Настільки масштабних санкцій, як проти Росії, світ до цього ще не бачив. Їхній вплив на російську економіку буде нищівним, навіть попри те, що росіяни вочевидь готувалися і до війни, і до санкційних обмежень. Та й світова економіка дуже швидко почне змінюватися: місце Росії на багатьох ринках займатимуть інші країни, неочікувано програватимуть російські підлабузники, потрапляючи під перехресні санкції, і так само неочікувано виграватимуть колишні аутсайдери на кшталт Мадуро, бо на тлі Путіна навіть сатана здається няшним. Це текст про те, як санкції проти Росії змінять світ і хто від цього виграє найбільше.
Ринок робочої сили
На сьогодні з України вже виїхали більш як три мільйони людей, загалом до кінця березня ця цифра цілком може перевищити п’ять мільйонів. Зважаючи на те, що, навіть за дуже поміркованими оцінками, тимчасових трудових мігрантів до війни було стільки ж, а одночасно на заробітках за кордоном могли перебувати від 500 тисяч до мільйона українців, наші трудові втрати жахають.
Низький уклін сусіднім країнам, у яких українські жінки і діти знаходять прихисток, їхня допомога — надзвичайна. Втім, ми маємо пам’ятати, що геть усі наші західні сусіди вже багато років вибудовували спеціальні міграційні програми для українців — від кваліфікованих спеців до школярів, отже, вже і зараз готові запропонувати нашим біженцям дещо більше, ніж розкладачку у наметі. Їхні ринки праці готові, чекають і насправді з легкістю приймуть таку кількість трудових мігрантів. У поміч буде велика кількість українців, які вже давно працюють у цих країнах, їхній позитивний досвід, близькість мов і культур, а головне — час. Що довше триватиме війна, то менше грошей лишатиметься у мігрантів, і це змушуватиме їх влаштовуватися на роботу, та й загалом облаштовувати побут.
Отже, з одного боку, робочих рук для відновлення понівеченої Росією України буде менше, а те, що ми раніше називали проблемами із демографією, буде нам здаватися щасливими часами. З іншого — ринки праці сусідніх Польщі, Словаччини та Румунії суттєво змінюватимуться. Українські мігранти — це ж не лише різнороби, серед них чимало кваліфікованих спеціалістів, прихід яких на ринки матиме значний вплив на них. Наприклад, збільшення пропозиції робочої сили не даватиме зростати заробітним платам. За умови винятково високої порівняно із попереднім застоєм інфляції в ЄС усі ці профіти ринку капіталу нівелюватимуться загальним збіднінням населення. Та, попри те, що в короткостроковій перспективі сусідні країни доволі швидко відчують зайве навантаження на економіку, в довгостроковій вони безумовно виграють, бо жодна із них досі не мала вражаючих демографічних перспектив.
Сировинні ринки
Економіки і України, і Росії сировинні. Ми вагомі постачальники зернових і металів, росіяни — палива, зернових і добрив. Відповідно, вплив на сировинні ринки буде величезним, причому як через власне війну, так і через санкції, які цю війну мають зупинити. При цьому до стрімкого подорожчання сировинних товарів ніхто не був готовий, адже вони весь минулий рік і так були надзвичайно дорогими. Вишенькою на торті стали санкції у відповідь від РФ. Вони заборонили експорт телекомунікаційного, медичного, автомобільного, сільськогосподарського, електротехнічного обладнання та лісоматеріалів. Ані палива, ані зернових. Якби РФ зважилася на сировинні обмеження, це була б драма світового масштабу, але у них серцевий напад стався б раніше.
Окрім очевидних проблем з урожаєм в Україні, того-таки неврожаю варто очікувати і в інших країнах, бо Росія разом із своєю союзницею Білоруссю контролює близько третини світового виробництва калію — основного інгредієнта більшості добрив. На ринку фосфатів, які теж використовуються у виробництві добрив, РФ також потужний гравець.
Світ уже очікує суттєвого подорожчання продуктів харчування через їхній дефіцит і пророкує голод у цілій низці країн, які просто не зможуть купувати настільки дорогі добрива та агросировину. Хто у виграші? Країни Північної Америки, які вже мають потужні виробництва, незалежні від євразійського регіону, а головне — мають потенціал до розширення посівних площ, аби непогано заробити в голодні часи.
