Стара пісня на новий лад, чи майже про еліту України.
Створено товариство пофігістів. І чимало народу туди записалося. І от — перший з’їзд. Кореспондентів — купа. Під’їжджає лімузин, виходить голова товариства. Відблиск спалахів, мікрофони, телекамери.
— Вибачте, ви голова товариства пофігістів? — Так, я. — Невже вам справді «все пофіг»? — Так, справді, все. — І що, вам і робота пофіг? — Однозначно. — І сім’я пофіг? — Звісно. — І Батьківщина вам пофіг? — Про що мова! — Вибачте, так вам... і гроші пофіг? — Е ні, от гроші нам не пофіг! — Е-е-е… так непогодженість виходить? — А от ваша непогодженість нам пофіг!
І було б це смішно, якби не було так сумно.
Років приблизно п’ятнадцять тому в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України працював першим заступником міністра один дуже шанований, мудрий, досвідчений професіонал.
І коли він бачив, що його вказівка виконується неправильно або підлеглий його не зрозумів, улюбленою його фірмовою фразою було «Повторюю для особливо обдарованих!»
До чого це я? «Абидно, однако!», як сказали грузинські спостерігачі після першого туру президентських виборів в Україні.
У «ДТ» (№42 від 31 жовтня 2009 р.) у статті «Лукавство цифр — і ніякого шахрайства» автор цих рядків спробував привернути увагу до того, що така проста, цілком технічна, можна навіть сказати, арифметична річ, як порівняння економічних показників із низькою статистичною базою минулого року, та ще з урахуванням ефекту «падаючого кінця» четвертого кварталу 2008 року неминуче викликає спокусу оголосити відносне поліпшення економічних показників починаючи з жовтня 2009-го черговим проривом і героїчними зусиллями.
А з огляду на вищевикладене будь-який склад уряду України в 2010 році при порівняльній оцінці статистичних показників економіки з аналогічними показниками минулого року буде «автоматично приречений на успіх».
На жаль, не достукався автор. Більш того, деякі сьогоднішні можновладці так і поспішають оголосити перемогу над світовою кризою «в окремо взятій країні».
Тільки-но почався четвертий квартал, і відразу ж у перших числах жовтня минулого року міністр економіки Б.Данилишин у розгорнутому інтерв’ю друкованому рупору уряду — «Урядовому кур’єрі» рапортує громадськості: «...останні показники розвитку економіки свідчать про поступовий вихід України з кризи... ми спостерігаємо формування позитивних тенденцій при розрахунку місяць до попереднього місяця і квартал до попереднього кварталу... Перша половина року була найважчою для української економіки, надалі відбуватиметься поступове поліпшення динаміки ВВП під впливом... реалізації заходів антикризової політики, концентрації бюджетних витрат на фінансуванні проектів розвитку, поступового відновлення кредитування виробництва».
Яка цукерка? Вірніше, обгортка!
І от 20 січня ц.р. чуємо знову повторене багатьма інформагентствами бравурне: «Початок 2010 року ми зустрічаємо з позитивною статистичною інформацією, суть якої в тому, що пік кризових явищ минув. Урядова антикризова політика дала позитивні результати». Ці слова міністра пролунали на брифінгу в Кабінеті міністрів України. Коментуючи статистичні дані минулого року, він також сказав, що «переломним місяцем був листопад 2009 року, в якому спостерігалося зростання виробництва на 8,6% порівняно з аналогічним періодом 2008 року... а грудень минулого року... закріпив цю тенденцію».
Які викладки, який Лобачевський?! Ну а далі за приказкою: що далі в ліс, то цікавіше... Читаю нещодавно в повідомленні одного інформагентства: «Міністр економіки Б.Данилишин вважає головними економічними ризиками в 2010 році можливе погіршення економічної ситуації в країнах, які є основними торговельними партнерами України, і зростання цін на нафту».
За його словами, відновлення економіки відбувається нерівномірно в різних регіонах і цілком ймовірне погіршення економічної ситуації в країнах, які входять у число основних торговельних партнерів України.
«А оскільки українська економіка значною мірою залежить від експорту, можливе посилення негативного впливу на динаміку розвитку експортного виробництва, а далі — на галузі, які прямо і побічно залежать від експорту», — вважає міністр.
З урахуванням того, що перша трійка основних торговельних партнерів України (у частині українського експорту) виглядає так: Росія — 20,8% від загального обсягу українського експорту, Туреччина — 5,3, Китай — 4%, давайте неупереджено подивимося на економічні макропоказники цих держав, щоб зрозуміти, наскільки справедливі наведені побоювання.
Цікаво, чи знає пан міністр, що за оцінкою центробанком і мінфіном Росії підсумків 2009 року:
— доходи федерального бюджету Росії виявилися більшими, ніж планувалося, на 19,4 млрд. дол. США і становили 198 млрд. дол.;
— витрати бюджету Росії становили 303 млрд. дол. і виявилися на 9 млрд. дол. США меншими, ніж планувалося;
— фактичний дефіцит бюджету Росії становив 6,4% ВВП проти очікуваних 8,3%;
— за оцінкою міністра фінансів Росії О.Кудріна, головний позитив економії бюджету 2009 року — відсутність необхідності термінової докапіталізації банківської системи, хоча кошти на докапіталізацію де-факто зарезервовані й у бюджеті 2010 року;
— платіжний баланс демонструє набагато менший, ніж планувався, відплив капіталу з Росії — 52,4 млрд. дол. (у травні 2009 року центробанк прогнозував відплив капіталу за результатами року в 70 млрд. дол., мінфін — понад 80 млрд. дол., мінекономрозвитку — 90 млрд. дол. США, Світовий банк — до 170 млрд. дол.);
— зовнішній борг Росії у 2009 році порівняно з 2008 роком скоротився на 10,2 млрд.
