Дефіцит держбюджету уже перевалив за 40 млрд грн і навіть за досить поміркованими прогнозами НБУ за підсумками року перевищить 68 млрд. Непоміченим це не залишиться, бюджетні організації вже відчувають нестачу фінансування, а непрості переговори з МВФ, перед яким Україна взяла зобов'язання втримати бюджетну недоїмку в межах 63 млрд, ускладнюються. Через затягування з формуванням коаліції та нового уряду, появу яких у Вашингтоні поставили умовою продовження переговорів про виділення нових траншів, Києву вже навряд чи варто розраховувати на одержання міжнародної фінансової допомоги раніше лютого 2015-го. Тим часом гроші в держскарбниці, судячи з динаміки її надходжень, закінчаться вже до 15 грудня року нинішнього. А оскільки зовнішні ринки запозичень для українського суверена нині зі зрозумілих причин закриті, єдиним виходом може стати нова емісія гривні, що неминуче посилить її девальвацію.
Тим більше, що зробити це значно простіше, ніж збалансувати видаткову і дохідну частини держбюджету. І головне - друкувати гроші можна намагатися "тишком", а от скорочення держвидатків потребує гучних і непопулярних рішень. Причому непопулярних зовсім не серед широких верств населення, а серед досить вузького кола партійних спонсорів і галузевих лобістів. По суті, за винятком заморожених зарплат і соціальних виплат, а також зростаючих комунальних тарифів, за дев'ять місяців з обіцяного урядом реально зроблено дуже мало: країна так і не дочекалася імплементації якихось системних рішень на противагу розростанню кризи в економіці.
І хоча економіка в найглибшій депресії, а система держфінансів - у глухому куті, відповідь на запитання, чи зможуть завтрашні коаліціанти зробити правильні висновки з нинішньої ситуації, багато в чому ними самими спровокованої, і врахувати зроблені помилки при плануванні держбюджету наступного року, на жаль, очевидна.
Бюджет багатостраждальний
Після істотного вересневого скорочення (на 8,6% порівняно з торішнім аналогом) у жовтні держскарбниця все ж таки наростила доходи, довівши річний темп їх зростання до 6,2% (що все одно майже вдвічі менше від запланованого урядом темпу в 11%). За оцінками Держказначейства, за підсумками жовтня річний план з наповнення бюджету було виконано лише на 70%. Незважаючи на майже 100-відсоткову девальвацію і вже галопуючу інфляцію, доходи держскарбниці зростають удвічі повільніше, ніж передбачали його укладачі (і тут необхідно "передати привіт" нашим "доблесним" митникам, але це - тема окремої розмови). Тож, за прогнозами більшості експертів, бюджетний дефіцит до кінця 2014-го мінімум на 20–30 млрд грн перевищить погоджений із МВФ показник (63 млрд грн). І це не враховуючи дефіциту НАК "Нафтогаз України" і Пенсійного фонду. Запровадження нових податків, зокрема на депозити, і підвищення ставок за користування надрами не виправдали очікувань. Заплановані 17 млрд грн доходів від приватизації в реальності виявилися 0,06 млрд.
"Грошей не вистачає з об'єктивних причин. По-перше, у нас виробилася певна звичка жити з дефіцитним бюджетом, і ніхто не сприймає цього як катастрофу. По-друге, навіть зобов'язання, взяті Україною перед МВФ, щодо втримання дефіциту держбюджету не є стимулом для влади. Адже є досвід співробітництва фонду з тими ж Грецією та Іспанією, які аналогічні зобов'язання порушували, але на їхньому кредитуванні це жодним чином не позначилося", - розповів DT.UA Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик РА "Експерт-Рейтинг".
"Рівень бюджетного дефіциту розраховувався, якщо згадаємо, за умови закінчення бойових дій наприкінці літа. Цього не сталося, і тільки цей фактор призведе до збільшення дірки в бюджеті, - поділився міркуваннями із DT.UA Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень. - Звісно, МВФ може піти на поступки і поставитися з розумінням до того, що Україна не виконала взятих на себе зобов'язань. Але наступного року фонд однозначно вимагатиме різкого скорочення державних видатків. У нинішній ситуації це необхідність, без якої економіка країни не зможе функціонувати".
