Ти їх - у двері.
Вони - у вікно.
Приказка
Повернувшись із відпусток, підприємці, замовники тендерів і народні депутати ризикують зіштовхнутися з новими посередницькими схемами та бюрократичними бар’єрами на ринку держзакупівель, із міжвідомчим хаосом і прихованою ревізією парламентських рішень. Такі можливі наслідки прийняття постанови, яка проходить урядовими інстанціями з подачі першого віце-прем’єра О.Турчинова та ГоловКРУ.
Нагадаємо, що чотири місяці тому Верховна Рада України спробувала повернути державі контроль над закупівлями за бюджетні кошти. 20 березня ц.р. народні депутати скасували скандальний закон про держзакупівлі, який освячував діяльність Тендерної палати і пов’язаних одна з одною «консалтингових» компаній, що стягували чималі платежі з учасників торгів. Натомість з’явилося Тимчасове положення про держзакупівлі, затверджене 28 березня Кабміном на доручення парламенту. Наприкінці травня парламент ухвалив у першому читанні новий законопроект про держзакупівлі (див. «ДТ» №11, 12, 18 за 2008 рік).
Такий спосіб вирішення тендерної проблеми викликав побоювання, що мільярдні грошові потоки потраплять, хай і тимчасово, у ручне керування уряду. З неконтрольованими наслідками.
Перший реальний привід для занепокоєння з’явився 1 липня на засіданні новоствореної Ради підприємців. Як повідомляли вітчизняні інформагентства, Юлія Тимошенко запропонувала, щоб група підприємців протягом двох тижнів підготувала пропозиції до проекту закону про держзакупівлі, а також відповідних актів КМУ.
Звичайна подія, якби, з подачі прем’єра, цю групу не очолив Володимир Доброскок - у недавньому минулому керівник Асоціації підприємців і промисловців - постачальників товарів, робіт і послуг для державних потреб. У 2005-2006 роках він курирував держзакупівлі в попередньому складі Ради підприємців, входив до наглядової ради Тендерної палати і виступав на підтримку законодавчих змін, які й призвели до кризи.
З 2003 року очолювана паном Доброскоком асоціація проводила всеукраїнський конкурс «Кращі установи на ринку державних закупівель». Уже 2004-го лауреатами стали «Центр тендерних процедур» і веб-портал «Державні закупівлі України», який належав ТОВ «Європейське консалтингове агентство». «Відкриттям 2005 року» були названі Тендерна палата та її видання, а наступного року серед «кращих» з’явилося підприємство громадської організації інвалідів «Промінь». Десяткам тисяч учасників і замовників торгів ці назви дуже добре відомі...
Отже, вибір прем’єром такого порадника із закупівельних питань змусив серйозно замислитися над подальшими діями уряду.
Обгрунтовуючи необхідність прийняття постанови, М.Сивульський наводить кілька аргументів. По-перше, «цілий ряд порушень і недоліків» під час проведення закупівель «зафіксований контрольними органами» (згадуються два приклади торгів Міноборони та Служби автомобільних доріг у Волинській області).
По-друге, вказується на недоліки в роботі департаменту Мінекономіки, на яке Тимчасове положення поклало роль спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в сфері держзакупівель. Йдеться про «факти невчасного прийняття до публікації оголошень про закупівлі», повільне надання роз’яснень, а також про «відсутність системи розгляду скарг» і неоперативне узгодження закупівель в одного виконавця. Заради справедливості зазначимо, що за останніми двома напрямами Мінекономіки залежить від «рекомендацій» консультативно-методичної ради. Рада була створена відповідно до Тимчасового положення.
Мабуть, деякі звинувачення на адресу департаменту справді обгрунтовані. Виглядають розумними і деякі ідеї в пропозиціях ГоловКРУ. Наприклад, це відомство хоче скасувати консультативно-методичну раду та значно розширити інформацію про тендери, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню на державному веб-порталі та у «Віснику державних закупівель».
Створення ради неодноразово критикувалося експертами та політиками, зокрема, через присутність у ньому народних депутатів, що суперечить нормам Конституції. Норми про відкритість, до речі, вже містяться в законопроекті, схваленому ВР у першому читанні.
А от інші «заходи» викликають великі запитання. Розробка нормативних актів, звітність, затвердження навчальних програм, видання «Вісника», забезпечення роботи веб-порталу - тільки ці значущі функції залишаться в одноособовому віданні міністерства.
