UA / RU
Підтримати ZN.ua

Економічні паспорти для українців: особливості, світова практика та ризики

Фонд майбутніх поколінь чи майбутніх розчарувань?

Автор: Андрій Терещук

Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт закону №6394 «Про економічний паспорт», тобто про індивідуальний рахунок дитини в спеціально створеному Фонді майбутніх поколінь (ФМП), де щорічно накопичуватимуться державні внески на користь дитини з подальшим інвестуванням і здійсненням виплат.

Хто може отримати такі виплати

Учасником ФМП може бути громадянин України, який народжений з 1 січня 2019 року та безперервно проживав на території держави протягом останніх п’яти років.

Після досягнення 18 років кошти можна витратити на такі цілі:

Грошей не видаватимуть на руки, а перераховуватимуть напряму. Кошти можна буде зняти достроково, до досягнення18-річного віку, при виникненні підстав для лікування тяжких або критичних захворювань.

У разі смерті учасника ФМП право власності на його кошти перейде до спадкоємця без прив’язки до визначених законом цілей. Ініціатори законопроєкту вважають, що повнолітній українець зможе розраховувати приблизно на 10 тис. дол.

Як працюватиме Фонд майбутніх поколінь

ФМП буде юридичною особою зі статусом неприбуткової організації. Фонд накопичуватиме державні внески з подальшим інвестуванням активів, а також здійснюватиме виплати учасникам.

Активи фонду формуватимуться переважно за рахунок рентних платежів за користування надрами:

При цьому 2023-го (перший рік, коли запрацює ФМП) відрахування надходитимуть у розмірі 50, 47,5 та 35% відповідно. Але щороку збільшуватимуться на 5%, поки не досягнуть показників, зазначених вище.

Річний внесок на одного учасника встановлюється в розмірі двох мінімальних заробітних плат на 1 січня календарного року, в якому вносяться кошти.

Держава гарантує виплати в сумі не менше за розмір внесків. Якщо ФМП збанкрутує, держава повинна буде відшкодувати кошти в сумі внесків, але без відсотків.

Усі кошти зберігатимуться в державному банку, який має ліцензію на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів. Управляти ними буде відповідна компанія з управління активами (КУА) або адміністратор ФМП (АФМП).

Щоб гроші не знецінювалися через інфляцію, вони інвестуватимуться КУА. Ця компанія й вирішуватиме, в які активи вкладати кошти. Це можуть бути:

Головним органом фонду буде рада з п’яти членів, обраних за конкурсом.

Послуги КУА, банку, адміністратора або ради фонду та аудиторів оплачуватимуться із самого фонду. На це може піти не більш як 0,5% чистої вартості активів ФМП. За порушення інтересів учасників ФМП передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність із максимальною санкцією в розмірі 170 тис. грн.

Практика накопичення та використання коштів у фондах добробуту в інших країнах

Розробники законопроєкту посилаються на досвід інших країн, в яких діють накопичувальні фонди. Частина з них формується за рахунок доходів від видобутку корисних копалин (Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія та Кувейт).

Справді, в деяких розвинених країнах світу, переважно в країнах-експортерах нафти та газу, існують накопичувальні фонди добробуту. Джерела фінансування фондів доволі різні, проте найпоширенішими є профіцитні резерви від реалізації державних природних ресурсів, профіцит торгівлі, банківських резервів, які можуть накопичуватися з надлишків бюджету, доходів від приватизації.

Діяльність фондів зводиться до пошуку потенційно привабливих компаній, інвестиції в які дають можливість поповнити бюджет фонду за рахунок прибутку від цих інвестицій. Для суверенних фондів характерна значна сума коштів, яка формує основу заощаджень для подальших інвестицій.

Наприклад, у Норвегії Державний пенсійний фонд — Глобальний, також відомий як Нафтовий фонд, був створений 1990 року для інвестування надлишкових доходів норвезького нафтового сектора. Вартість активів фонду становить трохи більше 1,3 трлн дол. (360% ВВП), що робить його найбільшим у світі національним фондом добробуту. Кошти фонду не використовуються на прямі виплати громадянам, а накопичуються у формі іноземних активів.

Сьогодні фонд володіє частками у більш як 9 тис. компаній у 74 країнах світу. Серед таких компаній: Apple, Microsoft, Amazon, Alphabet, Nestle, Facebook та інші. Фонд також тримає портфелі нерухомості та інвестицій із фіксованим доходом. Розподіл інвестицій такий: акції компаній (72%), фіксований прибуток (25%), нерухомість (до 2,4%), відновлювана енергетика (0,1%). Управляє фондом інвестиційний підрозділ Банку Норвегії.

