До останнього часу один із головних фігурантів внутрішнього газового скандалу - Державна митна служба України - фактично зберігала мовчання. На запит, відправлений «ДТ» минулого тижня, ДМСУ дала тільки дуже формальну відповідь (№9 від 14 березня 2009 року). Щоправда, пообіцявши докладні і грунтовні коментарі у найближчому майбутньому.
Коментарі, причому від першої особи - голови відомства Анатолія МАКАРЕНКА, ми справді отримали (наскільки докладні і грунтовні - судити читачам). Заодно розпитали про підходи до розв’язання найважливіших і найрезонансніших, на наш погляд, проблем у роботі відомства.
- Анатолію Вікторовичу, ви вже адаптувалися до нової посади, враховуючи «бурхливі» перші тижні перебування тут? Не задихнулися газом?
- Слава Богу, вже видихнув (усміхається). Принаймні поки. Що стосується професійної адаптації, то її практично не було. Як і часу на розгойдування.
- Тоді повернімося до запитань, які ми вам адресували в нашому попередньому номері. Вони стосувалися прозорості та законності процедури розмитнення газу, закачаного в підземні сховища на адресу компанії «РосУкрЕнерго». Що собою являє ця процедура? У чому її особливість? Яка відмінність при оформленні документів на транзитний газ і газ, що поставляється для споживачів України?
- Процедура оформлення газу ідентична процедурі оформлення практично будь-якого іншого товару, котрий заявляється в режим імпорту, тобто для вільного обороту на території України. Звісно, існує певна специфіка, пов’язана з обліком цього товару. Зокрема, потрібно мати точні дані, скільки газу було закачано в сховища, скільки було використано і скільки - транспортовано. Але ця специфіка не позначається на особливостях здійснення митних процедур.
- Тоді поясніть, будь ласка, чому 6,3 млрд. кубометрів газу із 11, які були направлені на адресу «РосУкрЕнерго» і зберігаються в ПСГ «Укртрансгазу», можна було розмитнити на користь НАК «Нафтогаз України», а всі 11 млрд. кубометрів - ні?
- НАК «Нафтогаз України» було заявлено до оформлення саме цей обсяг газу, за цей обсяг було перераховано до бюджету необхідні платежі, і митниця провела оформлення саме цього обсягу. Щойно буде заявлено до оформлення решту обсягу, сплачено з нього необхідні платежі, митниця проведе оформлення і наступної партії газу.
- Чи можете ви дати однозначну відповідь: законною є операція (щодо оформлення 11 млрд. кубометрів газу) чи ні? І чому?
- Дії митниці щодо оформлення цієї партії газу є абсолютно законними. Можу процитувати голову СБУ Валентина Наливайченка, який цього тижня з парламентської трибуни заявив таке (зачитує за стенограмою засідання ВР): «У наших підземних сховищах знаходиться 11 млрд. кубометрів природного газу, закачаного корпорацією «РосУкрЕнерго» у 2005-2007 роках. За цивільно-правовою угодою НАК «Нафтогаз України» набула право власності на цей газ».
Власник заявив товар митниці, митниця здійснила необхідні правові процедури. Платежі - у держбюджеті. Більше мені додати нічого.
Таким чином, у цьому питанні поставлено крапку. У будь-якому разі, я сподіваюся на це.
- Чи так це, якщо у четвер глава держави засумнівався в об’єктивності цих заяв пана Наливайченка?
- До Держмитслужби не може бути претензій, оскільки ми чітко дотрималися всіх процесуальних норм. Якщо казати по суті, НАК «Нафтогаз» як декларант заявила до митного оформлення цей газ на підставі договору з «Газпромом» про його купівлю-продаж. На момент митного оформлення газу всі ці документи були у нас на руках. Вони перевірялися до оформлення працівниками Енергетичної митниці, а після оформлення - працівниками центрального апарату ДМСУ. І зараз їхні копії теж є у нас у наявності (демонструє принесений на його прохання чималий стос документів). Все це дало змогу абсолютно спокійно провести митне оформлення цього газу.
Хочу підкреслити, що насамперед питання визначення права власності на газ слід розглядати у відносинах НАК «Нафтогаз» - ВАТ «Газпром», а не НАК «Нафтогаз» - Держмитниця.
