По-друге, Україна на такому високому рівні, як президентський, мало чим може поділитися з європейськими країнами, котрі становлять економічний кістяк ЄС. Ми давно знаємо все про їхні претензії, а вони давно знають усе про темпи наших реформ. Але якщо Україна вирішила рухатися до ЄС, то спілкуватися з мешканцями європейського дому все одно потрібно, і робити це з учасниками Першої, а не Вищої ліги легше. Легше тому, що в таких країн ще свіжі спогади про пережиті ними економічну кризу та процес виходу з неї. Досвід цих країн не тільки в економічному плані, а й у сфері досягнення мети — членство в ЄС — теж може знадобитися Україні. Інша річ, що вивчати такий досвід могли б, з українського боку, міністри й експерти, а не Президент особисто. Але факт залишається фактом: значну частину розмови Леоніда Кучми з президентом Португалії Жорже Сампайо було присвячено досвідові вступу в Європейський союз. Міністр закордонних справ Анатолій Зленко підкреслив, що Україна відкриває для себе Португалію і зауважив, що після вступу цієї країни до Європейського союзу 1986 року Португалія зробила значний ривок у соціально-економічному розвитку і це стало можливим, зокрема, завдяки значним вливанням з боку ЄС. Після зустрічі з президентом Леонід Кучма зізнався, що йому сподобалися слова колеги про те, що перед вступом Португалії до ЄС всю увагу було зосереджено на розв’язанні внутрішніх проблем. «Ми цілком підтримуємо проєвропейські тенденції в Україні», — сказав Ж.Сампайо. Він нагадав, що його торішній візит до України мав на меті підкреслити розуміння перспективної ролі країни в Європі і висловити підтримку факту наближення України до ЄС. «У нас є спільне майбутнє, нам треба разом його створювати», — заявив президент Португалії. При цьому він особливо наголосив на важливості співпраці у правовій сфері та в боротьбі з організованою злочинністю.
В ході переговорів у Португалії порушувалася чорнобильська тема. При цьому Президент України підкреслив, що взяті зобов’язання повинні виконати як Україна, так і Захід. Інакше кажучи — усі, хто поставив свої підписи під Меморандумом 1995 року. Докладніше ця проблема обговорювалася на рівні міністрів закордонних справ. Втім, португальська сторона відразу заявила, що вона відкрита для взаємодії в цьому напрямі і готова надати потрібну допомогу.
Мабуть, у сухому залишку проведеного візиту виявилися не так економічні, як правові дивіденди. Між двома державами підписано документи, що мають дуже серйозне значення для розвитку й активізації двосторонніх відносин, якщо вона, звісно, настане. Міністри закордонних справ підписали Угоду про дружбу та співробітництво між двома країнами, міністр економіки — Угоду про сприяння та взаємний захист інвестицій. Саме цей документ має сприяти реальній зміні в економічних взаємовідносинах двох країн. Президент України повідомив, що досягнуто попередньої домовленості про створення спільної комісії з торгово-економічного співробітництва на чолі з міністрами економіки України й Португалії. За шість місяців нинішнього року товарообіг між двома країнами виражений дуже символічною цифрою — 15 млн. доларів. Отож у комісії поле діяльності — розлийся море.
У ході візиту українські та португальські чиновники скріпили своїми підписами Угоду про співробітництво у сфері освіти, культури, науки, технологій, молоді, спорту й засобів масової інформації. Очевидно, потреба в такому документі з’явилася, особливо якщо врахувати, що людський чинник у взаємовідносинах між країнами сьогодні домінуючий. Свідчення тому — 20 тис. громадян України, які нелегально працюють у Португалії. Важливість врегулювання цього моменту усвідомлять обидва глави держав. І, що характерно, з португальського боку стосовно українських нелегалів не простежується принципова агресивність, на відміну від багатьох країн не тільки Західної, а й Центральної Європи. До того ж, якщо в останніх країнах більшість мігрантів з України виконує чорнову роботу, то в Португалії переважно працюють за фахом. Понад те, Португалія потребує освічених і висококласних українських фахівців. Про що й було прямо сказано українській стороні. Якщо охочі не зметуть португальське посольство в Києві, то, можливо, ще чимало вітчизняних програмістів та представників інших, насамперед технічних, професій потрудяться на благо країни, інтегрованої в ЄС. Але, у кожному випадку, сторони домовилися, що надалі дві країни підпишуть угоди про міграцію та консульські угоди. Отож основну статтю українського «експорту» вже намічено. Дуже вигідну статтю. Для Португалії.