UA / RU
Підтримати ZN.ua

Вистріли в Анкарі: вбивство російського посла не призведе політичних наслідків

Про вбивство російського посла в Анкарі Андрія Карлова міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу довідався в літаку. Він якраз прямував до Москви на "безпрецедентну" зустріч щодо Сирії зі своїми колегами з РФ і Ірану. До цього протягом кількох днів турецькі ЗМІ безперервно показували й коментували трагічні кадри з Алеппо, де урядові війська Асада розстрілювали мирних жителів прямо на вулицях.

Автор: Сергій Корсунський

Про вбивство російського посла в Анкарі Андрія Карлова міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу довідався в літаку. Він якраз прямував до Москви на "безпрецедентну" зустріч щодо Сирії зі своїми колегами з РФ і Ірану. До цього протягом кількох днів турецькі ЗМІ безперервно показували й коментували трагічні кадри з Алеппо, де урядові війська Асада розстрілювали мирних жителів прямо на вулицях.

Росія і Асад - ось хто винен в убивствах. Таким був лейтмотив повідомлень преси. Власне, події в Сирії, й особливо тримісячна облога Алеппо, стали одним з ключових пріоритетів, який зумовив недавнє зближення Туреччини і Росії. Саме загострення сирійської проблеми, для того щоб примусити провідні країни світу й регіону сісти з ним за стіл переговорів, і було планом В.Путіна. Що ж, у випадку з Туреччиною (як і зі США) він досяг успіху.

Між Р.Т. Ердоганом і В.Путіним замалим не утворилася пряма лінія зв'язку - так часто вони розмовляли по телефону останнім часом, обговорюючи сирійське питання. І вчора президент Туреччини вкотре подзвонив президентові Росії, щоб повідомити про вбивство російського посла.

Політика Путіна, який приніс у світ стільки агресії і ненависті, що вистачило б на століття, вдарила по Росії бумерангом, і з політичного погляду - дуже болісно. Дипломати - носії особливого статусу. Навіть якщо вони вороги, вони не озброєні. Дипломати борються в інших битвах, ніж солдати, і тому стріляти в них не можна.

Андрій Карлов був вірним путінцем, він виправдовував окупацію Криму й війну в Донбасі. Не було б варварських бомбардувань Алеппо російською авіацією, не було б злочинної підтримки Росією терористів у Донбасі - не було б і цієї смерті.

Убивство А.Карлова сталося близько сьомої години вечора в Галереї сучасного мистецтва, розташованій в одному з найбезпечніших районів Анкари - Чанкая. Тут, у радіусі кілометра, - посольства США, Польщі, Ізраїлю, Німеччини, Італії, Австрії, резиденція прем'єр-міністра Туреччини, низка державних установ. У будь-який час доби тут можна цілком спокійно гуляти навіть звичайним громадянам. Що вже казати про дипломатів, чию безпеку за міжнародним правом гарантує приймаюча країна!

І ось, під час церемонії відкриття фотовиставки, покликаної зміцнити дружбу РФ і ТР, юнак у цивільному кілька разів вистрілив у повітря, потім в А.Карлова, причому кілька разів - ззаду, поранивши при цьому ще трьох людей. Очевидці стверджують, що спочатку він прокричав турецькою і ламаною арабською кілька фраз, а коли присутні кинулися врозсип, вистрілив у спину російському послу. Той був тяжко поранений, упав, а пізніше помер у шпиталі.

С.Лавров терміново вилетів до Анкари. М.Захарова зробила заяву, назвавши те, що сталося, терористичним актом. В.Путін назвав цю подію провокацією. Московські ЗМІ повідомили, що того вечора він скасував відвідини Малого театру в Москві, де з приводу відкриття відремонтованої основної сцени мали давати - за дивовижним збігом обставин - грибоєдовську виставу "Лихо з розуму", адже О.Грибоєдов загинув, коли був послом Росії в Ірані.

Туреччина, Росія, Іран - цей зачарований трикутник знову став ареною гучного вбивства.

Те, що сталося далі, після нападу, теж викликає запитання.