- Чи могли б ви навести перелік і дати конкретні посилання на документи, на підставі яких здійснювалося розмитнення спірного газу?
- Я можу вам продемонструвати копії цих документів, аби ви могли переконатися в їхньому існуванні, однак не можу передати, оскільки вони є об’єктом комерційної таємниці.
Основними документами є (показує копії):
- зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу газу КП-ПХГ-2 від 20.01.09 р. між ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України»;
- акт приймання-передавання газу №2 від 06.02.09 р. відповідно до Договору КП-ПХГ-2 від 20.01.09 р.;
- рахунок №5 від 04.02.09 р. на передоплату за договором КП-ПХГ-2 від 20.01.09 р., а також низка інших необхідних стандартних документів, передбачених процедурою.
- То чи можна вважати спровокований чи то політичними, чи то комерційними інтересами конфлікт, до якого виявилися втягнутими два силові відомства, повністю вичерпаним? І що претензії СБУ до ДМСУ знято остаточно?
- Я не готовий стверджувати це однозначно. Ви ж бачите, там досі є різні точки зору (усміхається).
Якщо говорити про нас, то митні органи в момент проведення слідчих дій передали в СБУ всі документи, що стосуються митного оформлення цієї партії газу.
- Чи є у вас претензії до спадку вашого попередника Валерія Хорошковського?
- Держмитслужба перебуває в такому ж стані, як і переважна більшість інших державних органів в умовах світової та внутрішньої економічної кризи. У нас є колосальний потенціал і колосальні напрацювання, зроблені не лише за минулий рік, а й за всю історію існування митниці. Це і кадровий потенціал, і позитивний імідж служби в Європі, і напрацювання у створенні «електронної митниці», удосконаленні процедур.
Однак є й серйозні проблеми. Останнім часом ми скоротили діалог із бізнесом, ми рідко пояснювали ринку свої кроки. Сьогодні іноді важко відповісти на деякі запитання, пов’язані, наприклад, з адмініструванням митної вартості, з регулюванням діяльності митних брокерів, зі згортанням режиму сприяння прозорим платникам податків.
Якщо ж казати про спадок, то система досі функціонує стабільно. Вважаю головним своїм завданням в умовах кризи - зберегти позитивний потенціал митниці. Я маю на увазі передусім професійну складову, а по-друге - недопущення політизації служби.
- Коли вже ви самі заговорили про політизацію Митної служби, то чи не було вам соромно за огляд екс-голови ДМСУ Валерія Хорошковського в аеропорту Бориспіль?
- По-людськи, можливо, цей елемент оперативного реагування на депутатський запит не додав мені жодної приємної хвилини. Але служба вимагає чіткого виконання сформованих десятиріччями правил: за наявності інформації про можливе переміщення заборонених до ввезення предметів митниця зобов’язана відреагувати на такі сигнали. Хоча я чудово розумів, що ця справа набуде політичного і публічного забарвлення. Враховуючи делікатність цього випадку, можу вас запевнити, що митники діяли максимально коректно, у межах своїх повноважень.
Та коли вже про це зайшла мова, можу поставити зустрічне запитання: а чи не соромно тим, хто санкціонував незаконні дії стосовно митників під час відомих «газових» подій, призначивши їх цапами відбувайлами в протистоянні, до якого вони мають дуже мало стосунку?
- Це правда, що весь цей час ви і ваша сім’я перебуваєте під пильною увагою спецслужб?
- Пропонуєте мені відбутися жартом з цього приводу, тому що говорити про стеження і прослуховування - ознака поганого тону? Я ставлюся до такої інформації більш ніж спокійно. Знаєте, свого часу один із спікерів казав: «Хай слухають, щоб їм позакладало!» (сміється). Що до цього ще додати?
- Тобто на вас чинять тиск?
- Я понад три роки очолював найбільшу митницю України, і ті, хто намагався на мене тиснути (а це були різні сили - від комерційних до політичних), знають, що це марно.
