«Український фондовий ринок націлений не так на публічне залучення ресурсів, як на прихований перерозподіл активів і силове захоплення сторонніх компаній», — вважає доктор економічних наук Сергій Кораблін.
На думку експерта, сумнівні та неправомірні практики на українському фондовому ринку є радше нормою, ніж винятком. «Примусова зміна реєстраторів, їхня несумлінність, маніпуляції з реєстрами власників, неправомочні збори акціонерів, незаконний випуск акцій — усе це звичайні явища», — констатує він.
При цьому слабкий розвиток і непрозорість українського фондового ринку призводить до того, що при здійсненні грошової емісії Національний банк орієнтується виключно на стан ринку валют. На думку експерта, НБУ «воліє емітувати гривню під якісніше і ліквідніше забезпечення — тверду валюту, а не під вітчизняні акції та облігації».
Сергій Кораблін переконаний, що в наявній ситуації це рішення є логічним. «Було б дивно, відмовся-но НБУ сьогодні від цього підходу: у січні—вересні 2007 року обсяг публічних операцій із цінними паперами (21,2 млрд. грн.) був у 22 рази меншим за обсяг валютних операцій на міжбанківському ринку», — заявив експерт.
Причиною подібних відхилень від класичних економічних схем, на думку Корабліна, є безперервний переділ власності, котрий супроводжується чисельними правопорушеннями.
«Значна роль валютного ринку, як і недостатня ефективність відсоткових ставок, — не примха Національного банку, а логічний наслідок напівдиких відносин власності та каламутного бізнес-середовища», — констатував експерт.
Докладніше читайте в статті Сергія Корабліна «Політекономія курсу» в свіжому номері «ДТ».