На карті єврозони виникла реальна загроза першого дефолту. У Греції. І як альтернатива йому - реструктуризація грецьких боргів, що спровокувало протистояння між європейськими політиками і банкірами. В Іспанії у вихідні відбулися регіональні вибори. На тлі масових протестів проти економічної політики уряду правлячі соціалісти програли опозиційній Народній партії. ЄС і МВФ ухвалили виділення 78 млрд. євро трирічного стабілізаційного кредиту для Португалії. Ці події останнього тижня створили сюжет під назвою «Новий виток боргової кризи в зоні євро».
Прорахунки
Травень на просторах єврозони почався з чуток, що Греція може оголосити дефолт, залишити зону євро і повернутися до національної валюти - драхми. Нібито країна вже не в змозі дотримуватися умов жорсткої економії, покладених на неї Євросоюзом і МВФ за міжнародний кредит у 110 млрд. євро. А будь-які заходи, що вживаються урядом Греції щодо скорочення бюджетного дефіциту і зменшення державного боргу, от уже більше року супроводжуються постійними масовими протестами і страйками по всій країні. І хоча грецька влада такі чутки спростувала, міністри фінансів Німеччини, Франції, Нідерландів і Фінляндії зібралися 6 травня на екстрену і секретну нараду в Люксембурзі. Таємність, щоправда, протрималася всього кілька годин - до появи повідомлення на сайті німецького журналу Der Spiegel.
Насправді європейським фінансистам було чого остерігатися. З 110 млрд. євро, обіцяних Греції як пільговий кредит у квітні 2010-го (з них 80 млрд. - частка ЄС і 30 млрд. від МВФ), уже виплачено 58 млрд. У цій сумі - гроші платників податків інших 16 країн єврозони. Якщо Греція зважиться на розпачливий крок «виходу», то зона євро може припинити своє існування. Тому що фінансовою політикою єврозони незадоволені не тільки країни-боржники, а й країни-кредитори. Та ще небезпечніший репутаційний ризик, що похитне віру в єдність і міцність єврозони як фінансового союзу. Від цього негайно виграє головний валютний конкурент - американський долар, і від цього зруйнується політична стабільність самого Євросоюзу.
Занадто пізно, але вже зрозуміли, що торік Євросоюз і МВФ, виділяючи Греції кредит, переоцінили можливості реципієнта щодо виплати боргових зобов’язань. Хоча ті ж самі країни ЄС могли б пригадати 2002-й - рік вступу Греції в єврозону, коли вона була одним з найслабших кандидатів, однак надала неточну, м’яко кажучи, статистику і надалі дозволила собі жити не за своїми достатками, тобто за рахунок інших країн. За цей період ніхто з високих чинів Євросоюзу або партнерів з єдиновалютного простору не спромігся озвучити відому всім правду, вимагати від Афін здійснення реформ, промоніторити її бюджетні видатки і стрімке зростання державного боргу.
Зате сьогодні за зовнішній глянець розплачуються і самі греки, й інші громадяни країн Євросоюзу, оскільки з власних бюджетів виділяють гроші на підтримку фінансово ослабленої Греції.
Неуспіхи
Минулої весни Греція стала першою країною в зоні євро, яку паралізувала боргова криза. ЄС і МВФ виділили Афінам поетапну фінансову допомогу терміном на три роки - за умови реалізації жорстких заходів економії держвидатків. Проте за минулий рік істотних успіхів у справі виходу з кризи Греція не показала, навіть навпаки. Державний борг збільшився на третину і сягнув небувалих для Європи розмірів - 150% ВВП. Дефіцит бюджету скоротився з 15 до 10% ВВП, хоча планувалося до 7,5%. Зміна оподаткування не поліпшила ситуації, оскільки майже 40% працюючого населення ухиляється від сплати податків. Разом з тим у бюджетній сфері протягом 2010 року середня зарплата знизилася на 10%. Загальний рівень безробіття навесні 2011-го досяг 15%. При цьому обсяг національної економіки постійно скорочується.
Та найболючіша втрата для Греції - це стрімке падіння довіри з боку інвесторів. Завищений рівень життя в країні тривалі роки був безкарно можливим за рахунок позик. Але сьогодні про пільгові умови надання кредитів взагалі не йдеться. Відсотки за новими дворічними облігаціями держпозики Греції сягнули небачених висот - 25% річних. Тому лише на обслуговування боргу за минулий рік пішло близько 20% бюджетних надходжень. Це означає, що країна втрачає можливість запозичення на зовнішньому ринку і, відповідно, рефінансування боргів. Греція знову у безвиході, їй потрібні або нові кредити, або інші, менш жорсткі, умови з обслуговування і виплати вже отриманих позик.
Протягом травня ринки почали готуватися до того, що Афіни будуть змушені у тій або іншій формі піти на реструктуризацію боргів. У першій декаді місяця міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor’s (S&P) знизило суверенні рейтинги Греції (довгостроковий з «ВВ-» до «В», короткостроковий з «В» до «С», причому обидва - з можливістю подальшого зниження). У другій декаді травня агентство Fitch також знизило кредитні рейтинги країни відразу на три пункти - до «В+» з ремаркою, що пролонгація термінів грецьких позик розглядатиметься як кредитна подія. Іншими словами, як суверенний дефолт.
Щоб оцінити фінансовий стан країни, 10 травня в Афінах почала працювати спеціальна комісія Євросоюзу, Єврокомісії та МВФ. А наступного дня грецькі профспілки організували і провели 24-годинний загальний страйк працівників бюджетної сфери. Третина громадян Греції виступають за скасування торішньої угоди з ЄС і МВФ і категорично відкидають антикризові заходи уряду. Останні опитування громадської думки показали, що 46% жителів Греції вважають, що умови угоди мають бути істотно змінені.