Хоча певне «підтискання» існує - всебічне, яке не залежить від політичного забарвлення, насамперед - у кадрових призначеннях. З вдячністю і розумінням ставлюся до рекомендацій, але прошу не «допомагати» мені у такий спосіб керувати Митною службою. Сподіваюся, поки що справляюся сам.
- Але дискомфорт, признайтеся, відчуваєте?
- Я почуваюся досить комфортно хоча б тому, що при призначенні нікому жодних зобов’язань не давав. І в момент призначення від мене ніхто жодних зобов’язань не вимагав. Іноді в мене виникають тертя з тими чи іншими лобістами кадрів, але вони знають мою позицію: якщо людина непрофесійна або заплямована, проштовхнути її через мене в митну систему буде дуже складно.
- Здається, мало не всі ваші попередники до переліку своїх пріоритетів вносили боротьбу з корупцією і хабарництвом на митниці. Успіхи, м’яко кажучи, не вражають: мало хто не знає, що митне відомство пронизане корупцією наскрізь, причому її паростки проникають у найвищі ешелони влади. А якими методами ви плануєте боротися з корупцією і, зокрема, з хабарництвом у лавах очолюваного вами відомства?
- Як і більшість структур влади, Митна служба, на жаль, хвора. Та я переконаний, що хворого можна вилікувати. Митниця хвора рівно настільки, наскільки заражені цією хворобою, корупцією, інші правоохоронні структури, та й усі органи влади. Тож проблема справді має серйозний системний характер...
Боротьбу вже розпочали. Наведу один приклад: нещодавно я представляв нового начальника Львівської митниці. У залі сиділи керівники всіх пунктів пропуску на кордоні. Усі сказали: «Так, підтримаємо однозначно, боротимемося». Проте через тиждень багато з них зробили усе з точністю до навпаки.
На цей момент я вже був готовий одержувати об’єктивну інформацію про ситуацію на кордоні від представників бізнесу. І, до речі, налагоджені механізми зворотного зв’язку з підприємцями - дуже ефективний метод боротьби з хабарниками. Бізнес досить оперативно сигналізує про все, що відбувається в регіонах. І своє завдання я вбачаю ще й у тому, щоб вчасно почути і прочитати ці сигнали. Надійшла негативна інформація - після її перевірки довелося прийняти певні кадрові рішення.
- Невдовзі відбудуться масові чистки?
- Відбувається спокійна та об’єктивна ротація особового складу і насамперед у місцях так званого ризику: на західному кордоні, в Одесі, на кордоні з Придністров’ям. І перші результати ротації вже є.
Днями у ЗМІ широко пролунала інформація про те, що на західному кордоні уп’ятеро збільшилася кількість легкових автомобілів, які нелегально перевозять м’ясну продукцію. Це - не зростання контрабанди, а наслідок посилення боротьби з нею митниці. Ми перекрили канал так званого промислового нелегального ввезення, коли їдуть цілі колони великовантажних рефрижераторів. У результаті м’ясо перевантажили в легкові автомобілі, перейшли на так званий човниковий спосіб. Це була спроба зловмисників знайти інші шляхи для своєї незаконної діяльності.
Хочу відповідально заявити, що митниця і надалі, за можливості, діятиме на випередження.
- Ви кажете про ротацію. Виходить, людину обвинувачено у зловживаннях, а їй загрожує максимум ротація. Тобто хтось попався, а його тільки звільнили, він якийсь час пересидить у менш теплому місці, а потім знову повернеться? Схоже відбувається у більшості інших владних структур. Чи не є така фактична безкарність однією з головних причин наших негараздів?
- До вашого відома, сьогодні в трудових спорах із Митною службою перебувають 150 співробітників, звільнених за ті чи інші дії. Усі вони намагаються відновитися. Моя позиція тут дуже жорстка: підемо до найвищих судових інстанцій, обстоюючи свою позицію. Жоден викритий у корупційних діях співробітник не має бути відновлений у митних органах. Це те, що перебуває в межах нашої компетенції і повноважень.
- Та все ж таки, чому звільнена через корупційну складову людина не перебуває під слідством, а позивається проти Митної служби?
