Можна по-різному ставитися до ініціативи зарахування ПДФО військових до державного бюджету, але сам прецедент перерозподілу цього загальнодержавного податку вкотре доводить, що в питанні наповнення бюджету місцевій владі максимальну увагу слід приділяти місцевим податкам і зборам, ефективне адміністрування яких є запорукою справжньої незалежності місцевого самоврядування.
До місцевих податків і зборів належать:
- податок на майно (який складається з плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку);
- єдиний податок;
- збір за місця для паркування транспортних засобів;
- туристичний збір.
У загальному обсязі податкових надходжень місцевих бюджетів їхня сумарна частка 2022 року скоротилася до 21,4%, тоді як відносно мирного 2021-го становила майже 26%.
Наразі більш як половина від загального обсягу надходжень місцевих податків і зборів припадає на єдиний податок. Водночас найбільший потенціал для збільшення має податок на майно. Цілком релевантне порівняння із сусідньою Польщею свідчить про можливість збільшити в Україні надходження від майнових податків (відносно ВВП) у 1,5–2 рази.
У межах дослідження системи місцевого оподаткування з’ясовано, що однією з основних причин податкового розриву (це різниця між потенційними та фактичними надходженнями) з податку на майно є недосконалість податкового законодавства, що формує весь комплекс елементів зазначеного податку.
Зокрема, йдеться про відсутність мінімальної ставки податку та достатньо високий рівень пільги (щодо площі об’єкта, що звільняється від оподаткування), в якій не враховується рівень доходів платників податку.
Невідповідність законодавства реаліям сьогодення присутня також у сфері реєстрації майна, класифікації та обліку об’єктів оподаткування, розподілу повноважень з адміністрування місцевих податків тощо.
Питання передачі частини повноважень щодо адміністрування майнових податків від Державної податкової служби (ДПС) до місцевих органів влади буквально висить у повітрі. І це цілком закономірно, оскільки саме представники громад максимально зацікавлені в ефективному наповненні місцевого бюджету. Ба більше, маючи дуже обмежені повноваження, органи місцевого самоврядування (ОМС) уже фактично беруть активну участь у зазначених процесах.
Під час вищезгаданого дослідження команда незалежних експертів провела низку інтерв’ю з представниками ОМС у Вінницькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Львівській і Рівненській областях. Попри відмінності в спеціалізації (промисловість, сільське господарство, туризм, торгівля) і різний ступінь урбанізації (місто, селище, село), у питанні адміністрування місцевих податків громади стикаються із схожими проблемами та викликами.
Ключовою перепоною для успішного адміністрування податку на майно є низький рівень наповнення реєстрів нерухомості. За підсумками опитування представників ОМС було зроблено висновок, що реєстр речових прав на нерухоме майно наповнений лише на 30–50%, земельний кадастр — на 70–80%. Останнє підтверджується офіційними даними Держгеокадастру, згідно з якими наповненість ДЗК становить 72%.
Органи місцевого самоврядування не мають достатніх повноважень для стимулювання власників нерухомого майна вносити інформацію до реєстрів. Проте у деяких громадах представники ОМС намагаються в законний спосіб вирішити цю проблему. Наприклад, в одній з опитаних громад фінансове управління ОМС надсилає власникам нерухомості листи-нагадування щодо необхідності сплатити податки, в яких закликає громадян звертатися до органів ДПС з метою нарахування податку на підставі оригіналів документів про право власності. Цьому передувала кропітка праця щодо формування власної бази даних об’єктів оподаткування, яка тривала кілька років.
У питанні визначення ставок майнових податків мотивація працівників фінансових управлінь і депутатів місцевих рад може істотно різнитися. Нерідко депутатський корпус є виразником інтересів бізнесу, який зацікавлений у заниженні ставок податків, що в результаті негативно позначається на доходах місцевого бюджету.
Співпраця ОМС з органами ДПС у більшості випадків є доволі конструктивною, що стало одним із приємних відкриттів дослідження. Найбільш результативною вона є за наявності хороших особистих стосунків між працівниками відповідних органів, особливо у випадку, коли в ОМС питаннями податків займаються колишні працівники податкової.
Непоодинокими є випадки, коли ОМС передають до податкової інформацію щодо об’єктів оподаткування. Досить часто працівники місцевих органів влади на прохання ДПС вручають платникам податків податкові повідомлення-рішення (ППР). У багатьох випадках представники ОМС проводять роз’яснювальну, просвітницьку та консультаційну роботу з платниками податків. Фактично усі перелічені функції, які добровільно беруть на себе ОМС, є важливими елементами адміністрування відповідних податків.
Загалом спілкування з працівниками відповідних підрозділів ОМС дало розуміння, що в переважній більшості це сумлінні професіонали, які не просто виконують поставлені завдання, а й є справжніми ентузіастами своєї справи.
Зважаючи на характер роботи, дуже важливим аспектом є програмне забезпечення, яким користуються працівники ОМС для управління бюджетом громади. Зазвичай це стандартний набір цифрових продуктів: ІПК «Місцевий бюджет», АІС «Місцеві бюджети», Електронний кабінет платника податків (громади), деякі онлайн-сервіси. Представники громад зауважують, що розробники програмного забезпечення дослухаються до їхніх запитів щодо вдосконалення зазначених продуктів.
Справжнім проривом стало впровадження в роботу ІАС LOGICA, яка значно розширила можливості програмного забезпечення та прискорила робочі процеси.
Попри війну, фактично всі ОМС виконали вимоги уряду щодо налагодження інформаційної взаємодії з відповідними органами влади через ІАС LOGICA, що водночас значно поліпшило умови праці їхніх працівників. Важливо, що функціонал цієї інформаційно-аналітичної системи постійно збільшується, що розширює можливості ОМС у питанні формування та виконання бюджету громади.
Результати діагностики системи місцевого оподаткування свідчать, що максимально позитивного ефекту в питанні наповнення місцевих бюджетів можна досягнути лише за умови поглиблення співпраці ОМС з органами ДПС у частині адміністрування податків.
Найбільш раціональним, на нашу думку, може бути кооперативне (спільне) адміністрування податку на майно органами місцевої влади разом із ДПС. У такій моделі ОМС могли б, цілком природньо, виконувати роль фронт-офісу, що передбачає безпосередню взаємодію з платниками податків у питаннях обліку, реєстрації об’єктів оподаткування, надсилання/вручення ППР, проведення роз’яснювальної роботи та надання консультацій.
Натомість органи ДПС у такій моделі мали б відігравати роль бек-офісу, відповідального за нарахування податків, аналітику, відстеження ризикових платників тощо.
Фактично подібна модель адміністрування податку на майно вже еволюційно сформувалась в багатьох громадах. Тож перед центральною владою стоїть завдання лише формалізувати її та масштабувати на всю країну.
Цю публікацію підготовлено за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів: Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її автора та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.