дол.;
— банківський борг скоротився за 2009 рік на 40,7 млрд.
дол.;
— на 1 січня 2010 року міжнародні резерви становили 440,6 млрд. дол., тобто за 2009 рік їх удалося навіть збільшити;
— обсяги імпорту стабілізувалися, і щомісячне сальдо торговельного балансу з липня 2009 року становить у середньому 10 млрд. дол.
Щодо Туреччини: економіка країни теж зазнала впливу кризи, але таким макропоказникам, як падіння ВВП на 6% та інфляція — 5,9%, Україні залишається тільки заздрити.
А що ж результати нашого третього (за експортом) торговельного партнера — Китаю?
Хоча обсяги експорту китайських товарів у 2009 році й скоротилися, але Китай уперше (!) став країною — найбільшим світовим експортером із результатом у 1,2 трлн. дол., випередивши Німеччину.
За даними «Інтерфакс-Україна», позитивний торговельний баланс Китаю за підсумками 2009 року становив 196,1 млрд. дол.
Та, мабуть, найцікавіше: за умов світової кризи Китай збільшив експорт у США на 15,9%, у країни Євросоюзу — на 10,2%.
І ми кажемо, що нас тривожить стан наших основних партнерів? А може, краще погляд звернути на нашу землю обітовану? Пам’ятаєте, як у фільмі говорив незабутній чинуша Огурцов: «Що ти все за інших та за інших, а сама що вмієш?!»
Де там наші молочні річки та киселеві береги? Ну що ж, як любив вигукувати популярний ведучий однієї телепередачі, «Приз у студію!»
У нашому випадку — невеличка нарізка з економічних показників України, яку взято зі збірника «Моніторинг макроекономічних і галузевих показників» (№12 за 2009 рік), що його видає Мінекономіки України:
— ВВП за третій квартал 2009 року порівняно з третім кварталом 2008 року зменшився на 15,9%;
— обсяг виробленої промислової продукції за січень—листопад 2009 року порівняно з аналогічним періодом 2008 року скоротився на 24,0%;
— падіння промислового виробництва на підприємствах машинобудування в січні—листопаді 2009 року порівняно з відповідним періодом 2008 року становило 47,7%;
— у металургії обсяги виробництва порівняно з відповідним періодом 2008 року скоротилися на 29,6%;
— у хімічній галузі — зменшилися на 25,8%, у т.ч. на підприємствах з виробництва основної хімічної продукції — на 34,9%;
— у легкій промисловості — зменшилися на 27,3%;
— реальні доходи Державного бюджету за січень—жовтень 2009 року порівняно з відповідним періодом 2008 року скоротилися на 24,2%;
— дефіцит Державного бюджету за десять місяців 2009 року становив 27859 млн. грн. (за аналогічний період 2008 року — 14,1 млн. грн.);
— обсяг інвестицій в основний капітал за дев’ять місяців 2009 року порівняно з відповідним періодом 2008 року зменшився на 43,7% (за дев’ять місяців 2008 року збільшився на 4,7%);
— за січень—жовтень 2009 року експорт товарів порівняно з відповідним періодом 2008 року скоротився на 46,5%;
— чистий приріст іноземного капіталу в січні—вересні 2009 року становив лише
2,97 млрд. дол., що на 63,2% менше приросту в січні—вересні 2008 року;
— за січень—листопад 2009 року порівняно із січнем—листопадом 2008 року реальна заробітна плата скоротилася на 10%;
— обсяг виконання будівельних робіт в Україні зменшився на 48,2%.
Інші, як раніше називали, «новини з місць».
Як повідомляє прес-служба Фонду держмайна, у 2009 році фонд перерахував до держбюджету 793 млн. грн. У бюджеті ж 2009 року передбачалося одержання 8501 млн.
грн. надходжень від приватизації за рахунок продажу великих об’єктів держвласності.
Дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України» заявляє, що борг підприємств комунальної теплоенергетики за спожитий природний газ за результатами опалювального сезону 2008—2009 років і з початку опалювального сезону 2009—2010 років становить 4,26 млрд. грн.
Прес-служба Мінпаливенерго повідомляє, що Україна в 2009 році скоротила експорт електроенергії на 49,2%.
…Напевно, досить? «Павичі, кажеш?»
Тому теза пана міністра, що в нас, мовляв, усе гаразд, і тільки слабка економіка таких наших торговельних партнерів, як Росія, Туреччина і Китай, створює нам «ризики», хай їм грець, — це, вибачте, називається «із хворої голови на здорову». Або за принципом — знову невістка винна. Так само, як і друга частина його пророкувань у частині ціни на нафту.
Одне наївне запитання — а зростання ціни на газ начебто ні при чому?
Буквально як у вищенаведеному анекдоті — непогодженість виходить. Хоча вже що-що, а наша з вами непогодженість — самі розумієте…