Проєктом бюджету на 2025 рік закладається зменшення відносної величини доходів Зведеного бюджету до 33,3% ВВП порівняно з 41,9 і 47,5% ВВП у 2022–2023 роках. Аналогічна траєкторія властива і динаміці доходів бюджету без урахування іноземних грантів (див. рис. 1). Це вказує на певні резерви збільшення як дохідної, так і видаткової частин бюджету, які будуть задіяні при опрацюванні проєкту бюджету.
Видатки Зведеного бюджету в 2025 році прогнозуються на рівні 52,7% ВВП, що є нижчим від плану 2024-го (56,9% ВВП), але вищим від довоєнного рівня (33,9% ВВП). Рівно половина бюджету 2025 року покриватиме функції оборони, безпеки й охорони правопорядку. Видатки за вирахуванням цих функцій — 26,4% ВВП — майже відповідатимуть рівню 2023 року, але відставатимуть від показників 2021–2022 років.
На рис. 2 показано траєкторію видатків Зведеного бюджету за функціями держави. У відсотках до ВВП найпомітніше зросли видатки на оборону — з 2,3% ВВП у 2021 році до 32,1% ВВП у 2023-му. Проєктом бюджету на 2025 рік закладається їхнє зниження до 18,8% ВВП, але у разі продовження бойових дій до кінця 2025-го слід очікувати внесення поправок до бюджету із збільшенням оборонних видатків. Видатки на громадський порядок і безпеку мають зрости з 3,2% ВВП у 2021 році до 7,5% ВВП у 2025-му, залишаючись на незмінному рівні з 2024 року.
Спрямування суттєвої частини бюджетних ресурсів на фінансування військово-оборонних дій в умовах зовнішньої агресії супроводжується скороченням реального фінансування сфер соціального захисту та розвитку людського капіталу. Так, видатки Зведеного бюджету на освіту 2025 року мають становити 4,4% ВВП, тоді як 2021-го вони досягали 5,7% ВВП. Основний тягар скорочення бюджетного фінансування припадатиме на загальну середню освіту (падіння на 0,7 відсоткового пункту ВВП відносно 2021 року) та вищу освіту (падіння на 0,4 в.п.).
Видатки на охорону здоров’я передбачається зменшити з 3,7% ВВП у 2021 році до 2,9% ВВП у 2025-му. При тому що в 2022–2024 роках вони фінансувалися на вищому рівні. Зменшення переліку чи якості медичних послуг у державних закладах охорони здоров’я при масових пораненнях людей на фронті та в тилу є вкрай небезпечним явищем. Під час війни видатки бюджету на медичні послуги, вочевидь, повинні мати пріоритетний характер і фінансуватися на належному рівні.
Видатки на соціальний захист досягнуть 2025 року мінімальної позначки — 5,7% ВВП, тоді як у 2022–2023 роках вони фінансувалися на рівні 8,7 і 7,9% ВВП. Номінально видатки цього виду буде зменшено на 54,5 млрд грн відносно плану на 2024 рік, що пояснюється скороченням дотацій Пенсійному фонду, виплат житлових субсидій і допомог громадянам, які потрапили у складні життєві обставини. З 1 січня 2025 року заплановано впровадження базової соціальної допомоги, що заміщатиме допомогу малозабезпеченим сім’ям; особам з інвалідністю; допомогу на дітей одиноким матерям і на дітей у багатодітних сім’ях, ін.
Дедалі зростаючі обсяги бюджетних коштів поглинатимуться відсотковими виплатами за боргом, які 2025 року сягнуть 5,7% ВВП. У 2025-му за цією статтею буде витрачено на 72 млрд грн більше, ніж у 2024 році. Рушійними силами зростання таких виплат є утримання на високому рівні облікової ставки НБУ та пропонування банкам високодохідних депозитних сертифікатів. Це звужує бюджетний простір для фінансування як оборонних, так і соціально-гуманітарних видатків держави.
Аналіз видатків за економічною структурою вказує на тривожну тенденцію скорочення частки капітальних видатків бюджету: з 9% їхнього загального обсягу у 2021 році до 7,3% у 2024-му і до 5,4% у 2025 році (див. табл.). Відносно ВВП капітальні видатки мають зменшитися з 3,2–3,7% у 2023–2024 роках до 2,6% ВВП у 2025-му.
