Патріарх китайських реформ Ден Сяопін вклав у голови китайських комуністів два мудрі принципи, які дозволили політикам у Пекіні останні 30 років вести країну шляхом реформ. Ден учив: «практика - критерій істини» і «переходити річку слід намацуючи камені». Мається на увазі, що кожного разу є можливість відступити назад, якщо для наступного кроку «основа» виявляється сумнівною або практика довела, що зроблений крок був помилковим. Обидва ці правила дали компартії Китаю змогу уникнути багатьох помилок, які стали фатальними для комуністичних режимів у більшості країн.
Але сьогодні в Китаї процес реформ зайшов так далеко, течія реформ стала такою стрімкою та повноводною, що намацувати камені на дні вже виходить далеко не завжди. Тепер треба навчитися плисти, і не тільки за течією, а в бурхливому морі невизначеності прокладаючи правильний курс. Нова ситуація не дає КПК права на помилку. Це також означає, що старі теорії, слушні для свого часу, сьогодні потребують перегляду. Але значно важливішими будуть принципи, висунуті сьогодні новими китайськими лідерами для забезпечення розвитку країни на найближчі роки.
На такому тлі 8 листопада в Пекіні почав свої засідання XVIII-й з’їзд КПК. Зібрання, що його з великою помпою китайські комуністи проводять кожні п’ять років, цього разу називають ключовою подією цілого десятиліття. Адже після закінчення цього з’їзду 14 листопада стане відомим новий склад вищого партійного керівництва. Саме ці люди з весни 2013 року посядуть ключові державні пости і керуватимуть Китаєм найближчі 10 років. До кадрових перестановок прикута основна увага, однак не менш важливими будуть інші питання порядку денного з’їзду. Партія повинна визначити стратегію розвитку Піднебесної у цей ключовий час, показати громадянам, що лідери усвідомлюють головні проблеми країни і готові їх вирішувати. При цьому дуже відчувається, що готових рецептів у них немає, і це викликає нервозність. Однак принаймні є розуміння, що нові заходи потрібні, і «пробуксовування» на місці або крок назад означає, не більше не менше, - крах. Саме так написав у переддень з’їзду головний теоретичний журнал китайської компартії «Цюші». Реформи житимуть, якщо вони триватимуть. Тільки в такому разі партія збереже лідируючу роль у державі, і тільки так, через реформи, Китай продовжить шлях до лідерства.
У звітній доповіді на з’їзді генсек КПК Ху Цзіньтао заявив, що під його керівництвом нинішнє покоління китайських лідерів змогло висунути концепцію наукового розвитку, з допомогою якої «на новий рівень піднялося розуміння закономірностей соціалізму з китайською специфікою, відкрилися нові обрії в розвитку марксизму сучасного Китаю». Таким чином, тепер і Ху Цзіньтао своєю концепцією наукового розвитку вніс лепту в розвиток комуністичної теорії. Очевидно, цей «науковий підхід» і стане керівним принципом для партійців на найближчі роки. Він передбачає, що не тільки різнобічний досвід, а ще й пізнання об’єктивних наукових законів, за якими відбувається розвиток суспільства і держави, економіки, стане основним завданням для китайських комуністів.
Ось чому, говорячи про майбутнє, товариш Ху Цзіньтао закликав здобути «нову перемогу соціалізму з китайською специфікою» і до 2020 року завершити будівництво в Китаї середньозаможного суспільства. Тобто суспільства, в якому кожному з 1,3 млрд. китайців були б гарантовані й забезпечені всі необхідні потреби, починаючи від суто побутових і закінчуючи культурними та духовними. Партія зобов’язується домогтися цього, висунувши кілька ключових ідей.
В економіці це буде насамперед підтримка села, яке явно відстає за рівнем заможності від проголошених стандартів. Для міста основна проблема - стимулювати зайнятість й усіляко підтримувати «середній клас». Однією з основних проблем китайських реформ є диспропорція в доходах між найбагатшими і найбіднішими. Ця прірва за останні роки тільки поглибилася і сьогодні розглядається партійним керівництвом як найбільша загроза для здійснення намічених планів і, загалом, збереження стабільності в країні.
І хоча з нерівністю в розподілі «плодів» від реформ китайські комуністи продовжать боротися переважно економічними та соціальними заходами, мабуть, уперше таку увагу на з’їзді було приділено політичній реформі та демократизації суспільства.
У переддень з’їзду реформа політичної системи стала однією з найактуальніших тем обговорення. Про її необхідність ішлося практично цілий рік, і КПК була змушена визнати, що затримка з реформами в політичній сфері була пов’язана з тим, що лідери довго шукали шляхи її подальшого просування. Відразу слід сказати: не йдеться про копіювання західних моделей з їхніми багатопартійними виборами та ідеологічним плюралізмом. Китай також побоюється повернення назад, коли воля і слово лідера значили більше, ніж думка партії. Ближче до з’їзду китайське керівництво визначилося і дало зрозуміти, що політична реформа більшою мірою в них асоціюється із розвитком внутрішньопартійної демократії та реформуванням системи державного управління. Це також посилення нагляду за кадрами, запобігання корупції. У ширшому розумінні - це реформа юридичної системи як основного елемента на шляху до зміцнення верховенства права в державних справах, а також захисту соціальної справедливості. Ключовими в цьому аспекті на цей час бачаться більша незалежність судової влади від виконавчої, а також зниження партійного контролю над судами. Як підкреслив Ху Цзіньтао у своїй доповіді, жодна організація і жодна особа не має права користуватися привілеями, які виходять за рамки конституції і законів.