Комісія експертів має закінчити свій аналіз до кінця травня. На його підставі МВФ і країни-кредитори з ЄС прийматимуть рішення про надання чергового траншу в 12 млрд. євро. Висновки експертів також будуть вирішальним чинником у питанні надання Греції додаткової фінансової допомоги і можливості пролонгації термінів погашення її боргів.
Реструктуризація
Минулого тижня в коридорах європейської влади заговорили про можливу реструктуризацію грецьких боргів. І відразу з’ясувалося, що супротивники такої акції набагато міцніші, ніж прихильники. «Проти» були Європейський центральний банк і Ангела Меркель, «за» - Жан-Клод Юнкер і Домінік Стросс-Кан...
Канцлер Німеччини Ангела Меркель своє категоричне «ні» сказала кілька разів. Та інакше й бути не могло. Останні опитування показали, що 41% жителів Німеччини категорично проти будь-якої нової допомоги Греції. Німці вважають, що власним затягуванням пасків не повинні рятувати привілейованих греків. І це правда. Наприклад, обговорюючи пакет умов з кредиту, МВФ і ЄС ще торік наполягали на негайній реформі пенсійної системи Греції. Вона, як з’ясувалося, найрозкішніша в Європі. Грецька пенсія - це 110% від середньої зарплати, і заробити її можна всього за 15 років трудової діяльності. Тоді як у Німеччині, щоб одержати пенсію в розмірі 60% від середньої у країні зарплати, необхідно мати 35 років трудового стажу і робити постійні внески до пенсійного фонду.
Однак на боці Меркель - Європейський центральний банк. Майже вся виконавча рада ЄЦБ проти самої ідеї реструктуризації боргових зобов’язань Греції, тому що вона «ставить під загрозу всю Європу». Президент ЄЦБ Жан-Клод Тріше в нещодавньому інтерв’ю іспанському телеканалу на запитання про борги Греції відповів коротко: «Реструктуризація не запланована». Голова банку Франції і член ради ЄЦБ Крістіан Нуайє взагалі виключив можливість реструктуризації, назвавши її «жахом». У кредитному агентстві Moody’s вважають, що несприйняття Європейським центробанком реструктуризації грецьких боргів пов’язане з тим, що інвестори вважатимуть її дефолтом, і Афіни на тривалий термін втратять доступ до міжнародних ринків капіталу. У такій ситуації ЄЦБ муситиме підтримувати ліквідність грецького банківського сектора.
Водночас прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, він же голова Єврогрупи, припускає «м’яку реструктуризацію» боргів Греції. Як варіанти він пропонує подовження терміну обігу облігацій і зниження відсоткової ставки.
Серед прибічників реструктуризації заборгованості Греції був також колишній глава МВФ Домінік Стросс-Кан, який перебуває сьогодні під слідством. Взагалі в грецькому питанні він відігравав одну з провідних ролей. Очікувалося, що саме Стросс-Кан зуміє переконати лідерів ЄС у необхідності нового спільного з МВФ кредиту для Греції у 2012-2013 роках.
Приватизація
Розраховуючи одержати чергову допомогу від ЄС і МВФ, Греція ухвалила нові заходи для скорочення бюджетних видатків на 6 млрд. євро. А також запланувала продаж державних часток у компаніях Hellenic Telecommunications (уже до кінця червня), Public Power Corp., Hellenic Postbank і кількох портах. Відповідно до плану, до 2015 року уряд Греції має намір залучити 50 млрд. євро за рахунок продажу держактивів, із них 35 млрд. - від продажу нерухомості. Проте, за словами прем’єр-міністра Греції, приватизації не можуть підлягати ні острови в Егейському морі, ні об’єкти культурної спадщини, оскільки греки «сприймуть це як виклик».
На тлі загального скептицизму з приводу платоспроможності Греції європейські лідери наполягають на вжитті заходів, які гарантували б виконання грецьким урядом обіцянки із забезпечення 50 млрд. євро від приватизації. Разом з тим багато хто з експертів вважає, що Греція під час продажу державних активів може виручити набагато більше. А саме: 250-300 млрд. євро, що покриє майже всю заборгованість Греції, включаючи докризову. Однак постійні невдачі і промахи грецького уряду схиляють європейських політиків до думки про те, що для грецької приватизації необхідні спеціальні умови. Наприклад, створення міжнародного агентства з розпродажу активів.
Ініціатива щодо створення зовнішнього агентства з питань грецької приватизації виходить з Нідерландів. Голландський міністр фінансів Ян Кіс де Ягер запропонував увести грецькі активи в спеціальний фонд, яким управлятимуть міжнародні експерти. Такий план, поза сумнівом, посилить опозиційні протести в Греції. Однак де Ягер вважає, що це не привід для відмови від фонду, бо «наше загальне скрутне становище надто серйозне». Міністр правий. Його країна - одна з тих членів єврозони, де населення досить скептично сприймає фінансову допомогу Греції.
Німеччина, зважаючи на все, не проти запропонованого плану, хоча й не повідомляє про це публічно, побоюючись викликати нову хвилю протестів грецької опозиції. Хоча на початку 1990-х років саме в Німеччині використовували аналогічне агентство для продажу активів колишньої НДР.
Утім, план де Ягера - не єдина розглянута пропозиція. Фінляндія, наприклад, пропонує Греції передати всі держактиви до єдиної державної компанії, яку потім можна буде використати як заставу для чергового раунду кредитування. На думку британської газети Financial Times, саме такий підхід може виявитися найбільш прийнятним для грецької влади.