Та й саме по собі одержання грошей МВФ не має бути для уряду самоціллю, що дає можливість "залатати" бюджетні діри і перекрити втрату резервів, спровоковану здебільшого непокритою емісією гривні. Та навіть інші джерела фінансування, які відкриються слідом за МВФ, теж можуть розглядатися тільки як тимчасові рішення, що підвищують довгострокові ризики. Очікуючи 550 млн дол. від ЄБРР, 680 млн дол. від Європейського інвестиційного банку, 300 млн дол. від ЄС і 2,7 млрд дол. від МВФ, уряд до останнього зволікатиме з пошуком інших шляхів стабілізації держбюджету, лише номінально виконуючи вимоги міжнародних організацій.
Держборг тим часом уже
досягнув 64% ВВП, це понад
50 тис. грн на одного працездатного українця. За даними Мінфіну на 1 жовтня ц.р., сукупний український зовнішній борг уже перевалив за 41 млрд дол. За оцінками економіста Олексія Молдована, тільки його обслуговування, з урахуванням нинішніх темпів девальвації, потребуватиме від України чверті її держбюджету. З одного боку, в умовах, коли інвестори країну залишили і левову частку капіталів правдами і неправдами було виведено з країни, кредити МВФ - єдине, що допомогло країні не збанкрутувати. З іншого - зростання боргових зобов'язань створює тиск на держфінанси і потребує додаткових джерел їх поповнення в бюджеті 2015 р., проекту якого досі ще немає. Як і змін до Податкового і Бюджетного кодексів, на яких він має ґрунтуватися.
Бюджет розірваний
Ситуативні й половинчасті заходи щодо виходу з кризи, яких вживають сьогодні, лише поглиблюють її. Замість раціонального скорочення видатків, боротьби з корупцією та дерегуляції бізнесу уряд іде шляхом своїх попередників. Наприклад, залучаючи
16,6 млрд грн за рахунок держпозик та ігноруючи той факт, що за останні кілька місяців, за оцінками НУО "Ціна держави", НБУ вже "надрукував" понад 90 млрд грн, і кожен наступний мільярд непокритої емісії підштовхує національну валюту до прірви. Або випускаючи ОВДП у рахунок переплати за податком на прибуток підприємств, в обсязі 9,7 млрд грн. У той час як державі необхідно зменшити фіскальний тиск на бізнес і дати йому можливість працювати, дивна і суперечлива практика переплат за податками не просто не скасовується, але ще й збільшується борговими паперами.
Неоднозначним рішенням стала і так звана економічна блокада територій, які перебувають під владою сепаратистів. Нагадаємо, постанова уряду №595, логічно доповнена відповідним рішенням РНБО, фактично зобов'язує органи управління всіх рівнів переміститися на території, підконтрольні українській владі. Те саме стосується і громадян, які одержують будь-які соціальні виплати від держави. Україна позбавила "народні республіки" всіх бюджетних виплат, включаючи дотації, пенсії та зарплати. Протягом місяця НБУ припинить обслуговування всіх банківських рахунків на територіях, захоплених сепаратистами. Згідно із затвердженим списком йдеться про 23 міста обласного значення, дев'ять районів цілком і один - частково.
Державні і місцеві органи самоврядування, звичайно, переїдуть (деякі вже це зробили), і тільки-но це станеться, усі належні виплати вони одержать. Отут державні видатки не скоротилися, а навпаки, збільшилися, тому що переїзд навіть однієї людини вимагає витрат, а переїзд організацій і поготів. "Чиста" економія можлива лише на фінансуванні вугільної індустрії та виплатах пенсій, але на першому й так заощаджували з квітня, а приймаючи рішення заощаджувати на другому, необхідно враховувати ту досить важливу обставину, що, не одержуючи пенсій, старенькі залишаться без коштів для існування. До того ж саме для пенсіонерів переїзд до іншого регіону найважчий і пов'язаний з труднощами.
