18 травня Європарламент схвалив виділення Україні позики для подолання фінансової кризи в розмірі 500 млн. євро. Голова Європарламенту Єжи Бузек супроводив цю резолюцію такою фразою: «Я рішуче вітаю ухвалене сьогодні Європарламентом рішення про підтримку України з допомогою кредитної позики».
Якби це рішення було ухвалене хоча б рік тому, воно не виглядало б настільки неординарним, як сьогодні. Адже нині з економічної точки зору країни Європи перебувають явно не в найкращому стані — після фінансового потрясіння всього Євросоюзу, котре влаштувала економіка Греції. Як відомо, після усвідомлення масштабів грецької катастрофи на саміті ЄС у Брюсселі було прийняте рішення виділити цій державі 80 млрд. євро фінансової допомоги. Однак повністю з кризовою ситуацією Афіни не впоралися, а їхні економічні проблеми завдали найпотужнішого удару по єврозоні. І такого, що вперше з моменту запровадження євро розпочалися дискусії про можливе припинення функціонування цієї наднаціональної валюти.
Тим більш примітними виглядають півмільярда євро, котрі зараз спрямовують на допомогу Україні. Цей жест, вочевидь, слід вважати знаком схвалення майбутніх ліберальних реформ в українській економіці.
Ще під час президентської кампанії нинішній віце-прем’єр із питань економічної політики Сергій Тігіпко неодноразово заявляв, що є прибічником максимально ліберального підходу в управлінні державною економікою. Очоливши економічний блок Кабінету міністрів, Тігіпко взявся за розробку пакета законопроектів, які реформують ряд економічних механізмів.
Підготовлені за участі віце-прем’єра заходи для зниження дефіциту держбюджету разом із максимальним сприянням малому та середньому бізнесу вже позитивно позначилися на прогнозах міжнародних фінансових інститутів щодо економіки України — про поліпшення її показників заявили Європейський банк реконструкції та розвитку, агентства Standard&Poor’s та Fitch. Виділений Європарламентом кредит — логічне продовження цієї міжнародної підтримки реформ.
Розроблені командою Сергія Тігіпка законопроекти і новий Податковий кодекс незабаром будуть внесені у Верховну Раду. Очікується, що законопроекти розглянуть протягом найближчих місяців, а Податковий кодекс ухвалять ще до кінця року. Враховуючи узгодженість дій урядової коаліції в парламенті останнім часом, ці строки не видаються малоймовірними.
«Реформи Тігіпка» можна умовно поділити на ті, що покликані максимально спростити ведення підприємницької діяльності, і ті, що максимально посприяють збільшенню бюджетних надходжень.
У першій, «спрощувальній», групі вирізняється проект про впровадження електронної реєстрації підприємств — норми, за якою вже зараз живуть економічно розвинені країни. Відповідно до закону, реєстрація приватної компанії (так само як і припинення її діяльності) може бути здійснена шляхом подачі у відповідні органи електронного звернення з цифровим підписом. Цей метод має істотно скоротити строки входу в бізнес і виходу з нього (зазвичай в Україні дуже значні), зменшити корупційні прояви і підвищити мобільність інвестиційного капіталу.
Що стосується законопроектів стосовно оподаткування, то на сьогодні ледь не найбільший інтерес ділової спільноти викликають майбутні перетворення спрощеної системи оподаткування. Дискусія про реформування цієї системи в останні місяці не покидає ЗМІ — а старт їй було дано одразу після початку роботи нового уряду, котрий нібито планував або повністю відмовитися від сплати єдиного податку приватними підприємцями, або ж звести цю систему до мінімуму.
Причини появи таких чуток очевидні: система сплати єдиного і фіксованого податку в кілька сотень гривень вважається не найефективнішою з погляду наповнення бюджету (хоча торік пепешники заплатили близько 4,1 млрд. грн. податків).
Однак 14 травня Сергій Тігіпко повідомив, що відмовлятися від спрощеної системи оподаткування малого та середнього бізнесу уряд усе ж не буде. Реформи передбачають запровадження диференційованої податкової ставки залежно від обсягу підприємства; ряд високоприбуткових категорій підприємств буде переведено зі спрощеної системи оподаткування на загальну, а от підприємці з оборотом до 300 тис. грн. можуть бути взагалі звільнені від сплати податків, окрім внесків до соціальних фондів.
Також буде посилена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво з метою уникнення від сплати податків (чим часто займається великий бізнес, реєструючи купу ПП для здійснення фінансових операцій). За підрахунками, всі ці заходи мають запобігти недоотриманню бюджетом ряду податків на суму 13,5 млрд. грн., а за рахунок інших змін у податковому законодавстві (наприклад збільшення плати за надрокористування або спеціальне водокористування) будуть забезпечені додаткові надходження на суму 7,8 млрд.
Реформи, що їх просоває Сергій Тігіпко, є важливим кроком уряду в напрямі стабілізації фінансового клімату України, котрий донедавна залишав бажати кращого. І від їхнього поетапного запровадження залежатиме не лише нормальна економічна діяльність усередині країни, а й включення української економіки в глобальну — з відкриттям інвестиційних перспектив.