Доволі оптимістичним виглядає недавно опублікований інфляційний звіт НБУ за жовтень із прогнозом на 2025-й і наступні роки. Однак реалії можуть істотно підкоригувати ці прогнози.
Незабезпеченої емісії не буде, інфляція 2026-го знизиться до 5%
Відповідно до прогнозу НБУ, інфляція почне знижуватися вже навесні 2025 року. Уповільненню темпів зростання цін наступного року сприятимуть зважена монетарна політика емітента, ослаблення зовнішнього цінового тиску, поліпшення ситуації в енергосекторі. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 року та її приведення до цілі 5% 2026-го.
Утім, нижче ми процитуємо низку застережень Нацбанку, зроблених на той випадок, якщо цієї цілі не буде досягнуто в прогнозовані строки. Але спочатку про позитив.
Менший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії та трохи вищі врожаї ранніх зернових культур дали можливість НБУ підвищити прогноз зростання реального ВВП 2024 року до 4%. Бюджетні стимули, підкріплені істотними обсягами міжнародного фінансування, збільшення доходів домогосподарств, а також нарощування обсягів виробництва в рослинництві й стійкий зовнішній попит сприятимуть подальшому зростанню української економіки — на 4,3–4,6% у 2025–2026 роках.
Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування досягне 41,5 млрд дол., а наступного — 38,4 млрд. Збереження зовнішньої підтримки разом із достатніми обсягами внутрішніх ринкових запозичень дозволять уряду й надалі покривати значний дефіцит бюджету, не звертаючись до емісійного фінансування.
Протягом наступних років НБУ має намір утримувати дисконтну ставку на рівні 13% і зберігати активну присутність на валютному ринку. Крім того, з липня НБУ призупинив пом'якшення процентної політики. Це підтримало інтерес до гривневих заощаджень, ставки за якими нині забезпечують належний захист від інфляційного знецінювання. У результаті восени відновився приплив строкових депозитів населення в гривні, збільшилися вкладення в ОВДП у національній валюті.
Курс гривні помірно коливатиметься в обидва боки, реагуючи на зміну ринкових умов, що і надалі посилюватиме адаптивність валютного ринку й економіки, прогнозує НБУ.
Ризики
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки й економічного розвитку залишається повномасштабне російське вторгнення. Зберігаються ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрату людей, територій і виробництв. Крім того, російська агресія продовжить генерувати такі ризики:
- виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримки обороноздатності;
- можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск;
- подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій і подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
У третьому кварталі темпи зростання споживчих цін прискорилися до 8,6% р/р, а базового індексу споживчих цін — до 7,3% р/р. Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через:
- меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування;
- розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків;
- подальше загострення диспропорцій на ринку праці й дефіцит електроенергії під час опалювального сезону.
У результаті споживча інфляція досягне 9,7% на кінець 2024 року й залишатиметься високою в першому півріччі 2025-го.
Прискорення базової інфляції в третьому кварталі значною мірою відображало зростання виробничих витрат. У результаті швидше дорожчали такі компоненти базової інфляції, як послуги й непродовольчі товари: 10,9% р/р у вересні порівняно з 9,9% р/р у червні та 2,2% р/р у вересні порівняно з 0,4% р/р у червні відповідно.
Як і в другому кварталі, на ціни тиснула висока вартість електроенергії для непобутових споживачів. Про це свідчили високі рівні промислової інфляції: 27,1% р/р у вересні порівняно з 26,7% р/р у червні, а пікове значення в липні досягло 33,3% р/р. Додатковий тиск на виробничі витрати буде зумовлено подальшим збільшенням витрат бізнесу на оплату праці через дефіцит кадрів.
Адміністративна інфляція залишиться високою через подальше підвищення акцизів і потребу привести тарифи на послуги ЖКГ до економічно обґрунтованих рівнів. Зростання адміністративно регульованих цін у вересні прискорилося до 14% р/р порівняно з 13% р/р у червні 2024 року. Адміністративну інфляцію трохи стримував мораторій на підвищення тарифів для населення на окремі послуги ЖКГ. Очікується, що він обмежуватиме підвищення адміністративних цін і наступного року.
Подорожчання палива суттєво сповільнилося — до 6% р/р у вересні (з 25,5% р/р у червні). Однак значні запаси палива даватимуть лише короткостроковий знижувальний ефект. У міру їхнього вичерпання і під впливом подальшого підвищення акцизів і ефекту переносу від ослаблення обмінного курсу гривні, що відбулося, зростання цін на паливо прискориться більш як до 9% наприкінці 2024-го й майже весь 2025 рік перебуватиме на високому рівні. Однак очікуване поступове зниження світових цін на нафту компенсує подальше зростання акцизного навантаження, і в середньостроковій перспективі зростання цін на паливо сповільниться.
Ризики збільшення потреб на підтримку обороноздатності залишаються значними, тому НБУ збільшив прогноз дефіциту бюджету на поточний рік до 23,3% ВВП.
Високі витрати на потреби сектору оборони забезпечуватимуться додатковими заходами з мобілізації бюджетних доходів і більшими обсягами боргових залучень. Основний ефект від цих заходів проявиться в дохідній частині наступного року, тому дефіцит бюджету 2025-го скоротиться до 19,6% ВВП.
Для поточного року ризик недоодержати очікуване фінансування є низьким, однак для наступних років він залишається вагомим. Попри запевняння партнерів у продовженні підтримки України, регулярність і достатність офіційного фінансування можуть бути забезпечені неповною мірою, оскільки бюджети в більшості країн на наступний рік ще не затверджені. Реалізація такого ризику потребуватиме реакції з боку як фіскальної, так і монетарної політики. Водночас можливі домовленості про збільшення міжнародної допомоги від партнерів, зокрема в рамках новоствореного механізму ULCM (макрофінансової допомоги від ЄС для України на безповоротній основі).
Тривала війна й значний дефіцит електроенергії зумовлять продовження зовнішньої міграції, а пізніше — повільне повернення мігрантів в Україну на прогнозному горизонті.
Ризики підвищення волатильності обсягів урожаїв через погодні умови залишаються значними з відповідним впливом на інфляцію. Водночас розширення посівних площ і додаткові інвестиції можуть зумовити збільшення врожаїв і пожвавлення тваринництва.
На прогнозному горизонті поступово підвищуватимуться акцизи й тарифи в ЖКГ, однак терміни й параметри їхнього коригування є сферою невизначеності й ризиком для прогнозу інфляції.
***
Важко щось прогнозувати в умовах широкомасштабного вторгнення й безперервних бомбардувань, навіть якщо ти Нацбанк. І не можна не бути оптимістом, навіть коли лунають вибухи, саме тому, що ти Нацбанк. Оптимізм — це ж і фінансовий інструмент теж. Загалом же під час ознайомлення з інфляційним звітом НБУ плюси діляться на мінуси. У залишку одержуємо надію на ліпші часи для українців, України та її економіки.