У нещодавніх заявах уряд назвав облігації одним із найпривабливіших продуктів для інвестування за останній період. Так, за останній рік українці купили облігацій на загальну суму в 860 млн грн. Позначилася на цьому й пропозиція деяких банків, які допомагають придбати ці цінні папери, і масова інформаційна кампанія уряду, що посприяла залученню додаткового фінансування. У масштабах держави ця сума виглядає надто мізерною. Наприклад, на поточний рік у планах уряду провести випуск паперів на суму понад 45 млрд грн. Яка ж основна мета використання цих паперів і хто їх купує?
Суть даного процесу досить проста - для реалізації бажання уряду збільшити соціалку або закрити бюджетну діру він використовуватиме облігації. Механізм таких операцій також нескладний. Мінфін здійснює емісію на певну суму паперів. НБУ як один із ключових гравців цього ринку купує ці папери. Мінфін отримує додаткові кошти, а НБУ - цінні папери і Мінфін у ролі позичальника. Це, у свою чергу, формує певне навантаження на гривню, що розмиває її вартість. Важливо розуміти, що цей процес не є згубним для економіки. Понад те, залучення коштів у такий спосіб залишається одним із найбільш використовуваних варіантів для "підбиття" бюджету. Ним же користуються й багато країн світу, фінансуючи свій бюджет за рахунок облігацій. Але в кожному разі важливо не перестаратися, адже зворотний бік будь-якого випуску облігацій - збільшення боргового навантаження.
Віднедавна, після впровадження таргетування інфляції, НБУ поступово зменшуватиме свій портфель в ОВДП, що призведе до значного тиску на попит по цих паперах. Скорочення портфеля шляхом погашення паперів з боку Мінфіну не сприятиме залученню нових коштів на внутрішньому ринку.
Єдине, що може сприяти залученню капіталу в ці папери, - це висока відсоткова ставка, яка дає можливість отримувати максимальний прибуток покупцями цих паперів. Оскільки зниження ставки до кінця року через високу інфляцію не передбачається, інвестори поки що триматимуть ці папери на руках. Нині з обсягу в 10 млрд грн, які були куплені взимку за високим курсом, іноземні інвестори успішно вийшли з 3 млрд. До кінця року вони вийдуть із цих паперів повністю, що формуватиме додатковий тиск на гривню. З урахуванням низької зацікавленості банків у новій емісії, через пожвавлення кредитування, додаткові випуски облігацій не мають хорошої підмоги для підтримки, у зв'язку з чим розміщення нових боргових інструментів цього року відбуватиметься на мінімумі попиту.
На зовнішніх ринках теж не все так райдужно. Жорсткість монетарної політики з боку ФРС привертає більше уваги до американських паперів, що б'є по попиту на "сміттєві" бонди, до яких належать й українські. Таким чином, розміщення нового пулу єврооблігацій до літа поточного року буде більш складним завданням, ніж торік. А при зростанні ставки до вищих значень збільшить вартість обслуговування такого боргу настільки, що доцільність цих запозичень буде сумнівною. Попри це, під кінець року Мінфіну потрібно буде розмістити додатково новий пул облігацій для погашення боргів по старих позиках, піки виплат за якими припадають на цей і наступний роки. У разі реалізації цього плану рівень стабільності гривні наступного року буде вищим, і очікувати зниження до позначки в 29 грн за долар уже не варто.
У цілому як наші внутрішні, так і зовнішні боргові папери не хапають, як гарячі пиріжки. Позначаються слабкі темпи відновлення економіки, проблеми з виконанням держбюджету та пауза в співробітництві з МВФ. Таким чином, зовнішні інвестори не особливо вірять у нашу економіку, внутрішні також з насторогою ставляться до купівлі державних боргових паперів. Залучення нового траншу з боку МВФ могло би позитивно вплинути на загальну динаміку попиту, але через невиконання основних вимог кредиторів останньої інстанції, найшвидше, нам цього траншу не бачити.