Це літо стало незвичайним для Латвії. Гаряча пора супроводжувалася багатьма не відомими місцевим жителям подіями в економіці, політиці і навіть природними явищами. Так, латвійські ЗМІ повідомили, що вперше в історії на території країни було зафіксовано справжній землетрус. Його, правда, не помітили жодні інші сейсмічні станції, крім латвійських. Можливо, сили підземного світу вперше тут увійшли в резонанс зі збуреннями, що панують на поверхні. Країну й справді трясе. Притому так сильно, що на коливання грунту звернули увагу лише латвійські сейсмологи та журналісти. Уми багатьох заполонили інші потрясіння...
Приголомшливий сезон на Ризькому примор’ї
Протягом липня вся країна шукала відповідь на запитання, як уберегтися від економічного колапсу, імовірність якого за півроку антикризових зусиль не стала меншою, а в чомусь навіть зросла. Латвія утримує лідируючі позиції в ЄС за темпами спаду економіки, рівнем безробіття (16%), зменшенням роздрібної торгівлі, виробництва (19%), експорту й імпорту. Прогноз на цей рік — 18-відсоткове зниження ВВП. Та й то він підтвердиться, якщо в другому півріччі владі вдасться хоч якось пригальмувати кризові явища. Дефіцит бюджету країни очікується на кінець нинішнього року на рівні 10% ВВП. Задля його зниження на початку липня латвійська влада мусила урізати пенсії на 20% (працюючим пенсіонерам — на 70%) і соціальну допомогу. Паралельно на 20% знизили зарплату держслужбовцям і в громадському секторі. Але все це не дало очікуваного ефекту. Незважаючи на зусилля, яких було докладено, Рига все-таки мусила розпочати складні переговори з Євросоюзом і міжнародними фінансовими структурами про додаткові кредити на підтримку економіки.
Євросоюз першим відгукнувся на проблеми латвійців, виділивши їм 1,2 млрд. євро. Суму буде поділено навпіл — у бюджет і на підтримку банків. Річ у тому, що хоч Латвія — й невелика, за європейськими мірками, країна, з економікою обсягом 25 млрд. євро, але банки Скандинавії, наприклад, занадто активно кредитували її громадян під час останніх докризових, як тут кажуть — «жирних», років. Отож колапс Латвії ударить по економіках країн Північної Європи, а також сусідніх Литви й Естонії, які сильно інтегровані. А якщо взяти до уваги, що левову частку кредитів у Латвії видавали в євро, то існує загроза стабільності всього монетарного союзу.
У грудні минулого року МВФ і Євросоюз виділили Ризі 7,5 млрд. євро стабілізаційного кредиту, що становить 34% ВВП країни. Але він лише відстрочив стагнацію. Тепер громадянам доводиться за це розплачуватися. Борги латвійського уряду сягнули 64% ВВП і з кожним новим траншем допомоги зростають жахаючими темпами. Заткнути цю діру уряд може тільки за рахунок власних громадян, оскільки в країні немає виробництв, здатних істотно поліпшити платіжний баланс і забезпечити приплив валюти.
Гірший прогноз (на думку аналітиків — цілком реальний) полягає в тому, що Латвія, в якої раніше були блискучі перспективи стати економічним локомотивом для країн Балтії, нині перетвориться на тягар для всього Євросоюзу, що вперше зіштовхнувся з таким серйозним викликом усередині своїх кордонів. Брюссель не може не допомагати Ризі, але робити це за рахунок інших країн-членів він також не може, та, швидше за все, йому в нинішніх умовах цього ніхто й не дозволить.
Ось чому Євросоюз хоч і проявив милість, але змушений був обставити свою допомогу новими жорсткими умовами. Вимога кредиторів: знизити витрати держбюджету країни у 2010 році на 500 млн. латів (це 1 млрд. дол.), щоб не допустити дефіциту понад 8,5% ВВП. Під це завдання уряд повинен змінити податкову політику, наприклад, ввівши податок на нерухомість і на приріст капіталу. Буде зменшено витрати міністерств, а також оборонний бюджет, витрати на освіту.
МВФ виявився ще менш щедрим, вважаючи, що Латвії тепер вистачить 278 млн. дол. При цьому вимоги Фонду були навіть у чомусь жорсткіші, ніж євросоюзівські. Зокрема пункт про те, що коли Латвія не зможе втриматися в рамках дефіциту 8,5% ВВП на наступний рік, країна муситиме перейти на прогресивний прибутковий податок, а також можливе збільшення податку на додану вартість до 24%. МВФ також наполягав на подальшому зниженні бюджетних витрат.
