21-22 жовтня в Мадриді відбувся конгрес Європейської народної партії, який збирається раз на два роки. ЄНП - це об'єднання 75 правоцентристських партій з 40 країн, зокрема й України. Членами ЄНП на сьогодні є президент Єврокомісії і голова Ради Європи, 10 лідерів країн ЄС і сім керівників держав і урядів країн, що не входять до Союзу, 14 членів Єврокомісії. Фракція ЄНП є найбільшим депутатським об'єднанням Європарламенту.
Серед учасників Конгресу - голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, голова Європейської Ради Дональд Туск, канцлер Німеччини Ангела Меркель, угорський прем'єр Віктор Орбан, прем'єр Болгарії Бойко Борисов, колишній президент Франції Ніколя Саркозі, в.о. прем'єр-міністра Португалії Педру Пасуш Коелью, президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Ілкка Армас Мікаель Канерва.
Голова ЄНП Йозеф Доль, переобраний на новий термін, заявив, що "Європа наражається на нові виклики в середовищі, в якому кордонів між внутрішньою і зовнішньою політикою практично не існує". Більшість тем для обговорення виявилися цілком передбачуваними: міграційна криза, єдність Союзу, інвестиції та економічне зростання, загроза популізму.
Попри присутність у лавах ЄНП і на самому з'їзді Віктора Орбана, Ніколя Саркозі і Сільвіо Берлусконі, які часто звучать у дисонанс із "проукраїнською лінією", партія зберігає тверду лінію в питаннях щодо оцінки дій Росії в Україні та політичної підтримки нашої країни.
"Ми маємо залишатися одностайними для протистояння агресії Росії в Україні заради наших спільних цінностей і щоб протистояти європейському скептицизму", - наголосив генеральний секретар ЄНП Антоніо Лопес-Істуріз. Президент ЄНП Джозеф Доль у свою чергу зазначив: "Росія загрожує нашому процвітанню, миру і європейським цінностям". В ухваленому конгресом документі визначено, що санкції проти Росії не скасовуватимуться до повного виконання Мінських угод і відновлення територіальної цілісності України. Цей пункт особливо важливий у контексті достовірної інформації про те, що вже в грудні група країн-членів ставитиме в інститутах ЄС питання пом'якшення санкцій і їх часткового скасування вже на початку 2016 р.
Однак інші акценти також пролунали. Ні, Сільвіо Берлусконі, який нещодавно повернувся з анексованого Криму, не ризикнув виставити колегам украдену для нього Путіним із массандрівського підвалу колекційну пляшку портвейну позаминулого століття. Зате Ніколя Саркозі у досить лояльній для більшості формі повторив свою мантру про те, що "…потрібні переговори з Росією. З Росією треба вести відвертий, чесний і стратегічний діалог".
Очевидно, ЄНП готова продовжувати підтримку європейських реформ у країнах Східного партнерства, проводити курс на зближення з тими з них, хто прагне такого зближення. "Ми допоможемо країнам Східного партнерства протистояти російській агресії, провести реформи і стати стійкими демократіями", - заявив Джозеф Доль.
Українські політики не залишилися осторонь від зібрання європейської політичної еліти. Правляча коаліція була представлена різноплановими вітчизняними персоналіями: до Мадрида прибули Юрій Луценко, Юлія Тимошенко, Міхеіл Саакашвілі, деякі парламентарії. У своєму публічному виступі Саакашвілі пообіцяв прискорити українські реформи, причому вже найближчими тижнями, а Тимошенко проводила закриті зустрічі, звертаючи увагу переважно на місцеві вибори і партійне будівництво - "Батьківщина" віднедавна активно позиціює себе на міжнародній арені як єдину "справжню" партію в українському парламенті, що має стабільно функціонуючу мережу партійних організацій по всій країні.
Серед інших країн Східного партнерства на високому рівні були представлені Молдова, Вірменія, а Білорусь традиційно представляли опозиціонери.
Прем'єр-міністр Молдови Валеріу Стрелець, що перебуває в хисткому становищі в умовах коаліції меншості, переконував партнерів у дієздатності свого уряду, а президент Вірменії Серж Саргсян вів переговори про нову угоду з ЄС.