- Не в кожному випадку відкрито кримінальну справу. На сьогодні Митна служба не має права оперативно-розшукової діяльності, відповідно, вести кримінальні справи, у тому числі щодо наших співробітників, ми не можемо. Зібрані нами матеріали передаються до інших правоохоронних органів. Що відбувається з цими матеріалами далі, чи порушено кримінальні справи, чи доведено їх до суду, чи є судові рішення щодо них - ми не знаємо.
Іноді доходить до абсурду: нам як організації, що не має права оперативно-розшукової діяльності, цієї інформації навіть не надають - мовляв, не ваша компетенція А вже через рік цей співробітник «випливає» з рішенням суду про поновлення його на робочому місці, повернення його в митні органи.
- У вас є команда, яку ви ведете в керівництво Митної служби? Це будуть співробітники Київської регіональної митниці?
- Слово «команда» я вживаю рідко. Команди в розумінні «кола людей, які прийшли з тобою і з тобою ж підуть» у мене немає.
Що стосується команди митної, то для роботи в центральний апарат обов’язково запрошу працівників не тільки Київської регіональної митниці, а й інших регіонів, аби центральний апарат трохи «подихав» реальним духом митниці. Адже центральний апарат має знати, які рішення ми приймаємо, для чого пишемо і як потім наші листи сприймаються на місцях, позначаються на платниках податків.
На жаль, за останні роки дуже зросла митна бюрократія. Замість того щоб займатися оформленням вантажів, працівники служби змушені витрачати величезну кількість часу на «листування один з одним». Потім це усе перекладається на плечі суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
- Торік лунало багато бравих реляцій про вражаюче зростання надходжень до держбюджету від ДМСУ. Не секрет, що саме наповнюваність бюджету - найважливіший критерій ефективності роботи митниці та її керівника. Як ви збираєтеся в умовах економічної кризи забезпечити прийнятні для Кабміну показники?
- 2008-й був роком стрімкого зростання обсягів імпорту, який надходив на митну територію України. На сьогодні обсяги імпорту скоротилися більш як удвічі. Відповідно, скоротилися і надходження податків.
Мушу констатувати: незначне пожвавлення імпортних потоків було тільки напередодні запровадження додаткової 13-відсоткової надбавки до мита. Зараз ми спостерігаємо спад. За надходженнями до Державного бюджету у доларовому еквіваленті ми повернулися на рівень 2007 року.
- А чи можна тут детальніше?
- Можна. Як ви знаєте, через світову фінансову кризу обсяги імпорту, починаючи з минулого року, істотно знизилися. Якщо порівнювати показники січня-лютого 2008-го і 2009 року, то в цифрах це виглядає так: 9,5 млрд. дол. проти 4,2 млрд. дол. Тобто обсяг імпорту скоротився в 2,2 разу.
Причому особливо відчутно знизився імпорт за так званими бюджетоутворюючими групами, котрі забезпечували 2008 року до 60% надходжень (без урахування нафти та газу). Учетверо знизився імпорт автомобілів, устаткування та транспорту, у 3,9 разу - металопродукції, удвічі - продукції хімічної промисловості. Тільки за цими товарними групами бюджет недоотримав близько 900 млн. дол.
- Анатолію Вікторовичу, не сприйміть як провокацію, але, готуючись до інтерв’ю, нам удалося роздобути деяку інформацію. Назвемо її результатом проходження умовного порушника через один із пунктів пропуску. От схема: скільки грошей і кому має дати водій, щоб без проблем пройти контроль у пункті пропуску. Як ви бачите, існує ціла система поборів, у якій, крім митників, беруть участь також прикордонники, ветеринари, фітосанітари. А прикордонники навіть двічі - на в’їзді і на виїзді з пункту пропуску. Як ви це прокоментуєте?- Як можу прокоментувати? Звичайно, це неправильна, страшна ситуація. Це тільки підтверджує мої попередні слова, що ламати систему потрібно всім разом. Митник сам ні вибудувати, ні зруйнувати тіньову схему не може. Йому просто не дадуть.
Вихід я бачу в мінімізації кількості органів контролю на кордоні. Цього можна досягти запровадженням попереднього документального контролю, іншими механізмами мінімізації людського чинника.
