, а також ризики безпідставної зупинки легального бізнесу.

Тож, як ми бачимо зі стислого огляду законопроєкту №5600, негативних норм значно більше, ніж позитивних. Спільна думка провідних аналітичних центрів, яку вони виклали у відкритому листі: в такому вигляді проєкт завдасть значної шкоди економіці країни, загальмує її розвиток, негативно позначиться на звичайних громадянах.

Залишається сподіватися, що народні депутати врахують пропозиції незалежних експертів і відкоригують усі негативні норми перед другим читанням.

Усі статті Олега Гетмана читайте тут.