Цьогорічні парламентські вибори в Польщі, без перебільшення, можна назвати історичними.
Польська правляча партія "Право і справедливість" удруге поспіль здобула одноособову більшість у Сеймі, чого не вдавалося зробити жодній іншій партії в історії Польщі. Понад те, "Право і справедливість" здобула рекордний відсоток голосів - 43,59% (попередній рекорд належав "Громадянській платформі", яка на виборах 2007 року отримала 41,51%). Крім того, ці парламентські вибори - на другому місці в історії Польщі за явкою виборців - 61,7%. Вищий показник був лише у 1989 році - на перших напіввільних виборах після перемовин "круглого столу" між "Солідарністю" та тогочасною комуністичною владою.
Втім, не все було так безхмарно для урядової партії. Попри успіхи на виборах до Сейму, "Право і справедливість" втратила більшість у Сенаті, куди вибори проходили одночасно з виборами до Сейму, але цілком за мажоритарною системою. І якщо в попередній каденції "ПіС" мала 61 сенатора зі 100, в новій каденції залишиться лише 48 сенаторів.
Про результати виборів і перспективи найближчих років ми поговорили з віце-маршалком польського Сейму від "Права і справедливості" Малгожатою Гошевською, яка на недільних виборах черговий раз здобула мандат до Сейму на окрузі у Варшаві.
- Як ви оцінюєте результати виборів? Ярослав Качинський заявив, що "ПіС" отримала багато, але заслуговувала на більше". Чи могло бути більше? Цей результат - успіх для "Права і справедливості", чи, однак, чогось забракло, оскільки правляча партія втратила більшість у Сенаті?
- Завжди можна зробити більше. І завжди після виборів має бути аналіз виборчої кампанії й усієї каденції, власне, з цієї точки зору. Хоча, звісно, наш результат - великий успіх. Успіх, по-перше, через величезну явку. Такої явки не було з 1989 року. Така явка свідчить, що поляки справді хочуть брати участь у політичному житті країни, що вони відчувають свою відповідальність. 13 жовтня - це було велике свято демократії. Наш результат варто оцінювати дуже позитивно. Якщо йдеться про кількість мандатів, то результат такий самий, як чотири роки тому (235 депутатів. - О.Ш.), але нам вдалося розширити електорат. Кількість людей, які обрали "Право і справедливість" на виборчих дільницях, зросла більш ніж на два мільйони. Два мільйони 340 тисяч - це дуже багато, і це свідчить, що політика, яку ми проводимо, сприймається позитивно, люди довіряють нашим реформам та політиці уряду "Права і справедливості". Попри те, що пробувала нав'язувати так звана "тотальна опозиція", попри те, як подавався образ Польщі у країнах Європейського Союзу, - але маю враження, що і в Україні, коли йшлося про "небезпеку демократії", - результат виборів є найкращим свідченням того, як оцінюють наш уряд поляки. Звісно, результат у Сенаті - незадовільний. Але на виборах до Сенату ми мали справу з ситуацією, коли вся опозиція об'єднувалася проти кандидатів від "Права і справедливості". Проте це не принесло їм успіху, адже результат виборів до Сенату теж непоганий. Ми над цим ще працюватимемо, однак Сенат, згідно з Конституцією, не може заблокувати роботу Сейму. Хоча, звісно, може її уповільнити. Сподіваємося, що заяви кандидата "Громадянської коаліції" на крісло прем'єра (Малґожати Кідави-Блонської. - О.Ш.) про те, що потрібно говорити, що не повинно бути поділів, що має бути певна політична культура, - будуть сприйняті поважно, і Сенат працюватиме, як і досі, вносячи правки до певних проєктів, що виходять із Сейму, а не намагаючись блокувати його роботу.
- Хотів би також запитати про перспективу президентських виборів, що мають відбутися у квітні-травні 2020 року, в контексті результатів парламентських виборів. Лідер "Громадянської платформи" Ґжеґож Схетина пообіцяв своїм виборцям, що опозиція виграє ці президентські вибори. Але схоже, що сьогоднішній успіх "Права і справедливості" є добрим фундаментом для чергової перемоги Анджея Дуди…
- Саме так, ми розширюємо наш електорат, підвищуємо довіру до нас. Висока довіра й до президента Анджея Дуди. Звісно, все в політиці може статися, але наразі скидається на те, що за півроку ми зможемо перемогти на президентських виборах. Проте, як завжди, підходимо до цього дуже серйозно, адже на нас чекає серйозна робота, ми будемо говорити з поляками, виконувати чергові обіцянки, дані під час виборчої кампанії, реалізовувати нашу програму.
Що стосується Ґжеґожа Схетини, то він обіцяв різні речі. Наразі в нього дуже серйозні проблеми в його політичній силі. Вони пов'язані з його керівною функцією, адже "Громадянська платформа" матиме свої внутрішні вибори, і позиція Ґжеґожа Схетини - дуже непевна. Я думаю, що зараз "Громадянська платформа" зорієнтується на своїх внутрішніх проблемах. Адже вони переживають чергову поразку, і це дуже непроста ситуація для Ґжеґожа Схетини.
Своєю чергою, ми, як завжди, працюємо на користь Польщі та поляків, займаємось реалізацією програми, підготовкою чергових реформ, - так ми підходимо до політики, і такою була наша виборча кампанія. Ще раз повертаючись до першого питання: поляки оцінили чотири роки урядів "Права і справедливості", а також і те, як ми проводили нашу виборчу кампанію. Вона була посутньою, ми просто показували план для Польщі. А з іншого боку виборець бачив порожнечу, адже опозиція просто не мала програми, не мала жодних пропозицій для поляків, тому їхня кампанія зводилася до агресії. Важко проводити виборчу кампанію, коли з іншого боку є лише агресія, "хейт", "тролінг". Адже цього в кампанії теж було достатньо, цим займалися і представники місцевої влади в кількох містах, замість роботи на благо жителів.
- Останніми роками польсько-українські відносини були доволі важкими. Після зміни влади в Україні, здається, діалог трохи зрушив із мертвої точки. Які, на ваш погляд, перспективи польсько-українських відносин після виборів до Сейму?
- Я завжди дивлюся на польсько-українські відносини з великою надією. Рішення про дозвіл досліджень і ексгумаційних робіт, відкритість до спільного історичного діалогу - це дуже істотний чинник, адже ця тема весь час стояла між нами. Цю тему, крім того, брутально використовувала Російська Федерація, щоб зіштовхнути нас, щоб збудувати певний антиукраїнський блок у Польщі і антипольський - в Україні.
Але в питанні діалогу ще дуже багато роботи. Ще багато роботи у сфері освіти молодого покоління. Треба показати історичну правду про те, що сталося на Волині. Ми не хочемо жодних розрахунків, ми просто хочемо, щоб правда була правдою. Треба дотримуватися правди, адже це є підставою для порозуміння, про що багато разів говорив президент Лех Качинський. До діалогу, що базується на правді, багато разів закликав св. Іван Павло ІІ. Цих засад ми дотримуємося. Я завжди презентувала такий підхід і, розмовляючи з українською стороною, намагалася підкреслювати необхідність дотримуватися правди.
Хоча, звісно, для нас важливо підтримувати Україну в її боротьбі проти російської агресії, що триває зараз на Донбасі. Ми завжди рішуче висловлюємося й захищаємо Україну в питанні дотримання міжнародного права щодо територіальної цілісності і статусу Криму та частин Донбасу, де-факто зайнятих Російською Федерацією. Є справи незмінні, але є й інші важливі для нас справи, і ми розраховуємо на розуміння з боку українських політиків.