Слід визнати, що в Європі вже оговталася від "вірменського сюрпризу" - коли 2013 р. під тиском Москви Єреван відмовився від уже готової до парафування Угоди про асоціацію і приєднався до Євразійського економічного союзу. У середині жовтня в Люксембурзі Рада ЄС надала мандат на початок переговорів навколо формування нової правової основи відносин з Вірменією - такої, яка б ураховувала політико-правові реалії Єревана, що взяв вимушені політичні зобов'язання перед Москвою. На думку Саргсяна, у нових переговорах з ЄС Вірменія досягла певного тріумфу - зокрема завдяки допомозі європейських партнерів. "Я сподіваюся, що й у процесі переговорів ЄНП буде поруч з нами, щоб якомога швидше довести їх до закінчення і вже на новоспеченій правовій основі продовжити європейський порядок денний Вірменії". Імовірно, цей порядок за кілька років таки приведе до підписання якоїсь полегшеної версії асоціації Вірменія - ЄС. Саргсяна ще очікує нелегка розмова на цю тему з Москвою, яка напевно запідозрить "зраду".
Білорусь на Конгресі представляли опозиціонери Анатолій Лебедько, Павло Северинець, Віталій Римашевський і Олександр Мілінкевич, котрі переконували європейських політиків не поспішати зі скасуванням санкцій щодо президента Лукашенка, який ефективно скористався українсько-російською кризою, аби набути іміджу європейського миротворця. Імовірно, Лукашенкові вдасться скористатися красою свого маневру, тим більше що політв'язнів на сьогодні у Білорусі немає. Принаймні жодних серйозних претензій до "останнього диктатора Європи", який щойно виграв нові президентські вибори, цього разу не пролунало.
Грузинська тема на Конгресі обернулася скандалом: деякі українські (де-факто російські) інтернет-медіа оприлюднили "злив" розмови, що нібито відбулася на полях Конгресу, між Саакашвілі і Гігою Бокерія - його давнім соратником, якого тепер переслідує грузинська юстиція. Давні соратники нібито планували захопити телекомпанію "Руставі 2" і загалом вели справу до державного перевороту в Грузії. За цими "фактами" грузинські органи безпеки розпочали слідство у справі про змову з метою держперевороту. Поліція перейшла на цілодобове чергування в компанії "Руставі 2". Фігуранти справи публічно висміяли такий поворот подій. З боку європейських політиків реакції не було, хоча саме ЄНП є єдиним політичним суб'єктом у Європі, який раніше в офіційних документах і в публічних виступах своїх лідерів кваліфікував масове переслідування представників колишньої влади в Грузії як неприпустимий прояв "вибіркового правосуддя" - подібно до того, як кількома роками раніше захищали Юлію Тимошенко і Юрія Луценка - нинішніх учасників Конгресу. Чинний же грузинський уряд не підтримує регулярних високих контактів з ЄНП, що особливо парадоксально на тлі рівня участі сусідньої Вірменії, яка перебуває на значно більшій політичній дистанції від Євросоюзу.
Значної уваги на Конгресі було приділено темі іредентизму й сепаратизму. Уперше ухвалили політичний документ, що вказує на можливість серйозних проблем для територій, які прагнуть відділитися. Європейські правоцентристи заявили, що входження до інститутів ЄС для можливих відділених держав не буде автоматичним, навіть якщо "материнська" держава є членом ЄС, входить до Шенгенської зони й валютного союзу (євро). "Якщо територія порушує питання про вихід, то нова держава не є більше членом ЄС і має розпочати новий процес вступу до Європейського Союзу, його громадяни втрачають права й обов'язки, які вони раніше мали як громадяни території, що входить до складу ЄС", - сказано в тексті документа. Більше того, представники ЄНП переконані, що "будь-який процес, спрямований на відділення території від країн - членів ЄС, є поза законом і не визнається законним жодною державою-членом". Під час обговорення цього питання в залі витав дух протистояння Мадрида каталонському сепаратизму, що посилюється, якому було послано недвозначний сигнал про можливі проблеми.
Іспанія стала важливим символічним місцем для проведення з'їзду європейських правоцентристів як країна, де правлячою силою є партія-член сім'ї ЄНП - Народна партія. Уже 20 грудня тут відбудуться загальні вибори, на яких ідеї європейської єдності знову пройдуть випробування на міцність. Прем'єр-міністр Маріано Рахой вважає, що його уряду вдалося витягти Іспанію з глибокої економічної кризи, доказом чого є 500 тисяч створених за рік робочих місць і поновлення стійкого економічного зростання. Проте лівопопулістська партія PODEMOS, лідери якої симпатизують Путіну, а активісти торік улаштовували антиукраїнські провокації, сподівається повторити успіх грецької СІРІЗА, а сепаратисти, що сформували в каталонському парламенті більшість, хочуть референдуму про вихід Каталонії з Іспанії.
Іспанія, якою нині керують правоцентристи з ЄНП, - це й історія успіху, що свідчить про принципову можливість подолати кризу в умовах якісного й відповідального управління, і індикатор викликів, що стоять перед Європою.