За даними управління Пенсійного фонду в Донецькій області, з 4,3 млн жителів регіону 1,1 млн працюючих і 1,3 млн пенсіонерів. При цьому середня пенсія в області за рахунок великої кількості шахтарів і металургів вища, ніж загалом по Україні (1829 грн проти
1670 грн). На сьогодні свої пенсійні виплати на територіях, підконтрольних українському уряду, перереєстрували тільки 300 тис. донецьких пенсіонерів, ще мільйон цього не зробили й напевно вже не зроблять. У що в підсумку виллється подібна економія - велике питання, тому що цей крок матиме не лише економічні наслідки…
Заяви про те, що Донбас не платить податків, також перебільшені. За інформацією департаменту фінансів Донецької облдержадміністрації, за січень-вересень цього року до загального фонду місцевих бюджетів (з урахуванням трансфертів з держбюджету) надійшло 12,4 млрд грн. При цьому надходження власних і закріплених податків і зборів до загального фонду зведеного бюджету області становили
6,7 млрд грн. Справді, якщо порівнювати з минулим роком, то надходження скоротилися на мільярд, але ж не зникли. Більшість великих підприємств навіть на території, яка опинилася під економічною блокадою, продовжують роботу. Серед них як мінімум п'ять найбільших шахт ДТЕК, підприємства групи "Норд", компанія "Геркулес", фабрика АВК, інші великі підприємства харчової промисловості. Один тільки окупований сепаратистами Донецьк за десять місяців цього року виконав дохідну частину бюджету на 89% - це понад 4,2 млрд грн. Економічна блокада елементарно позбавить підприємства, які донедавна якось примудрялися працювати та платити податки, можливості це робити. Понад те, запропоновані раніше урядом зміни до Податкового кодексу передбачають, що податки оплачуватимуться підприємствами не за місцем реєстрації, а за місцем діяльності. Що остаточно відсікає всі податкові надходження від компаній, які зареєстровані на територіях, підконтрольних владі, але працюють у зоні економічної блокади.
Очевидні плюси в прийнятому рішенні - це можливість краще контролювати статті держвидатків і неможливість для сепаратистів ці видатки використовувати для своєї діяльності. Але питання ціни, причому вираженої не лише в гривнях, залишається відкритим.
Бюджет приречений?
"Основним макроекономічним ризиком для невиконання держбюджету на 2014 р., ступінь впливу якого не було оцінено належним чином від самого початку, стала саме війна на Сході України, - вважає Андрій Забловський, головний експерт Ради підприємців при КМУ. - Решта факторів, як, наприклад, майже 100-відсоткова девальвація гривні, дефіцит поставок природного газу, падіння обсягу промислового виробництва на 9,4% за січень-жовтень 2014-го, падіння рівня податкових надходжень, скорочення обсягу прямих іноземних інвестицій у країну (на 4,7 млрд дол. за період із січня по вересень
2014 р.), відплив капіталу, падіння обсягів зовнішньої торгівлі з РФ і країнами Митного союзу (майже на третину), стали в тому чи іншому ступені прямим наслідком воєнного конфлікту на Донбасі".
"Якщо бюджетна криза продовжиться і не буде вжито заходів щодо скорочення дефіциту держфінансів, Україна фактично втратить свій економічний суверенітет. Ми вже залишилися без інвесторів, капітал продовжить скорочуватися, а населення - зубожіти. При цьому так просто "відхреститися" від Сходу не вийде: підприємства Західної та Центральної України дуже залежні від імпортної складової своїх виробництв, і нині як ніколи їхнє майбутнє залежить від роботи експортерів", - пояснює економіст Олексій Молдован.
Логічним вирішенням проблеми з виконанням держбюджету стало б скорочення державних видатків, які до кінця 2014 р. можуть перевищити 50% ВВП. Але влада, яка регулярно закликає громадян затягти паски, сама не квапиться виконувати свої ж поради. "Розпочинати економію необхідно зі скорочення держапарату. Це першочергове завдання. В Україні величезна кількість чиновників, роками створювалися різноманітні комісії, агентства, комітети, роль і сенс функціонування яких не зрозумілі не лише обивателям, а й експертному середовищу. Багато наших інституцій дублюють функції, що в результаті тільки подвоює державні видатки. Розмови про скорочення чиновників ведуться постійно, результатів поки що немає", - вважає Олександр Жолудь.