Очевидно, він мав на увазі компартію, але здебільшого мав на увазі тих чиновників, які ганьблять партію, зміцнюючи в народі уявлення про корумпованість керівників. Напередодні з’їзду партія дала добро на вигнання зі своїх лав колишнього секретаря парторганізації Чунціна Бо Сілая, який також був членом політбюро і міг претендувати на вищі пости в партії та державі наступного року. Скандал, який не вщухає в Китаї вже кілька місяців, був використаний у КПК для посилення дисципліни та згуртованості в партійних лавах. Бо Сілай вважається причетним до скандального вбивства британського громадянина, вчиненого його дружиною Гу Кайлай. Крім цього жахливого випадку, в країні зафіксовано численні правопорушення серед чиновників, які є, як правило, комуністами. Ними займається центральна комісія КПК із перевірки дисципліни. Цей орган за останні роки підсилив свій вплив у партії. У низці випадків довелося також виловлювати і повертати на батьківщину чиновників, які втекли за кордон, щоб ті понесли належне покарання.
Сьогодні партія апелює до народу, надаючи масам більший контроль над чиновниками. «Ми стоїмо біля керма правління в ім’я народу», - заявив Ху Цзіньтао. Прості люди повинні повідомляти про факти корупції або порушень із боку представників влади. Більшу свободу у висвітленні таких резонансних справ отримала й преса. Щоправда, можна сказати, що в низці випадків розгляд таких «петицій» від народу до влади має вибірковий характер - одні чиновники можуть потрапити за ґрати, щодо інших буде проведено перевірку, але чи будуть оргвисновки - це питання. Наприклад, в останні дні в Китаї обговорюють обвинувачення в надмірній марнотратності та любові до багатства на адресу родичів голови уряду Вень Цзябао. Вони нібито володіють власністю на суму понад 2 млрд. дол. Журналістське розслідування із цього приводу опублікувала напередодні з’їзду газета «Нью-Йорк таймс», однак у результаті доступ до сайта видання з Китаю було закрито. Утім, пізніше з’явилася інформація, що викладені факти стосовно корупції в середовищі вищих чиновників, буде перевірено. Якщо це підтвердиться, то прецедент буде для країни унікальним.
Ще одна цікава тенденція: партія явно намагається зблизитися з масами, «гарантувати становище народу як суб’єкта політичної діяльності» і одночасно бути його провідної силою. Так, серед 2270 делегатів XVIII-го з’їзду КПК на 2% більше делегатів - висуванців від первинних організацій. На 17-му з’їзді їх було всього 28,5%. Ця категорія партійців за право поїхати в Пекін буквально боролася, адже на низовому рівні вже діють цілком демократичні норми висування кандидатів і проведення голосування на альтернативній основі. Партія китайських комуністів не хоче видаватися в очах народу лише об’єднанням професійних чиновників, партійних босів різного рівня, на адресу яких здебільшого і лунають обвинувачення в корупції. Та й сьогодні цих «професійних партійців» у складі делегатів з’їзду, як і раніше, більшість - 69,5%. Хоч як парадоксально, але представництво робітничого класу (авангардом якого КПК і є) на з’їзді становить усього 7,4%, однак чисельно цих делегатів утричі більше, ніж 5 років тому на 17-му з’їзді партії. Варто, однак, нагадати, що тоді КПК постановила, що «класова боротьба» більше не є головним протиріччям, і наголосила на розвитку виробничих сил і модернізації.
Ще одна важлива особливість китайської партії - її оновлення за рахунок нових кадрів. Донині в складі КПК більш як 82 млн. членів. І, наприклад, у складі учасників нинішнього з’їзду 72,2%, які вступили в лави КПК після 1976 року, тобто після смерті Мао Цзедуна. А це означає, що ці партійці вибилися в лідери вже в роки реформ і завдяки реформам. У плані подальшого «розкріпачення свідомості» та зміцнення керівного стилю КПК має намір і далі омолоджуватися як кадрово, залучаючи у свої лави кращих фахівців, так і ідейно, залишаючи в минулому віджилі концепції.
На XVIII-му з’їзді буде знову переглянуто статут КПК. При цьому тенденцію, яка далася взнаки ще напередодні з’їзду, було підтверджено на його відкритті 8 листопада першими словами Ху Цзіньтао. Генсек на початку доповіді не згадав ідеї Мао Цзедуна (як це зазвичай робилося впродовж років) як «провідної лінії» для побудови середньозаможного суспільства та китайського соціалізму в найближчі десять років.
За тиждень, коли учасники з’їзду голосуватимуть за персональний склад керівних органів КПК і зміни до статуту партії, може стати очевидним, що цього обов’язкового для всіх попередніх з’їздів ритуалу віддавати належне ідеям Мао не було дотримано навмисно, і новому керівництву знадобляться інші ідеї, щоб вести Китай шляхом реформ далі. «Переймаючись ідеалами та твердими переконаннями, не вагаючись, не ослаблюючи зусиль і не влаштовуючи метушні, залишаючись наполегливими та самовідданими», китайські комуністи планують через 10 років, коли компартія святкуватиме свій 100-річний ювілей, закінчити побудову середньозаможного суспільства, а до 100-річчя КНР у 2049-му вивести країну на позиції глобального лідера як «могутню, демократичну, цивілізовану та гармонійно модернізовану соціалістичну державу». Передаючи владу над партією новому поколінню лідерів, Ху Цзіньтао закликав усіх, хто його слухав, бути впевненими в тому, що для КПК ці завдання здійсненні.