Україна більше не вдаватиметься до монетарного фінансування економіки способом друку грошей для фінансування війни проти Росії, заявив голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю Financial Times.
За його словами, це «створило величезні ризики для макрофінансової стабільності», коли минулого року банк був змушений друкувати мільярди гривень, аби закрити дефіцит бюджету.
«Це було швидке лікування, але дуже небезпечне», — додав Пишний.
Він зазначив, що метою НБУ зараз є поглинання надлишкової ліквідності шляхом посилення резервних вимог і поступове повернення до плаваючого обмінного курсу.
Пишний сказав, що МВФ зробив «революційну» зміну політики, погодившись надати позику Україні в період надзвичайної економічної невизначеності, викликаної вторгненням Росії.
Видання зазначає, що припинення монетарного фінансування, використання внутрішніх ринків облігацій і заходи щодо збільшення податкових надходжень були закладені в угоду з МВФ.
Економісти побоювалися, що Україна може потрапити в гіперінфляційну спіраль минулого року через друк грошей, щоб компенсувати затримку виплати фінансової допомоги від ЄС.
Критики стверджують, що замість цього уряд мав затягнути пояси, зробити позики в українських банків і підвищити податки та митні збори.
Керівник НБУ підкреслив, що угода з МВФ допоможе «забезпечити, щоб коаліція донорів взяла на себе зобов’язання надати допомогу в розмірі близько 40 мільярдів доларів» цього року.
Він додав, що наступного місяця НБУ перегляне свій прогноз зростання ВВП у 2023 році лише до 0,3 відсотка після 30-відсоткового падіння за минулий рік, що відображає вплив російських ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України взимку. При цьому новий прогноз не враховує жодної додаткової західної допомоги на реконструкцію.
Яким же є нинішній дороговказ від МВФ Україні, чи йде мова лише про гроші та чому Україні надзвичайно важлива співпраця з фондом аналізував Михайло Джус в статті «На старті нової програми з МВФ»