Китай і Південна Корея, які пережили ураження коронавірусною хворобою COVID-19 одними з перших, поступово повертаються до звичного, але посткоронавірусного життя. Їхні підходи до приборкання вірусу характеризувалися південнокорейською демократичністю та китайською авторитарністю, але в обох випадках допомогли взяти ситуацію під контроль. Тепер на них рівнятимуться інші країни, примірюючи до своїх обставин уже перевірені на практиці моделі повернення до повсякденного життя в умовах усе ще реальної загрози поширення коронавірусної інфекції.
Китай: від власного оздоровлення до заборони в'їзду іноземців
Піднебесна розпочала відновлення життєдіяльності після "драконівських" карантинних заходів тоді, коли решта світу тільки зіштовхнулася з епідемією.
Сигналом, що країна оговтується від хвороби, стало відкриття 8 квітня після 11-тижневого повного блокування Уханю - найбільш ураженого міста (близько 80% від загальної кількості інфікованих і померлих у Китаї), звідки поширився коронавірус. Доти уряд країни поступово вводив пом'якшувальні заходи для інших провінцій і міст, які менше постраждали від COVID-19. Місцева влада повільно та обережно знімала обмеження, остерігаючись нових спалахів захворювання. Багато ресторанів і кафе спочатку працювали за скороченим робочим днем і обслуговували обмежену кількість клієнтів, поки не повернулися до звичного графіка. В деяких містах переносилося заплановане відкриття роботи спортзалів, кінотеатрів, інших громадських закладів через застереження уряду країни про передчасність таких заходів. Крім того, до середини квітня громадяни країни змушені були витримувати 14-денний карантин після переїзду з однієї провінції в іншу.
Це значно ускладнило темпи відновлення роботи підприємств, що й так потерпали через затримку з поверненням працівників на свої робочі місця з сіл, містечок, інших регіонів країни. Тільки третина з 300 млн. внутрішніх трудових мігрантів повернулася на робочі місця на кінець лютого, коли почалося відновлення діяльності заводів і фабрик у промислових центрах країни. Тож місцевій владі та власникам компаній довелося вживати негайних заходів для повернення і залучення робочої сили. Так, компанія Foxconn (головний виробник запчастин до iPhone Apple у місті Шеньджоу) виплачувала одноразовий бонус на суму 430 дол. США всім немісцевим працівникам, які вчасно повернулися на робоче місце. До фінансових заохочень змушені були вдаватися більшість компаній, які винаймають трудових мігрантів з інших регіонів, а через перебої чи відсутність на той час транспортного й авіаційного сполучення окремі з них навіть відправляли чартерні літаки або спеціальний транспорт. До прикладу, влада міста Юнкан, яке спеціалізується на виробництві металу та метизів, послала 60 автобусів, щоб доправити частину робітників з одного з округів провінції Юньнань. Налагодження робочого процесу ускладнилось і тим, що доводилося відпрацьовувати заходи протидії поширенню вірусу на кожному робочому місці окремо. Хоча більшість підприємств і компаній почали відновлювати свою роботу з кінця лютого - початку березня, а навчальні заклади (крім провінції Хубей) - з середини березня, вимірювання температури на вході в будь-який громадський заклад чи вид транспорту обов'язкове досі, як і використання масок та дотримання соціальної дистанції.
Китай першим зіштовхнувся з проблемою відновлення та нормалізації суспільної діяльності в умовах загрози нового спалаху епідемії. Тоді як країна почала фіксувати вже тільки поодинокі випадки інфікування, нові джерела зараження прийшли з-за кордону. Наприкінці березня влада Китаю, що два місяці до того люто критикувала заборону в'їзду для своїх громадян з боку багатьох держав, сама вдалася до тимчасових заходів обмеження для іноземців із китайськими візами чи дозволами на проживання, крім власників дипломатичних, службових та віз категорії С, а також до скасування багатьох авіарейсів міжнародного сполучення.
Наприкінці минулого місяця Пекін досяг угоди з Південною Кореєю про створення "швидкого коридору" між візитерами обох країн з метою поновлення ділової активності. Аналогічні переговори ведуться з урядами інших країн, адже стабілізація економічного і торгового співробітництва потребує безпосередньої людської участі, яку не завжди можуть замінити контакти через віртуальні засоби зв'язку. Країна поступово починає відпрацьовувати можливість відновлення прийому іноземців.
Китаю знадобилося близько трьох місяців, щоб нормалізувати життя після карантинних обмежень, при цьому повноцінне відновлення країни неможливе, доки інші країни все ще борються з епідемією.
Південна Корея: від інтенсивного соціального дистанціювання до карантину повсякденного життя
З 6 травня уряд Південної Кореї офіційно оголосив про перехід до нового життєвого циклу - карантину повсякденного життя. Перед цим два місяці країна жила в умовах інтенсивного соціального дистанціювання, що дало змогу взяти під контроль ситуацію з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19. При цьому уряд застерігає: війна з вірусом не закінчилася, натомість потрібно прийняти нові правила щоденного існування під загрозою коронавірусу.
