Гарна новина: експорт у серпні значно виріс. Цією новиною поділився Інститут економічних досліджень у вересневому місячному моніторингу.
Неважко здогадатися, що одна з головних складових зростання — початок експорту зернових нового врожаю, який не міг би відбутися без Українського морського коридору. Також збільшенню експорту в доларовому вираженні сприяли вигідні експортні ціни за рахунок зменшення логістичних витрат порівняно з попереднім роком.
Одним із важливих стимулів для зростання українського експорту/імпорту стало звернення СОТ до урядів держав-членів уникати тарифів та інших бар'єрів у міжнародній торгівлі, оскільки це може зруйнувати тридцятирічний прогрес у зменшенні розриву між багатими та бідними країнами.
Експерти також зазначають важливість для України завершення переговорів щодо ACAA (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of industrial products), або щодо «промислового безвізу». Угода покликана знизити вплив нетарифних обмежень, що відіграють надзвичайно важливу роль у сфері торгівлі промисловими товарами. Це крім ввізних мит, обнуління яких передбачено в Угоді про асоціацію з ЄС.
Експорт
У серпні, за даними митниці, експорт виріс на 27% до попереднього року — до 3,42 млрд дол. США на місяць. Це один із найвищих показників нинішнього року. При цьому експорт агропродукції збільшився на 24% р/р — до 1,91 млрд дол. Частково підвищенню показників посприяла низька база порівняння — торік український коридор для морського експорту діяв мінімально. Також до зростання експорту в доларовому вираженні привели вигідні експортні ціни за рахунок зменшення логістичних витрат порівняно з попереднім роком.
Серпневому стрибку сприяло й більш раннє завершення збирання ріпаку, пшениці та ячменю — завдяки спекотному літу. У результаті обсяги експорту цих культур значно зросли: загалом на 91% р/р.
При цьому знизився експорт кукурудзи та соняшникової олії — на 12 і 45% відповідно. Справді, кукурудзу ще потрібно зібрати, а соняшникову олію — виробити. Також одна з причин падіння експорту — нижчі перехідні запаси порівняно з минулим роком.
Експорт продукції металургії в серпні виріс на 47% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 438 млн дол. Один із позитивних факторів — стабілізація поставок електроенергії на низку металургійних підприємств.
Експорт мінеральної продукції, насамперед залізної руди, збільшився на 35% р/р — до 251 млн дол. Зростання порівняно з попереднім роком відображає поновлення експорту руди через одеські порти. Утім, темпи зростання порівняно з попереднім роком сповільнилися, і в доларовому вираженні обсяги продажів були найменшими цього року через зниження експортної ціни на руду в серпні. Фізичні ж обсяги експорту залізної руди залишилися на рівні 2,5 млн тонн.
Експорт інших товарів збільшився в серпні на 26% р/р: 817 млн дол. у серпні порівняно з 535 млн дол. у середньому за січень—липень.
Імпорт
Імпорт у серпні збільшився на 8% р/р — до 5,89 млрд дол. Сповільнення зростання імпорту частково відображає високу базу порівняння. У серпні, як і в попередні місяці, найбільше зростав імпорт енергоносіїв — на 43% р/р і підвищився до 926 млн дол. Фізичні обсяги імпорту бензину виросли на 34% р/р через формування запасів перед підвищенням акцизу з 1 вересня. Імпорт електроенергії, за даними митниці, збільшився в серпні до 136 млн дол. порівняно з 120 млн дол. у липні, хоча дані з інших джерел показують різке зниження фізичних обсягів імпорту. Це може вказувати на розбіжність у часі між фактичним імпортом і митним оформленням електроенергії.
Також виріс імпорт машин і обладнання на 18% р/р — до 2,07 млрд дол. Як і раніше, підвищувався споживчий імпорт. Імпорт акумуляторів, генераторів та інших електротоварів збільшився через пільги на імпорт, які почали діяти 1 серпня. Тому на імпорт електротоварів не вплинуло зменшення відключень електроенергії. Імпорт автомобілів залишався нижчим за торішній.
Імпорт хімічних продуктів упав на 9% р/р — до 915 млн дол. Зокрема, знизився імпорт ліків і добрив з порівняно високої бази минулого року.
Та важливо інше — відчутно скоротився розрив в обсягах експорту та імпорту. Рік тому імпорт перевищував експорт у півтора разу, що закладало неймовірні валютні ризики. Нині ж показники майже зрівнялися й динаміка надихаюча.
