Україні слід обережно ставитися до тенденції одержавлення економіки, посилення державно-регулюючої функції, яка намітилася нині на Заході, вважає доктор економічних наук, екс-голова Ради НБУ, нині — головний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин Анатолій Гальчинський.
На його думку, за існуючої на Заході фундаментальності ринку, обмеження чи навіть демонтаж якихось його окремих частин може виявитися тимчасовим, суто оперативним заходом і бути виправданим.
«У нас же не надмірність, а недостатність ринку. Особлива вразливість української економіки пояснюється значною мірою незавершеністю ринкових реформ», — зауважив Гальчинський в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».
Науковець зазначив, що ринкові реформи в Україні фактично зупинилися на початку 2000 року. «Жоден з урядів періоду 2000–2004 років не був урядом економічних реформ. Економічне піднесення в ті часи відбувалося на іншій основі. Період після 2004-го виявився ще більш драматичним: існує багато прикладів, які засвідчують фактичний демонтаж ринкових відносин», — зауважив експерт.
Гальчинський переконаний, що в умовах, коли в країні ще не створено надійного фундаменту ринку й економіка потерпає від його недостатності, будь-яке звуження ринкових механізмів є надзвичайно небезпечним.
«Я, наприклад, не розумію, що робитиме влада з націоналізованими банками, контрольними пакетами акцій інших суб’єктів господарювання, що нам дає адміністрування цін. Хіба ніхто не розуміє, що це — лише новий цикл корупції, бюрократизації та чиновницького свавілля?» — наголосив він.
На думку експерта, локомотивом виходу з кризи може бути не державний сектор, який так і не зумів довести своєї дієздатності в економіці, а «розкріпачені» на ділі приватні підприємства.
«Найвагомішим внеском у подолання кризи має стати забезпечення реальної макроекономічної стабілізації. Так діяли ми у попередні роки — в період більш жорстокої економічної кризи (1994 року, — ред.), і саме така політика, як усі це добре знають, виявилася тоді достатньо результативною», — підкреслив Гальчинський.
Докладніше читайте в інтерв’ю Юрія Сколотяного з Анатолієм Гальчинським у свіжому номері «ДТ».