Ринок нафтопродуктів також змінюватиметься. Щоб зрозуміти масштаб впливу РФ на європейський енергетичний ринок, згадайте, які тривожні часи переживали європейці цієї зими, зупиняючи підприємства через украй дорогий російський газ. Навіть зараз ця залежність дається взнаки: попри масштабну підтримку України Євросоюзом, з початку війни країни ЄС закупили у РФ енергоресурсів більш як на 12,5 млрд євро. От тобі й санкції. Зрозуміло, що подолати таку залежність може лише замісна терапія, але швидко знайти постачальників таких обсягів нафти і газу непросто. Заборона імпорту російської нафти Сполученими Штатами змусила адміністрацію Джо Байдена іти на переговори не лише із Саудівською Аравією, а й із Іраном та Венесуелою. Кроки дуже неоднозначні і дають чимало приводів для критики. Але якщо переговорники впораються, то завдяки канселингу Росії Ніколас Мадуро позбудеться принаймні частини санкцій, накладених Штатами 2019-го, а Іран отримає непоганий козир для непростих переговорів щодо ядерної угоди.
Для ЄС усе набагато складніше, особливо на газовому ринку, де поставлено амбітну мету — відмовитися до кінця цього року від двох третин російського газу. Отже, потреба заміщення становить близько 50–60 млрд кубометрів. Зважаючи на обсяги, найбільші сподівання у ЄС покладають на скраплений газ із Сполучених Штатів. Це буде дуже дорого для європейців і дуже вигідно для американців.
Фінансові ринки
Гроші біжать із Росії шаленими темпами, навіть попри всі можливі заходи контролю за рухом капіталу. Наразі більшість запланованих іноземних інвестицій скасовано. Вочевидь ці кошти вкладатимуться в інші економіки.
Першим і основним кандидатом, у якого захочуть вкластися іноземні інвестори, будуть США. І не лише у цьому їхня вигода.
Як з’ясувалося, Goldman Sachs, гігантський нью-йоркський інвестиційний банк, що офіційно залишив російський ринок, цілком спокійно продає російські борги американським хедж-фондам. Ба більше, стверджує, що у посередництві в угодах із російськими борговими зобов’язаннями немає нічого протизаконного, адже санкції «не забороняють торгівлі борговими зобов’язаннями чи акціями на вторинних ринках» центрального банку Росії, Російського фонду національного добробуту чи Міністерства фінансів Росії, якщо ці установи є учасниками торгів, а борги було видано до 1 березня. Приємний бонус від адміністрації Байдена інвестфірмам, погодьтеся.
Турбота Байдена про американських інвесторів призвела до того, що друзі Путіна, які не потрапили під санкції, можуть отримати доступ до готівкових грошей, продавши борг через Goldman Sachs. Так, російський борг наразі майже нічого не коштує, але сам факт, що його власникам залишили доступ до грошей у принципових Сполучених Штатах, обурює.
Наступною претенденткою на приплив інвестицій є Європа. І їй вони не завадять, бо ЄС торгує з Росією значно більше за США, а відповідно, і удар по її економічному зростанню буде потужнішим.
Хоч як дивно, але в плюсах залишаться й усі ті, хто не підтримав запровадження санкцій проти РФ. І тут усе просто, вони стануть посередниками між РФ і світом, заробляючи і собі часточку від перепродажу. Наприклад, Туреччина.
***
Загалом найбільшу кількість профітів від санкцій проти Росії отримують Сполучені Штати. Напевно, вони єдині в світі, хто не похитнеться після таких карколомних змін у глобальній економіці. Для решти країн навіть можливі вигоди все одно не порівнювані із тими руйнівними наслідками, яких завдають світові, ні, не санкції, а воєнні дії РФ на території суверенної країни. Саме тому світові лідери і йдуть на санкції, що приводять до гарантованого економічного спаду в світі, втрат для конкретних економік і карколомних та не завжди приємних змін на цілих ринках. Бо якщо кінцівка уражена гангреною, її можна лише відтяти.
Більше статей Юлії Самаєвої читайте за посиланням.