UA / RU
Підтримати ZN.ua

ЗАХІД «ЗДАЄ» ІЗРАЇЛЬ?

У світовій політиці з’явився ще один новий термін — «Женевські угоди». Так називають черговий план мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту, презентація якого недавно відбулася у Швейцарії...

Автор: Михайло Соколовський

У світовій політиці з’явився ще один новий термін — «Женевські угоди». Так називають черговий план мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту, презентація якого недавно відбулася у Швейцарії. Ініціаторами угод стали колишній ізраїльський міністр Йоссі Бейлін і відставний міністр в уряді палестинської автономії Ясір Абед Раббо. На «женевський форум» приїхала чимала делегація ізраїльських політиків, котрі зазнали невдачі на останніх парламентських виборах, і неофіційних представників палестинців. Сам захід, переговори й рекламну кампанію фінансували Євросоюз і американський фонд Форда, тісно пов’язаний із вашингтонською адміністрацією.

Новий план передбачає створення палестинської держави, припинення будівництва єврейських поселень в Іудеї, Самарії та в секторі Газа, демонтаж уже споруджених міст і селищ та повернення в Ізраїль «обмеженої кількості» палестинських біженців.

Складалося враження, що в процесі урегулювання давнього конфлікту станеться серйозний прорив. Враження виявилося оманливим. Ізраїльський уряд піддав план жорсткій критиці, назвавши його по-своєму— «женевська змова». Палестинська адміністрація Ясіра Арафата й представники радикальних терористичних угруповань також заявили про «повне неприйняття» угод.

Що стосується палестинців, то від них навряд чи хтось очікував іншої реакції. А з ізраїльтянами справа трохи інакша. Офіційний Ізраїль не лише відкинув план врегулювання, а й звинуватив у його «проштовхуванні» своїх найближчих союзників — американців. Після оприлюднення женевської ініціативи з її застрільниками зустрівся держсекретар США Колін Пауелл. Реакція Тель-Авіва на це була блискавичною. Ізраїльський віце-прем’єр Ехуд Олмерт заявив, що, зустрівшись із авторами ініціативи, Пауелл «зробив помилку», і додав, що тристороння зустріч стала «неправильним кроком із боку представника американської адміністрації». Крім того, Олмерт дав зрозуміти: можливе схвалення Сполученими Штатами женевської ініціативи зашкодило б офіційному плану мирного врегулювання на Близькому Сході, так званій «дорожній карті». Навряд чи вдасться викликати в пам’яті таку жорстку критику Ізраїлю на адресу свого головного союзника.

Відповідь Вашингтона не забарилася. Попри запевнення прем’єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона в міцній дружбі між обома державами, США повільно, але неухильно роблять свою позицію стосовно єврейської держави дедалі жорсткішою. Це проявилося вже в момент голосування в Раді Безпеки щодо «дорожньої карти», коли американці підтримали Росію, яка не прийняла ізраїльських поправок до програми.

Така тенденція отримала ще одне підтвердження при вирішенні питання фінансових гарантій Ізраїлю. Стало відомо, що США зменшують їх на 289 мільйонів доларів. Раніше Вашингтон планував надати ізраїльтянам грошову допомогу на суму дев’ять мільярдів доларів терміном на три роки з розрахунку по три мільярди на рік. А нині ці гарантії було скорочено в зв’язку з тим, що Ізраїль переказує кошти своїм поселенцям на Західний берег річки Йордан і в сектор Газа.

Під час свого недавнього візиту на Близький Схід заступник держсекретаря США Вільям Бернс серйозно розкритикував ізраїльський уряд за невиконання своїх багаторазових обіцянок щодо палестинців. Він жорстко зажадав негайно демонтувати незаконні поселення, перестати їх будувати на Західному березі Йордану і в секторі Газа й полегшити економічне становище палестинців. Під час зустрічі з Бернсом міністр закордонних справ Ізраїлю Сільван Шалом запевнив: усі вимоги США буде виконано, крім однієї — будівництво розмежувальної стіни триватиме.

Справедливості ради слід зазначити: Бернс зустрівся і з прем’єр-міністром Палестинської автономії Ахмедом Кореєм, наполегливо запропонувавши йому не висувати безлічі попередніх вимог перед зустріччю з Аріелем Шароном. Корей відповів, що готовий зняти всі вимоги, крім однієї: припинити будівництво розмежувальної стіни. Отож ситуація залишається в глухому куті.

Слабка надія й на те, що її зможе вирішити нова резолюція, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН, відповідно до якої питання законності стіни безпеки, що будується в Ізраїлі, буде передане на розгляд Міжнародного суду справедливості. Ізраїльський уряд вважає: стіна, споруджувана на Західному березі річки Йордан, допоможе перепинити шлях у країну підривникам-самовбивцям. А палестинці переконані: будуючи стіну, Ізраїль має намір переглянути кордони палестинських територій до обговорення цього питання в рамках мирного процесу. Проте, хоч би яке рішення прийняв суд, він позбавлений змоги стежити за його виконанням або накладати санкції за невиконання.

«Женевські угоди» в Ізраїлі називають масштабною піар-акцією, мета якої — натиснути на єврейську державу. І справді, позиція американців, які підтримують нові угоди, цілком природна. Згадана ініціатива може сприяти реалізації лобійованого Вашингтоном плану мирного врегулювання «дорожня карта» (який здобув статус офіційного документа ООН), що, по суті, ставить одну й ту саму мету. Проте, на думку ізраїльтян, миротворча активність Вашингтона і Брюсселя пов’язана з тим, що Захід вирішив «поступитися» Ізраїлем арабам.

Ідеологи жорсткої позиції з палестинського питання в Ізраїлі переконані: підтримка США та ЄС усіх заходів, спрямованих на ослаблення позицій їхньої держави, засвідчує курс Заходу «на здавання й фактичне знищення єврейської держави». Вони порівнюють нинішній стан справ із ситуацією кінця 30-х років минулого століття, коли провідні світові держави намагалися максимально відтягнути у часі початок світової війни. Ізраїльтяни вважають, що їх «здають» усі колишні патрони арабо-ізраїльського мирного врегулювання — США, Росія, Євросоюз, ООН — на догоду мусульманським країнам, аби ті стали менш агресивними.

Тому в Ізраїлі дедалі частіше говорять, що йдеться про виживання нації, якій залишається тільки готуватися до війни й шукати нових партнерів. Потенційними союзниками єврейської держави називають Росію й навіть деякі держави мусульманського світу, передусім Туреччину та Іран, а також іракських шиїтів.

У самому ж Ізраїлі, попри жорсткий зовнішній тиск, триває активне будівництво і в Єрусалимі, і в Іудеї, і в Самарії. Восени поточного року на ці потреби з бюджету країни було виділено близько ста мільйонів доларів. Прискореними темпами відбувається легалізація нових поселень. Усупереч протестам американців і європейців, триває методичне цільове знищення палестинських терористів.

Судячи з усього, ізраїльське керівництво переконане в безперспективності будь-яких переговорів із палестинською стороною. Ізраїльтяни вважають, що палестинці, домігшись певних поступок, знову вимагатимуть більшого, ситуація знову вийде з-під контролю й переговори буде припинено.