Бізнесу дали трохи відхекатися, але — дефіцит кадрів!
Перешкоди для діяльності бізнесу в серпні трохи змінилися, причому на краще. Це стало наслідком менших відключень від електромереж, що знизило потребу купувати дорогий імпортний газ. Проте відключення залишаються найбільшою проблемою для бізнесу: у серпні майже 59% експортерів повідомили про її важливість (для порівняння, у липні — 80%).
Водночас як для всього бізнесу, так і для експортерів зокрема зросла значущість нестачі кадрів: відповідно на 63 і 58%.
Ще однією проблемою стало структурне безробіття: навички безробітних не відповідають потребам бізнесу. Саме тому актуальна та важлива ініціатива уряду з міжнародними партнерами SkillsAlliance, покликана запустити процеси перекваліфікації та навчання для дорослих, які шукають роботу.
У серпні посилилися також логістичні складнощі, що зазначили 20% опитаних експортерів. Це може бути пов'язано з нижими обсягами перевезень через дунайські порти внаслідок низької води. Утім, у другій половині вересня зливові дощі над Центральною та Східною Європою наповнили головну водну артерію Європи. Навіть із надлишком.
Що нового в торговельній політиці України
Триває робота зі скринінгу законодавства для подальшої його синхронізації з законодавством Євросоюзу. Загалом офіційна процедура скринінгу відбувається щодо 33 переговірних глав (розділів), які згруповані за шістьома кластерами (тематичними блоками). Процедура включає два етапи: пояснювальні сесії та двосторонні зустрічі. Також розпочато сесії з підготовки української делегації до зустрічей у рамках офіційного скринінгу Єврокомісії щодо переговірного розділу «Економічних критеріїв», який відбудеться 8 жовтня. Буде створено 36 робочих груп із підготовки переговірних позицій України щодо відповідних розділів переговірної рамки ЄС.
Було оприлюднено перший посібник із перекладу законодавства ЄС (EU acquis) українською мовою. Посібник охоплює основні принципи права ЄС, термінологію, юридичну англійську мову ЄС, а також містить огляд викликів і підходів до перекладу нормативно-правових актів ЄС українською мовою.
«Транспортний безвіз», який передбачає лібералізацію вантажних перевезень, триватиме до кінця червня 2025 року. Велика ймовірність, що його дію буде подовжено й після червня 2025-го.
Парламент 22 серпня прийняв Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (№10411). Відповідний законопроєкт було розроблено саме для виконання взятих Україною зобов'язань щодо гармонізації українського митного законодавства з законодавством ЄС.
У серпні Верховна Рада ратифікувала Угоду про участь України в програмі ЄС щодо боротьби з шахрайством (EUAF). Угода передбачає впровадження ІТ-інструментів, спрямованих на посилення транснаціонального співробітництва з Єврокомісією.
Крім того, Кабінет міністрів України затвердив у новій редакції план заходів з дерегуляції. Документ передбачає близько 100 завдань і 140 покрокових заходів, спрямованих на спрощення умов здійснення підприємницької діяльності в будівництві, енергетиці, аграрній галузі, сферах земельних відносин, транспорту, логістики, інформаційних і електронних технологій, зовнішньоекономічної діяльності, виробництва.
Нарешті, 1 вересня набула чинності Угода про цифрову торгівлю між Україною та Великою Британією. Угода сприятиме розвитку малих і середніх підприємств і забезпечить тісніший зв'язок українських ІТ-компаній із цифровими ринками Великої Британії.
***
З одного боку, усе непогано — підприємці адаптуються до викликів війни, дипломати роблять усе можливе, щоб зблизити український і європейський ринки, міжнародні партнери надають усіляку підтримку. З іншого боку, на перший план виходять глибокі й системні проблеми, які швидко та просто не вирішуються, навіть якщо всі докладатимуть максимум зусиль. І дефіцит кваліфікованих кадрів, і перебої з енергопостачанням — виклики не місяців, а років. Що вже казати про те, що сама структура нашої зовнішньої торгівлі на сьогодні є системним ризиком. Якщо ти переважно продаєш сировину, а купуєш готові товари, це вже ризикова модель. Але якщо твоя сировина ще й не диверсифікована — суцільно зернові, а з урожайністю, посівними площами, добривами та кліматом лише проблеми, то ризики зростають у рази. Знизити їх без структурної трансформації всієї економіки неможливо. А це, як ви розумієте, завдання на роки, якщо не на десятиліття.