Латаємо економіку латами
Між МВФ і Євросоюзом через Латвію навіть виникла якась подоба тихої війни. Вашингтонські фінансисти вважають, що Брюссель, даючи гроші, не зробив головного: не висунув латвійському уряду вимогу девальвувати національну валюту — лат — і відв’язати його курс від євро. У вільному падінні лат міг би за короткий період втратити половину своєї вартості. На думку експертів МВФ, такий захід істотно полегшив би тягар кризи. Але лат жорстко прив’язаний до євро, оскільки Рига прагнула запровадити європейську валюту в себе найближчими роками. І тривалий час розглядала жорстку монетарну політику як запоруку швидкої інтеграції в ЄС та панацею від усіх проблем. Лат, за який дають два долари США, можна назвати символом економіки країни. Стабільністю своєї національної валюти латвійці справді можуть пишатися. Проте саме вона здатна виявитися головним заручником кризи. Деякі експерти вважають девальвацію неминучою (і чим пізніше вона станеться, тим буде гірше). Вони кажуть, що без цього вимушеного заходу вихід із кризи затягнеться на роки. За приклад Латвії МВФ ставить Ісландію, яка, відпустивши свою валюту у вільне плавання, змогла протягом півроку зупинити спад промвиробництва, пожвавити торгівлю й стабілізувати рівень безробіття. А те, що робить уряд у Ризі, лише поглиблює кризу. Заради сильної валюти він жертвує всім — пенсіями, економічним зростанням і добробутом громадян. Ось чим незадоволений МВФ, попереджаючи, що й цей шлях веде до банкрутства.
У Ризі, проте, вважають, що, поклавши лат на вівтар кризи, вони втратять більше: розпрощаються з перспективами опинитися в зоні євро. Крім того, це вдарить по заощадженнях громадян і викличе масові акції протесту. Економія на всьому видається їм меншим злом. Адже з дешевою валютою в кишені латвійці в очах сусідів постануть бідними родичами, європейцями другого гатунку, що лякає їх навіть більше, ніж неминучі в період кризи незручності та нестатки. Ось чому громадяни поки що стоїчно витримують труднощі.
Європейський Союз, зі свого боку, вважає, що девальвація лата призведе до різкого зниження курсу інших валют східноєвропейських країн (Литви, Естонії та Болгарії), які також прив’язані до євро, валютної нестабільності в Союзі й погіршення ситуації в банківській системі континенту. У такому разі навряд чи Брюссель впорається з ефектом доміно й буде вимушений визнати, що прописані в Маастрихтському договорі правила не в усьому універсальні.
Євросоюз зацікавлений, щоб політики в Ризі посилено працювали над стратегією, яка відкриє Латвії шляхи виходу з кризи. Днями її попередній варіант, народжений у мінекономіки, навіть побачив світ. Ставку зробили на приватний бізнес і невеликі підприємства, а також на галузі з конкурентними перевагами й високою доданою вартістю. Передбачається, що до 2015 року домінуючими галузями економіки Латвії стануть деревообробка, виробництво продуктів харчування, хімічна промисловість, виробництво електричного та оптичного устаткування. Проте план розкритикували, оскільки імпорт деревини й виробів із неї не дає великого доходу, а експортний потенціал краще збільшувати за рахунок фінансового посередництва, туризму та освіти. У цьому впевнені деякі міністри. Зауважимо, що коли уряд Латвії розглядав цей план, прем’єр-міністр Валдіс Домбровскіс вирушив у Таллінн на концерт Мадонни, що достеменно свідчить про ставлення глави уряду до потуг своїх підлеглих. Річ у тому, що для проведення шокових реформ країні потрібен сильний уряд, а там зараз при владі коаліція, учасники якої, схоже, не в усьому солідарні навіть у питаннях антикризової політики. 20 серпня в Ризі планується скликати міжнародну конференцію, вона має підштовхнути уряд до розробки детального плану оздоровлення економіки, який міститиме пакет конкретних законодавчих ініціатив. Його можна запустити на початку наступного року, якщо, з сарказмом кажуть у Ризі, на той час буде ще що рятувати.