Умовою послаблення карантинних заходів і повернення до нормального життя був рівень нових захворювань у межах десяти осіб за добу впродовж понад двох тижнів із встановленням у 95% випадків джерела зараження. Масове інфікування парафіян протестантської секти міста Тегу в середині лютого примусило уряд країни вдатися до заходів інтенсивного соціального дистанціювання. Правда, навіть у цих умовах влада не пішла на закриття чи заборону діяльності підприємств, зупинку громадського транспорту і жорстке обмеження пересування людей. Громадянам рекомендувалося дотримуватись головних принципів соціальної дистанції, по змозі залишатися в приміщенні та працювати дистанційно. Натомість було впроваджено заборону на діяльність релігійних закладів, закладів розваг, місць масового скупчення людей та проведення спортивних і культурних заходів. Правда, стрімке поширення вірусу примусило більшість населення вдатися до самоізоляції або максимально обмежити пересування.
Послаблення карантинних заходів відбувалося в кілька етапів. Вибори до парламенту 15 квітня, з одного боку, через масове скупчення народу несли ризик нового спалаху епідемії, з іншого - стали своєрідною спробою відновлення звичної життєдіяльності. І хоча після них карантин продовжили ще на два тижні, побоюючись наслідків можливого масового інфікування, все ж було дозволено відкритися релігійним закладам, відновити спортивні змагання без участі глядачів, а самі корейці вже більш безпечно заполонили парки та місцеві заклади харчування, щоправда вдягаючи захисні маски та дотримуючись протиепідеміологічних рекомендацій.
Завершальною фазою стало відкриття музеїв, бібліотек, освітніх закладів (до речі, дитячі садки й гуртки відновили свою роботу у квітні) та початок цього тижня сезону професійних бейсбольної і футбольної ліги. Щоправда, навчальні заклади відновлюватимуть роботу поетапно впродовж травня (навчальний рік у Кореї почався з 1 березня, і заняття проводилися дистанційно). Першими з 13 травня повернуться до навчання учні випускних класів старшої школи, а до 1 червня - поступово учні середньої та молодшої шкіл. При цьому освітні заклади зобов'язані дотримуватися санітарних інструкцій, серед яких - регулярна дезінфекція шкільних приміщень, особлива розстановка парт, обов'язкове використання масок, вимірювання температури. У разі спалаху інфекції в одному з навчальних закладів учнів знову буде переведено на онлайн-навчання. Залишатися на дистанційному навчанні повинні школярі з температурою вище 37,5°С чи ознаками захворюваності на коронавірус, а також діти, чиї батьки проти повернення до шкільних приміщень, та ті, хто прибув з-за кордону менш ніж два тижні тому.
До звичного режиму також повертаються військовослужбовці строкової служби, які з 8 травня зможуть їздити у відпустки та проводити побачення на КПП. Від початку епідемії їм було заборонено залишати гарнізони й зустрічатися з родичами та друзями. Поступове зняття обмежень почалося з 24 квітня, а відсутність нових випадків інфікування дозволила розпочати повне зняття карантину.
Корейська модель реагування на епідемію успішно балансує в пошуку "золотої середини" між економічною діяльністю та стримуванням епідемічного спалаху. Ключовим чинником у ній виступає тісна взаємодія влади і суспільства. Перша встановлює суворі стандарти й інструкції реагування, друга - чітко дотримується і виконує їх. Зараз уряд країни намагається створити новий, посткоронавірусний режим, в умовах якого кожен індивідуум несе відповідальність за особисте виконання рекомендацій стосовно карантинних заходів, що називається "схема карантину повсякденного життя". Звичайні керівні інструкції (поміщені урядом країни на 68 сторінках тексту) докладно описують, як громадянам слід поводитися в певних місцях та ситуаціях - від робочих місць, громадського транспорту до готелів і торговельних центрів тощо, - аби мінімізувати ризик зараження коронавірусною інфекцією. При цьому пильність влади і протиепідеміологічних органів не втрачає своєї ваги.
Попри те, що виявлені останнім часом нові випадки інфікування переважно були завезені з-за кордону, найбільша південнокорейська авіакомпанія Korea Air оголосила про відновлення з 1 червня 19 міжнародних авіарейсів, після того як у березні нинішнього року мусила скасувати близько 90% рейсів за міжнародними маршрутами через закриття кордонів між країнами. Всередині Кореї авіасполучення не припинялось, а перше випробування масовим туризмом влада острова Чеджу вже пережила на собі минулими вихідними, які збіглися з кількома святковими днями. Кількість візитерів на острів за чотири дні сягнула 138 тисяч і змусила місцеві органи посилити протиепідемічні заходи та масово перевіряти прибулих в аеропорту.
Південнокорейці, як і китайці, після зняття карантинних обмежень намагаються надолужити кількамісячну паузу поверненням до звичної активності, втрачаючи пильність. Однак посткоронавірусне життя вносить свої корективи.
Так, мерія Сеула оголосила про повне закриття барів, розважальних та інших нічних закладів уже 9 травня, одразу після старту загальнонаціонального зняття карантинних заходів. Причиною стало зараження великої кількості людей одним із відвідувачів нічних клубів (безсимптомно хворого). Відомо вже про понад сорок позитивних випадків, тоді як хворий за ніч встиг відвідати п'ять розважальних закладів, а коло осіб, яке в той час могло перебувати з ним в одному місці, могло скласти близько двох тисяч осіб.
Розуміючи небезпеку виникнення нових випадків захворювання, особливо в умовах збільшення міжособистісних контактів, кожне послаблення, здійснене урядами як Китаю, так і Південної Кореї, робиться з наголосом, що боротьба з коронавірусною інфекцією триває. А низькі показники статистичних даних не повинні відволікати увагу від загрози хвороби, яку вдалось приборкати, але не перемогти.
Всі статті автора читайте тут.