Дослідники робочої групи VoxUkraine заради зниження фінансування держапарату пропонують скоротити 20(!) міністерств і відомств, паралельно створивши детальну та прозору систему надання даних про бюджетні видатки основних його розпорядників, а також систему держзакупівель, яка дозволяла б аналізувати їхню доцільність не після, а до проведення торгів. Пропозиції радикальні, але якщо подивитися на те, як скорочувалася кількість чиновників цього року, переконуєшся, що лише радикальні методи будуть ефективні. Судіть самі, на початок жовтня в Мінекології скоротили аж шість чоловік, у Мінекономіки, апарат якого перевищує 1200 співробітників, - дев'ять, а в МЗС на шляху реформ і зовсім збільшили кількість службовців. Анітрохи не переймаючись, Міністерство сім'ї, молоді та спорту, реально скоротивши співробітників, не скоротило фонду оплати праці та підвищило зарплати тим працівникам, які залишилися у відомстві, - отака економія держкоштів. Якщо не розпочати кардинальних змін і продовжувати такі "реформи" й надалі, держбюджет 2015 р. повторить долю свого попередника.
Одним із головних випробувань для бюджету майбутнього року стануть соціальні виплати. "Для того, щоб їх проіндексувати з урахуванням нинішньої інфляції, знадобиться додатково 20–30 млрд грн. Швидше за все, виплат не підвищуватимуть, і першими, по кому сильно вдарить нинішня криза, стануть саме незахищені верстви населення", - вважає Олексій Молдован.
І, мабуть, визначальною має бути твереза оцінка поточного становища в країні. На жаль, усі без винятку відомства грішать "прикрашанням" правди, бажанням подати ситуацію в кращому, ніж є насправді, світлі. Чого тільки варті заяви голови НБУ про те, що в бюджет майбутнього року буде закладено курс у 13 грн за долар. По суті, бюджетний дефіцит - це невміння планувати, помножене на відсутність резервів. "Бюджет на 2015 р. має насамперед виходити з того, що ситуація на Сході матиме ознаки перманентного конфлікту, з адекватного курсу гривні (мінімум на рівні 14–15 грн), падіння реального ВВП на 2–3%, недоотримання валютної виручки від торгівлі з РФ і країнами Митного союзу на рівні 5 млрд дол., продовження скорочення обсягу прямих іноземних інвестицій в 2–3 млрд дол., падіння обсягу промислового виробництва на 4–5%, неотримання запланованих (1–1,5 млрд дол.) фінансових ресурсів від приватизації наступного року та інших негативних явищ", - переконаний Андрій Заблоцький.
На думку Олексія Молдована, концентруватися потрібно все-таки на пошуку додаткових джерел доходів, тому що у виконанні українських чиновників скорочення видатків чомусь завжди б'є тільки по бідних українцях. Проте й додатковий прибуток економіст радить шукати не там, де це зазвичай роблять фіскальні служби. "Світовий досвід показує, що за умов стагнації дерегуляція необхідна як повітря. На бізнес не можна тиснути, навпаки, йому потрібно дати свободу, можливість працювати та розвиватися. Підвищення податків найменшою мірою має стосуватися дрібних і середніх підприємців. Будь-який корупційний тиск повинен негайно припинятися. Існує чимало досліджень, які підтверджують ці твердження, і маса стратегій виходу з аналогічних кризових ситуацій, що базуються на багаторічному міжнародному досвіді. І незрозуміло, з яких причин влада не використовує цих напрацювань при прийнятті рішень", - каже експерт.
Утім, відповідь очевидна - це радикальність і непопулярність необхідних реформ. І для того, щоб 2015 р. не був економічно провальним, за дев'ять місяців перебування "камікадзе" при владі більшість із них УЖЕ потрібно було розпочати реалізовувати. І річ, мабуть, далеко не завжди в банальному нехлюйстві та небажанні працювати - надто часто могли бути порушені інтереси близьких до нинішньої влади лобістів і бізнесменів. "Благо", війна - чудовий привід для виправдання будь-яких невдач. Але саме війна, яка виявилася для окремих персон при владі та поруч із нею "рідною матір'ю", якщо так і не розпочнуть вживати реальних заходів на противагу, все-таки остаточно потягне в прірву економіку України. Разом із псевдодерегуляцією, квазізниженням фіскального тиску та псевдоскороченням держслужбовців. Невже цього все-таки доведеться дочекатися?