Говорив і повторю ще раз: митниця хвора на корупцію рівно настільки, наскільки на неї хворе суспільство. Починаючи зі студентської лави, наші діти тренуються вирішувати питання. З них виростають ті, «хто дає» і ті, «хто бере» хабарі. Адже митники мають можливість брати в тому числі й тому, що є безліч тих, хто дає. Тобто фактично суспільство їм дозволяє робити це. Більш того, у ньому культивуються часом спотворені цінності - іноді молоді співробітники приходять у митні органи вже «заточеними» на хабарі.
Інше питання в тому, що митниця - поле одного з максимальних корупційних ризиків. Адже тут величезний товарообіг, фінансові потоки і контрабандні схеми.
Для зменшення цього ризику не треба винаходити велосипед. Є проста європейська схема, яка чудово працює вже багато років: прозорість митних та інших контрольних процедур, мінімізація людського чинника, чітке розмежування функцій правоохоронних органів, невідворотність покарань за корупційні дії. Цим шляхом ми і намагаємося піти.
- А яким шляхом розв’язуватимуть проблеми регулювання діяльності митних брокерів, до яких ви самі раніше висували серйозні претензії? Чи не вважаєте скасування наказу №1334 поразкою ДМСУ?
- Дію цього наказу я призупинив. Але не вважаю, що це поразка Митної служби. Ми наполягатимемо на тому, що митний посередник має відповідати за свої дії. Він не може бути безвідповідальним, з огляду на ту величезну роль, яку відіграє в процесі митного оформлення товарів.
Хочу звернути увагу на дуже важливий аспект цієї проблеми. Сформувався цілий прошарок посередників між бізнесом і митницею, для яких корупція - це поле діяльності. Це елемент, який паразитує і заробляє на корупційному ризику. Я кажу про незначну за кількістю частину митних брокерів, яка, втім, дуже б’є по якості роботи. На превеликий жаль, серед них так само, як і серед митників, є вкрай непорядні люди. Використовуючи незнання власником вантажу митного законодавства, вони беруться вирішувати питання за хабарі. Мушу сказати, що далеко не завжди ці гроші осідають у кишенях митників.
Це комплексна проблема, і вирішувати її слід комплексно. При цьому я впевнений: якби власник вантажу хоча б раз разом із брокером і декларацією пройшовся відділом митного оформлення, він зробив би багато несподіваних і приємних стосовно митниці відкриттів. І неприємних - щодо брокера.
Заради справедливості зазначу що, безумовно, не можна і всіх брокерів стригти під один гребінець. У мене є чимало прикладів, коли брокер є професіоналом і при цьому абсолютно порядною людиною.
- Але наказ ви все-таки скасували, сіли за стіл переговорів. Конфлікт ДМСУ з брокерами можна вважати вичерпаним?
- Конфлікт мав штучний характер. Митна служба намагалася таким чином провести ревізію системи. Одна тільки процедура перескладання іспитів привела до того, що кількість брокерів істотно зменшилася. І не тому, що хтось не зміг скласти іспит - у слабких була можливість перескладати його необмежену кількість разів. Кількість брокерів зменшилося насамперед тому, що «мертві душі» на іспити не пішли.
У цих результатах ми бачимо безумовний плюс. Інша річ, що методи митниці були трохи незграбними. Нині, як ви самі зазначили, пошук шляхів розв’язання цієї проблеми переведено в якісно нову площину. Зокрема, зараз ліцензійні умови на право здійснення господарської діяльності митного брокера публічно обговорюються і опрацьовуються за участі всіх причетних сторін: Держмитниці, Держпідприємництва і зацікавленої громадськості. Що саме по собі конфлікт вичерпує, оскільки в такому форматі оптимальне рішення обов’язково буде знайдено.
Об’єктивка «ДТ»
Анатолій Макаренко. Рік народження - 1964-й. У 1986 році закінчив Київське вище військово-морське політичне училище, у 2000-му - Харківську державну академію міського господарства за фахом «економіст».
Капітан другого рангу запасу, служив на Північному флоті на посаді заступника командира атомного підводного човна.
У системі Державної митної служби почав працювати у січні 1999 року з посади інспектора і звання лейтенанта.
Попередня посада - начальник Київської регіональної митниці (із жовтня 2005-го по січень 2009-го).