Зрозуміло, поліцейський спецназ оточив будинок галереї, де залишався нападник. Було відомо, що він озброєний тільки пістолетом. Можна було використати спеціальний газ або провести акуратну операцію затримання - адже треба ж довідатися, які обставини призвели до трагедії. Натомість спецназ узяв галерею штурмом, під час якого вбивцю застрелили. Ним виявився випускник поліцейської академії Ізміра 2014 р. 22-річний Мевлют Алтинташ. Два роки після випуску він працював у підрозділі поліції Анкари, який придушував масові протести.

За свідченнями очевидців, фрази, які він прокричав перед пострілами, звучали приблизно так: "Не забувайте Алеппо, не забувайте Сирії", "Поки люди не почуваються в безпеці в Сирії, ви не будете почуватися в безпеці тут", "Усі, хто причетний до трагедії в Сирії, заплатять за це", "Тільки смерть забере мене звідси" і, звичайно ж, "Аллах великий".

За всіх наявних протиріч із Росією США, Велика Британія, НАТО висловили співчуття і різко засудили вбивство посла РФ. "США засуджують збройний напад сьогодні в Анкарі на посла Росії Андрія Карлова. Наші думки й молитви з його близькими, з російським народом та з іншими жертвами нападу. Ми готові надати Росії і Туреччині будь-яку допомогу в розслідуванні нападу, який є атакою на право дипломатів безпечно виконувати свою роботу і представляти свої країни за кордоном", - ідеться в заяві Держдепу.

В.Путін доручив представити Карлова до нагороди, покарати "бандитів" і охарактеризував його як м'яку, добру людину.

До призначення в Анкару 2013 р. А.Карлов керував консульським департаментом МЗС РФ, а до цього 17 років працював у Північній Кореї, зокрема, тривалий час послом. Від самого початку агресії РФ проти України та окупації Криму він чесно служив В.Путіну, послідовно обґрунтовуючи дії РФ на основі "темників" зі Смоленської площі.

Слід очікувати, що тепер з'являться відразу кілька теорій змови, які доводять, кому було вигідне таке вбивство. Одна з версій, що вже з'явилася в турецьких ЗМІ, - убивця був прихильником Ф.Гюлена. Деякі телеканали звично заговорили про американський слід. І вже точно всі говорять про спробу зірвати процес російсько-турецького зближення. Не зовсім зрозуміло, щоправда, про яке зближення може йтися, якщо Крим, Сирія і курди залишаються питаннями, з яких позиції сторін відрізняються кардинально.

Очевидно, що тепер не забаряться запевнення в іще тіснішій дружбі й іще тіснішому співробітництві Москви й Анкари. Однак судити треба по справах, коли вщухнуть емоції. Сирійська трагедія, і особливо останні події в Алеппо, коли війська Асада почали "зачистку" міста, вбиваючи мирних жителів, наклала свій відбиток на сприйняття пересічними турками Росії та її представників у Туреччині.

Буквально минулого тижня весь світ облетіли фото вбитих сирійських дітей, питання розглядалося в РБ ООН, де під час засідання відбувся досить емоційний діалог із Чуркіним, а турецькі телеканали безупинно крутили ролики з кадрами наслідків варварських бомбардувань та обстрілів мирних жителів військами Асада, підтримуваних Росією.

Серйозні надії покладали на зустріч у Москві, і, судячи з усього, вона відбудеться, попри вбивство А.Карлова: М.Чавушоглу на прес-конференції в Москві заявив, що це вбивство "не вплине на розвиток турецько-російських зв'язків" і що рішення щодо Алеппо "буде знайдено".

У вівторок вранці біля посольства США в Анкарі заарештували людину, яка вісім чи дев'ять разів вистрілила в повітря з помпової рушниці. Після цього всі дипломатичні представництва США в Туреччині закрилися у зв'язку з терористичною загрозою. У країні, де зброю можна купити в магазині і перебувають три мільйони сирійських біженців, імовірність нових спалахів насильства дуже висока. Навряд чи вбивство А.Карлова спричинить політичні наслідки, але те, що заходи безпеки стануть безпрецедентними, - очевидно.