Основна ідея — накопичувати надлишкові кошти від експорту енергоресурсів в іноземних активах і не допускати, аби вони швидко потрапляли в економіку. Так її захищають від волатильності цін на енергоносії та попереджають виникнення так званої голландської хвороби (ситуації, коли є гостра залежність економіки та бюджету від експорту одного-двох видів сировини, який забезпечує левову частку доходів держави; при цьому потреби населення в товарах і послугах задовольняються за рахунок імпорту, а власне виробництво розвивається слабко).

А у Кувейті Фонд майбутніх поколінь створили 1976 року. В його основі — 50% заощаджень Загального фонду держави (всі доходи держави від продажу енергоносіїв та доходи від інвестицій фонду). Кожен рік до фонду поколінь перераховуються 10% усіх державних доходів. Кувейтський фонд є третім у світі за розмірами суверенним фондом із загальним обсягом активів у 693 млрд дол. (510% від ВВП).

Його основна мета — довгостроковий прибуток від інвестицій, зроблених за рахунок фінансових резервів. Це має гарантувати альтернативу запасам нафти та дасть можливість майбутнім поколінням пережити складні часи. У фонді відкрито депозитні рахунки для кожного новонародженого громадянина, туди зараховано початкову суму в 3 тис. дол. Розпоряджатися цими коштами має право тільки сам власник після досягнення 18 років.

Приблизно така сама система діє в Об’єднаних Арабських Еміратах. Держава відкриває дитині при народженні рахунок і нараховує фіксовану суму від торгівлі нафтою. При досягненні повноліття на рахунку накопичується з урахуванням відсотків близько 100 тис. дол. Окремо влада надає низку фінансових привілеїв. Зокрема, тим, хто бере шлюб, видаються безвідсоткові кредити на весілля, а при народженні дитини списується залишок боргу, молодим родинам безоплатно надаються земельні ділянки або квартири.

Реалізація і перспективи фонду в Україні

Міжнародний досвід свідчить, що система формування спеціальних суверенних фондів актуальна для розвинених країн і країн-експортерів енергоносіїв, в яких присутній значний профіцит у торгівлі чи бюджеті.

Однак ситуація в Україні зовсім інша. Статистика свідчить, що за останні п’ять років суттєво збільшилися показники зовнішнього боргу та дефіциту бюджету. Статистика торгівлі також не найкраща, обсяги імпорту значно перевищують обсяги експорту.

Якщо розглянути структуру бюджету на 2022 рік, то заплановані відрахування від усієї рентної плати становитимуть 43,6 млрд грн. Це лише 4,2% від усіх податкових надходжень. Бюджетна декларація на 2022–2024 роки, схвалена Кабміном, передбачає, що рентні платежі до державного бюджету 2022 року зростуть до 45 млрд грн, 2023-го — до 49,4 млрд, 2024-го — до 51,2 млрд грн. Проте наразі обсяги видобутку природного газу скорочуються вже третій рік поспіль. Видобуваючи 20 млрд кубометрів, Україна споживає близько 30 млрд, тобто імпортує ще майже 8–10 млрд кубометрів. Для порівняння, Норвегія видобуває майже 110 млрд кубометрів, а споживає лише близько 5млрд.

Нагальною є і проблема з Пенсійним фондом та пенсійним забезпеченням (кількість пенсіонерів зростає, а кількість людей працездатного віку скорочується). Дефіцит Пенсійного фонду — додатковий чинник, що тисне на держбюджет.

До того ж фінансування фонду ускладнюється через низку інших факторів, зокрема, волатильність цін на ресурси, процеси декарбонізації, перехід на відновлювані джерела енергії. Все це свідчить про поступове скорочення відрахувань від видобутку корисних копалин.

Разом із цим згідно з проєктом закону в 2023 році до ФМП доведеться внести суму не за один рік, а за п'ять (2019–2023). Тобто з державного бюджету мають виділити близько 21,8 млрд грн. Також з 2023 року доведеться збільшувати рентні платежі, щоб досягнути прогнозованої до 2037-го вартості активів — 1,8 трлн грн. А отже, існують реальні складнощі із наповненням фонду.

Міжнародний досвід свідчить, що, окрім накопичення коштів, важливим є збереження вартості активів і забезпечення їхньої ліквідності. Деякі фонди можуть віддавати перевагу прибутковості над ліквідністю, і навпаки. Залежно від активів і цілей суверенних фондів стиль управління ризиками може варіюватися від дуже консервативного до високої толерантності до ризику. Діяльність фонду запланована на десятки років. Виникає й таке запитання: наскільки зміна влади може вплинути на майбутнє фонду? Чи не будуть знову звинувачувати попередників у популізмі та економічно необґрунтованих рішеннях?

Сьогодні в Україні існує багато проблемних питань щодо дисбалансів в економіці. Формування та наповнення фонду стає досить складним завданням з урахуванням політичних ризиків, періоду реалізації проєкту та адміністрування. І для того щоб Фонд майбутніх поколінь запрацював, насамперед треба дати відповіді на ці запитання.