В умовах дії воєнного стану капітальні видатки мають критичне значення для національної безпеки, обороноспроможності та життєздатності економіки. Адже значна їхня частина набуває форму придбання зброї та військової техніки, зведення інженерно-фортифікаційних споруд, відновлення енергетичних об’єктів, усунення пошкоджень транспортної та соціальної інфраструктури.
У складі оборонних видатків 2025 року на фінансування розвитку, закупівлі, ремонту озброєння, обладнання й військової техніки має бути використано 488 млрд грн, або 5,8% ВВП. Для порівняння: 2023 року за цією програмою було витрачено 833 млрд грн, або 12,7% ВВП, а за планом на 2024-й — 6,4% ВВП (див. рис. 3).
Водночас поточні видатки Міноборони на забезпечення діяльності ЗСУ (на виплату грошового забезпечення, підготовку військ, підтримку ветеранів і членів їхніх сімей) у 1,5–2 рази перевищують видатки на придбання і модернізацію зброї.
Планове бюджетне фінансування 2024–2025 років забезпечує оплату приблизно 1/3 продукції, яку в змозі виробляти вітчизняні підприємства оборонно-промислового комплексу. Такий стан справ має трагічні наслідки: зростають людські втрати в лавах ЗСУ, знижується результативність військово-оборонних дій України.
Збільшення оборонного замовлення на придбання зброї та військової техніки, на мій погляд, мало б реалізуватися через залучення додаткових доходів бюджету на фінансування оборони, а також через перерозподіл коштів між поточними та інвестиційними видатками Міністерства оборони та інших силових відомств.
Слід відзначити прогресивні інституційні зміни при управлінні державними інвестиціями, які вже започатковано. Розроблена за підтримки Світового банку модель управління інвестиціями передбачає, що доступ до бюджетного і донорського фінансування матимуть тільки ті публічні інвестиційні проєкти, які внесені до єдиного проєктного портфеля і пройшли попередню оцінку.
Одним із чинників скорочення капітальних видатків бюджету є необґрунтоване нарощування витрат на органи державної влади. За нашими підрахунками, в бюджеті-2025 на 15 і більше відсотків асигнування буде збільшено на апарати 23 міністерств і відомств України. Зокрема, апарат Фонду державного майна коштуватиме бюджету майже втричі дорожче, ніж 2024 року, а Міністерства аграрної політики — в 2,4 раза. Видатки на адміністрацію Державної прикордонної служби зростуть на 58%, апарат Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури — на 47%, Бюро економічної безпеки — на 44%, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку — на 40%, Уповноваженого із захисту державної мови — на 35%.
Тобто в той час, коли держава критично потребує ресурсів на матеріально-технічне забезпечення Сил оборони, на захист і відновлення енергетичної інфраструктури, бюджетні ресурси поглинаються управлінськими структурами цивільної сфери. Цікавими є й такі порівняння: 2023 року на фінансування державного управління із Зведеного бюджету витрачено 99,8 млрд грн, 2024-го очікуються 139,1 млрд, а 2025 року — 209,7 млрд грн.
Вражаючими є розриви між середньою зарплатою в економіці України (20,6 тис. грн у 2024 році) і в органах державного управління. В серпні 2024-го у топ-20 управлінських органах місячна зарплата варіювалася від 59 тис. грн у Мінекономіки і Держслужбі у справах дітей до 69 тис. у Державній податковій службі, 72 тис. у секретаріаті Кабінету міністрів, 74 тис. у Міністерстві цифрової трансформації, 80 тис. у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, 97 тис. в Антимонопольному комітеті та 112 тис. грн у Національній комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
При вже існуючих розривах в оплаті праці бентежать і темпи зростання фонду оплати праці для обраних структур, які заплановані на 2025 рік. Так, відносно 2024 року видатки на оплату праці в Бюро економічної безпеки мають зрости на 75%, у Нацкомісії з цінних паперів — на 50, в Уповноваженого із захисту державної мови — на 43, у Державній податковій службі — на 39, у Рахунковій палаті — на 38, у Національному антикорупційному бюро — на 28%.
Очевидно, що ведення тривалої війни з екзистенційним ворогом потребує максимально можливої мобілізації ресурсів на пріоритетні цілі та досягнення високого ступеня національної єдності. Однак окреслені вище процеси, ймовірно, породжуватимуть протиріччя між різними суспільними верствами та негативно впливатимуть на соціально-економічну стійкість країни. Адекватна реакція держави на наявні виклики потребує зваженого планування бюджетних видатків та усунення зазначених протиріч при доопрацюванні проєкту бюджету Кабінетом міністрів і Верховною Радою.