Рада НБУ в черговий раз затвердила «Основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу».
Документ засвідчив, що каркас монетарної політики залишився незмінним. Тобто реалізація стратегії політики інфляційного таргетування, визначена відповідним документом Національного банку, залишається такою ж самою, як і в попередні роки. По-перше, основною функцією і де-юре, і де-факто залишається забезпечення цінової стабільності в Україні, тобто забезпечення низькоінфляційного і стабільного середовища. Це є також і конституційним обов’язком Національного банку, оскільки конституційна норма щодо забезпечення стабільності грошової одиниці в сучасних умовах трактується саме як стабільність грошової одиниці відносно вартості споживчого кошика, який вимірюється у цих одиницях. Кількісне визначення цінової стабільності залишається незмінним: підтримання інфляції на рівні 5% з можливим відхиленням в коридорі плюс-мінус 1% у середньостроковій перспективі.
Облікова ставка є основним інструментом монетарної політики, а решта інструментів можуть використовуватися за потреби, як це і передбачено законом про Національний банк України. Саме облікова ставка визначає вартість національних грошей і через різні канали монетарної трансмісії впливає на зростання цін та економічну активність. У законі про Національний банк також визначається, що Рада НБУ здійснює контроль за здійсненням монетарної політики на основі аналізу відповідності визначених цілей і рішень Правління та якості припущень і прогнозу. Процедурно це реалізується через регулярне звітування Правління НБУ та відповідних профільних департаментів на комітеті Ради з питань монетарної політики та фінансової стабільності. В результаті комітет надає проєкти рекомендацій для рішень Ради НБУ з цих питань.
Важливою частиною документа є критерій оцінки монетарної політики, бо згідно із законом Рада повинна контролювати політику, аналізувати її вплив на економіку та розробляти пропозиції щодо її змін із метою покращення. Основні засади визначають, що головними критеріями успішності монетарної політики залишатиметься стабілізація інфляції на рівні цільового показника, а також заякореність інфляційних очікувань.
І за першим критерієм Національний банк досягнув значного успіху, і середній рівень інфляції, а головне — її волатильність (а значить, і передбачуваність) суттєво зменшилися порівняно з періодом до запровадження інфляційного таргетування (див. рис. 1).
Але якщо казати про заякореність інфляційних очікувань, то вони поки що залишаються адаптивними. І хоча в цілому за шість років інфляційного таргетування інфляційні очікування знизилися разом із зменшенням інфляції, вони не є заякореними поблизу цільового показника. Зокрема, рівень очікувань домогосподарствами інфляції на рік наперед дорівнює приблизно рівню поточної інфляції (або навіть перевищує її поточний рівень, за винятком короткого періоду в 2017-му), а не тієї інфляції, яку прогнозує Національний банк на рік наперед або, тим більше, цільовому показнику (див. рис. 2).
Зважаючи на те, що очікування мають значний вплив на інфляційний розвиток, НБУ визначив в основних засадах, що заякорення очікувань близько до цілі буде одним із основних завдань Національного банку і наступного року.
Така ситуація з очікуваннями була характерна для багатьох країн, які розвиваються і які запровадили інфляційне таргетування, як правило, у перші кілька років після його запровадження. Заякореність очікувань значною мірою залежить від ступеня довіри як до центрального банку, так і до системи державних інституцій загалом. Тому суттєве покращення ситуації з очікуваннями напряму залежить від того, чи буде прогрес у напрямі підвищення ефективності державних інституцій в Україні.
Документ «Основні засади…» дає оцінку і містить аналіз макроекономічного середовища на наступний рік та основних ризиків:
- Україна є малою відкритою економікою, тому зростання цін на продовольство й енергоносії на світових ринках буде основним інфляційним ризиком для нашої економіки;
- інфляційні наслідки програм кількісного пом’якшення центральних банків світу під час коронакризи, які впливають на зростання світових цін, також створюватимуть додатковий інфляційний ризик;
- підвищення відсоткових ставок центральними банками провідних економік світу, зокрема ФРС та ЄЦБ, призведе до відпливу капіталу та зробить дорожчими ресурси на ринках капіталу;
- проблеми нових хвиль пандемії, втрати переваг транзиту, погіршення воєнної ситуації є основними внутрішніми ризиками.
Серед факторів, які сприятимуть виконанню завдань монетарної політики наступного року і про які інформує документ, можна виокремити такі:
- незмінність цілі та основних кількісних параметрів інфляційного таргетування сприятиме заякоренню очікувань;
- зниження волатильності інфляції сприятиме розвитку фінансового ринку та розширенню кредитування.
Важливими аспектами ефективності монетарної політики є підтримка забезпечення цінової стабільності з боку уряду, режим плаваючого обмінного курсу, посилення аналітичної підтримки прийняття рішень і вдосконалення комунікацій.
Основні засади визначають також інші аспекти діяльності НБУ, що мають узгоджуватися з монетарною політикою. Ними є сприяння фінансовій стабільності, підтримка економічного зростання, покращення комунікаційної політики. В цьогорічному документі з'явилися також нові напрями, такі як політика у сфері віртуальних активів, врахування кліматичних змін і відповідних дій світової спільноти в економіці та фінансах.
Звісно, режим інфляційного таргетування, який представляють «Основні засади» на 2022 рік, не є чарівною паличкою, що вирішить усі питання фінансової сфери, а Національний банк не є тим чарівником, який має самотужки засипати економіку інвестиціями та створити кредитний бум у різних секторах економіки. Швидше за все, інфляційне таргетування є таким підходом, який не ставить довгострокові інтереси суспільства в залежність від поточної кон’юнктури. А НБУ повинен створювати надійний базис для здійснення структурних реформ через забезпечення низької та стабільної інфляції й фінансової стабільності.