Розгляд скарг, видача дозволів на проведення найбільш корупційно небезпечних закупівель де-юре або де-факто відійде до ГоловКРУ.
«Звичайне міжвідомче перетягування каната», - знизують плечима обивателі. «Перерозподіл контролю над мільярдними потоками, а також супутніх підношень», - посміхнуться знавці української корупції. І будуть праві. Проте тільки почасти.
Справа в тому, що, відповідно до рішення Верховної Ради від 20 березня, Тимчасове положення про держзакупівлі має бути розроблене «на основі тексту Закону України про держзакупівлі, у редакції, яка діяла на 17 листопада 2004 року, за винятком положень, що суперечать вимогам СОТ». Усі згадані вище повноваження, відповідно до закону від 2004 року, належали Мінекономіки.
ГоловКРУ пропонує Кабінету міністрів змінити волю Верховної Ради та виступити в ролі законодавця? Адже нормам СОТ суперечать хіба що повноваження міністерства розглядати скарги учасників. За що Світовий банк неодноразово критикував Україну ще на початку 2000-х років.
Ряд новацій ГоловКРУ, які теж були відсутні в законі 2004 року, змусить здригнутися як підприємців, так і замовників. Відроджуються норми «тендерного рейдерства». Скаржитися зможуть не тільки учасники торгів, а й будь-які особи, котрим «стало відомо про порушення в сфері держзакупівель». «Звернення» останніх до ГоловКРУ зможуть заблокувати тендер або призвести до його скасування.
ГоловКРУ одержить також право зменшувати ціну предмета закупівлі, яку виставляє той чи інший замовник. На перший погляд, обгрунтований захід, проте логічно виникає запитання: «Може, тоді ГоловКРУ проводитиме всі тендери в Україні?»
Учасники торгів будуть зобов’язані надавати «інформацію про відповідність визначення рівня ціни тендерної (цінової) пропозиції вимогам методики». Методику розроблятиме і затверджуватиме ГоловКРУ. Замовники зобов’язуються включати в тендерну документацію «порядок розрахунку ціни тендерної пропозиції», який теж має відповідати вимогам методики.
Уявлення про те, якою буде ця методика, дає такий пасаж: «У порядку розрахунку ціни тендерної пропозиції зазначається, чи повинна ціна включати інші елементи, крім вартості товарів, робіт і послуг, зокрема й витрати на транспортування, страхування... оплату митних тарифів, податки тощо». ГоловКРУ вважає, що ринкова вартість того чи іншого товару або послуги не включає податків чи митних тарифів?!
Наступна норма може використовуватися для обгрунтування виплат черговим «посередникам-консультантам»: «При розрахунку ціни тендерної пропозиції учасник не має права включати будь-які витрати, понесені ним під час участі в процедурі закупівлі та укладання договору про закупівлю». У недавньому минулому вона застосовувалася Міжвідомчою комісією з держзакупівель (голова - комуніст О.Ткаченко, колишній почесний президент ТПУ), щоб хоч якось «мікширувати» наслідки роботи «консультантів».
Методику, подібну варіанту ГоловКРУ, свого часу просувала й Тендерна палата. Вона вже оформила на неї право інтелектуальної власності? І учасникам торгів будуть «ненав’язливо пропонувати» платити роялті?!
Показово, що, відповідно до пропозицій ГоловКРУ, у Мінекономіки відберуть одноособове право затверджувати форми оголошень, протоколів, зразки типової тендерної документації тощо. Воно буде зобов’язане це робити «разом із ГоловКРУ». Як відомо, патенти на такі документи ще кілька років тому оформили приватні особи (серед них - нинішній бютівець А.Яценко, голова підкомітету з держзакупівель комітету з питань економічної політики ВР, колишній віце-президент ТПУ). І за використання «запатентованих» документів з учасників торгів стягувалася плата...
До речі, ГоловКРУ мовчить про те, хто видаватиме учасникам/замовникам документи, що підтверджують відповідність методиці ціни тендерної пропозиції...
Без сумніву, у контрольно-ревізійному управлінні наполягатимуть, що перелічені вище пропозиції приборкають відкотні схеми та чиновників, які зарвалися. От тільки повірити в істинність таких намірів важко. Адже після скасування злощасного закону про держзакупівлі екс-голова правління Тендерної палати Володимир Лаба зайняв керівну посаду... у системі ГоловКРУ!